open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 541/227/20

Провадження №2/541/456/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 травня 2020 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої, судді Куцин В.М.,

секретаря судових засідань Євдокимової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргород справу за позовом Приватної агрофірми "Хлібороб" до ОСОБА_1 , Миргородської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, третя особа - Слобідська сільська рада Миргородського району Полтавської області,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2020 року позивач Приватна агрофірма "Хлібороб" звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , Миргородської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, третя особа - Слобідська сільська рада Миргородського району Полтавської області. Просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 28,5 га сіножатей, що сформована в земельну ділянку кадастровий номер 5323287500:00:006:0096, площею 28,4937га, яка розташована на території Слобідської сільської ради, Миргородського району, Полтавської області, укладений між Миргородською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 10.08.2012 року та зареєстрований 10.08.2012 року у відділі Держкомзему у Миргородському районі Полтавської області за № 532320004002673.

Обґрунтовуючи уточнену позовну заяву посилався на те, що у серпні 2012 року Миргородською районною державною адміністрацією на підставі договору оренди землі від 10.08.2012 передано в оренду громадянину ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби строком на 10 років земельну ділянку (без кадастрового номера) площею 28,5 га сіножатей, із земель, не наданих у власність та користування на території Слобідської сільської ради Миргородського району Полтавської області. Вищезазначений договір оренди землі 10.08.2012 зареєстрований в установленому законом порядку.

В подальшому , в ході оренди вищезазначеної земельної ділянки їй був присвоєний кадастровий номер 5323287500:00:006:0096 та уточнена її площа як 28,4937га .

06.01.1996р. Слобідською сільською радою Миргородського району Полтавської області колективному сільськогосподарському підприємству «Заповіт Ілліча» видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ПЛ №24, відповідно до якого у колективну власність підприємства передано 2 367 га земель сільськогосподарського призначення .

У відповідності з вимогами Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995року №720/95 частина вищезазначених земель шляхом паювання розподілена між членами КСП «Заповіт Ілліча » та передана їм у приватну власність , а частина земель залишилася не розпайованими.

Зокрема, це земельна ділянка сіножатей площею 28,5га. Вказаний факт підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №603/112-19 від 27.02.2019 року та листом Слобідської сільської ради №155 від 15.03.2019 року.

У 2000 році КСП «Заповіт Ілліча» реорганізовано шляхом створення на його базі приватної агрофірми «Хлібороб».

Відповідно до п.2.1 статуту приватної агрофірми «Хлібороб» , зареєстрованого розпорядженням голови Миргородської райдержадміністрації Полтавської області №41 від 08.02.2000 року, вказане підприємство є правонаступником КСП «Заповіт Ілліча» у всіх правах та обов`язках, в тому числі і щодо колективної власності на нерозподілені (нерозпайовані) землі сільськогосподарського призначення, зокрема і спірну земельну ділянку.

У спірному договорі землі від 10.08.2012, не вказано про належність об`єкту оренди до земель колишнього КСП «Заповіт Ілліча » , а строк дії договору зазначений як 10 років, і будь-які застереження щодо моменту отримання власниками державних актів на право власності на земельну ділянку до нього не включені. Крім того, приватна агрофірма «Хлібороб» як правонаступник реформованого КСП «Заповіт Ілліча», не була поінформована про намір Миргородської районної державної адміністрації передати ці землі в оренду.

Відповідно до положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» земельна ділянка з кадастровим номером 5323287500:00:006:0096 площею 28,4937 га повинна бути допайована між пайовиками КСП «Заповіт Ілліча », бо інакше вона перейде у комунальну власність і право приватної власності громадян колишніх членів реформованого КСП «Заповіт Ілліча» буде порушено.

Проте, Слобідська сільська рада Миргородського району не може організувати збори колишніх членів реформованого КСП «Заповіт Ілліча», які мають право на допайовку цієї землі, оскільки вона перебуває в оренді. Отже, забезпечення власників паїв земельною ділянкою можливе лише у разі припинення права оренди відповідача щодо земель невитребуваних паїв та розірвання договору оренди цих земель.

Таким чином, існуванням вказаного договору оренди порушуються право власності , як охоронюваного законом інтересу, і приватної агрофірми «Хлібороб», як правонаступника КСП «Заповіт Ілліча» і колишніх членів цього господарства на допаювання земель.

У зв`язку з викладеним, забезпечення державою цього охоронюваного законом інтересу можливо лише в судовому порядку.

Ухвалою судді від 24.02.2020 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі . Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ПАФ «Хлібороб» в судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити (а.с. 69) .

Відповідач ОСОБА_1 .в судове засідання не з`явився, подав заяву, просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнав(а.с.63)

Представник відповідача Миргородської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, в направленій адресу суду заяві просив розглядати справу без участі представника, при вирішенні спору покладається на розсуд суду (а.с.68).

Представник третьої особи Слобідської сільської ради Миргородського району в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечень по справі не має (а.с.67).

В зв?язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

06.01.1996 року Слобідською сільською радою Миргородського району Полтавської області колективному сільськогосподарському підприємству «Заповіт Ілліча» видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ПЛ №24, відповідно до якого у колективну власність підприємства передано 2367 га земель сільськогосподарського призначення (а.с. 12-14).

03 серпня 2012 року Миргородською районною державною адміністрацією на підставі договору оренди землі від 10.08.2012 передано в оренду громадянину ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби строком на 10 років земельну ділянку (без кадастрового номера) площею 28,5 га сіножатей, із земель, не наданих у власність та користування на території Слобідської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с. 30-31).

Договір не містить положень, що земельна ділянка належна КСП «Заповіт Ілліча » передана в оренду на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до акту прийому - передачі земельної ділянки Миргородська районна державна адміністрація передала ОСОБА_3 у користування земельні ділянки площею 28,5 га сіножатей, яка знаходиться на території Слобідської сільської ради (а.с. 32).

Згідно листа Головного управління держгеокадастру у Полтавській області від 27.02.2019 №603/112-19 земельна ділянка кадастровий номер 5323287500:00:006:0096, площею 28,4937га, входить до Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Заповіт Ілліча» серія ПЛ №24 від 06.01.1996 року (а.с. 28).

Відповідно до листа Слобідської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 15.03.2019 №155 земельна ділянка кадастровий номер 5323287500:00:006:0096, площею 28,4937га., перебуває у користуванні на умовах оренди згідно договору оренди земельної ділянки від 10.08.2012 , укладеного між орендодавцем Миргородською РДА та орендарем ОСОБА_1 та входить до площі Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Заповіт Ілліча» серія ПЛ №24 від 06.01.1996 року (а.с. 29).

КСП «Заповіт Ілліча » реорганізовано шляхом створення на його базі приватної агрофірми «Хлібороб». Відповідно до п.2.1 статуту приватної агрофірми «Хлібороб» , зареєстрованого розпорядженням голови Миргородської райдержадміністрації Полтавської області №41 від 08.02.2000 року, вказане підприємство є правонаступником КСП «Заповіт Ілліча» у всіх правах та обов`язках, в тому числі і щодо колективної власності на нерозподілені (нерозпайовані) землі сільськогосподарського призначення (а.с. 16-27).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Між сторонами по справі виникли правовідносини, пов`язані з орендою землі, що регулюються нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також положеннями укладеного сторонами договору оренди землі із земель невитребуваних паїв.

За правилами статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІV визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Частиною 2 статті 3 цього Закону передбачено, що особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначені статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

З 01.01.2019 набрав чинності Закон України від 10.07.2018 № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (далі - Закон 2498).

З 01.01.2019 року відповідно до ст.14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок , що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої етап і 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок , має бути здійснений до 1 січня 2025 року. У разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб`єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі (крім не витребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок) передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним .

Згідно з пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004р. №122 «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються у розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до ст.93,116,124 Земельного кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору) земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам; орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи; громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону земельні ділянки , які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку , визначеному законом; відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

В свою чергу ст..14,15,35 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально; істотними умовами договору оренди землі, зокрема є: строк дії договору оренди, спори пов`язані з орендою землі вирішуються у судовому порядку.

Згідно з частин 2 - 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» №161-ХІV від 06.10.1998, договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Положення до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачають, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Спірний договір суперечить положенням ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», оскільки не містить інформацію що він укладений на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку .

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, який правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги до чинності правочину, зокрема : зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний об`єм цивільної дієздатності правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Враховуючи вищевикладене та визнання позову відповідачем, яке є безумовним, не суперечить закону і не порушує права, свободу інших осіб, тому необхідно визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 28,5 га сіножатей, що сформована в земельну ділянку кадастровий номер 5323287500:00:006:0096, площею 28,4937га, яка розташована на території Слобідської сільської ради, Миргородського району, Полтавської області, укладений між Миргородською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 10.08.2012 року та зареєстрований 10.08.2012 року у відділі Держкомзему у Миргородському районі Полтавської області за № 532320004002673.

За таких обставин позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, і тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Приватної агрофірми "Хлібороб", задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 28,5 га сіножатей, що сформована в земельну ділянку кадастровий номер 5323287500:00:006:0096, площею 28,4937га, яка розташована на території Слобідської сільської ради, Миргородського району, Полтавської області, укладений між Миргородською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 10.08.2012 року та зареєстрований 10.08.2012 року у відділі Держкомзему у Миргородському районі Полтавської області за № 532320004002673.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15 п. 1 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд з моменту проголошення і не пізніше тридцяти днів з дня закінчення карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Учасники справи:

Приватна агрофірма "Хлібороб", місце знаходження, Полтавська область, Миргородський район, село Слобідка, код ЄДРПОУ 03772571.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Красногорівка, Машівського району, Полтавської області, проживає АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Миргородська районна державна адміністрація, місце знаходження Полтавська область, місто Миргород, вулиця Гоголя,120, код ЄДРПОУ24833294.

Слобідська сільська рада Миргородського району Полтавської області, місце знаходження, село Слобідка, Миргородського району, Полтавської області, код ЄДРПОУ 24833294.

Повне судове рішення складене 20 травня 2020 року.

Суддя: В. М. Куцин

Джерело: ЄДРСР 89356364
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку