ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2020Справа № 910/2700/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС-17"

про стягнення 24476,76 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС-17" (відповідач) про стягнення 24476,76 грн, з яких: 19930,65 грн - сума основного боргу, 3474,58 грн - пеня, 564,87 грн - 3% річних, 506,66 грн - інфляційна складова боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №63852012ПУ від 01.12.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.02.2020 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

04.03.2020 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2700/20, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

17.04.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив, з якого вбачається, що останній заперечує проти позовних вимог, оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, тому договір про постачання електричної енергії не може вважатися укладеним. Крім того, відповідач вважає, що за спожиту електроенергію розрахувався шляхом внесення 100% передоплати за майбутній розрахунковий період на банківський рахунок ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

07.05.2020 та 08.04.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив про те, що матеріалами справи підтверджується факт приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції «Універсальна». Також, позивач вказує, шо всі докази, які надані відповідачем до відзиву стосуються попередніх відносин на постачання електричної енергії з діючим на той час постачальником - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», а тому не відносяться до предмету даного спору.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Закон України «Про ринок електричної енергії» (надалі - Закон) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п. 67 ч.1 ст. 1 Закону, постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги.

Під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. Суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (п. 13 Розділу XVII «Перехідних положень» Закону).

Створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги", яким отримано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.18, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

Відповідно до п. 8 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.18 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Пунктом 1.2.7 Правил визначено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС-17" шляхом фактичного споживання електричної енергії приєдналось до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» та присвоєно відповідачу особовий рахунок №63852012. Договір з відповідачем зареєстрований за реквізитами № 63852012 ПУ від 01.12.2018 (надалі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги", позивач) продає електричну енергію споживачу (Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС-17", відповідач) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору, умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

Положеннями п. 5.1. договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

За умовами пункту 5.8. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до розділу 5 додатку № 3 до договору, оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

На підставі актів про використану активну електроенергію та відповідно до даних комерційного обліку, наданих ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відповідачу було виставлено рахунки за спожиту активну електроенергію: № 63852012/1/1 від 28.01.2019 на суму 13 612, 56 грн., рахунок № 63852012/2/1 від 25.02.2019 на суму 12 577,86 грн., рахунок №63852012/3/1 від 01.04.2019 на суму 13 762,07 грн, рахунок №63852012/4/1 від 18.04.2019 зменшено на суму 10 812,20 грн, рахунок №63852012/6/1 на суму 19,01 грн.

Звертаючись до суду із вказаним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що позивачем формувались та видавались рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до обсягів, які підтверджуються актами про використану електричну енергію та даних комерційного обліку за період січень - березень 2019, червень 2019.

Враховуючи не виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо сплати за фактичну спожиту електроенергію, позивач направив повідомлення №25/4/10/19002 від 03.10.2019 про дострокове розірвання договору.

Також, позивачем направлено на адресу відповідача вимогу вих. №25/4/7/20/23171 від 14.11.2019, в якій відповідач вимагав сплатити заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №63852012ПУ від 01.12.2018.

Оскільки відповідач оплати заборгованості не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу у сумі 19 930,65 грн, а також 3 474,58 грн - пені, 564,87 - 3% річних, 506,66 грн - інфляційних втрат.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог повністю, з наступних підстав.

Частинами 1, 2 ст. 633 ЦК України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Положеннями частини 1 ст. 641 ЦК України унормовано, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який зареєстровано за реквізитами № 63852012 ПУ від 01.12.18, за умовами якого договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником електричної енергії.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України, передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (пункти 2.3.11, 2.3.14 Правил).

Відповідно до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

У відповідності до листа № 01/3/04/27817 від 16.12.19. Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» фактичний обсяг спожитої електричної енергії по Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕТС-17" складає: січень 2019 - 5736 кВт г, лютий 2019 - 5300 кВт г, березень 2019 - 5799 кВт г, квітень: - 4556 кВт г, травень 2019 - 0 кВт г, червень 2019 - 8 кВт г.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в підтвердження викладених обставин надав підписані сторонами та скріплені їх печатками без зауважень та заперечень акти про використану активну електричну енергію відповідачем у січні та у лютому 2019 року за адресою: вул. Сверстюка,17.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що за період з січня 2019 по березень 2019, червень 2019 позивачем поставлено електроенергію в кількості 12 287 кВт год вартістю на загальну суму 29 159,30 грн, яка частково сплачена відповідачем у розмірі 9 228,65 грн

Також, позивач було виставлено відповідачу рахунки № 63852012/1/1 від 28.01.2019 на суму 13 612, 56 грн., № 63852012/2/1 від 25.02.2019 на суму 12 577,86 грн., №63852012/3/1 від 01.04.2019 на суму 13 762,07 грн, №63852012/4/1 від 18.04.2019 зменшено на суму 10 812,20 грн, рахунок №63852012/6/1 на суму 19,01 грн.

Отже, відповідач зобов`язаний був сплатити позивачу 19 930,65 грн за січень-березень, червень 2019 року.

У відповідності до приписів ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог вказав, що останній не мав можливості ознайомитись з умовами постачання електроенергії та обрати комерційну пропозицію. Також, відповідач зазначив, що не надавав позивачу заяву про приєднання, не погоджував жодної комерційної пропозиції, а тому договірні відносини між сторонами не існують, у зв`язку з чим зі сторони відповідача відсутні порушення.

Відповідно до п. 8 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.18 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Як вбачається з абз. 5 п. 13 Розділу XVII «Перехідних положень» Закону України «Про ринок електричної енергії», фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

При цьому, в матеріалах справи наявна копія заяви відповідача на перерахування коштів за електричну енергію від 20.12.2018, зі змісту якої вбачається, що директор ТОВ «ЕТС-17» Пендюх В.С. діючий на підставі Статуту, просить (доручає) кошти, що сплачені за договором на постачання електричної енергії №63852 від 08.05.2018 та рахуються на особовому рахунку № 63852012 в ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», як переплата за поставлену електричну енергію по закінченню розрахункового періоду, який буде останнім під час дії договору, повернути шляхом перерахування ТОВ «Київські енергетичні послуги» за постачання електричної енергії для зарахування на особовий рахунок № 63852012 відкритий в ТОВ «Київські енергетичні послуги». Дана заява подана у зв`язку з введенням в дію окремих положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та неможливістю виконання зобов`язань з постачання електричної енергії ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», з огляду на припинення дії договору №63852012 від 08.05.2018 в частині обов`язку з постачання електричної енергії.

З урахуванням наведеного, твердження відповідача про не надання заяви про приєднання та відсутність правовідносин між сторонами за договором №63852012ПУ від 01.12.2018 відхиляються судом, оскільки є не обґрунтовані.

Також, відповідач вказав, що позивач не повідомив про оплату електроенергії в нічний час по завищеному тарифу та відповідач не приймав комерційну пропозицію «Універсальна».

Пунктом 93 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт (п. 43 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

У відповідності до постанови НКРЕКП №1177 від 05.10.2018 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги», даний Порядок поширюється на постачальників універсальних послуг та визначає механізм формування цін на електричну енергію для побутових та малих непобутових споживачів під час надання універсальних послуг.

Універсальні послуги надаються постачальником універсальних послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. У рамках покладання спеціальних обов`язків із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів відпуск електричної енергії побутовим споживачам здійснюється постачальником універсальних послуг за фіксованими цінами (п. 1.2., п. 2.1. постанови НКРЕКП №1177 від 05.10.2018).

Таким чином, оскільки відповідач є споживачем електричної енергії потужністю менше 50 кВт, а тому до ТОВ «ЕТС-17» застосовуються умови комерційної пропозиції «Універсальна».

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №63852012ПУ від 01.12.2018, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості за активну енергію у сумі 19 930, 65 грн.

У зв`язку із простроченням оплати за фактичну спожиту електричну енергію, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 474,58 грн - пені, 564,87 - 3% річних, 506,66 грн - інфляційних втрат (нараховані за січень 2019 року - березень 2019 року, червень 2019 року).

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції (п. 5.11 Договору).

Відповідно до положень комерційної пропозиції «Універсальна» за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за визначені позивачем періоди за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" судом встановлено, сума 3% річних становить 564,66 грн, а тому вимоги цій частині суд задовольняє частково.

Розрахунок пені у сумі 3 474,58 грн та інфляційних втрат у сумі 506, 66 грн. є арифметично вірними, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд частково задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС-17" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 17, ідентифікаційний код 41403293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31, ідентифікаційний код 41916045) борг у сумі 19 930,65 грн, пеню у сумі 3 474,58 грн, 3% річних у сумі 564,66 грн, інфляційні втрати у сумі 506,66 грн, та судовий збір у розмірі 2 101,98 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 15.05.2020.

Суддя О.В. Гулевець