1 із 10 Провадження №1-КП/303/252/20

Справа №303/5807/19

Номер рядка статистичного звіту 223

Іменем України

вирок

20 травня 2020 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження №42018070210000066 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Потсдам, Німеччина та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді інженера 1-ої категорії 3-го сектору УСБУ в Закарпатській області, раніше не судимого, громадянина України,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 286 КК України,-

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

13 жовтня 2018 року близько 10 години 25 хвилин ОСОБА_3 , керуючи, технічно-справним транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 99 км/год. по автомобільній дорозі загального значення «Н-09» сполученням «Мукачево - Івано-Франківськ - Рогатин - Львів», між селами Верхній Коропець та Березинка Мукачівського району.

Всупереч вимог пункту12.3Правил Дорожньогоруху України,маючи об`єктивнуможливість зреагуватина виниклунебезпеку дляруху йогоавтомобіля,яку створивпопереду їдучий поправій смузів попутномунапрямку водійавтомобіля ВАЗ2106,реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 ,здійснивши різкийманевр обгонуавтомобіля на змінудорожньої обстановки,крім заходівщодо своєчасногозастосування екстреногогальмування,виконання якихдозволило уникнутидорожньо-транспортноїпригоди, ОСОБА_3 застосував заборонений маневр маневрування ліворуч, виїхавши на зустрічну смугу руху в напрямку міста Мукачева де допустив зіткнення з транспортним засобом «Ford Fiesta»реєстраційний номер НОМЕР_3 .

У результаті чого пасажир автомобіля «Ford Fiesta» ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді рубців на шкірних покривах обличчя, в чоловій ділянці по центру та зліва, в лівій надбровній ділянці; підшкірних гематомів на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній та середній третині, на лівій молочній залозі, на тильній поверхні лівої кисті, закритої черепного мозкової травми, струсу головного мозку,

2 із 10

забою грудної клітини, забою м`яких тканин та саден обличчя, косого перелому третього ребра зліва, по передньо-аксилірній лінії без суттєвого зміщення.

Такідії ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною 1 статті 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Пояснив що дійсно, 13 жовтня 2018 року близько 10 години їхав за кермом автомобіля марки «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався з допустимою швидкістю в напрямку села Залужжя. Між селами Верхній Коропець та Березинка Мукачівського району несподівано його почав підрізати автомобіль ВАЗ 2106 під керуванням ОСОБА_8 , тоді він натиснув гальма і його автомобіль виїхав на зустрічну смугу рух, допустив зіткнення з автомобілем «Ford Fiesta» і перекинувся на ліву сторону в кювет. Його дружина, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні втратила свідомість. Через деяких час приїхала швидка допомога, після чого він, його дружина та потерпіла поїхали в лікарню. Винним у даній дорожньо-транспортній пригоді вважає водія автомобіля ВАЗ 2106, який несподівано змінив напрямок руху і змусив його гальмувати. Цивільний позов, заявлений потерпілою не визнає, проте зазначив, що важко переживає ситуацію яка склалася, його дружина тривалий час перебувала на лікуванні і він у свою чергу вживав усіх необхідних заходів, щоб сприяти досудовому розслідуванню.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, потерпіла в судовому засіданні пояснила, що разом зі своєю дочкою 13 жовтня 2018 року близько 10 години їхали в місто Мукачево. Дочка була за кермом автомобіля «Ford Fiesta». Несподівано між селами Верхній Коропець та Березинка Мукачівського району на смугу руху по якій рухався автомобіль дочки виїхав обвинувачений на своєму автомобілі. Вона навіть не зрозуміла, що відбулося оскільки відразу втратила свідомість. Зіткнення відбулося в передню ліву частину автомобіля зі сторони пасажира.

Також, потерпіла зауважила, що до того, як приїхала швидка допомога до них підійшов водій автомобіля, який рухався позаду обвинуваченого і повідомив, що на його автомобілі є реєстратор де зафіксовано момент зіткнення. У подальшому флеш-карту з реєстратора свідок передав її дочці.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що 13 жовтня 2018 року їхала зі своєю мамою в місто Мукачево. Вона була за кермом автомобіля «Ford Fiesta», їхала по своїй смузі руху з допустимою швидкістю, мама сиділа на пасажирському сидінні. Близько 10 години між селами Верхній Коропець та Березинка Мукачівського району несподівано на їх смуху руху виїхав автомобіль під кернуванням обвинуваченого і допустив зіткнення з її автомобілем у передню ліву частину. Автомобілі розвернуло, її мама зазнала тілесних ушкоджень оскільки удар прийшовся в передню пасажирську частину автомобіля. Вона витягла маму з автомобіля і вони поїхали в лікарню. До того моменту як вони поїхали до неї підійшов водій автомобіля, який рухався позаду обвинуваченого і повідомив, що на його автомобілі є реєстратор де зафіксовано момент зіткнення. У подальшому флеш-карту з реєстратора їй передав свідок, а вона слідчому у даному кримінальному провадженні передала копію відео.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні ствердила що 13 жовтня 2018 року близько 10 години разом з чоловіком ОСОБА_3 поверталися додому, їхали у напрямку села Залужжя. Чоловік їхав за кермом автомобіля марки «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався з невеликою швидкістю. Несподівано між селами Верхній Коропець та Березинка Мукачівського району його почав підрізати автомобіль ВАЗ 2106 і чоловік почав гальмувати з метою уникнення зіткнення. Внаслідок чого його винесло на зустрічну смугу

3 із 10

руху і вони допустили зіткнення з автомобілем яким керувала дочка потерпілої. Через деяких час приїхала швидка допомога, і вони поїхали в лікарню. Винним у даній дорожньо-транспортній пригоді вважає водія автомобіля ВАЗ 2106, який несподівано змінив напрямок руху.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що дійсно в 13 жовтня 2018 року близько 10 години 00 хвилин рухався по автомобільній дорозі сполученням «Мукачево - Івано-Франківськ - Рогатин - Львів». Між селами Верхній Коропець та Березинка Мукачівського району, рухаючись по двохрядній дорозі здійснив об`їзд транспортного засобу, який рухався по крайній правій смузі з невеликою швидкістю. Ствердив, що виїхав на крайню ліву смугу переконавшись, що не створює іншим водіям небезпеку для руху. Швидкість руху на той момент була допустимою 60-70 км/год. Жодних звуків щодо гальмування іншими транспортними не чув, тому і поїхав додому. Через деякий час до нього прийшли працівники поліції і повідомили про дорожньо-транспортну пригоду. Починаючи з 1981 року він керує транспортним засобом і не потрапляв у дорожньо-транспортні пригоди, за весь час на нього було накладено тільки одне адміністративне стягнення.

Судовий експерт ОСОБА_11 у судовому засіданні підтвердив, що саме ним складено судову автотехнічну експертизу №1087 від 03 квітня 2019 року. Даний висновок складено на підставі ухвали слідчого судді, в які б були зазначені всі необхідні данні для проведення експертизи. Чітко не пам`ятає, чи надходили йому матеріали кримінального провадження, проте зазначив, що при відсутності достатніх даних, наділений правом звернення з клопотанням до слідчого. Відеозапис дорожньо-транспортної пригоди міг переглядати, але позбавлений можливості використовувати його при проведенні експертизи, оскільки це інший вид експертизи.

Слід зазначити, що судовий експерт у судовому засіданні підтвердив, що з технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди зіткнення транспортних засобів стали дії обвинуваченого, який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів тільки своєчасного застосування екстреного гальмування, а застосував маневрування ліворуч, що призвело до зіткнення з автомобілем «Ford Fiesta». Також, експерт виключив можливість заносу транспортного засобу при здійсненні гальмування. Підтвердив, що для обвинуваченого не була створена аварійна ситуація, оскільки при застосування вимог п.12.3 ПДР він мав технічну можливість уникнути зіткнення з попереду їдучим транспортним засобом.

Дослідженням протоколів слідчих дій та доказів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу від 13 жовтня 2018 року в ході огляду місця події оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди, а саме місце зіткнення транспортних засобів «Ford Fiesta» та «ВАЗ 21114» на автомобільній дорозі загального значення «Н-09» сполученням «Мукачево - Івано-Франківськ - Рогатин - Львів», між селами Верхній Коропець та Березинка Мукачівського району.

За результатами огляду місця події транспортні засоби визнані речовими доказами на підставі постанови від 13 жовтня 2019 року. На підставі ухвал слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2019 року та 21 грудня 2019 року на вказані транспортні засоби накладено арешт згідно зі статтею 173 КПК України.

Згідно висновків щодо результатів медичного огляду для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння №№212,213 від 13 жовтня 2019 року обвинувачений ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_9 не перебували у стані алкогольного сп`яніння.

Висновком експерта Мукачівського районного бюро судово- медичної експертизи № 344/2018 від 29 листопада 2018року, (який здійснено на підставі ухвали слідчого судді)

4 із 10

підтверджується, що потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні з 14 жовтня по 02 листопада 2018 року, у неї встановлені тілесні ушкодження у виді закритої черепного мозкової травми, струсу головного мозку, забою м`яких тканин та садна обличчя, забою грудної клітини, косого перелому третього ребра зліва, по передньо-аксилярній лінії без суттєвого зміщення. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення у пасажира в салоні легкового автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події що мала місце 13 жовтня 2018 року і відносяться до групи тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, як такі, що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день згідно з правилами судово-медичного визначення ступня тяжкості тілесних ушкоджень.

Щодо свідка ОСОБА_9 за результатами судово-медичної експертизи Мукачівського районного бюро судово-медичної експертизи № 345/2018 від 12 листопада 2018 року, (яку здійснено на підставі ухвали слідчого судді) встановлено, тілесні ушкодження, яві відносяться до групи легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку експерта Мукачівського районного бюро судово- медичної експертизи № 375/2018 від 08 січня 2019 року, (який здійснено на підставі ухвали слідчого судді) у обвинуваченого також виявлені тілесні ушкодження, проте за відсутності медичної документації встановити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень та механізм їх виникнення не представляється можливим.

Висновком експерта судової авто технічної експертизи №1087 від 03 квітня 2019 року підтверджується, що на момент огляду і експертного дослідження система рульового керування, гальмівна система та ходова частина автомобіля «ВАЗ 21114» знаходиться в працездатному стані і могла виконувати функції , передбачені конструкцією. Несправність системи освітлення транспортного засобу виникла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13 жовтня 2018 року.

Також, висновком експерта судової авто технічної експертизи №1089 від 04 квітня 2019 року підтверджується, що на момент огляду і експертного дослідження система рульового керування, гальмівна система та ходова частина автомобіля «Ford Fiesta» знаходиться в працездатному стані і могла виконувати функції , передбачені конструкцією. Несправність системи освітлення та світлової сигналізації транспортного засобу виникла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13 жовтня 2018 року.

За результатами судової транспортно-трасологічної експертизи №1088 від 05 квітня 2019 року визначено які механічні пошкодження отримали транспортні засоби «ВАЗ 21114» та «Ford Fiesta» в момент дорожньо-траснпортної пригоди. Також експерти пришов до висновку, що форма й характер пошкоджень даних транспортних засобів співпадає і тому випадку, якщо при першопочатковому контактуванні повздовж осі вищезгаданих транспортних засобів перебували під кутом 110+ 5 градусів, при цьому автомобіль «Ford Fiesta» першопочатково контактував передньою частиною кузова автомобіля з передньою правою боковою частиною кузова « НОМЕР_4 » а місце їх зіткнення знаходиться в районі розташування на дорозі осипів скла та пластмаси.

У ході огляду лазерного ком пакт-диску «DVD-R» (який на підставі постанови від 24 травня 2019 року визнано речовим доказом) встановлено момент коли саме «ВАЗ 21114» здійснив випередження транспортного засобу (на якому знаходився пристрій відео фіксації). У подальшому зафіксовано момент зміни напрямку руху транспортним засобом марки ВАЗ 2106 при увімкненому лівому світловому покажчику повороту та момент гальмування та виїзд на зустрічну смугу руху транспортним засобом «ВАЗ 21114». Зіткнення транспортних засобів «ВАЗ 21114» та «Ford Fiesta» відбулося о 14 годині 30 хвилин на смузі руху останнього.

З метою отримання та перевірки отриманих раніше доказів у даному кримінальному провадженні здійснено слідчий експеримент, у ході якого встановлено рух транспортних засобів «ВАЗ 21114», «ВАЗ 2106» та момент зміни напрямку руху. Вимірами встановлено, що відстань від заднього габариту автомобіля марки «ВАЗ 2106» в момент його перетину

5 із 10

пересічної лінії розмітки у ліву крайню смугу руху до переднього габариту автомобіля марки «ВАЗ 21114» становить 9.80 метрів та 13.5 метрів від їх передніх осей. При цьому встановлено, що до моменту зміни напрямку руху транспортним засобом «ВАЗ 2106» подолали відстані: автомобіль марки «ВАЗ 2106» - 48 метрів, автомобіль марки «ВАЗ 21114» - 55 метрів.

Висновком експерта судової авто технічної експертизи №9956 від 11 липня 2019 року підтверджується, що з технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди зіткнення транспортних засобів стали дії обвинуваченого, який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів тільки своєчасного застосування екстреного гальмування, а застосував маневрування ліворуч, що призвело до зіткнення з автомобілем «Ford Fiesta», який рухався своєю смугою руху в зустрічному напрямку і водій якого ОСОБА_9 з моменту виникнення їй небезпеки для руху вже була позбавлена технічної можливості зупинити керований нею транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.

Захисник обвинуваченого звернувся до суду з клопотанням про визнання недопустимими висновком експерта Мукачівського районного бюро судово-медичної експертизи № 344/2018 від 29 листопада 2018року, висновку судової авто технічної експертизи від 11 липня 2019 року постанови про визнання речовим доказом від 24 травня 2019 року, протоколу огляду та перегляду відеозапису від 24 травня 2019 року та протоколу проведення слідчого експерименту.

Відповідно до статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Частиною 1 статті 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд вважає необґрунтованою позицію сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом постанови про визнання речовим доказом від 24 травня 2019 року, протоколу огляду та перегляду відеозапису від 24 травня 2019 року та протоколу проведення слідчого експерименту від 06 травня 2019 року. Зокрема в своїх доводах захисник покликається на те, що перегляд відеозапису здійснювався з використанням копії відеозапису та на схемі дорожньо-транспортної пригоди при слідчому експерименті не відображено транспортний засіб «Ford Fiesta».

Проте, суд зазначає, що як протокол огляду та перегляду відеозапису, так і протокол слідчого експерименту складено в присутності учасників кримінального провадження, в тому числі і захисника ОСОБА_7 , при цьому жодного зауваження в протоколах не відображено. Потерпіла в судовому засіданні підтвердила, що особисто передавала експерту медичні документи щодо її огляду за результатами дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, доводи сторони захисту щодо визнання недопустимими доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинуваченого є непереконливими, і такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена досудовим розслідуванням та знайшла повне підтвердження в ході судового розгляду з огляду на таке.

6 із 10

Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Суд зазначає, що статтею 337 КПК України визначено - судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Так, під час судового розгляду обвинувачений підтвердив, що керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21114» 13 жовтня 2018 року рухаючись по автомобільній дорозі загального значення «Н-09» сполученням «Мукачево - Івано-Франківськ - Рогатин - Львів», між селами Верхній Коропець та Березинка Мукачівського району допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Ford Fiesta».

Заперечуючи свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення обвинувачений зазначає, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок неправомірних дій свідка ОСОБА_8 , який керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2106» допустив порушення пунктів 9.4 та 10.1 ПДР.

Проте, суд не погоджується з такою позицією сторони захисту оскільки згідно висновку судової авто технічної експертизи №9956 від 11 липня 2019 року з технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення транспортних засобів стали дії обвинуваченого, який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів своєчасного застосування екстреного гальмування, а застосував маневрування ліворуч, що призвело до зіткнення з автомобілем «Ford Fiesta».

Спростовуються доводи обвинуваченого показаннями експерта ОСОБА_11 , який у судовому засіданні підтвердив, що обвинувачений не вжив належним чином заходів своєчасного застосування екстреного гальмування, маючи при цьому можливість уникнути зіткнення транспортних засобів. Застосувавши маневрування ліворуч, всупереч вимог пункту 12.3 Правил Дорожнього руху України, маючи об`єктивну можливість зреагувати на виниклу небезпеку для руху його автомобіля, які створив попереду їдучий автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху в напрямку міста Мукачева де допустив зіткнення з транспортним засобом «Ford Fiesta».

Слід зазначити, що допитаний у судовому засіданні експерт заперечив факт створення аварійної ситуації щодо обвинуваченого водієм транспортного засобу «ВАЗ 2106», наголосивши що при тій швидкості руху, з якою рухався обвинувачений у нього було достатньо часу щоб зреагувати та зменшити швидкість руху.

Крім того, при дослідженні встановлено, що відстань між автомобілями «ВАЗ 21114» та «ВАЗ 2106» при зміні руху останнього становила 9,8 метрів. Для зменшення швидкості руху, шляхом гальмування, обвинуваченому достатньо було б подоли відстань 1,32 метрів при загальній швидкості 90 км/год (яка визначена обвинуваченим). При швидкості руху транспортного засобу 99 км/год (як це визначив судовий експерт при дослідженні) для зменшення швидкості руху, шляхом гальмування, обвинуваченому достатньо було б подоли відстань 5 метрів.

Встановлене судом свідчить, про наявність у обвинуваченого можливості для уникнення дорожньо-транспортної пригоди при даній дорожній ситуації, проте замість застосування належного екстреного гальмування ОСОБА_3 здійснив маневр ліворуч і допустив зіткнення з транспортним засобом «Ford Fiesta».

Також, слід зазначити що згідно висновку експерта ОСОБА_12 позбавлена була можливості зупинити керований нею транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.

Слід зазначити, що пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року визначено, що у випадках, коли передбачені статтею 286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через

7 із 10

порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.

При цьому суд враховує, що своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 12.3. Правил дорожнього руху України, якими визначено:

-12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

Таким чином, у судовому засіданні були досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, які мали значення для правильного вирішення справи, всім їм надана оцінка, при цьому доводи, обвинуваченого про його невинуватість свого підтвердження не знайшли, оскільки, як зазначено вище, дотримавшись вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України обвинувачений мав можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Також, слід зазначити, що однією з обов`язкових ознак об`єктивної сторони злочину є діяння, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатація транспортного засобу.

Кваліфікуючи діїобвинуваченого,сторона обвинуваченнявказує нате,що ОСОБА_3 порушено правилабезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспортногозасобу, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Порушенням правил експлуатації транспорту є діяння чи бездіяльність особи, яка керує транспортним засобом, тобто невиконання тих нормативно-правових актів, які регламентують безпечне використання транспортного засобу під час його руху, в тому числі експлуатація несправного транспортного засобу.

Проте, висновком експерта №1087 від 03 квітня 2019 року підтверджується, що на момент огляду і експертного дослідження система рульового керування, гальмівна система та ходова частина автомобіля «ВАЗ 21114» знаходиться в працездатному стані і могла виконувати функції , передбачені конструкцією.

Наведене вище дає підстави вважати, що дії обвинуваченого в частині вчинення ним кримінального правопорушення з порушенням правил експлуатації транспортного засобу не доведені, тому в цій частині підлягають виключенню.

Таким чином, суд вважає що вина ОСОБА_3 доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пропонував суду призначити йому покарання за частиною 1 статті 286 КК України у вигляді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Представник потерпілої висловив свою думку про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, заявлені позовні вимоги просив задоволити у повному обсязі.

Обвинувачений, вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав, заперечуючи проти запропонованої прокурором міри покарання, просив суд його виправдати та відмовити у задоволенні позову.

8 із 10

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується ст.ст. 65-67 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно статті 66 КК України, судом встановлено, що обвинувачений є учасником АТО.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Пунктом 3 зазначеної вище Постанови визначено, що ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він скоїв злочин, передбачений частиною 1статті 286КК України, який в силу статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що ОСОБА_3 на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Згідно висновку досудової доповіді філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є низькою.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, є учасником бойових дій, вчинив злочин з необережності, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів призначити йому покарання в межах санкції статті.

Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 статті 286 і статті 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Пунктом 20 зазначеної постанови визначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Як зазначено вище, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Суд враховує поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину приходить до переконання про відсутність підстав призначення покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами.

9 із 10

При викладеному, з урахування всіх обставин справи та мотиву вчинення злочину, за який обвинуваченому слід обрати покарання пов`язане з позбавленням волі, але враховуючи, наведене вище, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання, приймає рішення про звільнення від відбування основного покарання з випробування в порядку статей 75,76 КК України.

Стосовно заявленого потерпілою цивільного позову про відшкодування моральної та матеріальноїшкоди,спричиненої їйза наслідкамидорожньо-транспортноїпригоди приходить до наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений потерпілою ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення з останнього на її користь 500 000,00 гривень морального відшкодування та 4196 гривень 28 копійок матеріальної шкоди.

Позов потерпілоїмотивований тим,що обвинуваченийвчинив стосовнонеї кримінальнеправопорушення.за наслідкамидорожньо-транспортноїпригоди вонапродовжує лікуванняй доцього часу.Матеріальна шкода,яка пов`язаназ витратамина лікуваннястановить 4196гривень 28копійок.Моральна шкодапотерпілої полягаєв тому,що занаслідками дорожньо-транспортноїпригоди їй спричинено душевні страждання, вимушено до змін у її життєвих стосунках, також, обвинувачений намагався, користуючись своїм службовим становищем впливати на лікарів та вживати заходів щодо затягування досудового розслідування.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Дана вимога потерпілої у частині відшкодування витрат на лікування є обґрунтованою та підтверджено відповідними письмовими доказами, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розміру грошового відшкодування заподіяної потерпілій моральної шкоди, суд керується положеннями частини 3 статті 23 ЦК України, відповідно до яких такий розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд погоджується із доводами потерпілої про те, що внаслідок скоєного злочину вона перенесла сильне психологічне потрясіння, фізичний біль та страждання, і що внаслідок цього істотно змінився її спосіб життя, порушився звичний для неї ритм та уклад побуту. Проте, доводи потерпілої щодо зловживання обвинуваченого, спрямовані на затягування досудового розвідування та вплив на лікарів не знайшли свого підтвердження.

Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на життя та безпеку свого здоров`я є фундаментальним правом людини, що охороняється законом, а тому суд погоджується з доводами потерпілої, що внаслідок заподіяння смерті близької людини - її сина, вона зазнала фізичного болю та страждань, а також зазнала душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого.

10 із 10

Безумовно, за наслідками дорожньо-транспортної пригоди потерпілій заподіяно моральну шкоду. Враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення цивільного позову шляхом стягнення із обвинуваченого на користь потерпілої 100 000 гривень 00 копійок, у вигляді морального відшкодування, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті100 КПК України. Арешт, накладений на транспортний засіб скасувати, відповідно до статті 174 КПК України.

Відповідно до вимог статті 124 КПК України процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, за якою призначити йому покарання у виді 3(три) роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2(два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 покласти на орган пробації за місцем його проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , морального відшкодування в розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень, матеріальну шкоду в розмірі 4196 (чотири тисячі дев`яносто шість) 28 копійок.

Речові докази: транспортні засобимарки «Ford Fiesta» та «ВАЗ 21114» - повернути власникам, диск DVD-R зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Арешт натранспортний засібмарки «ВАЗ 21114», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 28 листопада 2018 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 5495 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуюча ОСОБА_1