Провадження № 22-ц/811/213/20 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:32

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львовіцивільну справу за апеляційними скаргами Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщинита ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області в складі судді Зеліска Р.Й. від 21 листопада 2019 року у справі за позовом Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати, комунальних послуг, неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта з оренди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини про стягнення відшкодування здійсненого поліпшення орендованого майна, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2019 року первісний позов Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати, комунальних послуг, неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта з оренди - задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , попереднє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 02.12.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в користь Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини, юридична адреса: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ 02595718, 16681 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят один) грн. 86 коп., з яких: 6108 (шість тисяч сто вісім) грн. 10 коп.- орендної плати і комунальних послуг та 10573 (десять тисяч п`ятсот сімдесят три) грн. 76 коп. неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта з оренди згідно договору № 84 оренди нежитлових приміщень та окремих інвентарних об`єктів від 31.12.2015 року, укладеного між Підприємством "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" та Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1.У задоволенні решти позовних вимог Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини, а саме про стягнення з ОСОБА_1 56920 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот двадцять) грн. 10 коп. на користь Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта з оренди за договором № 84 оренди нежитлових приміщень та окремих інвентарних об`єктів від 31.12.2015 року, укладеного між Підприємством "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" та Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1- відмовлено.Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , попереднє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 02.12.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в користь Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини, юридична адреса: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ 02595718, 1762,00 грн. судового збору, який був сплачений позивачем при зверненні в суд із позовом.У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини про стягнення з Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини в користь ОСОБА_1 компенсації коштів, понесених на здійснення невід`ємного поліпшення приміщення, орендованого за договором № 84 оренди нежитлових приміщень та окремих інвентарних об`єктів від 31.12.2015 року, укладеного між Підприємством "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" та Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. та сплаченого судового збору за звернення в суд із даним позовом в розмірі 704 грн. 80 коп. - відмовлено.

Дане рішення оскаржили ОСОБА_1 та Підприємство "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Жовківського районного суду Львівської області у справі від 21 листопада 2019 р. в частині про часткове задоволення позовних вимог Підприємства «Готельно-навчальний комплекс «Гетьман» Об`єднання профспілок Львівщини про стягнення 6108,10 грн. орендної плати та комунальних послуг, а також 10573,76 грн. неустойки за неповернення об`єкту оренди скасувати та відмовити позивачу в позові в повному обсязі. Вважає рішення незаконним, оскільки не відповідає обставинам справи та суперечить нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не взято до уваги, що з боку ОСОБА_3 відсутня вина щодо неповернення приміщення, оскільки відповідач вжив всіх належних заходів для звільнення приміщення та його повернення Орендодавцю, виходячи з того, що Договір оренди приміщення від №84 від 31 грудня 2015 р. закінчився 31 грудня 2017 р. За умовами цього договору ОСОБА_1 зобов`язаний повернути приміщення за актом прийому-передачі в строк до 7 січня 2018 р. включно, орендну плату відповідно до рахунку, а комунальні платежі за грудень 2017 р. до 25 січня 2018 р. Зазначає, що відповідно до наявних в справі матеріалів, що підтверджуються належними та допустимим доказами в справі, ОСОБА_4 приступив до виконання зобов`язання, за яке позивачем нарахована неустойка, а саме до звільнення приміщення та його повернення Орендодавцю та вживав подальші дії для повернення приміщення; не міг повернути приміщення в наслідок недопущення Орендодавцем до звільнення приміщення Орендарем та не прийняття ним приміщення. Вимога Орендодавця провести повний розрахунок, як умову для прийняття приміщення станом на 02 січня та 11 січня 2018 р. була безпідставна, оскільки суперечила умовам договору та чинного законодавства. Поданий рахунок не відповідав вимогам законодавства про відображення дійсної господарської операції, що виключає його підстава для оплати з таким змістом господарської операції: Орендодавець не надав дані для оплати орендної плати за грудень 2017 р. та компенсацію комунальних послуг, як це передбачено умовами договору та законодавством України. Це дає підстави стверджувати, що в діях ОСОБА_1 відсутня вина щодо неповернення майна, як підстава для відповідальності. Обставини справи підтверджують про перешкоджання Орендарю збоку кредитора щодо повернення майна з метою штучного збільшення неустойки. Вказує, що оскільки розмір орендної плати зазначений в рахунку від 29 грудня 2017 р. скоригований на рівень інфляції з 1 по 31 грудня 2017 р. тобто, який не відповідає вимогам договору та нормам права, то проведений позивачем за первісним позовом розрахунок санкції на підставі такого розміру не може бути правильним навіть арифметично.

В своїй апеляційній скарзі Підприємство "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини просять скасувати рішення у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Підприємства «Готельно-навчальний комплекс «Гетьман» Об`єднання профспілок Львівщини 16 681,86 грн заборгованості з орендної плати, комунальних послуг і неустойки за неповернення об`єкта з оренди та відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 56 920,10 грн неустойки. Ухвалити в скасованій частині рішення суду першої інстанції нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Підприємства «Готельно-навчальний комплекс «Гетьман» Об`єднання профспілок Львівщини 73 601,96 грн, з яких 6 108,10 грн. заборгованості з орендної плати та компенсації комунальних послуг і 67 493,86 грн. неустойки за неповернення об`єкта з оренди за період з 08.01.2018 до 28.08.2018 включно. В решті рішення залишити без змін. Зазначають, що ухвалюючи рішення суд дійшов до однозначного висновку про те, що всупереч вимогам договору відповідач за первісним позовом не повернув об`єкт з оренди, не здійснив оплату орендних та інших платежів за грудень 2017 року, тому позов необхідно задовольнити. Але замість стягнення з ОСОБА_1 6 108,10 грн. заборгованості та 67 493,86 грн. неустойки суд, не навівши будь-якої мотивації, стягнув лише заборгованість із неустойкою, яка була вперше розрахована у позовній заяві станом на 12.02.2018.

Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, заяв про збільшення позовних вимог, відзиву на позовну заяву, зустрічної позовної заяви, апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, а також письмових заяв та пояснень учасників справи у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 статті 4, ст.ст. 5,13, 12, 81, ч.1 ст.82, ч.1 ст.89, ст.ст. 263, 76, п.2 ч.1,2 ст. 141 ЦПК України, 2 статті 11, ст.ст.627, 509, 526, 625, 626, 627, 628, 629, 610, 611, 549, 762, 901, 903, 905, 525, ч. 1 ст. 530, 599, 785 ЦК України, ч.3 ст. 18, ч.1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та задовольняючи частково первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, - виходив з того, що що 31.12.2015 року між Підприємством «Готельно-навчального комплексу «Гетьман» об`єднання профспілок Львівщини та приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу відповідачем по справі ОСОБА_1 укладено договір №84 оренди нежитлових приміщень площею 35.5 кв.м. у АДРЕСА_3 . Угодою від 30.12.2016 року строк дії вказаного договору оренди продовжено до 31.12.2017 року включно. Передача приміщення в оренду доводиться підписаним між сторонами актом приймання-передачі від 31.12.2015 року. Згідно з вимогами п.п.2.2.,2.4 договору оренди щомісячний розмір орендної плати складає 2550,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 425,00 грн. В орендну плату не входить оплата за комунальні послуги та користування лініями міського телефонного зв`язку. Розмір орендної плати за кожен місяць визначається орендодавцем шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і доводиться до орендаря .Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату до 10 числа кожного поточного місяця, компенсація комунальних послуг - до 25 числа місяця наступного за звітним. За умовами договору оренди (п.4.9) наймач взяв на себе зобов`язання повернути орендовані приміщення за актом приймання-передачі в семиденний термін після закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору визначено сторонами як самостійну підставу припинення цього правочину (п «а» п.7.7. договору), тобто 31.12.2017 року строк дії договору закінчився. Із листів вих.№ 148 від 09.11.2017 року, 11.01.2018 року,17.01.2018 року Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" вбачається, що останні повідомили приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про те, договір №84 від 31.12.2015 року оренди нежитлових приміщень та окремих інвентарних об`єктів з ОСОБА_1 з 01.01.2018 року продовженим не буде, роз`яснено п.п.7.5, п.2.3.,4.9.,6.8 вищевказаного договору. Проте, матеріали справи містять докази порушення відповідачем умов укладених договорів. Факт невиконання відповідачем умов укладеного договору, а саме неповернення орендованого приміщення, зокрема як ствердив сам відповідач ОСОБА_1 ключі від орендованого приміщення знаходяться у нього, та не складання акту передачі, фактичного використання комунальних платежів, є наслідком виникнення заборгованості. Суд прийняв до уваги розрахунок позивача щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню в розмірі 16681 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят один) грн. 86 коп., з яких: 6108 (шість тисяч сто вісім) грн. 10 коп.- орендної плати і комунальних послуг та 10573 (десять тисяч п`ятсот сімдесят три) грн. 76 коп. неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта з оренди згідно договору № 84 оренди нежитлових приміщень та окремих інвентарних об`єктів від 31.12.2015 року, укладеного між Підприємством "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" та Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та враховує, що відповідач не подав суду свого розрахунку. Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані та підставні, а тому підлягають частковому задоволенню. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно договору оренди №84 нежитлових приміщень та окремих інвентарних об`єктів від 31.12.2015 року, укладеного між Підприємством "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" та Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , зокрема п.4.10 орендар зобов`язується негайно інформувати в письмовій формі орендодавця про будь-які відокремлювані поліпшення орендованого майна у формі легких перегородок тощо. Відповідно до п.5.2 даного договору орендар має право за письмовою згодою орендодавця за рахунок власних коштів проводити реконструкцію, технічне переоснащення та поліпшення орендованих приміщень (інвентарних об`єктів) з врахуванням вимог п.4.10 Договору. Водночас, невідокремлювані поліпшення стають власністю орендодавця (за письмової згоди, визначеної цим пунктом договору). Із листа вих.№ 148 від 09.11.2017 року Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" вбачається, що останні повідомили приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про те, договір №84 від 31.12.2015 року оренди нежитлових приміщень та окремих інвентарних об`єктів продовженим з ОСОБА_1 з 01.01.2018 року не буде. Як вбачається із копії листа орендаря від 11.01.2018 року , а саме відповідача по справі за первісним позовом та одночасно позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 що ним за весь період оренди за погодженням із орендодавцем здійснено ряд невід`ємних покращень (встановлено решітки на вікна, замінено двері вхідні і міжкімнатні, постійно проводився поточний ремонт), проте суду не надано доказів про те , що орендар ОСОБА_1 інформував в письмовій формі орендодавця про перелічений ним ряд невід`ємних покращень орендованого нежитлового приміщення. Разом з тим, позивачем за зустрічним позовом , одночасно відповідачем за первісним позовом не надано, а в суді не здобуто жодних доказів, які б підтверджували що ОСОБА_1 за весь час оренди мав намір отримати компенсацію коштів, понесених на здійснення невід`ємного поліпшення приміщення, орендованого за договором № 84 оренди нежитлових приміщень та окремих інвентарних об`єктів від 31.12.2015 року, укладеного між Підприємством "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" та Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зокрема в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп., проте встановлено що ОСОБА_1 ключі від орендованого приміщення позивачу за первісним позовом не повернув, окрім того не заперечив факту заборгованості по орендній платі за грудень 2017 року . Також слід зазначити, що суду не надано доказів про те що ОСОБА_1 після закінчення строку оренди нежитлового приміщення кожного року повідомляв орендодавця про невід`ємні поліпшення орендованого приміщення, або вимагав компенсацію коштів зроблених ним поліпшення об`єкту найму. Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що в суду відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту компенсації коштів, понесених на здійснення невід`ємного поліпшення приміщення, орендованого за договором № 84 оренди нежитлових приміщень та окремих інвентарних об`єктів від 31.12.2015 року, укладеного між Підприємством "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" та Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в розмірі 12000 грн. Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають.

Підприємство «Готельно-навчального комплексу «Гетьман» об`єднання профспілок Львівщини» звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просило, з рахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з відповідача на користь Підприємства «Готельно-навчального комплексу «Гетьман» об`єднання профспілок Львівщини» 73601,96 грн., з яких 6108,10 грн. - орендної плати і комунальних послуг та 67493,86 грн. неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта з оренди.

Відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічний позов до Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини, в якому останній просив стягнути з Підприємства «Готельно-навчального комплексу «Гетьман» об`єднання профспілок Львівщини на його користь компенсацію коштів, понесених на здійснення невід`ємного поліпшення приміщення, орендованого за договором оренди нежитлового №84 від 31.12.2015 року у розмірі 12000,00 грн.

Із наведеного вище вбачається, що як первісний позов, так і зустрічний позов подані з приводу нерухомого майна, а саме стосуються питань оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , яка територіально належить до Франківського району м.Львова.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Крім цього, згідно п. 41 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 1.03.2013 року перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Згідно п. 42 цієї ж Постанови виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2018 року Підприємством «Готельно-навчального комплексу «Гетьман» об`єднання профспілок Львівщини» подано позовну заяву до Личаківського районного суду м. Львова та ухвалою вказаного суду від 05 березня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

Однак, у даному випадку загальні вимоги процесуального закону щодо підсудності, передбачені ч.1 ст. 27 ЦПК України, - застосуванню не підлягали. Позов же ж було подано та провадження відкрито без дотримання вимог спеціальної норми процесуального закону (ч.1 ст. 30 ЦПК України), що підлягає обов`язковому застосуванню, незважаючи на вимоги ст.27 ЦПК України, у спорах з приводу нерухомого майна.

Крім цього, 4.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про направлення справи за підсудністю до Жовківського районного суду Львівської області за місцем його проживання.

Ухвалою Личаківського районного суду Львівської області від 04 квітня 2018 року справу було передано до Жовківського районного суду Львівської області для розгляду за підсудністю.

Відповідно, справу знову ж в порушення вказаних норм процесуального закону було передано для розгляду у Жовківський районний суд Львівської області за місцем реєстрації відповідача та цим судом завершено розгляд справи, яка була йому не підсудна.

Згідно ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Згідно ч.4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як, також, вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 посилався на непідсудність справи Жовківському районному суду Львівської області та подавав заяву про передачу справи в Золочівський районний суд Львівської області для розгляду у зв`язку із зміною місця його реєстрації (а.с. 117 Т.1).

Тобто, один із учасників справи, який подав апеляційну скаргу у суді першої інстанції двічі посилався на непідсудність справи Личаківському районному суду м.Львова та Жовківському районному суду Львівської області (ч.2 ст. 378 ЦПК України).

Однак, ні Личаківський районний суд м.Львова, ані Жовківський районний суд Львівської області ухвалою від 28 серпня 2018 року відмовляючи в задоволенні вказаної заяви та посилаючись при цьому на ч.2 ст. 31 ЦПК України не звернули увагу на те, що дана справа їм не підсудна, оскільки у даному випадку діє виключна підсудність справи. Жовківський районний суд Львівської області також посилаючись на норму ч.2 ст. 31 ЦПК України не звернув увагу на те, що у такій нормі також вказано: «за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду».

Зважаючи на вказане колегія суддів вважає, що в даному випадку справа не була розглянута судом, встановленим законом, в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, згідно змісту якої: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Висловлювання ж «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, повноважень судів щодо розгляду певних справ, тощо .

Зважаючи на те, що оскаржуване рішення прийняте судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), а також враховуючи, що спір стосується нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , яка територіально належить до Франківського району м.Львова, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати, а справу направити для розгляду за підсудністю до Франківського районного суду м. Львова.

Відповідно слід вважати, що оскаржуване рішення постановлено без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи та вимог закону.

Вказаним слід визнати апеляційні скарги частково обґрунтованими та задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.5, 378, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційні скарги Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщинита ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2019 року - скасувати.

Справу за позовом Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати, комунальних послуг, неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта з оренди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Підприємства "Готельно-навчальний комплекс "Гетьман" Об`єднання профспілок Львівщини про стягнення відшкодування здійсненого поліпшення орендованого майна - направити для розгляду за встановленою законом підсудністю до Франківського районного суду м. Львова.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 18 травня 2020 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра