Провадження №2/359/1402/2020

Справа №359/465/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Бориспіль упорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2020 року ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 06 грудня 2016 року уклав з ОСОБА_1 договір позики №103002 в електронній формі. За цим договором ТОВ «ВЕЛЛФІН» надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1201 гривень на строк 30 днів зі сплатою процентної ставки за користування грошовими коштами у наступному розмірі: 1,62% від суми позики, але не менше 50 гривень за перший день користування позикою, 1,62% від суми позики щоденно, за кожен день користування позикою та 2,18% від суми позики, що не була повернута своєчасно за кожен день користування позикою понад визначений договором строк. ТОВ «ВЕЛЛФІН» виконав взяті на себе зобов`язання за договором та надав відповідачу грошові кошти у встановленому договором розмірі. Відповідач, в свою чергу, зобов`язання за договором належним чином не виконує та своєчасно суму позики не повернув. Тому станом на 08 січня 2020 року у нього виникла заборгованість у розмірі 51870 гривень 21 копійки, що складається: з основного боргу у розмірі 1201 гривень, заборгованості по відсоткам 21996 гривень 59 копійок та простроченої заборгованості по відсоткам 28672 гривень 62 копійки. Відповідач відмовляється добровільно повернути борг. У зв`язку з цим ТОВ «ВЕЛЛФІН» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 51870 гривень 21 копійки.

У судове засідання представник позивача Яременко О.В. не з`явився. Направив до суду клопотання, яким просив проводити розгляд цивільної справи за його відсутності, позов підтримав та просив суд його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав та про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, про що в судовому засіданні проголосив протокольну ухвалу.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6) та свідоцтва про реєстрацію фінансової установи (а.с.7).

Порядок отримання та надання позики ТОВ «ВЕЛЛФІН» регламентується Правилами надання грошових коштів у вигляді позики, затверджених наказом ТОВ «ВЕЛЛФІН» №2-1 від 27 жовтня 2015 року, які розміщені на офіційному веб-сайті.

Так, згідно п.1.4 даних Правил зазначено, що вони є публічною пропозицією (офертою) ТОВ «ВЕЛЛФІН» в розумінні статей 641, 644ЦК України на укладання договору позики на умовах, що встановлені товариством та застосовуються в разі подання фізичною особою-заявником заявки на сайті товариства за електронною адресою на отримання позики та здійснення інших дій, що передбачають дані Правила (акцепт). Згідно Правил, вони є невід`ємною частиною договору позики.

Відповідно до ст.5Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст.8Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.6 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

За змістомст.3та ст.12 ЗаконуУкраїни «Проелектронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

06 грудня 2016 року ОСОБА_1 підписав з використанням електронного цифрового підпису договір позики №103002, що був опублікований на веб-сайті ТОВ «ВЕЛЛФІН» (а.с.19-23).

Таким чином, між сторонами по справі був укладений договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін. За умовами якого, ТОВ «ВЕЛЛФІН» надав ОСОБА_1 грошові кошти в позику в сумі 1201 гривень на строк 30 днів, тобто позика має бути повернута до 05 січня 2017 року, зі сплатою процентів за користування позикою. При цьому, розмір процентів розраховується в наступному порядку: 1,62% від суми позики, але не менше 50 гривень за перший день користування позикою, 1,62% від суми позики щоденно, за кожен день користування позикою та 2,18% від суми позики, що не була повернута своєчасно за кожен день користування позикою понад визначений договором строк.

ТОВ «ВЕЛЛФІН» виконав свої зобов`язання за договором та перерахував на користь ОСОБА_1 суму позики у розмірі 1201 гривень.

У відповідності до ч.1 ст.1046 та ч.1 ст.1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положенням ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання за договором позики та повернув грошові кошти.

Тому у нього виник борг у розмірі 51870 гривень 21 копійки, що складається: з основної суми позики у розмірі 1201 гривень, заборгованості по відсоткам 21996 гривень 59 копійок, заборгованості по простроченим відсоткам 28672 гривень 62 копійки. Вказана обставина підтверджується довідкою щодо заборгованості станом на 08 січня 2020 року (а.с.24).

Відповідач ухиляється від добровільного погашення боргу за договором позики. Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача належить примусово стягнути борг за кредитним договором у розмірі 51870 гривень 21 копійки.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення №1330 від 08 січня 2020 року (а.с.1) вбачається, що при пред`явленні позову до суду ТОВ «ВЕЛЛФІН» сплатив судовий збір у розмірі 2102 гривні. Позов ТОВ «ВЕЛЛФІН» задоволений. З огляду на це, з ОСОБА_1 користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2102 гривні.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.634, ч.1 ст.642, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором позики у розмірі 51870 гривень 21 копійки, а також витрати на оплату судового збору у розмірі 2102 гривні.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, ідентифікаційний код 39952398, рахунок IBAN НОМЕР_1 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення у повному обсязі складено 14 травня 2020 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський