ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 травня 2020 року справа №640/3418/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар`єр" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Червоногранітний кар`єр")до1. Служби безпеки України (далі по тексту - відповідач 1, СБУ); 2. Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі по тексту - відповідач 2, Мінекономіки України)про1) визнання протиправними дій Служби безпеки України щодо направлення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання-матеріалу від 27 вересня 2018 року №8/1/5-10713 ДСК; 2) визнання протиправним та скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30 жовтня 2018 року №1581 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування такої санкції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар`єр"В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає, що дії правоохоронного органу та дії суб`єкта владних повноважень є неправомірними та порушують права, свободи та інтереси позивача на зовнішньоекономічну діяльність.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №640/3418/19, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що дії по підготовці та надсиланню подання щодо застосування спеціальних санкцій до позивача є правомірними та здійснювалися у відповідності до законодавства України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що діяв у межах та у спосіб, передбачений законодавством при винесення оскаржуваного наказу, а тому вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Позивач у відповідях на відзиви зазначив, що доводи, викладені у відзивах на позов, не спростовують обставини та правові підстави заявленого позову.

Відповідно до частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 року №829 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство економічного розвитку і торгівлі України перейменовано на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

У судовому засіданні 03 червня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідачів проти позову заперечили; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України прийнято наказ від 30 жовтня 2018 року № 1581 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України" (далі по тексту - наказ від 30 жовтня 2018 року № 1581) відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, на підставі подання Служби безпеки України вих. від 27 вересня 2018 року №8/1/5-10713ДСК, вх. від 02 жовтня 2018 року № 05/2201ДСК.

У додатку до наказу від 30 жовтня 2018 року № 1581 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України міститься Перелік суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, де під № 2 в таблиці зазначається суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності України - Товариство з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар`єр" (код згідно з ЄДРПОУ 0038215180).

Станом на 27 вересня 2018 року (дата звернення відповідача 1 до відповідача 2 з поданням про застосування спеціальних санкцій до позивача) та 30 жовтня 2018 року (дата прийняття наказу відповідачем 2 про застосування спеціальних санкцій до позивача) стаття 37 "Про зовнішньоекономічну діяльність" була чинною, оскільки втратила чинність 07 лютого 2019 року на підставі підпункту "д" пункту 3 частини четвертої статті 16 Закону України "Про валюту і валютні операції".

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про зовнішньоекономічної діяльності" всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічної діяльності" за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції як тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічної діяльності" санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічної діяльності" подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб`єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Отже, Закон України "Про зовнішньоекономічної діяльності" надавав право правоохоронним органам на внесення подання про застосування спеціальної санкції у разі порушення законодавства з боку суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності та проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Суд зазначає, що однією з умов правомірності дій правоохоронних органів по внесенню подання про застосування спеціальних санкцій, передбачених частиною першою статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічної діяльності", а також прийняття центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики рішення про застосування таких, є умова про їх вчинення і подання щодо суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, яким допущено порушення Закону України "Про зовнішньоекономічної діяльності" або пов`язаних з ним законів України.

У поданні вих. від 27 вересня 2018 року №8/1/5-10713ДСК СБУ вказує, що ТОВ "Червоногранітний кар`єр" протягом 2015-2016 років здійснено 38 поставок на понад 28 тисяч тон гранітного щебню (фракція 5-20), видобутого у родовищі "Лезниківське" (Житомирська обл.) на адресу ФПАТ "Дмитрівський філіал "Містозалізобетонконструкція" (Російська Федерація, Московська обл., м. Дмитрів, вул. 2-га Інженерна, дім 27). Водночас, аналіз щоквартальної та річної звітності ПАТ "Містозалізобетонконструкція" (дані отримані із сайту www.dilosure.ru) за 2014-2016 роки, свідчить про те, що вказане підприємство здійснювало роботи з будівництва Керченської переправи.

ПАТ "Містозалізобетонконструкція" має філіал у м. Батайськ (Російська Федерація, Ростовська обл.), що не виключає здійснення фінансово-господарських операцій між структурними підрозділами акціонерного товариства з метою виконання робіт спрямованих на будівництво зазначеної Керченської переправи.

З 2015 року до теперішній час ТОВ "Червоногранітний кар`єр" здійснило 24 поставки на адресу ТОВ "Бетас", директором якої є ОСОБА_1 одночасно є засновником ТОВ "Бетас-Південь", зареєстроване за адресою: Республіка Крим, Симферопольський р-н, с. Скворцово, вул. Калініна, дім 49.

Вказане, на думку СБУ, свідчить про наявність в діях посадових осіб ТОВ "Червоногранітний кар`єр" окремих ознак підтримки окупаційної влади Російської Федерації на Кримському півострові та надання сприяння у будівництві Керченської переправи.

Проте, у поданні вих. від 27 вересня 2018 року №8/1/5-10713ДСК СБУ не вказує які саме норми Закону України "Про зовнішньоекономічної діяльності" або пов`язаних з ним законів України порушив позивач під час ведення зовнішньоекономічної діяльності.

Суд відхиляє надані відповідачем 1 разом з клопотанням про поновлення строку для подання доказів від 12 червня 2019 року документи, в якості доказів, через не засвідчення їх в установленому порядку.

Так, згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частина четверта статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, згідно з якими: відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи; перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації; Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ; відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Таким чином, копії письмових доказів, наявні у справі, мають бути належним чином засвідченими.

Проте, суд звертає увагу, що надані відповідачем 1 ксерокопії матеріалів кримінального провадження №22018000000000144 не засвідчені в установленому порядку та не містять будь-яких відміток про засвідчення копії документа, зокрема "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Вирок у справі за матеріалами кримінального провадження №22018000000000144 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України), який набрав законної сили, щодо посадових осіб ТОВ "Червоногранітний кар`єр" відповідачем 1 суду не надано та в матеріалах справи відсутній.

Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічної діяльності" тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб`єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічної діяльності" подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Відповідачем 2 не вказано та не визначено безпосередній зміст виявленого правопорушення, яке вчинено позивачем та є порушенням вимог Закону України "Про зовнішньоекономічної діяльності" або пов`язаних з ним законів України, а також які саме норми порушено позивачем. Відповідач 2 як на підставу прийняття наказу від 30 жовтня 2018 року № 1581 посилається на статтю 37 Закону України "Про зовнішньоекономічної діяльності", яка є правовою нормою, що регулювала порядок застосування спеціальних санкцій до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, а не зміст правопорушення.

Також наказ від 30 жовтня 2018 року № 1581 не містить строку застосування спеціальних санкцій до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, який не міг перевищувати трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем 1 не доведено правомірність дій по внесенню подання про застосування спеціальних санкцій до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, а відповідачем 2 не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Червоногранітний кар`єр" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань СБУ та Мінекономіки України по 1 921 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар`єр" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо направлення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання від 27 вересня 2018 року №8/1/5-10713 ДСК щодо застосування спеціальних санкцій до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30 жовтня 2018 року №1581 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності України - Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар`єр".

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар`єр" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Служби безпеки України.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар`єр" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Червоногранітний кар`єр" (12135, Житомирська обл., Хорошівський р-н, селище Червоногранітне, вул. Гранітна, буд. 1; ідентифікаційний код 0038215180);

Служба безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33; ідентифікаційний код 00034074);

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарство України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2; ідентифікаційний код 37508596).

Суддя В.А. Кузьменко