Справа № 308/4352/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 2-ї роти УПП в Закарпатській області Кізляк Василя Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до відповідача інспектора 1-го батальйону 2-ї роти УПП в Закарпатській області Кізляк Василя Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення такої без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, вважаю, що такий підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням ст.123,160,161 КАС України.

Згідно з ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарженнярішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до положень ч.ч.3, 4, 5 ст. 161 КАС України: до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Вищезазначених вимог позивачем не дотримано, зокрема не вказано: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача - Управління Патрульної Поліції в Закарпатській області.

Статтею 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно.

Безоплатний доступ до актуальних на момент запиту відомостей Єдиного державного реєстру забезпечується через офіційний веб-сайт розпорядника Єдиного державного реєстру Міністерства юстиції України за адресою (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), шляхом їх пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування.

Тому, кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їй для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів при зверненні до суду.

Окрім того позивачем не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви не додано підтвердження про сплату позивачем судового збору за подання до суду вказаного позову. Натомість позивач просить звільнити його від сплати судового зборі відповідно до ст.288 КУпАП.

Однак, у ч.3ст.288 КУпАПпередбачено звільнення особи, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, від сплати державного мита. Сплата державного мита регламентуваласяДекретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито».

У відповідності до ч.2ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюютьсяЗаконом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності 11.11.2011 року (даліЗакон №3674-VI).

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

За подання адміністративної позовної заяви у справах з приводу рішень суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.

Така ж правова позиція Високої палати Верховного Суду викладена у постанові від 18.03.2020 року по справі №543/775/17.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA328999980313121206000007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Окрім того, при дослідженні позовної зави встановлено, що позивачем в додатку до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копію постанови серії ЕАк №2256186 від 16.03.2020 р, яка є предметом оскарження, а також копію заяви ОСОБА_1 від 17.03.2020 року . Однак копії вказаних документів не засвідчені відповідно до вимог КАС.

Відповідно до ч.2 та ч.4, 5 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, відповідно до положень ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач не додає до позовної заяви примірники адміністративного позову (з додатком у копіях) для відповідача, в порушення положень ч. 1ст. 161 КАС України.

Так, позивачу слід подати до суду копії документів, що додаються до позовної заяви завірені належним чином відповідно до норм КАС України та примірник позову з додатками для відповідача.

При цьому слід вказати і на те, що відповідачем у справі зазначено: інспектора 1-го батальйону 2-ї роти УПП в Закарпатській області Кізляк Василя Васильовича.

Разом із тим, вважаю за необхідне вказати і на те, що відповідно до Постанови КАС ВС від 26.12.2019 № 724/716/16-а (К/9901/12750/18), у справі про оскарження дій посадової особи, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Так, інспектора 1-го батальйону 2-ї роти УПП в Закарпатській області Кізляк Василя Васильовича, якого Кіндрат О.О., зазначив як відповідач за даним позовом, не є відповідним органом, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про Національну поліцію» систему поліції складають: - центральний орган управління поліцією; - територіальні органи поліції. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЗУ «Про національну поліцію» територіальні органи поліції як юридичні особи публічного права … Територіальні органи поліції утворює Кабінет Міністрів України…

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Відповідно до п. 3 розд. І, п. 9 розд. V «Положення про Департамент патрульної поліції» затвердженого Наказом НП України № 73 від 06.11.2015 року (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції. Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки…, печатку…

Відповідно до структури Департаменту патрульної поліції (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) до структури входить територіальний підрозділ Управління патрульної поліції в Закарпатській області.

Таким чином, відповідно до п.9 розділу V Положення про Департамент патрульної поліції затвердженого наказом Національної поліції 06 листопада 2015 року №73 (у редакції наказу Національної поліції 31 жовтня 2016 року №1114) Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс і згідно зі ст.80 ЦК України може виступати від власного імені в суді.

При досліджені позовної заяви було встановлено, що у прохальній частині позивачем не конкретизовані вимоги, а саме просить: «Зазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю у його діях складу такого правопорушення». Разом із тим не вказано серію, номер та дату винесення постанови яка оскаржується. Таким чином, враховуючи зазначене, позивачу слід уточнити (конкретизувати) позовні вимоги.

Відповідно до ч. 6ст. 161 КАС України, передбачено що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що дата винесення постанови, що є предметом оскарження 16.03.2020 року.

В обгрунтування причин пропуску звернення до суду з позовом вказує, що звернувся з заявою від 17.03.2020 до УПП в Закарпатській області з проханням скасувати постанову, однак відповіді не отримав. З позовом звернувся до суду згідно штампом вихідної кореспонденції 06.05.2020 року.

Таким чином позивачем, пропущено десятиденний строк звернення до суду із адміністративним позовом.

Частиною 2статті 286 КАС Українипередбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 рокувизначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Згідно ч. 1ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оцінюючи поважність цієї причини, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. ст. 123, 160,161 КАС України та усуненням перелічених вище недоліків.

У відповідності до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.

Враховуючи вище наведене, вважаю за необхідне залишити даний адміністративний позов залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 2-ї роти УПП в Закарпатській області Кізляк Василя Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення - залишити без руху.

Повідомити позивачу про необхідність усунення недоліків позовної заяви,зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом десятиднів з дня отримання її копії. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху,передбачені п.1ч.4ст.169КАС України,такпозовна заява повертається позивачеві,якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, та ч.2ст. 123 КАС Україниякщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош