Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2039/19

номер провадження 2/695/335/20

12 травня 2020 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради про визнання права власності на об`єкти нерухомого мана в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на 1/5 частину житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд та двох земельних ділянок загальною площею 0.0418 га, кадастрові номери 7110400000:01:0080071, 7110400000:01:0080072 що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті своєї матері позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до державного нотаріуса та оформила право власності на 1/5 частину житлового будинку, однак відповідні добудови не зареєструвала, оскільки за свого життя ОСОБА_2 не зареєструвала у встановленому законом порядку право власності на добудови до житлового будинку та до сараю, а саме добудови А2-1, а7, Ч, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Окрім того позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки з кадастровими номерами 7110400000:01:0080071 та 7110400000 :01:0080072 у зв`язку з відсутністю належного правовстановлюючого документу на них.

Оскільки позивач не має можливості належним чином оформити свої спадкові права, тому остання була змушена звернутися до суду із відповідним позовом про визнання права власності на вказане вище майно в порядку спадкування за законом.

У судове засідання позивач не з`явилась, однак надала суду заяву, згідно з якою розгляд справи просила проводити за її відсутності.

Представник відповідача - Золотоніської міської ради в судове засідання не з`явився, направивши до суду заяву, в якій просив суд справу розглянути без участі представника міської ради та прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, а відповідач заперечень проти позовних вимог не надав, суд вважає за можливе у судовому засіданні розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі та прийняти рішення на підставі доказів, що знаходяться у ній.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить з наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є його визнання.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_2 від 14.04.2009 року) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №172.

Нормами ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до свідоцтва про народження (серії НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 та змінила своє прізвище на ОСОБА_1 внаслідок реєстрації шлюбу, що стверджується свідоцтвом про одруження № НОМЕР_4 від 09.08.1972 року.

Таким чином судом встановлено, що позивач та померла ОСОБА_2 є дочкою та матір`ю, а тому позивач, на підставі ч. 1 ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом.

Згідно загальних норм закріплених в ст. 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Так згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Золотоніської міської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.11.2018 року, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0.0418 га, яка розташована по АДРЕСА_2 відмовлено, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку.

Згідно з копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №376257, виданого 14.12.2009 року, ОСОБА_2 на підставі рішення Золотоніської міської ради від 26.03.2009 року за №38-19/V, є власником земельної ділянки площею 0.0418 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_2 . Вказана земельна ділянка складається із двох земельних ділянок: площею 0.0379 га, кадастровий № 7110400000 01 0080071 та площею 0.0039 га, з кадастровим № 7110400000 01 0080072.

Суд бере до уваги, що вказаний державний акт був виданий на підставі рішення органу місцевого самоврядування, видавався спеціально уповноваженою установою та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010977500701.

Таким чином факт належності спадкодавцю вказаної земельної ділянки стверджується матеріалами справи, а відсутність оригіналу відповідного державного акту на землю не може позбавити права останньої на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ч. 1 п. «г» ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яку ратифіковано Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Позивач також наполягає, що за свого життя ОСОБА_2 здійснила добудови до житлового будинку, однак так і не оформила своє право власності на них.

Належність спадкодавцю ОСОБА_2 спадкового майна у вигляді добудови до житлового будинку, та до сараю, а саме добудови А2-1, а7 та Ч, стверджуються даними технічного паспорта на будинок який розташований по АДРЕСА_1 .

Як вбачається із звіту про проведення технічного обстеження, який складено ТОВ «ГрандЄвроПроект» від 28.02.2020 року, вказані об`єкти були збудовані у період з квітня 1994 по листопад 1995 року, тобто за час життя спадкодавця, за результатами їх дослідження встановлено можливість їх надійної та безпечної експлуатації.

Згідно із ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинними, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм та правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» ( пункт 3.2.) зазначається, що право власності на об`єкти самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, що має право вимагати визнання такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або про право користування земельною ділянкою, що видані на ім`я спадкодавця або спадкоємця.

Крім того, згідно із ст.181 ЦК України «Нерухомі та рухомі речі» зазначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Об`єкт самочинного будівництва можна відносити до нерухомого майна внаслідок наявності в нього ув`язку з землею, що визначено ст.181 ЦК України. Відповідно до законодавства, право на нього має бути зареєстровано на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», та на підставі ст. 182 ЦК України «Державна реєстрація прав на Нерухомість», в якій зазначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення підлягають державній реєстрації.

Разом з тим, відповідно до Закону України Про внесення зміни до пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт від 22.03.2018 № 2363-УІІІ, звернувшись до Держархбудінспекцїї у 10-денний термін за результатами технічного обстеження, власники зможуть узаконити свої забудови та приватизувати відповідні земельні ділянки.

Таким чином, для того, щоб подати заяву на введення об`єкта самочинного будівництва в експлуатацію, спадкоємець повинна зареєструвати право власності на належне їй спадкове майно, в тому числі і на самовільно побудоване та переобладнане спадкодавцем.

За вказаних обставин, із врахуванням того, що іншим чином захистити право позивача не виявляється можливим, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог про визнання права власності, у зв`язку з чим право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.

Згідно із ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, а за життя право власності не було зареєстровано в належному порядку, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається із копії спадкової справи №206/2009, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , після смерті останньої позивач є єдиним спадкоємцем хто прийняв спадщину та звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою про оформлення своїх спадкових прав та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.12.2009 року на 1/5 частину жилого будинку, земельну ділянку загальною площею 2.5339 га та грошові вклади.

Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач належним чином прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , а оскільки оригінал правовстановлюючого документа відсутній, а власник помер, вбачається обмеження прав позивача у можливості прийняття та належного розпорядження своїм спадковим майном, а тому позов підлягає до повного задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 346, 1268 ЦК України та ст. 76,264,265

ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради про визнання права власності на об`єкти нерухомого мана в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Золотоноша Черкаської області, на наступне майно:

-земельні ділянки, загальною площею 0.0418 га, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 7110400000 01 0080071, площею 0.0379 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 7110400000 01 0080072 , площею 0.0039 га, цільове призначення яких - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та які належали померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №376257 від 14.12.2009 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010977500701;

-на добудови до житлового будинку та до сараю, а саме добудови: А2-1, а7 та Ч, які розташовані по АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначений судовим рішенням термін оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя: Середа Л.В.