Справа № 944/1213/20

Провадження №4-с/944/7/20

УХВАЛА

14.05.2020 року

.Яворів

Яворівський

районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судових засідань Юрчишина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові справу за скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи - Яворівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_3 на дії державного виконавця, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА _1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 із скаргою на дії державного виконавця, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Яворівського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) Восуха С.В. щодо стягнення на нерухоме та рухоме майно боржника, скасувати постанову державного виконавця Яворівського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) Восуха С.В. від 28.11.2019 року про передачу виконавчого документу на виконання за місцем праці боржника, зобов`язати державного виконавця Яворівського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) Восуха С.В. провести стягнення з нерухомого та рухомого майна боржника та зобов`язати державного виконавця Яворівського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_2 грошові кошти, які вже стягнуті з заробітної плати боржника відповідно до постанови державного виконавця від 28.11.2019 року. В обґрунтування скарги зазначає, що в Яворівському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження № 60645308 з виконання виконавчого листа від 15 жовтня 2019 року, виданого Яворівським районним судом Львівської області у справі № 460/3176/18 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 209 600, 00 грн заборгованості, 2096,00 грн - судового збору та 8 000, 00 грн - витрат на правничу допомогу. 19 листопада 2019 року державний виконавець Яворівського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) Восух С В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. 28 лютого 2020 року з матеріалів виконавчого провадження стало відомо, що державний виконавець 28.11.2019 року виніс постанову про передачу виконавчого листа на виконання за місцем праці боржника. Таким чином з заробітної плати боржника має проводитись стягнення коштів щонайменше за останні три місяці, однак на рахунок гроші не поступали жодного разу. В боржника у власності є земельна ділянка, а тому державний виконавець не може проводити стягнення на заробітну плату боржника, оскільки в боржника є майно, на яке можна звернути стягнення і в такому випадку закон забороняє проводити стягнення із заробітної плати. Державний виконавець не розшукував майна боржника, а тому допустив бездіяльність, що призвела до невиконання боржником рішення суду. Порядок звернення стягнення на майно боржника є наступним: звернення стягнення на готівкові і безготівкові кошти боржника, звернення стягнення на нерухоме та рухоме майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника. Кожне наступне стягнення застосовується в разі відсутності попереднього майна у списку. Такий порядок встановлено законом і гарантує захист прав стягувана у виконавчому провадженні. Враховуючи наведене, просить скаргу задовольнити.

Ухвалою від 10.03.2020 року скаргу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

18.03.2020 року державний виконавець на адресу суду скерував відзив на скаргу, в якій зазначає, що вимоги скарги не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. На виконанні у відділі перебуває виконавче провадження ВП №60645308, щодо виконання виконавчого листа № 460/3176/18, виданого 15.10.2019 року Яворівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 заборгованості 209600 грн, судового збору 2096 грн та витрат 8000 грн за правову допомогу. 19.11.2019 року у відповідності до ст.ст. 3, 24, 25, 26 Закону України „Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії виконавчих документів направлено боржнику до виконання, а стягувану для відома. Боржник виконавчий документ не виконав. Державним виконавцем скеровано запити в реєструючі органи для перевірки майнового стану боржника. 22.11.2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, яку скеровано у реєструючі органи, арешт накладено на все майно боржника, внесено обтяження у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Державний реєстр обтяженого рухомого майна. Згідно відповіді з Державної податкової служби України рахунків за боржником відкритих не виявлено. Згідно відповіді з реєстру МВС за боржником зареєстрованого автотранспорту не виявлено. Згідно відповіді з реєстру Держтехнагляду тракторів та інших самохідних машин за боржником не зареєстровано. Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано земельну ділянку, на яку накладено арешт, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай), на яку згідно Земельного кодексу України діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, тому звернення стягнення на дану земельну ділянку неможливе. Іншого майна на яке можна звернути стягнення не виявлено. Згідно відповіді з ДПІ боржник отримує доходи в ТзОВ «Міра ІК.» 28.11.2019 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку скеровано для виконання за місцем праці боржника. Згідно відповіді з ТзОВ «Міра ІК» боржник звільнений за власним бажанням. Згідно відповіді з ДПІ боржник отримує доходи в ТзОВ ЛКП №1. 28.11.2019 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку скеровано для виконання за місцем праці боржника. Згідно повідомлення з ТзОВ ЛКП №1 припинено трудові відносини з боржником 19.09.2019 року. Згідно відповіді з ДПІ боржник отримує доходи в ТзОВ «Фіакр-Львів». 15.01.2020 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку скеровано на підприємство. Згідно повідомлення з ТзОВ «Фіакр-Львів» боржник звільнений за згодою сторін. Стягнення по вищевказаних постановах не проводилось. В ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржник повторно влаштувався у ТзОВ ЛКП №1. 04.03.2020 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника яку скеровано для виконання на підприємство.

Вищевказані постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавчого провадження прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Державним виконавцем періодично перевіряється майновий стан боржника щодо виявлення майна на яке можна звернути стягнення згідно Закону України «Про виконавче провадження» та вживаються усі можливі заходи, щодо стягнення заборгованості за виконавчим документом. Враховуючи наведене, просить у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

В судове засідання скаржник не з`явилась, її представник на адресу суду скерував заяву про розгляд заяви у їхній відсутності.

Заінтересовані особи - державний виконавець та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги та матеріали виконавчого провадження ВП №60645308, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 06.04.2019 року вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 200 000 (двісті тисяч) грн заборгованості та 2000 (дві тисячі) грн сплаченого судового збору.

Додатковим рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 16.04.2020 року вирішено стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп витрат за правничу допомогу.

На підставі вищевказаних рішень Яворівським районним судом Львівської області 15.10.2019 року видано виконавчий лист.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 11.11.2019 року державним виконавецем Яворівського РВ ДВС було винесено постанову від 19.11.2019 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №460/3176/18.

Постановою державного виконавця від 22.11.2019 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 .

Відповідно до акту державного виконавця від 17.12.2019 року, майно на яке можна звернути стягнення не виявлено, розшук такого майна виявився безрезультатним.

Постановою державного виконавця від 28.11.2019 року звернено стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_3 , що отримує дохід у ТзОВ «Міра І К».

Згідно відповіді ТзОВ «Міра І К» №289 від 09.12.2019 року, ОСОБА_3 звільнений з роботи 04.10.2019 року на підставі наказу №218 від 04.10.2019 року за власним бажанням.

Постановою державного виконавця від 28.11.2019 року звернено стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_3 , що отримує дохід у Львівському комунальному автотранспортному підприємстві №1.

Згідно відповіді Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 №1334/02 від 26.12.2019 року, оригінал постанови ВП №60645308 повернуто у зв`язку із припиненням трудових відносин із ОСОБА_3 .

Постановою державного виконавця від 28.11.2019 року звернено стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_3 , що отримує дохід у ТзОВ «Фіакр-Львів».

Згідно виписки із наказу №9-к від 20.01.2020 року ТзОВ «Фіакр-Львів», ОСОБА_3 звільнений з роботи 22.01.2020 року за угодою сторін.

Постановою державного виконавця від 04.03.2020 року звернено стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_3 , що отримує дохід у Львівському комунальному автотранспортному підприємстві №1.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльністю державного виконавця регламентовано розділом VІІ ЦПК України.

Згідно з положеннями статей 447, 451 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №204249386 від 16.03.2020 року, на праві приватної власності ОСОБА_3 належить земельна ділянка, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем здійснено неодноразові запити щодо наявності у боржника коштів, рахунків, рухомого та нерухомого майна. Однак, крім зазначеної земельної ділянки, інших коштів та майна у боржника не виявлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Абзацом першим підпункту "б" пункту 15 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається: купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину.

В силу ч. 1 і ч. 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 7 ст. 319 ЦК України).

Судом встановлено, що земельна ділянка, яка перебуває у власності боржника, підпадає під перелік майна, яке не підлягає відчуженню, а відтак не призводить до реалізації майна в установленому законом порядку для погашення заборгованості перед стягувачем. Згідно матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем періодично перевіряється майновий стан боржника щодо виявлення майна на яке можна звернути стягнення. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог скаржника щодо визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця про стягнення на рухоме і нерухоме майно та проведення стягнення з такого.

Вимога скаржника про скасування постанови державного виконавця від 28.11.2019 року про передачу виконавчого документу на виконання за місцем праці є похідною від вимоги щодо зобов`язання державного виконавця звернути стягнення на земельну ділянку, оскільки в обґрунтування такої скаржник зазначає, що стягнення із заробітної плати не може проводитись, адже у боржника наявне нерухоме майне. З огляду на наведене дана вимога задоволенню не підлягає.

Щодо зобов`язання перерахувати на банківський рахунок стягувача грошові кошти, які вже стягнуті із заробітної плати відповідно до постанови державного виконавця від 28.11.2019 року суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та п.7 постанови ВСУ №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, а відтак дана вимога задоволенню не підлягає.

Разом з цим, судом досліджено матеріали виконавчого провадження та відзиву державного виконавця на скаргу, з яких вбачається, що стягнення по постановах про звернення стягнення на заробітну плату не проводилось, оскільки боржник із зазначених місць праці звільнений, коштів на рахунок виконавчої служби не поступали.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження.

Проте автоматизована система виконавчого провадження надає не повну інформацію про проведені виконавчі дії, оскільки у даній системі не відображаються всі процесуальні документи та дії державного виконавця. Повну та достовірну інформацію сторони виконавчого провадження можуть отримати, скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження безпосередньо у відділі державної виконавчої служби або надіславши запит про надання інформації стосовно виконавчого провадження, чим стягувач не скористався.

Таким чином, стягувач, як сторона виконавчого провадження, не реалізувала своє право, передбачене ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», для отримання повної інформації по виконавчому провадженню (запитів, відповідей на запити, постанов, інформаційних довідок тощо) та відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України не надала суду доказів щодо оспорюваної бездіяльності державного виконавця, обмежившись лише наданням інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження.

За таких обставин, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги, у зв`язку із чим вона задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 449 - 451 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження" суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи - Яворівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_3 на дії державного виконавця - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.А.Кондратьєва