Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

19 травня 2020 р. справа № 520/3529/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання (з повідомленням) викликом осіб у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПрАТ «Діамант» (з іноземними інвестиціями) до Національного агентства з акредитації України про скасування рішення, -

встановив:

Позивач , Приватне акціонерне товариство «Діамант» (з іноземними інвестиціями) (далі за текстом - заявник, ПрАТ, Товариство) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Національного агентства з акредитації України від 02.03.2020р. відносно зупинення з 04.03.2020р. дії атестата про акредитацію ООВ №2Т1012, дійсного з 26.12.2018р. до 25.12.2023р. та виданого Приватному акціонерному товариству «Діамант» (з іноземними інвестиціями).

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що оскаржений правовий акт індивідуальної дії є неправомірним, адже явно та очевидно погіршує правове становище ПрАТ за відсутності передбачених законом підстав.

Відповідач, Національне агентство з акредитації України (далі за текстом - адміністративний орган, владний суб`єкт, Національне агентство, Агентство) з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що ПрАТ було вчинено грубе порушення у зв`язку із посиланням на акредитацію тих робіт, на здійснення яких акредитація не надавалась.

Рішення про прийняття позову до розгляду було прийнято судом 20.03.2020р.

09.04.2020р. до суду надійшов відзив відповідача на позов.

21.04.2020р. до суду надійшла відповідь заявника на відзив.

04.05.2020р. до суду надійшли заперечення відповідача.

Пунктом 4 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 20.03.2020р. у Національного агентства були витребувані необхідні для вирішення спору докази у вигляді письмових документів.

09.04.2020р. Національним агентством були подані витребувані судом докази.

З урахуванням цієї обставини, а також обсягу доказів, долучених відповідачем до відзиву на позов, а заявником до позову та відповіді на відзив, суд доходить до переконання про те, що зібрані по справі докази повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Оскільки учасниками справи реалізовані усі права на подачу відповідних процесуальних документів, то спір може бути вирішений по суті.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник, ПрАТ «Діамант» (з іноземними інвестиціями» пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, унаслідок чого набув правовий статус юридичної особи приватного права, значиться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань під кодом – 24475392.

ПрАТ в особі Лабораторії з діагностики технічного стану дорожніх транспортних засобів (далі за текстом – Лабораторія) відповідачем, Національним агентством було видано атестат про акредитацію ООВ (органу оцінки відповідності) №2Т1012 строком дії 26.12.2018р.-25.12.2025р. (далі за текстом - Атестат).

Цим Атестатом була засвідчена компетентність ПрАТ в особі Лабораторії у випробуванні дорожніх транспортних засобів категорії M, N, O, L.

Згідно з Класифікацією колісних транспортних засобів (затверджена постановою КМУ від 22.12.2010р. №1166 "Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються") до колісних засобів категорії М належать самохідні колісні засоби, що мають не менш як чотири колеса та призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, автобуси).

Сфера акредитації ПрАТ згідно з Атестатом охоплювала, зокрема: проведення технічного контролю та перевірки технічного стану колісних транспортних засобів (далі за текстом – КТЗ) категорії M та N, що були у користуванні; визначення вмісту окису вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах; перевірка маркування, вимог щодо конструкції, технічного стану, функціонування, ефективності дії гальмівних систем і систем сигналізації; перевірка вимог щодо кріплення ременів безпеки, визначення числа точок кріплення та їх розташування; перевірка вимог щодо кількості, стану конструкції ременів безпеки та елементів їх закріплення, систем натягу ременів безпеки; перевірка параметрів транспортних засобів щодо зовнішніх виступів; визначення відповідності маркування, кількості, кольору, розташування, працездатності, технічного стану, режиму роботи, сили світла, сигналізації контролю роботи зовнішніх світлових приладів;

Визначення відповідності елементів спеціального обладнання двигунів, які працюють на зрідженому нафтовому газі, вимогам до загальної безпечності конструкції;

Визначення відповідності елементів спеціального обладнання двигунів, які працюють на стисненому природному газі, вимогам до загальної безпечності конструкції;

Визначення відповідності рівня шуму нерухомих КТЗ;

Визначення відповідності кріплення газових балонів;

Визначення відповідності маркування та кольору балонів;

Перевірка маркування, стану системи керування та визначення сумарного кутового проміжку рульового керування;

Визначення маркування, стану, функціональних можливостей склоочисників та склозмивачів;

Перевірка маркування викидів забруднюючих речовин. Визначення екологічного класу КТЗ;

Перевірка наявності, кольору, маркування, геометричних розмірів, стану на розташування попереджувального трикутника;

Проведення технічного контролю та перевірки стану КТЗ.

Дія Атестату поширювалась на 7 дільниць Лабораторії згідно з переліком за додатком (а.с.115 т.2).

На реалізацію Атестату між заявником, ПрАТ (у якості органу з оцінки відповідності; скорочено - ООВ) та Національним агенством 26.12.2018р. була укладена Генеральна Угода (а.с.76-80 т.1).

Згідно з п.2.3 згаданої Генеральної угоди заявник, ПрАТ зобов`язаний не використовувати надану акредитацію у спосіб, що може зашкодити репутації Національного агенства.

Відповідно до п.2.4 цієї ж Генеральної угоди заявник, ПрАТ зобов`язаний посилатись на акредитацію тільки стосовно тих робіт, на здійснення яких його було акредитовано.

Також на реалізацію Атестату заявником, ПрАТ було ініційовано процедуру внесення дільниць Лабораторії до реєстру суб"єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.

За наслідками цієї процедури листами Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2019р. за вих.№№ 31/7330, 31/7331, 31/7332, 31/7333, 31/7334, 31/7335, 31/7336 ПрАТ було повідомлено про виконання вимог п.7 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів (затверджений постановою КМУ від 30.01.2017р. №137; далі за текстом - Порядок №137) і внесення перелічених у додатку до Атестату дільниць Лабораторії до реєстру суб"єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.

22.01.2020р. заявником, ПрАТ було видано Акт технічної експертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху від 22.01.2020р. №220120-01 (далі за текстом - Акт експертизи) (а.с. 133,т.1).

Цей письмовий документ містить посилання на Атестат.

28.02.2020р. на засіданні комісії з питань, пов`язаних з діяльністю ООВ, Національного агентства, було розглянуто, зокрема, службову записку Управління з акредитації лабораторій від 12.0.2020р. №0175 з питання тимчасового зупинення дії виданого ПрАТ Атестату.

Результати проведення означеного засідання оформлені протоколом №258 від 28.02.2020р.

Суть претензії адміністративного органу до діяльності ПрАТ полягала у посиланні на акредитацію у документах, що не є документами, які стосуються наданої акредитації.

Дане діяння ПрАТ попередньо було кваліфіковано Національним агентством у якості грубого порушення у зв`язку із посиланням на акредитацію тих робіт, на здійснення яких акредитація не надавалась.

При цьому, у якості доказів вчинення ПрАТ протиправного діяння Національним агентством згадувався виключно лист Регіонального сервісного центру МВС України в Харківській області від 22.01.2020р. №31/176.

Згідно з копією даного листа Регіональним сервісний центр МВС України в Харківській області сповістив Національне агентство про те, що було виявлено виданий ПрАТ Акт технічної експертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху від 22.01.2020р. №220120-01 (далі за текстом - Акт експертизи).

Відповідно до копії Акту експертизи відбулось переобладнання легкового автомобілю марки (моделі) Volkswagen Polo шляхом облаштування в індивідуальному порядку газобалонним обладнанням Yota Red та балоном DMS на підставі погоджень ГЦС МВС України №0004 та протоколу випробувань ТС КТЗ від 22.01.2020р. №000300.

02.03.2020р. Національним агентством було прийнято оскаржене рішення про тимчасове зупинення дії Атестата.

Як з`ясовано судом, юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення Національним агентством обрані положення ч.7 ст.11 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», п.7.11.1 ДСТУ ISO/IEC 17011:2017 «Оцінка відповідності. Загальні вимоги до органів з акредитації, що акредитують органи з оцінки відповідності», п.1 Загального документа Національного агентства з акредитації України «Перелік грубих порушень з боку акредитованого органу з оцінки відповідності» (ЗД 08.00.35), п.1 р.IV Інструкції «Порядок використання знаків для акредитації та посилань на акредитацію» (ІН-15.08.02), п.2.4 Генеральної угоди між Національним агентством з акредитації України та ПрАТ «Діамант» (з іноземними інвестиціями) від 26.12.2018р., а фактичною підставою послугувало судження Національного агентства про те, що ПрАТ допускає посилання на акредитацію у документах, котрі не є документами, які стосуються наданої акредитації.

Не погодившись із правомірністю вчиненого адміністративним органом управлінського волевиявлення, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

За визначенням ст.1 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" акредитація органів з оцінки відповідності - засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, або вимогам міжнародних чи європейських стандартів та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності;

Статтею 4 цього ж закону передбачено, що метою акредитації є: забезпечення єдиної технічної політики у сфері оцінки відповідності; забезпечення довіри споживачів до діяльності з оцінки відповідності; створення умов для взаємного визнання результатів діяльності акредитованих органів на міжнародному рівні; усунення технічних бар`єрів у торгівлі.

За приписами ст.5 ст.1 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" діяльність з акредитації базується на таких основних принципах: забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх заінтересованих сторін; загальнодоступності та неупередженості проведення робіт з акредитації; прозорості діяльності з акредитації; професійної компетентності виконавців робіт; добровільності акредитації; забезпечення участі органів виконавчої влади та громадських організацій на паритетній основі; застосування гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами вимог щодо акредитації; дотримання суспільних інтересів; конфіденційності інформації, отриманої в процесі акредитації. Акредитація здійснюється відповідно до вимог, установлених законодавством у сфері акредитації, національними стандартами з питань акредитації, гармонізованими з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, а також іншими документами з питань акредитації, прийнятими національним органом України з акредитації, міжнародними та європейськими організаціями з акредитації. Перелік назв і позначень таких актів та документів, тексти нормативно-правових актів з питань акредитації, а також тексти інших документів з питань акредитації, прийнятих національним органом України з акредитації, оприлюднюються на веб-сайті національного органу України з акредитації в Інтернеті.

Відповідно до ст.12 ст.1 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" акредитовані органи з оцінки відповідності повинні: дотримуватися вимог нормативно-правових актів та стандартів з питань акредитації, на відповідність яким вони акредитовані; посилатися на акредитацію тільки стосовно тих робіт, на здійснення яких їх було акредитовано; оплачувати всі роботи, пов`язані з їх акредитацією та моніторингом; припинити посилання на акредитацію у своїй документації та рекламі у разі тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію.

Статтею 35 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.

Забезпечення суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю бланками протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу, а також доступом до загальнодержавної бази даних про результати обов`язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюється на платній основі. Порядок забезпечення суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю бланками протоколів, доступом до зазначеної загальнодержавної бази даних та розмір плати за надання таких послуг встановлює Кабінет Міністрів України.

Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, які належать військовим формуванням, Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту, покладається на ці формування та органи.

Згаданий вище Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу" затверджений постановою КМУ від 30.01.2012р. №137 "Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу" (далі за текстом – Порядок №137) та установлює, що відповідно до п.5 Порядку №137 юридична особа або фізична особа - підприємець надсилає Мінінфраструктури повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з додатком 1 (далі - повідомлення) у разі, коли вона має: 1) устаткування згідно з переліком обладнання, необхідного для проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, згідно з додатком 2; 2) атестат про акредитацію органу з оцінки відповідності згідно із Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", який підтверджує компетентність випробувальної лабораторії щодо перевірки технічного стану транспортних засобів в обсязі, визначеному законодавством.

Згідно з п.6 Порядку №137 Мінінфраструктури протягом 10 днів з дня надходження повідомлення перевіряє зазначену в ньому інформацію про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів шляхом аналізу поданих разом з повідомленням документів та в разі підтвердження такої інформації надсилає повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС.

Як установлено судом, вимоги п.6 Порядку №137 заявником, ПрАТ у спірних правовідносинах дотримані.

У разі виявлення недостовірної інформації, зазначеної в повідомленні, Мінінфраструктури письмово повідомляє юридичній особі або фізичній особі - підприємцю про невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку або Вимогам до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 26 листопада 2012р. №710, з обов`язковим зазначенням виявлених недоліків.

Після усунення недоліків, що стали причиною неможливості надіслання повідомлення та копій документів до Головного сервісного центру МВС, юридична особа або фізична особа - підприємець має право подати нове повідомлення відповідно до пункту 5 цього Порядку.

Мінінфраструктури приймає рішення про відкликання повідомлення виконавця на підставі: інформації про скасування або тимчасове зупинення дії Національним органом з акредитації атестата про акредитацію виконавця; повідомлення виконавця про припинення своєї діяльності; рішення суду про припинення підприємницької діяльності виконавця; інформації про відсутність або зміну матеріально-технічної бази, документів, що подавалися до повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, чи закінчення строку дії атестата про акредитацію та непоновлення його протягом шести місяців; інформації від Головного сервісного центру МВС про видачу протягом строку дії атестата про акредитацію чи свідоцтва про атестацію 10 і більше протоколів, складених з порушенням цього Порядку або Вимог до перевірки; інформації про закінчення строку дії свідоцтва про атестацію відповідно до законодавства.

Як визначено п.7 Порядку №137 Головний сервісний центр МВС протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення та копій документів від Мінінфраструктури вносить дані про виконавця, пункт технічного контролю, його матеріально-технічну базу і персонал із зазначенням категорії та призначення транспортних засобів, адреси місця проведення обов`язкового технічного контролю до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та інформує виконавця про внесення відомостей про нього до зазначеного реєстру. Реєстр суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю є складовою частиною Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Порядок ведення реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю затверджується МВС.

Як установлено судом, перелічені у додатку до Атестату дільниці Лабораторії заявника, ПрАТ включені до реєстру суб"єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.

У разі отримання рішення Мінінфраструктури про відкликання повідомлення виконавця Головний сервісний центр МВС протягом трьох робочих днів виключає виконавця з реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, про що відразу письмово інформує виконавця та Мінінфраструктури.

У разі зміни відомостей про категорії і призначення транспортних засобів, в атестаті про акредитацію чи свідоцтві про атестацію виконавець подає нове повідомлення відповідно до цього Порядку. Про інші зміни виконавець лише інформує Мінінфраструктури листом, до якого додає сторінки документів, у яких відбувалися зміни. Відповідна інформація надсилається Мінінфраструктури Головному сервісному центру МВС.

Доказів відкликання складених на адресу заявника, ПрАТ повідомлень про включення до реєстру суб"єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів матеріали справи не містять.

Продовжуючи розгляд справи, суд відзначає, що процедура державної реєстрації (перереєстрації) автомобілів регламентована також і приписами Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (затверджено постановою КМУ від 07.09.1998р. №1388; далі за текстом - Порядок №1388).

Пунктом 37 цього Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни).

Документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є: для транспортних засобів, переобладнаних суб`єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання п`яти і більше транспортних засобів протягом року, - свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, оформлене державним підприємством "ДержавтотрансНДІпроект" або Головним сервісним центром МВС на відповідний вид переобладнання, що подається разом із сертифікатом відповідності (наявність необов`язкова для транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах), виданим органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, та актом приймання-передачі транспортного засобу за формою згідно з додатками 3, 4 і 6; для транспортних засобів, переобладнаних в індивідуальному порядку, а також транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах, - акт технічної експертизи (крім переобладнаних автобусів) за формою згідно з додатком 5 або сертифікат відповідності, виданий випробувальною лабораторією (центром), що має атестат акредитації відповідної галузі та повноваження щодо проведення перевірки технічного стану транспортних засобів, органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, чи підприємством, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції переобладнаного транспортного засобу умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання.

Переобладнання транспортних засобів для роботи на газових паливах здійснюється виключно суб`єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання п`яти і більше транспортних засобів протягом року та мають свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу на відповідний вид переобладнання. Зазначені суб`єкти можуть проводити перевірку відповідності таких засобів вимогам технічних умов і технічної документації підприємства-виробника газобалонного обладнання.

Переобладнання транспортних засобів шляхом заміни кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери, здійснюється за попередньою згодою сервісних центрів МВС.

Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни.

У таких свідоцтвах зазначається рік випуску легкового автомобіля або виготовленого на його базі автомобіля, який повинен відповідати року випуску встановленого кузова. Рік випуску такого автомобіля не змінюється у разі неможливості встановити рік випуску його кузова.

Вивільнені після переобладнання або ремонту складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. На такі складові частини за зверненням власника видаються сервісними центрами МВС довідки встановленого зразка.

Переобладнання транспортного засобу, у результаті якого змінюється його повна маса та її розподіл за осями, центр ваги, тип двигуна, його вага і потужність, колісна база чи колісна формула, система гальмового і рульового керування та трансмісії, здійснюється за погодженням з виробниками транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, або з державним підприємством "ДержавтотрансНДІпроект" чи Головним сервісним центром МВС. Зазначене погодження може надаватися тільки після проведення огляду транспортних засобів із дотриманням вимог пункту 15 цього Порядку та надання відповідного акта, засвідченого підписом та скріпленого печаткою адміністратора сервісного центру МВС.

Перереєстрація транспортного засобу у зв`язку із заміною двигуна проводиться в разі зміни типу двигуна, його ваги, робочого об`єму і потужності. Документи, що підтверджують законність придбання двигуна, не вимагаються.

Окрім того, суд бере до уваги, що сама процедура переобладнання транспортних засобів затверджена постановою КМУ від 21.07.2010р. №607 "Про затвердження Порядку переобладнання транспортних засобів" (далі за текстом – Порядок №607).

Так, за визначенням п.2 Порядку №607 організація з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація незалежно від форми власності, яка проводить оцінювання відповідності транспортного засобу, призначеного для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування (далі - транспортний засіб), що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання транспортного засобу (далі - документ про погодження); спеціально уповноважена організація - підприємство, установа, організація, що погоджує переобладнання транспортного засобу.

При цьому за переліком п.8 Порядку №607 до спеціально уповноважених організацій належать: державне підприємство "ДержавтотрансНДІпроект"; Головний сервісний центр МВС, а за переліком п.14 Порядку №607 до організацій з оцінки відповідності належать: випробувальна лабораторія (центр), що має атестат акредитації відповідної галузі; орган з оцінки відповідності, визнаний та призначений в установленому порядку для проведення процедури сертифікації транспортних засобів; підприємство, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції транспортного засобу, що переобладнаний, умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження.

Відповідно до п.7 Порядку №607 за результатами розгляду заяви про погодження спеціально уповноважена організація видає документ про погодження або надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання транспортного засобу.

За правилом п.9 Порядку №607 у документі про погодження зазначаються відомості про транспортний засіб і його власника, вид та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що конструкція переобладнаного транспортного засобу повинна відповідати вимогам правил, нормативів і стандартів України.

Згідно з п.13 Порядку №607 після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі - заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається: сертифікат відповідності - для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб`єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; акт технічної експертизи або сертифікат відповідності - для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Пунктом 15 Порядку №607 передбачено, що організація з оцінки відповідності: розглядає заяву про проведення оцінювання; проводить в установленому порядку випробовування транспортного засобу, що переобладнаний; приймає рішення про підтвердження відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження, чи надає обґрунтовану відмову в такому підтвердженні. Відомості про організації з оцінки відповідності розміщуються на інформаційних стендах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС.

З положень наведених норм права вбачаються наявними підстави для висновку про те, що волевиявлення організації з оцінки відповідності (тобто у даному випадку заявника, ПрАТ) з приводу підтвердження відповідності переобладнаного транспортного засобу вимогам правил, нормативів і стандартів України може бути письмово втілено як у сертифікаті відповідності, так і в акті технічної експертизи (у випадку переобладнання в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива).

Правовими підставами для складання названих документів у випадку заявника є Атестат та факт включення до реєстру суб"єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги відсутність у національному законі України чіткого визначення такої правової категорії як "компетентність".

Тому зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли за відсутності чіткої вказівки у національному законі України про протилежне (зворотнє), а також відсутність іншого чітко визначеного (або хоча б з очевидною поза розумним сумнівом достатністю окресленого) в акті права письмового документу Атестат може бути визнаний правовою підставою для видання ПрАТ письмового юридичного документа з приводу підтвердження відповідності переобладнаного транспортного засобу вимогам правил, нормативів і стандартів України у разі надсилання Мініфраструктури у порядку п.6 Порядку №137 до Головного сервісного центру МВС України повідомлення та копій документів про підтвердження відповідності матеріально-технічної бази і персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та подальшого внесення Головним сервісним центром МВС України у порядку п.7 Порядку №137 відповідних даних до Реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.

Такі дії об`єктивно не здатні порушити прав та інтересів учасників суспільних відносин у разі наявності у розпорядженні особи діючого Атестату, позаяк правовою суттю Атестату є саме підтвердження компетентності, тобто здатності забезпечити належний рівень виконання завдання (у даному випадку - контролю за технічним станом).

Компетентність заявника, ПрАТ згідно з Атестатом за предметом поширюється на випробування дорожніх транспортних засобів категорії M, N, O, L, а за територією - на дільниці Лабораторії.

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 05.03.2020р. у справі №640/467/19 (адміністративне провадження № К/9901/1118/20) загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) таких актів, а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанта поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання особи самостійно визначити на підставі невизначених норм, яких саме заходів слід ужити для усунення виявлених порушень, може призвести до нового можливого порушення чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Перевіривши доводи учасників справи добутими доказами, оціненими в їх сукупності та взаємозв`язку за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого рішення.

Так, за матеріалами справи Акт технічної експертизи був складений заявником, ПрАТ у межах предмету дії Атестату.

Доказів виходу заявником за межі сфери підтвердженої Атестатом компетентності матеріали справи не містять.

До того ж такі докази не використовувались Національним агенством у якості мотивів вчинення оскарженого управлінського волевиявлення.

Доказів складання заявником Акту технічної експертизи з порушення будь-яких вимог чинного законодавства чи із свідомим або неумисним внесенням до тексту цього офіційного письмового документа недостовірних чи неправдивих відомостей матеріали справи не містять.

До того ж і такі докази не використовувались Національним агентством у якості мотивів вчинення оскарженого управлінського волевиявлення.

Суд зауважує, що затверджений Урядом України формуляр у вигляді додатку №5 до Порядку №1388 потребує обов`язково заповнення графи стосовно відомостей про реквізити документа, що дає право на проведення експертизи.

Між тим, Національним агентством ані у тексті оскарженого рішення, ані у тексті відзиву на позов не зазначено який саме документ повинен бути відображений заявником, ПрАТ у виданих Актах технічної експертизи.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

За правовою суттю, змістом та наслідками прийняття Національним агенством рішення про зупинення дії Атестату є мірою юридичної відповідальності у розумінні санкції за вчинення протиправного діяння.

Однак, у даному конкретному випадку судження відповідача, Національного агенства про вчинення заявником, ПрАТ протиправного діяння є явним та очевидним проявом надмірного формалізму, позаяк у якості порушення адміністративним органом кваліфіковано виключно діяння особи з належного заповнення формуляра у вигляді додатку №5 до Порядку №1388 шляхом посилання на фактично єдиний письмовий документ, котрий засвідчує право (тобто повноваження у розумінні компетентності чи компетенції) на проведення технічної експертизи транспортного засобу.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини події з`ясував неповно, діяння особи кваліфікував неправильно, норму закону визначив неналежну, а натомість положень належної норми права не застосував, оцінки усім юридично значимим факторам не надав, унаслідок чого міра застосованої юридичної відповідальності не узгоджується із характером, змістом та наслідками діяння особи.

Причиною виникнення спору є необґрунтоване розмежування відповідачем, Національним агентством таких правових категорій як "компетентність у сфері випробування дорожніх транспортних засобів" та "право на проведення технічної експертизи транспортних засобів", хоча у даному конкретному випадку зміст цих категорій (у разі включення особи до реєстру суб"єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів) слід визнати тотожнім.

У спірних правовідносинах заявник, ПрАТ включений до реєстру суб"єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, а відтак, допущені владним суб`єктом порушення спричинили настання негативних наслідків, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Національного агентства з акредитації України від 02.03.2020р. відносно зупинення з 04.03.2020р. дії виданого Приватному акціонерному товариству «Діамант» (з іноземними інвестиціями) атестата про акредитацію ООВ №2Т1012, дійсного з 26.12.2018р. до 25.12.2023р.

Роз`яснити, що судове рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 19.05.2020р.; набирає законної сили після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя О.В. Старосєльцева