П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/10334/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

13 травня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року (м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано пункт 28 Протоколу № 69 засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із при значенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 31 травня 2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду третьої групи з 12.05.2017 внаслідок захворювання, що пов`язане із проходженням та виконанням обов`язків військової служби; зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути документи, подані ОСОБА_1 та вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду третьої групи із 12.05.2017 внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням та виконанням обов`язків військової служби, згідно вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та в Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, з урахуванням висновків суду.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, відповідачем зазначено, що оскільки інвалідність позивачу встановлено понад тримісячний термін після звільнення з військової служби він немає права на призначення допомоги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 19 жовтня 2016 року ОСОБА_1 було призвано на строкову військову службу і направлено для її проходження до військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій службі) №13 від 20.01.2017 ОСОБА_1 було на підставі свідоцтва про хворобу №38-п від 19.01.2017 та відповідно до підпункту "а" пункту першого частини третьої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" звільнено з військової служби у запас (за станом здоров`я) з 20 січня 2017 року і виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, а з грошового забезпечення з 31 січня 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 23.02.2017 по 04.03.2017, з 30.03.2017 по 07.04.2017, з 10.04.2017 по 19.04.2017 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копіями виписок із медичної картки стаціонарного хворого.

26 квітня 2017 року комунальною установою "Чуднівська районна лікарня" ОСОБА_1 було видано направлення до Житомирського обласного центру МСЕК для встановлення групи інвалідності.

Рішенням МСЕК 12 травня 2017 року ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності внаслідок отриманої травми, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА № 782555 від 30.05. 2017.

Пунктом 28 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке оформлено протоколом № 69 від 31.05.2019 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3-ої групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків строкової військової служби, як військовослужбовцю строкової служби на підставі того, що інвалідність якого настала під час виконання обов`язків військової служби встановлена йому понад три місяці після звільнення із служби.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що стан здоров`я ОСОБА_1 позбавляв можливості останнього звернутися у тримісячний термін з моменту звільнення зі строкової військової служби з метою можливого встановлення йому групи інвалідності. Також судом першої інстанції враховано, що направлення на МСЕК ОСОБА_1 було видано лише 26.04.2017. Крім того у період з 01.05.2017 по 09.05.2017 організації та установи можуть встановлювати особливий режим робочих днів, а тому Житомирський обласний центр МСЕК в ці дні фактично не працював.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Визначення соціального захисту військовослужбовців міститься у статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та означає діяльність (функція) держави, спрямовану на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

За визначенням частини 1 статті 16 вказаного Закону, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пунктами 4-6 частини другої вказаної статті Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Важливою умовою для правильного тлумачення наведених норм статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є розуміння видів військової служби, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Згідно з частиною шостою вказаної статті Закону існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (далі - Порядок).

Так, відповідно до п.п. 3 п. 6 Порядку визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві.

Як свідчать матеріали справи, після звільнення з військової служби ОСОБА_1 тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з погіршенням стану здоров`я внаслідок травми отриманою при проходженні строкової служби, що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста від 13.02.2017 р.; випискою із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 1942 КУ "Обласна клінічна лікарня ім. ОСОБА_2 " від 04.03.2017 р.; випискою із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 1667 КУ "Чуднівська районна лікарня" від 07.04.2017 р.; випискою із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 9171 КУ "Обласна клінічна лікарня ім. ОСОБА_2 " від 19.04.2017 р.

Колегія суддів враховує, що направлення на МСЕК ОСОБА_1 було видано лише 26.04.2017.

Крім того у період з 01.05.2017 по 09.05.2017 організації та установи можуть встановлювати особливий режим робочих днів, а тому Житомирський обласний центр МСЕК в ці дні фактично не працював.

Водночас, слід наголосити, що відповідачем не заперечується факт того, що фактично інвалідність позивача настала внаслідок отриманої ним травми у період проходження строкової служби, фактично стан здоров`я ОСОБА_1 і був причиною звільнення його зі строкової служби.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що вищевказані обставини дають суду підстави до висновку, що вони позбавляли можливості ОСОБА_1 звернутися у тримісячний термін з моменту звільнення зі строкової військової служби з метою можливого встановлення йому групи інвалідності.

А відтак, рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням йому групи інвалідності прийнято відповідачем без врахування усіх обставин.

При цьому, щодо посилань відповідача на висновки Верховного Суду, то суд зазначає, що вказані правовідносини не є ідентичними даним правовідносинам та не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 травня 2020 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.