Справа № 635/1393/20

Провадження № 1-кп/635/830/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження №12020220430000341 від 24 лютого 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- Октябрським районним судом м. Полтави 19.06.2003 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

- Київським районним судом м. Полтави 10.06.2005 за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік;

- Київським районним судом м. Полтави 18.09.2007 за ст.ст. 185 ч.2, 357 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3, 395, 70 ч.1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

- Київським районним судом м. Полтави 22.12.2008 за ст.ст. ст.186 ч.2, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 4 місяці;

- Київським районним судом м. Полтави 19.03.2012 за ст.ст. 121 ч.1, 70 ч.4 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років;

- Октябрським районним судом м. Полтави 06.04.2017 за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;

- Октябрським районним судом м. Полтави 21.07.2017 за ст.ст. 186 ч.2, 70 ч.4 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки; ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 25.02.2019 іспитовий строк скасовано на підставі ч.2 ст. 78 КК України, направлено для відбування призначеного вироком покарання строком на 4 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.391 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, останній раз Октябрським районним судом м. Полтави 21 липня 2017 року за ст.ст. 186 ч.2, 70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі (з урахуванням ухвали Київського районного суду м. Полтави від 25.02.2019 про направлення засудженого в місця позбавлення волі), 25лютого 2019 року прибув до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)"», а згодом, 19 березня 2019 року, переміщений до державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)». 21червня 2019 року ОСОБА_4 переміщений до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)». 19 серпня 2019 року переміщений до Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)», де відбуває покарання по теперішній час.

Засуджений ОСОБА_4 в період відбування покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» неодноразово був ознайомлений з нормами режиму відбування покарання, правилами поведінки засуджених, правилами внутрішнього розпорядку колонії, нормами дисциплінарної та кримінальної відповідальності за вчинення засудженими протиправних дій, в тому числі і про кримінальну відповідальність за вчинення засудженими кримінальних правопорушень, передбачених ст.391 КК України.

За час перебування у Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» засуджений ОСОБА_4 неодноразово допускав порушення режиму утримання. Незважаючи на проведену представниками адміністрації установи профілактичну та виховну роботу, засуджений на шлях виправлення та перевиховання не став, систематично та злісно порушував встановлений режим відбування покарання, за що неодноразово піддавався стягненням у дисциплінарному порядку за різні види порушень. За допущені засудженим ОСОБА_4 порушення режиму утримання у Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» на нього було накладено двадцять сім дисциплінарних стягнень, з яких п`ять разів у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятору (ДІЗО) та один раз у вигляді переведення до приміщення камерного типу (ПКТ) на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 14.11.2019.

Заходи заохочення до засудженого ОСОБА_4 за сумлінну поведінку та ставлення до праці, навчання, активну участь у роботі самодіяльної організації за весь час його знаходження у Темнівській ВК №100 не застосовувалися.

24 лютого 2020 року о 10 годині 20 хвилин після відбуття ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді поміщення до ДІЗО строком на 10 діб, в приміщенні чергової частини колонії, представник адміністрації Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» начальник відділення СПС майор внутрішньої,служби ОСОБА_5 , згідно виконуваних їм своїх функціональних обов`язків, діючи виключно у рамках своєї посадової інструкції, в присутності чергового помічника начальника колонії старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 , заступника чергового помічника установи старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_7 , молодшого інспектора ВНіБ прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_8 , а також засудженого ОСОБА_9 , запропонував засудженому ОСОБА_4 прослідувати до дільниці ресоціалізації, а саме до відділу соціально-психологічної служби №10 чи будь-яке інше відділення соціально-психологічної служби.

При цьому засуджений ОСОБА_4 був вдягнений та взутий за сезоном, скарг на стан здоров`я не висловлював, фактично міг і був зобов`язаний виконати законну вимогу представника адміністрації виправної установи, але, діючи умисно, демонстративно і відкрито, у зухвалій та категоричній формі відмовився від виконання законної вимоги представника адміністрації Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» начальника відділення СПС майора внутрішньої служби ОСОБА_5 , щодо слідування до свого місця перебування до відділу соціально-психологічної служби № 10, чи будь-якого іншого відділення соціально-психологічної служби, пояснивши причину протиправної поведінки своїми особистими переконаннями, незгодою з режимом утримання в колонії, небажанням знаходитись в загальній масі засуджених, а також тим, що встановлені в установі розпорядок дня та правила відбування покарання вважає для себе неприйнятними.

Після цього начальником відділення СПС майором внутрішньої служби ОСОБА_5 засудженому ОСОБА_4 додатково були роз`яснені положення ст.сг. 9, 94, 96, 107, 118, 132, 133, 135 Кримінально - виконавчого кодексу України та роз`яснено, що оскільки останній раніше був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді переведення до приміщення камерного типу, то в разі продовження з його боку відмови від виконання законних вимог представника адміністрації виправної установи, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 391 КК України.

Однак засуджений ОСОБА_4 , проігнорувавши зроблені йому роз`яснення, відмовився від виконання законних вимог представника адміністрації виправної установи, після чого йому був наданий час для обмірковування своєї поведінки.

24 лютого 2020 року о 12 годині 00 хвилин в приміщенні чергової частини колонії представник адміністрації Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» начальник відділення СПС майор внутрішньої служби ОСОБА_5 , згідно виконуваних їм своїх функціональних обов`язків, діючи виключно у рамках своєї посадової інструкції, в присутності чергового помічника начальника, колонії старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 , заступника чергового помічника установи старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_7 , молодшого інспектора ВНіБ прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_8 , а також засудженого ОСОБА_9 , вдруге запропонував засудженому ОСОБА_4 , прослідувати до дільниці ресоціалізації, а саме до відділу соціально-психологічної служби № 10 чи будь-яке інше відділення соціально - психологічної служби.

При цьому засуджений ОСОБА_4 був вдягнений та взутий за сезоном, скарг на стан здоров`я не висловлював, фактично міг і був зобов`язаний виконати законну вимогу представника адміністрації виправної установи, але діючи умисно, демонстративно і відкрито, в зухвалій та категоричній формі вдруге відмовився від виконання законної вимоги представника адміністрації Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» начальника відділення СПС майора внутрішньої служби ОСОБА_5 щодо слідування до свого місця перебування до відділу соціально-психологічної служби № 10 чи будь-якого іншого відділення соціально-психологічної служби, пояснивши причину протиправної поведінки своїми особистими, переконаннями, незгодою з режимом утримання в колонії, небажанням знаходитись в загальній масі засуджених, а також тим, що, встановлені в установі розпорядок дня та правила відбування покарання вважає для себе неприйнятними.

Після цього начальником відділення СПС майором внутрішньої служби ОСОБА_5 засудженому ОСОБА_4 додатково були роз`яснені положення ст.ст. 9,94, 96, 107,118, 132, 133, 135 Кримінально - виконавчого кодексу України та роз`яснено, що оскільки останній раніше був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді переведення до приміщення камерного типу, то в разі продовження з його боку відмови від виконання законних вимог представника адміністрації виправної установи він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 391 КК України.

Однак засуджений ОСОБА_4 , проігнорувавши зроблені йому роз`яснення, знову відмовився від виконання законних вимог представника адміністрації виправної установи, після чого йому був наданий час для обмірковування своєї поведінки.

24 лютого 2020 року о 14 годині 00 хвилин в приміщенні чергової частини колонії представник адміністрації Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» начальник відділення СПС майор внутрішньої служби ОСОБА_5 , згідно виконуваних їм своїх функціональних обов`язків, діючи виключно у рамках своєї посадової інструкції, в присутності чергового помічника начальника колонії старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 , заступника чергового помічника установи старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_7 , молодшого інспектора ВНіБ прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_8 , а також засудженого ОСОБА_9 , втретє запропонував засудженому ОСОБА_4 прослідувати до дільниці ресоціалізації, а саме до відділу соціально-психологічної служби № 10 чи будь-якого іншого відділення соціально- психологічної служби.

При цьому засуджений ОСОБА_4 був одягнений та взутий за сезоном, скарг на стан здоров`я не висловлював, фактично міг і був зобов`язаний виконати законну вимогу представника адміністрації виправної установи, але діючи умисне, демонстративно і відкрито, в зухвалій та категоричній формі вже втретє відмовився від виконання законної вимоги представника адміністрації Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» начальника відділення СПС майора внутрішньої служби ОСОБА_5 , щодо слідування до свого місця перебування до відділу соціально-психологічної служби № 10 чи будь-якого іншого відділення соціально-психологічної служби, пояснивши причину протиправної поведінки своїми особистими переконаннями, незгодою з режимом утримання в колонії, небажанням знаходитись в загальній масі засуджених, а також тим, що встановлені в установі розпорядок дня та правила відбування покарання вважає для себе неприйнятними.

Після цього начальником відділення СПС майором внутрішньої служби ОСОБА_5 засудженому ОСОБА_4 додатково були роз`яснені положення ст.ст. 9, 94, 96, 107, 118, 132, 133, 135 Кримінально - виконавчого кодексу України та роз`яснено, що оскільки останній раніше був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді переведення до приміщення камерного типу, то в разі продовження з його боку відмови від виконання законних вимог представника адміністрації виправної установи він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 391 КК України, і про його дії негайно буде поінформовано правоохоронні органи, посадовими особами яких буде вирішене питання про внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 391 КК України.

Проте засуджений ОСОБА_4 і цього разу, проігнорувавши зроблені йому роз`яснення, відмовився від виконання законних вимог представника адміністрації виправної установи.

У вищевказані періоди часу засуджений ОСОБА_4 неодноразово оглядався на стан здоров`я черговим лікарем - терапевтом медичної частини колонії ОСОБА_10 і під час цих медичних оглядів, скарг на поганий стан здоров`я засуджений не висловлював. Також, черговий лікар - терапевт медичної частини колонії ОСОБА_10 засвідчив, що засуджений за станом свого здоров`я може виконувати вимоги представників адміністрації установи.

Своїми неправомірними діями засуджений ОСОБА_4 порушив вимоги п. 1 ст. 9 КВК України, де зазначено, що засуджені зобов`язані виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації, а також вимоги ч. 3 ст. 107 КВК України, де зазначено, що засуджені зобов`язані дотримуватись норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами, а також виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії. Крім того, своїми неправомірними діями засуджений ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 3, 4, розділу II «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5, де зазначено, що засуджені до позбавлення волі зобов`язані виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, а також засудженим забороняється чинити опір законним діям персоналу установи виконання покарань, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.

При цьому пояснив, що 24.02.2020 після звільнення з приміщення камерного типу у черговій частині колонії в присутності посадових осіб колонії він тричі відмовився слідувати в локальний сектор для подальшого відбування покарання, керуючись при цьому особистими мотивами.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.391 КК України як злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем відбування покарання характеризується негативно, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочень не має, раніше неодноразово судимий, новий злочин вчинив під час відбування призначеного йому вироком суду покарання в місцях позбавлення волі.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття у вчиненому злочині.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

Суд зауважує, що обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, в своїй сукупності не є виключними та істотно не знижують ступінь тяжкості скоєного правопорушення, не знижують суспільну небезпеку правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, встановлені у санкції ст.391 КК України, що виключає застосування до обвинуваченого положень статті 69КК України - призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставинами, що пом`якшують та обтяжують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до скоєного, факт вчинення обвинуваченим нового злочину до повного відбування покарання за вироком суду від 21 липня 2017 року.

З урахуванням вищезазначених обставин у сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 391КК України.

При призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд приймає до уваги вимоги ст.71КК України та роз`яснення, що містяться в п.п.25, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме те, що за сукупністю вироків покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Зокрема, згідно з роз`ясненнями, які зазначені в п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при визначенні покарання за правилами ст.71КК України до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, а тому суд враховує точно встановлену в судовому засіданні невідбуту обвинуваченим частину покарання та зазначає її вид та розмір у новому вироку.

Обвинувачений скоїв правопорушення, передбачене ст.391 КК України, в період відбуття покарання, призначеного вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 21 липня 2017 року за ст.ст. 186 ч.2, 70 ч.4 КК України, у виді 4 років позбавлення волі.