Справа № 565/1818/18

Провадження № 2/565/136/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Данилко О.П.,

- позивачки - ОСОБА_1 ,

- представника позивачки - адвоката Полюхович О.І.,

- представника відповідача - адвоката Бірука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Вараш Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, і фактично понесених додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 з вимогами: стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. щомісячно з дня подачі позову до 30 червня 2022 року включно; та стягнути з відповідача в її користь додаткові витрати, понесені на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 3932 (три тисячі дев`ятсот тридцять дві) грн. 50 коп. до досягнення ним повноліття. Вказані вимоги позивачка обґрунтовує тим, що повнолітній син - ОСОБА_3 продовжує навчання на теплоенергетичному факультеті «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського», стипендії не отримує. При цьому, ОСОБА_1 зазначила, що самостійно сплатила кошти за проживання сина ОСОБА_4 у гуртожитку у першому півріччі в сумі 2331 (дві тисячі триста тридцять одна) грн., здійснила витрати на проведення ремонту кімнати в гуртожитку, де проживає син ОСОБА_4 в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) грн., придбала для нього холодильник, вартістю 1100 (одна тисяча сто) грн., і мультиварку, вартістю 534 (п`ятсот тридцять чотири) грн. Позивачка також вказала, що вона самостійно несе витрати на проїзд сина з місця навчання додому, на його харчування, придбання необхідного одягу, канцелярських товарів, допомагає в натуральній формі, купуючи для нього продукти харчування. Згідно з доводами ОСОБА_1 відповідач добровільно не надає кошти на утримання спільного сина ОСОБА_4 в період його навчання, тому всі турботи про нього у період його навчання покладені виключно на неї. Позивачка стверджує, що відповідач працює та має стабільний заробіток, тому має можливість утримувати свого сина у період його навчання в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. щомісячно, з дня подачі позову і до 30 червня 2022 року включно. Окрім цього, ОСОБА_1 зазначила, що в кінці 2017 року вона понесла фактичні витрати, які були додатковими від сплати аліментів, в загальному розмірі 7865 (сім тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн., а саме оплатила вартість підготовчих курсів перед вступом сина ОСОБА_4 до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім.І.Сікорського» в сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн., оплатила вартість перевірки контрольних робіт і поточної атестації в сумі 1365 (одна тисяча триста шістдесят п`ять) грн., понесла витрати на його проїзд до м.Київ у період проходження підготовчих курсів в сумі 3000 (три тисячі) грн. (періодичність проїзду 1 раз на місяць). Позивачка стверджує, що всі ці витрати вона понесла самостійно, без участі відповідача. З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача половину вартості понесених нею фактичних додаткових витрат на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним повнолітнього віку, в сумі 3932 (три тисячі дев`ятсот тридцять дві) грн. 50 коп.

Діючи в інтересах відповідача ОСОБА_2 , на підставі ордеру серії ОД №100192 від 19 квітня 2019 року, адвокат Бірук О.В. подав до суду відзив на позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, та фактично понесених додаткових витрат на утримання дитини. Зміст вказаного відзиву свідчить, що представник відповідача заперечує проти вимог позивачки та вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено через його безпідставність, необґрунтованість, а також у зв`язку з тим, що даний позов не підкріплений належними доказами, ґрунтується виключно на припущеннях позивачки, без належного врахування всіх суттєвих обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та її бажанні отримати незаконну матеріальну вигоду. Адвокат Бірук О.В. стверджує у відзиві, що відповідач знаходиться в скрутному матеріальному становищі, оскільки є непрацюючим та на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дружина - ОСОБА_7 , яка знаходиться у відпустці по догляду за малолітньою дитиною. Згідно з доводами представника відповідача норми глави 16 СК України не встановлюють обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами, тому у даному випадку ст.185 СК України не застосовується, так як син сторін - ОСОБА_3 досяг повноліття. При цьому адвокат Бірук О.В. покликається на рішення Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №478/2108/16-ц і від 29 березня 2018 року у справі №642/36/16-ц. Також, на переконання представника відповідача, згідно з рішенням Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №753/19306/16-ц у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами (розвитком здібності дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), участь другого з батьків не є обов`язковою.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримала заявлені позовні вимоги і просила суд стягнути з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. щомісячно з дня подачі позову до 30 червня 2022 року включно та стягнути з відповідача в її користь додаткові витрати, понесені на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 3932 (три тисячі дев`ятсот тридцять дві) грн. 50 коп. в період його неповноліття у зв`язку з підготовкою до навчання. Позивачка стверджувала, що ОСОБА_2 має фінансову спроможність надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину - ОСОБА_3 , який продовжує навчання в Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського , та не отримує стипендії чи інших доходів. Так, ОСОБА_1 зазначила, що відповідач регулярно їздить на заробітки за кордон і має стабільний та достатній дохід, фактичний розмір якого приховує. Згідно з доводами позивачки ОСОБА_2 щомісячно, а деколи і 2 рази на місяць перетинає кордон, приїжджає в Україну на різних транспортних засобах, що свідчить про його належне матеріальне забезпечення. У судовому засіданні позивачка також зазначала про те, що вона самостійно несе усі витрати, пов`язані із навчанням сина та його утриманням, натомість відповідач жодної матеріальної допомоги синові не надає, ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини, борг по аліментах сплачує лише при обмеженні виїзду за кордон. ОСОБА_1 пояснила, що вона не в змозі одноособово утримувати повнолітню дитину, що продовжує навчання, адже це ставить її в скрутне матеріальне становище.

Представник позивачки - адвокат Полюхович О.І. в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, та фактично понесених додаткових витрат до досягнення дитиною повноліття. Адвокат Полюхович О.І. пояснила, що повнолітній син сторін - ОСОБА_3 навчається і проживає в м.Київ, самостійного доходу не має, стипендію не отримує, тому потребує матеріальної допомоги від свого батька. Згідно з доводами представника позивачки ОСОБА_1 не в змозі самостійно утримувати повнолітнього сина і самостійно нести всі витрати, пов`язанні із навчанням і проживанням сина. Адвокат Полюхович О.І. вказала, що відповідач не є безробітним та отримує стабільний дохід, регулярно перетинає кордон України, проте місце роботи і розмір фактичного доходу приховує. Представник позивачки зазначила, що коли відповідач ОСОБА_2 був обмежений у праві виїзду за кордон у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів в користь позивачки, то з метою відновлення права перетинати кордон України в квітні 2018 року сплатив в якості погашення боргу зі сплати аліментів 40406 (сорок тисяч чотириста шість) грн. 76 коп., хоча за офіційними даними в цей період часу він не працював, після чого знову поїхав за кордон. В обгрунтування вимог про стягнення додаткових витрат на дитину адвокат Полюхович О.І. вказала, що ці витрати пов`язані з особливими умовами - підготовкою неповнолітньої дитини до вступу у вищий навчальний заклад у обраній сфері, що не є звичним способом життя дитини, та фактично понесені позивачкою. Представник позивачки зазначила, що наявність у відповідача на утриманні двох малолітніх дітей не звільняє його від обов`язку брати участь в утриманні повнолітнього сина, що продовжує навчання, та необхідності компенсувати позивачці половину вартості понесених нею витрат, пов`язаних з підготовкою неповнолітнього сина до вступу у вищий навчальний заклад.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового розгляду справи. 05 лютого 2019 року ОСОБА_3 подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив про те, що підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, та фактично понесених додаткових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився повторно, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового розгляду справи, жодних заяв, клопотань в суд не подав.

Представник відповідача - адвокат Бірук О.В. в судовому засіданні повністю не визнав позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, та фактично понесених додаткових витрат, підтримав поданий ним відзив, зазначивши, що відповідач не має змоги утримувати свого повнолітнього сина - ОСОБА_3 , адже його дохід становить 20000 (двадцять тисяч) грн. в рік, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей та дружина, яка після виходу з відпустки по догляду за малолітньою дитиною була звільнена у зв`язку із скороченням штату. Адвокат Бірук О .В. пояснив, що відповідач ОСОБА_2 сплатив позивачці ОСОБА_1 борг по аліментах на утримання дитини в сумі понад 40000 (сорок тисяч) грн. за рахунок коштів, позичених ним у своїх друзів, а іншу частину боргу понад 10000 (десять тисяч) грн. - власними зібраними коштами. На теперішній час, як вказав представник відповідача, ОСОБА_2 не працює та не одержує доходу. Адвокат Бірук О.В. просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю заявлених вимог, врахувавши відсутність доказів щодо фінансової спроможності відповідача.

Дослідивши і оцінивши докази, надані позивачкою та представниками сторін, суд з`ясував фактичні обставини та прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та фактично понесених додаткових витрат, підлягає частковому задоволенню, а саме: розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 в користь позивачки ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно визначити у твердій грошовій формі в сумі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову з 21 вересня 2018 року до 30 червня 2022 року включно, тобто до закінчення дитиною навчання, окрім цього з відповідача ОСОБА_2 в користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути фактично понесені додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини - сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 3807 (три тисячі вісімсот сім) грн. 50 коп.

Зазначений висновок суду ґрунтується на наступних нормах права та встановлених обставинах.

Шлюб, укладений між сторонами по справі, розірвано, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 22 серпня 2002 року зроблено запис за №111 та видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .

Позивачка ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Кузнецовської міської ради народних депутатів Рівненської області 20 липня 2000 року.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 квітня 2017 року змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із твердої грошової суми в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн. щомісячно на 1/4 частину заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Довідка Вараського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області №10144/15.3/09-18 від 17 вересня 2018 року свідчить про те, що розмір заборгованості за період з 01 січня 2018 року до 13 липня 2018 року за виконавчим листом №565/399/17 від 07 червня 2017 року, виданим Кузнецовським міським судом Рівненської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 9050 (дев`ять тисяч п`ятдесят) грн. 12 коп.

Згідно з довідкою відділу реєстрації виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області №3250/05 від 06 вересня 2018 року місце проживання позивачки ОСОБА_1 з 05 травня 1998 року до теперішнього часу зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою зареєстровано місце проживання ОСОБА_3 з 25 липня 2000 року до 27 серпня 2018 року, на що вказує довідка відділу реєстрації виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області №3251/05 від 06 вересня 2018 року.

Відповідач ОСОБА_2 із ОСОБА_3 не проживає. З 08 грудня 1998 року до теперішнього часу його місце проживання зареєстровано за іншою адресою: АДРЕСА_2 , як вказано в листі відділу реєстрації виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області №973 від 28 вересня 2018 року.

ОСОБА_3 є студентом групи ТФ-81 теплоенергетичного факультету КПІ ім.Ігоря Сікорського денної форми навчання за держзамовленням/договором і закінчує університет 30 червня 2022 року, що підтверджується довідкою «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського» Національного технічного університету України №996 від 12 вересня 2018 року.

Повнолітній син сторін - ОСОБА_3 на підставі угоди на проживання в гуртожитку Національного технічного університету України КПІ ім.Ігоря Сікорського на 2018/2019 навчальний рік №138 від 30 серпня 2018 року, укладеної між ним і «Київським політехнічним інститутом імені Ігоря Сікорського» Національного технічного університету України, проживає в кімнаті № АДРЕСА_3 . ОСОБА_3 сплатив за проживання в гуртожитку 2331 (дві тисячі триста тридцять одну) грн. Вказані обставини підтверджується зазначеною угодою №138 від 30 серпня 2018 року та квитанцією ТВБВ 10026/086 АТ «Ощадбанк» №17 від 30 серпня 2018 року.

ОСОБА_3 був слухачем підготовчого відділення ІМЯО КПІ ім.Ігоря Сікорського при ТЕФ та згідно договору №4517468 від 01 листопада 2017 року за навчання було сплачено 3500 (три тисячі п`ятсот) грн., за поточну атестацію і перевірку контрольних 1365 (одна тисяча триста шістдесят п`ять), що доводиться довідкою «Київського політехнічного інституту ім.Ігоря Сікорського» Національного технічного університету України №0001 від 18 травня 2018 року та договором про надання освітніх послуг №4517468 від 01 листопада 2017 року, укладеним між ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та «Київським політехнічним інститутом імені Ігоря Сікорського» Національного технічного університету України, предметом якого є надання слухачеві освітніх послуг: вхідної, поточної та підсумкової атестації в період часу з листопада 2017 року до травня 2018 року.

Надані позивачкою квитки на автобус свідчать про те, що ОСОБА_1 оплачувала вартість поїздок сина ОСОБА_3 із м.Вараш в м.Київ та в зворотньому напрямку з м.Київ у м.Вараш 04 листопада 2017 року в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн., 05 листопада 2017 року в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн., 23 грудня 2017 року в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн., 24 грудня 2017 року в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн., 13 січня 2018 року в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн., 14 січня 2018 року в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн., 24 лютого 2018 року в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн., 17 березня 2018 року в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн., 18 березня 2018 року в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн., 26 квітня 2018 року в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн., 27 квітня 2018 року в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн. Загальна сума цих витрат, що пов`язані із отриманням ОСОБА_3 освітніх послуг у «Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського» Національного технічного університету України, становить 2750 (дві тисячі сімсот п`ятдесят) грн.

Квиток на автобус типу ІІІ УАРН №521039 від АС Київ до АС Вараш 25 лютого 2018 року не містить даних вартості проїзду, тому не підлягає врахуванню при визначенні суми додаткових витрат на неповнолітню дитину.

У подальшому після досягнення ОСОБА_3 повноліття витрати на його утримання не зменшились.

Так, на проживання ОСОБА_3 у гуртожитку за місцем його навчання у м.Київ у «Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського» Національного технічного університету України з 01 січня 2019 року до 30 червня 2019 року згідно з наданими позивачкою квитанціями ПАТ КБ «Приватбанк» від 23 січня 2019 року, від 20 березня 2019 року, від 03 квітня 2019 року, від 09 квітня 2019 року, від 20 травня 2019 року витрачено сукупно 2533 (дві тисячі п`ятсот тридцять три) грн. 53 коп.

Упродовж серпня 2018 року - квітня 2019 року на його проїзд з м.Вараш Рівненської області до м.Київ та з м.Київ до м.Вараш Рівненської області витрачено в загальному 6630 (шість тисяч шістсот тридцять) грн., що підтверджується квитками на автобус 29 серпня 2018 року, 07 вересня 2018 року, 09 вересня 2018 року, 26 жовтня 2018 року, 28 жовтня 2018 року, 16 листопада 2018 року, 18 листопада 2018 року, 14 грудня 2018 року, 16 грудня 2018 року, 28 грудня 2018 року, 08 січня 2019 року, 25 січня 2019 року, 27 січня 2019 року, 08 лютого 2019 року, 10 лютого 2019 року, 22 лютого 2019 року, 24 лютого 2019 року, 07 березня 2019 року, 10 березня 2019 року, 29 березня 2019 року, 31 березня 2019 року, 12 квітня 2019 року, 14 квітня 2019 року, 26 квітня 2019 року.

Рішення ЛКК Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №3» №1576 від 26 листопада 2018 року свідчить про те, що ОСОБА_3 , 2000 року народження, встановлено діагноз: ВСД по ангіодистонічному типу, цефалгічний синдром.

Довідка про доходи №88 від 23 травня 2019 року, видана «Київським політехнічним інститутом імені Ігоря Сікорського» Національного технічного університету України, підтверджує, що ОСОБА_3 дійсно навчається на першому курсі в «Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського» Національного технічного університету України на денній формі навчання в групі ТФ-81 теплоенергетичного факультету та розмір його доходу за період часу з вересня 2018 року до квітня 2019 року включно становить 0 (нуль) грн.

Із довідки про доходи №2697 від 27 травня 2019 року, виданої відокремленим підрозділом «Рівненська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» слідує, що ОСОБА_1 працює у вказаному підприємстві в підрозділі ЗВВО на посаді охоронника і отримує заробітну плату, сукупний розмір виплат якої за період часу з січня 2018 року до квітня 2019 року становить 142181 (сто сорок дві тисячі сто вісімдесят одну) грн. 33 коп.

За таких обставин, з огляду на відсутність власних доходів у ОСОБА_3 , з врахуванням його потреб, пов`язаних із навчанням та необхідністю відповідного лікування, самостійно утримувати повнолітнього сина ОСОБА_3 його мати - позивачка ОСОБА_1 без участі в цьому відповідача ОСОБА_2 неспроможна.

Отже, наведені докази в своїй сукупності свідчать, що повнолітній син сторін - ОСОБА_3 продовжує навчання у «Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського» Національного технічного університету України до 30 червня 2022 року, власних доходів немає та в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги від своїх батьків. Позивачка ОСОБА_1 утримує свого сина - ОСОБА_3 у добровільному порядку. Відповідач ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків щодо утримання повнолітньої дитини на період навчання у «Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського» Національного технічного університету України не виконує. Окрім цього, судом встановлено, що сукупна сума додаткових витрат, що викликані необхідністю розвитку освітніх здібностей ОСОБА_3 , що в розумінні ст.185 СК України є не звичними щоденними, а особливими обставинами, фактично понесених до досягнення ним повноліття, тобто до 13 липня 2018 року, становить 7615 (сім тисяч шістсот п`ятнадцять) грн. (3500+1365+2750). Половина вказаної суми складає 3807 (три тисячі вісімсот сім) грн. 50 коп. (7615/2). Вказана сума додаткових витрат на неповнолітню дитину, що визначена з врахуванням рівності прав та обов`язків батьків, у добровільному порядку відповідачем не покрита. У спростування цих обставин відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Бірюк О.В. не надали суду доказів.

Визначаючи розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивачки, суд врахував також обставини щодо стану здоров`я і майнового стану відповідача ОСОБА_2 - батька ОСОБА_3 та наявність у нього інших утриманців.

Так, згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції у Волинській області 22 січня 2016 року, актовий запис №37 від 22 січня 2016 року, відповідач ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_7 .

У період вказаного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_5 у відповідача і ОСОБА_7 народився син - ОСОБА_6 , що доводиться свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області 21 травня 2016 року.

Витяг з наказу №289-вн/тр про надання відпустки, виданий ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» 17 квітня 2019 року за №1142, свідчить, що ОСОБА_7 перебувала у соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку з 28 червня 2016 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Із 08 травня 2019 року ОСОБА_7 звільнено з посади комплектувальника проводів виробничого відділу ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» за власним бажанням, що підтверджується витягом з наказу №1205-к/тр від 02 травня 2019 року, виданим ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» 10 травня 2019 року за №1234.

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП №29932872 від 18 листопада 2011 року ОСОБА_2 є боржником за виконавчим листом Кузнецовського міського суду Рівненської області №2-20 від 28 квітня 2010 року щодо сплати аліментів на утримання дитини - сина: ОСОБА_5 в користь ОСОБА_12 в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн., починаючи з 27 травня 2011 року. Однак в цьому документі не вказано період часу, на який присуджені вказані аліменти, та некоректно зазначена дата народження сина: ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , що унеможливлює визначення його як утриманця відповідача ОСОБА_2 на теперішній час.

Постановою про обмеження боржника у праві виїзду за межі України серії ВП № 554411, винесеною 22 лютого 2018 року начальником відділу Вараського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Семенюком А.А., у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, що стягуються на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців та ухиленням від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, встановлено тимчасове обмеження у виїзді за межі України громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання в повному обсязі зобов`язань, покладених рішенням Кузнецовського міського суду від 07 червня 2017 року №565/399/17.

Згідно з листом Вараського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області №440/15-3/34-18 від 22 січня 2019 року розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з виконавчим листом Кузнецовського міського суду Рівненської області №565/399/17 від 07 червня 2017 року станом на 01 січня 2018 року складав 40406 (сорок тисяч чотириста шість) грн. 76 коп. і станом на 13 липня 2018 року становить 11957 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 72 коп. Погашення ОСОБА_2 заборгованості з аліментів відбулося в квітні 2018 року в сумі 40406 (сорок тисяч чотириста шість) грн. 76 коп. та в серпні 2018 року в сумі 250 (двісті п`ятдесят) грн.

Постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України серії ВП № 55441173 , винесеною 23 квітня 2019 року головним державним виконавцем Вараського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Ковбасюк І.В., у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, що стягуються на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців за період часу з 01 січня 2018 року до 13 липня 2018 року в сумі 9050 (дев`ять тисяч п`ятдесят) грн. 12 коп. та ухиленням від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом Кузнецовського міського суду Рівненської області №565/399/17 від 07 червня 2017 року.

Лист Вараського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області №5281 від 02 липня 2019 року свідчить, що при примусовому виконанні виконавчого листа Кузнецовського міського суду Рівненської області №565/399/17 від 07 червня 2017 року в червні 2019 року боржник ОСОБА_2 сплатив через депозитний рахунок відділу ДВС на користь стягувачки ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу зі сплати аліментів 11957 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 72 коп.

Згідно з даними Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, викладеними у листі №0.184-18923/0/15-19-Вих від 27 травня 2019 року відповідач ОСОБА_3 неодноразово перетинав державний кордон України різними транспортними засобами ( НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_22, НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 і НОМЕР_19 ), а саме: 20 червня 2017 року виїзд і 24 червня 2017 року в`їзд, 03 липня 2017 року виїзд і 07 липня 2017 року в`їзд, 31 липня 2017 року виїзд і 09 серпня 2017 року в`їзд, 20 серпня 2017 року виїзд і 24 серпня 2017 року в`їзд, 05 вересня 2017 року виїзд і 11 вересня 2017 року в`їзд, 25 вересня 2017 року виїзд і 04 жовтня 2017 року в`їзд, 15 жовтня 2017 року виїзд і 24 жовтня 2017 року в`їзд, 06 листопада 2017 року виїзд і 13 листопада 2017 року в`їзд, 25 січня 2018 року виїзд і 31 січня 2018 року в`їзд, 25 червня 2018 року виїзд і 28 червня 2018 року в`їзд, 09 липня 2018 року виїзд і 19 липня 2018 року в`їзд, 24 липня 2018 року виїзд і 26 липня 2018 року в`їзд, 05 серпня 2018 року виїзд і 13 серпня 2018 року в`їзд, 06 вересня 2018 року виїзд і 14 вересня 2018 року в`їзд, 04 лютого 2019 року виїзд і 16 травня 2019 року в`їзд.

Відповідно до Наказу (розпорядження) фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 про припинення трудового договору №02-с від 28 лютого 2018 року ОСОБА_2 звільнено з роботи 30 листопада 2017 року з посади водія автотранспортних засобів на підставі п.4 ст.40 КЗпП України у зв`язку з прогулами без поважних причин.

У листі №30/03/01 від 30 березня 2018 року ФОП ОСОБА_13 повідомляє державного виконавця на постанову ВП №55441173 від 23 січня 2018 року, що боржник ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_13 з 19 червня 2017 року до 30 листопада 2017 року, проте його було звільнено за прогул без поважних причин, оскільки він не з`являвся на роботу. У цьому листі також вказано, що підстав для стягнення боргу не було, оскільки ОСОБА_2 не отримував у ФОП ОСОБА_13 доходів з 01 грудня 2017 року. Про його подальше працевлаштування та місце перебування невідомо.

Проте в листі №29/01/02 від 29 січня 2019 року ФОП ОСОБА_13 повідомляє державного виконавця на постанову ВП №55441173 від 22 січня 2019 року, що боржник ОСОБА_2 станом на 29 січня 2019 року не перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_13 , так як був звільнений 28 лютого 2018 року. Про його подальше працевлаштування нічого невідомо.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, виданими Головним управлінням ДФС у Волинській області 18 червня 2019 року за №2699/А/03-20-55-68, ОСОБА_2 у період з 01 січня 2018 року до 31 березня 2019 року отримував такі доходи із наступних джерел: у першому кварталі 2018 року - заробітну плату від ТОВ «Ролл Транс Груп» у розмірі 6885 (шість тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн.; у третьому кварталі 2018 року - заробітну плату від приватного підприємства «Транс-Експрес» в розмірі 9272 (дев`ять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 73 коп.; у четвертому кварталі 2018 року - заробітну плату від суб`єкта підприємницької діяльності в розмірі 4181 (чотири тисячі сто вісімдесят одну) грн. 82 коп.

Наявність доходів у ОСОБА_2 від його трудової діяльності (заробітної плати, розрахункові, інше) у ФОП ОСОБА_13 у першому кварталі 2018 року Державний реєстр фізичних осіб - платників податків ДФС України не містить, хоча як слідує з листа ФОП ОСОБА_13 №29/01/02 від 29 січня 2019 року ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_13 та був звільнений 28 лютого 2018 року. Отже, дані про дохід ОСОБА_2 обліковані Головним управлінням ДФС у Волинській області не в повному обсязі. Відповідач приховує свої фактичні доходи.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 за своїм станом здоров`я є працездатним і, враховуючи його майновий стан з огляду на його доходи та різні джерела доходів, одноразові сплати заборгованості по аліментах на утримання неповнолітньої дитини після встановлення тимчасового обмеження у виїзді за межі України у квітні 2018 року в сумі 40406 (сорок тисяч чотириста шість) грн. 76 коп. і в червні 2019 року в сумі 11957 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 72 коп., на часті виїзди за межі України та їх тривалість, спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову з 21 вересня 2018 року до 30 червня 2022 року, тобто до закінчення дитиною навчання. В решті заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, слід відмовити через безпідставність і недостатню доведеність.

При вирішенні даного спору суд застосував наступні норми права, що регулюють спірні відносини сторін.

Згідно з ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Статтею 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 201 СК України визначено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Отже, в даному випадку наявні як правові, так і фактичні підстави для часткового задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, і фактично понесених додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини.

Враховуючи викладені обставини, на підставі ст.ст.182, 185, 199-201, ч.1 ст.191 СК України, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_20 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_21 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, і фактично понесених додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 фактично понесені додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини - сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 3807 (три тисячі вісімсот сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову з 21 вересня 2018 року до 30 червня 2022 року, тобто до закінчення дитиною навчання.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, і фактично понесених додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини - відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 247 (двісті сорок сім) гривень 46 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Складення повного рішення суду відкладено на 08 липня 2019 року.

Головуючий суддя О.І.Горегляд