open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 134/271/20

Провадження №11-кп/801/571/2020

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора Крижопільського відділення Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 12.03.2020 року про звільнення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Степанівці Канівського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1

- засудженого 18.06.2010 року Апеляційним судом м.Києва за ч.4 ст. 152, п.4, п.10 ч.2 ст. 115 КК України до 14 років позбавлення волі

умовно - достроково на 1 рік 10 місяців 21 день від подальшого відбування покарання

за участю сторін кримінального провадження

прокурора : ОСОБА_8

засудженого: ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 12.03.2020 року звільнено ОСОБА_7 , засудженого вироком Апеляційного суду м. Києва за ч. 4 ст. 152, п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до 14 років позбавлення волі, умовно-достроково на 1 рік 10 місяців 21 день від подальшого відбування покарання.

Роз`яснено засудженому ОСОБА_7 , що відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення протягом не відбутої частини покарання нового злочину суд призначить покарання за правилами передбаченими ст. ст. 71, 72 КК України.

Непогодившись з ухвалою суду, прокурор Крижопільського відділення Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, просила ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 12.03.2020 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити Державній установі «Крижопільський виправний центр № 113» у задоволенні подання та застосуванні до засудженого ОСОБА_7 ст.81 КК України.

Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції, викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам, що в свою чергу стало підставою для неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та згідно ст. 409, ст. 411, ст. 413 КК України є підставою для скасування рішення суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_7 засуджений за вчинення особливого тяжкого злочину проти життя та здоров`я, за що був засуджений 18.06.2010 року Апеляційним судом м.Києва до 14 років позбавлення волі, згідно ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.02.2016 року зараховано строк попереднього ув`язнення з 31.07.2009 року по 07.12.2010 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, згідно ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.12.2018 року невідбута частина покарання замінена на більш м`яке обмеження волі, зараховано в строк відбування покарання час слідування під вартою до виправного центру 1 місяць та 24 дні.

Відбутий ним строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами п.3 ч.3 ст. 81 КК України, але не настав у звязку із застосуванням до нього вимог ч.5 ст. 72 КК України, що в даному випадку є недостатнім для об`єктивного висновку, що засуджений з весь час відбування покарання сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Враховуючи зазначені обставини та дані про особу засудженого ОСОБА_7 , який за весь час перебування у місцях позбавлення волі заохочувався лише 9 разів, 4 рази допускав порушення, за що на нього накладалися стягнення, засуджений своєю поведінкою не довів виправлення та відповідно висновок суду про те, що ОСОБА_7 заслуговує на умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання не грунтується на об`єктивних даних та є помилковим, висновки суду не відповідають, фактичним обставинам справи, що потягло невірне застосування ст. 81 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора Крижопільського відділу Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_6 з підстав викладених у ній, засудженого ОСОБА_7 , який заперечував щодо апеляційної скарги прокурора, просив ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 12.03.2020 року залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідност.404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів провадження убачається, що судом ретельно перевірено формально юридичні та оціночні підстави умовно дострокового звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Зі змісту наведених положень законодавства видно, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково від відбування покарання є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення особи засудженого та умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Згідно п.3 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

По даній справі ОСОБА_7 засуджений 18.06.2010 року Апеляційним судом м. Києва за ч. 4 ст. 152, п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до 14 років позбавлення волі.

Згідно ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.02.2016 року зараховано строк попереднього ув`язнення з 31.07.2009 року по 07.12.2010 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.12.2018 року невідбута частина покарання замінена на більш м`яке обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахується з 31.07.2009 року, кінець строку 31.02.2022 року.

Засуджений ОСОБА_7 станом на 12.03.2020 року відбув 12 років 1 місяць 9 днів призначеного судом покарання, що становить 3/4 частинипризначеного строку покарання.

Відповідно до вказівокПостанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш мяким», суди, розглядаючи питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, мають ретельно зясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення.

Так, згідно характеристики, виданої начальником відділення соціально-психологічної служби майором внутрішньої служби ОСОБА_9 , погодженої начальником відділу соціально-виховної та психологічної роботи майором внутрішньої служби ОСОБА_10 , засуджений ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходиться з 31.07.2009 року. Під час перебування в СІЗО Вінницької УВП №1 режим утримання не порушував, стягнень та заохочень не мав. 07.10.2014 року відбував покарання у Літинській ВК № 123, мав два заохочення та одне стягнення.

З 04.08.2009 року по 20.01.2011 року перебував в Київському СІЗО № 13, допустив одне порушення, заходи заохочень не застосовувалися.

З 20.01.2011 року по 23.02.2019 року відбував покарання в Могилів-Подільській ВК № 114, допустив 3 порушення та 6 разів був заохочений.

З 23.02.2019 року відбуває покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ (№113)». По прибутті в установу, після перебування в окремому приміщенні для новоприбулих засуджених був працевлаштований на контрагентському об`єкті ТОВ «Вінницька птахофабрика» м. Ладижин, до праці відноситься добросовісно. За часвідбування покараннядотримувався вимог,які визначаютьпорядок іумови відбуванняпокарання тарозпорядок дня,порушень режимуне допускав.За сумліннуповедінку таставлення допраці трирази заохочувавсяправами начальникаустанови.Проявляє соціально-кориснуініціативу,приймає участьв суспільному житті відділення. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин зперсоналом установи, намагається виконуватипередбачені законом вимоги.По відношеннюдозасуджених неконфліктний,товариські стосункипідтримує іззасудженими позитивноїспрямованості. Заходи виховного характеру, які проводяться в установі відвідує та реагує на них правильно. Приймає активну участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження» та «Підготовка до звільнення». Вину в скоєному злочині визнає, розкаюється в скоєному діянні. На профілактичному обліку установи не перебуває.

Має заборгованість за виконавчими листами на суму 12 868 грн, відшкодовано 7482 грн.

Факт наявності заохочень по особовій справі засудженого ОСОБА_7 підтверджується довідкою начальника відділення СПСкапітана внутрішньої служби ОСОБА_9 , з якої вбачається, що ОСОБА_7 девять разів отримував заохочення, а саме, згідно наказу № 6 від 15.10.2011 року, № 1 від 03.01.2012 року, №5 від 29.06.2016 року, №9 від 24.10.2019 року, № 2 від 10.04.2018 року, № 4 від 10.10.2018 року, № 185 від 04.07.2019 року, № 248 від 07.10.2019 року, № 19 від 17.01.2020 року подяки за сумлінну поведінку та ставлення до праці, та чотири стягнення 01.03.2010 року догана за встановлення між камерного зв`язку, 23.01.2012 року попередження за порушення розпорядку дня, 10.04.2014 року сувора догана за відмову від обшуку, 27.07.2017 року попередження за порушення форми одягу, які згідно п.7 ст. 69 КВК України погашені у встановленому законом порядку.

Виходячи з вищевикладеного, твердження апеляційної скарги прокурора про те, що засуджений ОСОБА_7 , відбуваючи покарання, своєю поведінкою не довів виправлення належним чином необгрунтовані.

Крім того, згідно з витягу з протоколу № 4 від 20.02.2020 року комісія ДУ «Крижопільський ВЦ № 113» з питань застосування ст. 81 КК України приймала рішення про порушення перед судом питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 , що свідчить про наявність обставин, які вказують на те, що відбуваючи покарання ОСОБА_7 довів своє виправлення.

Суд першої інстанції при розгляді подання ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 врахував та встановив дані, які характеризують засудженого, його поведінку за весь період відбування покарання, наявність заохочень та стягнень та дійшов обґрунтованих висновків, що засуджений довів своє виправлення, а тому може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.

З висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції не приймає доводи прокурора стосовно того, що відбутий засудженим строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами п.3 ч.3 ст. 81 КК України, але настав у зв`язку із застосуванням вимог ч.5 ст. 72 КК України, тому є недостатнім для об`єктивного висновку.

Така позиція прокурора не грунтується на правових нормах та належним чином необгрунтована.

Діюче законодавство не містить обмежень застосування ст. 81 КК України за наявності рішення суду про застосування ч.5 ст. 72 КК України.

Дані про поведінку засудженого ОСОБА_7 та його особу свідчать, що процес виправлення на даний час досяг тієї стадії, на якій можливо застосувати до засудженого ОСОБА_7 умовно-дострокове звільнення відповідно до вимог ст. 81 КК України.

Судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права , підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст. ст.404,405,407,419 КПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 12.03.2020 року про умовно дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Джерело: ЄДРСР 89208346
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку