233 № 233/3571/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Аллік Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Костянтинівка цивільну справу за позовом Костянтинівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа міське фінансове управління Костянтинівської міської ради, про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

05 червня 2019 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу. В обґрунтування посилався на те, що постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2017 року було поновлено на роботі заступника начальника Управління освіти міської ради Маслова В.О. та визнано наказ начальника Управління освіти міської ради м. Костянтинівки Барабаш О.В. про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та звільнення незаконними. З Управління освіти міської ради м. Костянтинівки стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 20862,98 грн на користь ОСОБА_2 . На виконання постанови суду наказом начальника Управління освіти міської ради м. Костянтинівки Барабаш О.В. № 420к/тр від 13.10.2017 року ОСОБА_2 поновлено на посаді з 07.03.2016 року. За рахунок коштів місцевого бюджету з розрахункового рахунку Управління освіти міської ради м. Костянтинівки Маслову О.В. був сплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу з березня 2016 року у розмірі 20862,98 грн. Таким чином в результаті незаконного звільнення ОСОБА_2 з місцевого бюджету м.Костянтинівки сплачено грошові кошти, чим заподіяно шкоду в розмірі 20862,98 грн, обов`язок відшкодувати яку відповідно до ст.237 КЗпП України має бути покладений на начальника Управління освіти міської ради м.Костянтинівка Барабаш О.В., як на службову особу, винну в незаконному звільненні працівника. Тому просив поновити строк звернення до суду, пропущений з поважних причин, так як позивач дізнався про спричинення шкоди під час проведення службового розслідування та у зв`язку із обмеженістю бюджетних коштів на сплату судового збору, що стало на заваді своєчасному зверненню до суду, та стягнути з ОСОБА_1 на користь Костянтинівської міської ради матеріальну шкоду в розмірі 20862,98 грн та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник третьої особи Міського фінансового управління Костянтинівської міської ради Якименко І.І. у судовому засіданні підтримала заявлений позов.

Відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позову, надала відзив на позовну заяву, пославшись в обґрунтування своїх заперечень на пропуск відповідачем передбаченого ст.233 КЗпП України річного строку звернення до суду. Зазначила, що відповідно до наказу Управління освіти № 420к/трвід 13.10.2017року ОСОБА_2 поновлено напосаді з07.03.2016року. Позивачу стало відомо про сплачені на користь ОСОБА_2 грошові кошти не пізніше 22 березня 2018 року, коли ним був отриманий листа прокуратури, тому строк позовної давності сплив 23 березня 2019 року (а.с.46-48).

У судове засідання 14 квітня 2020 року сторони не з`явились, надали заяви про закінчення розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до п.п.1.1,1.4, 15.5 Положення, затвердженого 29 березня 2018 року, Управління освіти міської ради м.Костянтинівки є уповноваженою особою у сфері освіти, виконавчим органом міської ради, який утворюється і підпорядковується міській раді та звітує перед міським головою та виконавчим комітетом міської ради. Управління освіти фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та субвенцій з бюджетів всіх рівнів. Засновником управління є Костянтинівська міська рада (а.с.13-16).

На підставі наказу від 10 квітня 2015 року № 38лс ОСОБА_1 з 14 квітня 2015 року обіймає посаду начальника Управління освіти Костянтинівської міської ради (а.с.8).

Відповідно до посадової інструкції начальника Управління освіти міської ради м.Костянтинівка, затвердженої 14 квітня 2015 року на ОСОБА_1 , зокрема, покладено здійснення фінансово-господарської діяльності і контролю за роботою керівників установ освіти; розпорядження коштами в межах затвердженого кошторису (а.с.17-18).

Наказом начальника Управління освіти Барабаш О.В. від 07 березня 2017 року № 63-к/тр заступника начальника Управління освіти міської ради ОСОБА_2 звільнено з посади за п.1 ст.41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов`язків (а.с.11).

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду від 12 жовтня 2011 року задоволено позов ОСОБА_2 до Управління освіти Костянтинівської міської ради визнано незаконним та скасовано наказ № 63-к/тр від 07 березня 2017 року щодо звільнення ОСОБА_2 з посади заступника начальника Управління освіти міської ради; поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальникаУправління освітиміської ради та стягнуто на його користь з Управління освіти Костянтинівської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 20862,98 грн (а.с.7).

Відповідно до наказу начальника Управління освіти від 13 жовтня 2017 року № 420-к/тр на виконання вищезазначеної постанови суду від 12 жовтня 2017 року ОСОБА_2 було поновлено на роботі та перераховано середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно постанови суду 20862,98 грн, що визнається сторонами (а.с.19-20).

Відповідно до п.4.18 Положення про Міське фінансове управління Костянтинівської міської ради, останнє здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу по всіх рівнях бюджету (а.с.22-28).

Згідно розпоряджень міського голови від 27 березня 2018 року № 92-р, від 19 квітня 2018 року № 109-р було призначено проведення службового розслідування за фактом дій начальника Управління освіти Барабаш О.В., зокрема, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальникаУправління освітиміської ради (а.с.9) за наслідками проведення якого складено акт від 25 травня 2018 року, відповідно до якого запропоновано міському голові звернутись з клопотанням до Костянтинівської місцевої прокуратури про стягнення збитків до місцевого бюджету з винної особи (а.с.49-51).

Відповідно до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Згідно з п.8 ч.1 ст.134 КЗпП України суб`єктами повної матеріальної відповідальності є службові особи, за наказом чи розпорядженням яких працівника незаконно звільнено чи переведено на іншу роботу.

Статтею 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» визначено, що обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, покладається на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлено, що при незаконному звільнені або переведені на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п.8 ст.134 ст.237 КЗпП настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб. Обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущені ними в цих випадках будь-якого порушення закону.

Враховуючи, що наказом начальника Управління ОСОБА_1 від 07 березня 2017 року № 63к/тр, який згодом було визнано незаконним та скасовано в судовому порядку, було незаконно звільнено ОСОБА_2 , на користь якого сплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд дійшов висновку про те, що обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної позивачу по справі у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу, відповідно до наведених норм діючого законодавства, покладається саме на ОСОБА_1 , як на винну службову особу, за наказом якої було здійснено звільнення працівника з порушенням закону.

Частиною 3 ст. 233 КЗпП України передбачено, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Згідно ст.234КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу був сплачений ОСОБА_2 у жовтні 2017 року за рахунок коштів місцевого бюджету.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 05 червня 2019 року, отже з пропуском встановленого ч.3 ст.233 КЗПП України строку.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі, тобто з дня виявлення прямої дійсної шкоди, і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Незаконне звільнення ОСОБА_2 відбулося за наказом начальника Управління освіти Барабаш О.В., на яку статтею 237 КЗпП України прямо покладений обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу, оскільки саме вона є тією службовою особою, за наказом якої звільнення здійснено з порушенням закону. Сам по собі зазначений факт був встановлений і не потребував додаткової перевірки з метою встановлення особи, винної в незаконному звільненні ОСОБА_4 , оскільки винна в незаконному звільнені особа прямо визначена трудовим законодавством.

Тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки посилання на те, що була необхідність проведення службового розслідування з метою встановлення особи, винної в незаконному звільненні ОСОБА_2 , та сам по собі факт виявлення шкоди у вигляді сплати грошових коштів без встановлення винної особи не давав підстав для застосування до відповідачки ОСОБА_1 наслідків, передбачених ст.237 КЗПП України, що є поважною причиною пропуску строку для звернення до суду з позовом - не ґрунтується на вимогах трудового законодавства.

Розпорядженням Голови Костянтинівської міської ради №92-р від 27.03.2018 року було створено комісію з проведення службового розслідування за фактом дій начальника Управління освіти Барабаш О.В. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Управління освіти ОСОБА_5 В.О. Строк перевірки встановлено до 27.05.2018 року.

Так як виплата коштів відбулася у жовтні 2017 року, до суду з позовними вимогами про стягнення виплачених коштів в порядку регресу міська рада звернулася лише 05.06.2019 року, то позивачем пропущено річний строк для звернення до суду з такими вимогами без поважних причин.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Костянтинівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міське фінансове управління Костянтинівської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя