-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2020 року м.Дніпро Справа № 908/769/14
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання: Вітко Г.С.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Грассо" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.02.2020 (повний текст ухвали складено 05.02.2020 року, суддя Черкаський В.І.) у справі №908/769/14
Кредитор - Приватне підприємство "Грассо" (49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, буд. 1, код ЄДРПОУ 34683211)
Банкрут Товариство з обмеженою відповідальністю "Квейдо" (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 51, код ЄДРПОУ 37805543)
банк, здійснюючий розрахунково-касове обслуговування боржника - відсутній
Ліквідатор - Смолов К.В. (49000, м. Дніпро, вул. Шевченко, 59, офіс 234)
Учасник справи - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст обставин справи про банкрутство і ухвали суду першої інстанції.
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа №908/769/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Квейдо".
До Господарського суд Запорізької області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Квейдо" надійшло клопотання про затвердження реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.02.2020 у справі №908/769/14, зокрема, клопотання ліквідатора (вх. № 2336/08-08/20 від 31.01.2020) про затвердження реєстру вимог кредиторів залишено без задоволення.
Залишаючи без задоволення клопотання ліквідатор (вх. № 2336/08-08/20 від 31.01.2020) суд зазначив, що Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено право суду затверджувати реєстр вимог кредиторів.
2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Грассо" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.02.2020 у справі №908/769/14 в частині залишення без задоволення клопотання ліквідатора ТОВ "Квейдо" про затвердження реєстру вимог кредиторів та винести постанову, якою задовольнити клопотання ТОВ "Квейдо" і затвердити реєстр вимог кредиторів у справі №908/769/14 із грошовими вимогами єдиного кредитора ПП "Грассо":
- 1 218, 00 грн - до першої черги задоволення вимог кредиторів;
- 50 000,00 грн - до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Скаржник зазначає, що враховуючи приписи ст. ст. 47,48, 61 кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 23, 25, 41, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та зважаючи на висновки Верховного Суду ( постанова від 11.06.2019 року у справі №922/2960/17, постанова від 23.04.2019 року у справі №911/506/17, постанова від 14.11.2019 року у справі №908/2480/18, постанова від 31.05.2018 року у справі №Б11/068-12, ліквідаційна процедура у справі № 908/769/14 про банкрутство ТОВ "Квейдо", що була порушена за ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не передбачає попереднє застосування процедур розпорядження майном та санації до боржника, а відтак ліквідатор має право та зобов`язаний надати Господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів безпосередньо на стадії даної ліквідаційної процедури, а суд, в свою чергу, має відповідні повноваження затвердити реєстр вимог кредиторів.
Також скаржник зазначає, що його кредиторські вимоги є конкурсними і підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у справі № 908/769/14 про банкрутство ТОВ "Квейдо": 1218, 00 грн. до першої черги задоволення вимог кредиторів; 50 000,00 грн до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки були заявлені у досудовій процедурі ліквідації юридичної особи та посилається на постанову Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.01.2019 року по справі №908/2013/16 та постанову Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.04.2019 року по справі №904/9119/17, в яких сформовано висновок, що звернення кредитора з вимогами до боржника у досудовій процедурі ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників, визнання цих вимог боржником, свідчить про заявлення кредитором вимог до боржника, що не суперечить положенням частини третьої статті 95 Закону про банкрутство, та зумовлює визнання таких вимог у відповідності до черговості, визначеної статтею 45 Закону про банкрутство.
В іншій частині ухвала не оскаржується.
3.Узагальнені доводи інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу, ліквідатор боржника підтримав доводи скаржника та просив задовольнити апеляційну скаргу.
4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2020 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б, Вечірка І.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Грассо" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.02.2020 у справі №908/769/14 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2020 року.
12.05.2020 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Представники сторін не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.02.2020 у справі № 908/769/14 слід залишити без змін з огляду на наступне.
5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Квейдо".
Постановою Господарського суду Запорізької області від 24.03.2014 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі.
31.01.2020 року до Господарського суду Запорізької області від ліквідатора надійшло клопотання вих. № 02-01/97 від 30.01.2020 року (вх. № 2336/08-08/20 від 31.01.2020) про затвердження реєстру вимог кредиторів.
6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 24.03.2014 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.11.2017 року визнано вимоги Приватного підприємства "Грассо" в розмірі 51 218,00 грн. та включено до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року (далі - Кодекс), п.4 Прикінцевих та перехідних Положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Отже, подальше провадження у справі має здійснюватись за правилами нового Кодексу України з процедур банкрутства.
Статтею 47 Кодексу встановлено, що стосовно розміру та переліку усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів постановляється ухвала. Проте не зазначено, що реєстр вимог кредиторів має бути затверджений судом.
Отже, є правомірним висновок місцевого господарського суду щодо відсутності у суду повноважень затверджувати реєстр вимог кредиторів.
7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.
Дійсно ліквідатор з дня свого призначення веде реєстр вимог кредиторів (ст. 61 ч.1 КУзПБ).
Законодавець у Перехідних положеннях передбачив тільки один випадок, коли провадження продовжується згідно з вимогами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме маються на увазі ті справи , які перебувають на стадії санації, чого у цій справі не встановлено, і учасниками справи не заперечується.
Скаржник зауважує з посиланням на судову практику про те , що за ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» такої стадії як санація і бути не може, що цілком відповідає дійсності. Також правомірно скаржник тлумачить і положення ст. КУзПБ і ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Разом з тим, посилання скаржника на правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.05.2018 року у справі №Б11/068-12 стосовно аналогії у розгляді грошових вимог за ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і у ліквідаційній процедурі - не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки:
- провадження у цій справі здійснюється за правилами КУзПБ , який не був чинним у часі прийняття постанови, на яку скаржник посилається;
- провадження за цим Кодексом не передбачає повноваження суду щодо затвердження реєстру вимог кредиторі;
- незгода кредитора з черговістю його вимог є підставою для оскарження відповідної ухвали суду, якою ця черговість встановлюється, і черговість заявлених вимог не може коригуватися шляхом затвердження реєстру вимог кредиторів.
Отже, судом першої інстанції обґрунтовано залишено без задоволення клопотання ліквідатора (вх. № 2336/08-08/20 від 31.01.2020) про затвердження реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.
Право скаржника не порушено.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 03.02.2020 у справі № 908/769/14 в частині залишення без задоволення клопотання ліквідатора про затвердження реєстру вимог кредиторів винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, ухвали - без змін.
10. Судові витрати.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Грассо" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.02.2020 у справі №908/769/14 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.02.2020 у справі №908/769/14 в частині залишення без задоволення клопотання ліквідатора (вх. № 2336/08-08/20 від 31.01.2020) про затвердження реєстру вимог кредиторів - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст складено 15.05.2020 року.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Судді Ю.Б. Парусніков
І.О. Вечірко
скопійовано
-
скопійовано
-
