Справа № 755/1088/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючої судді Яровенко Н.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з останнього на користь позивача 12 125,40 гривень шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір у розмірі 2 102,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 25.02.2019 року між ПАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 443/19-Т/К/01, згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу Фольксваген Поло, д.н.з. НОМЕР_1 . 30.05.2019 р. о 09 годині 20 хвилин в м. Києві по пр-ту С. Бандери, 11 мала місце ДТП за участю застрахованого автомобіля Фольксваген Поло, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля Форд, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , та автомобіля БМВ 320, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .. Внаслідок даної ДТП застрахованому у позивача транспортному засобу марки Фольксваген Поло, д.н.з. НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно рахунку СТО № 2310304784-3 від 11.06.2019р. становив 41 568,37 грн. Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_1 , який керував автомобілем БМВ 320, д.н.з. НОМЕР_3 , що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва у справі N9 756/7842/19 від 22 липня 2019 року. Відповідно до страхового акту № 006.00850719-1 від 13.06.2019р. позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 41 568,37 грн. Виконуючи свої зобов`язання за Договором, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 41 568,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 33970410 від 14.06.2019р. Під час дослідження страхового випадку стало відомо, що на момент ДТП цивільно- правова відповідальність відповідача, як водія автомобіля БМВ 320, д.н.з. НОМЕР_3 , була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за полісом № АМ/7055864 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з заявою про відшкодування збитків в порядку суброгації на суму 41 568,37 грн., у відповідь на яку ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснило виплату у розмірі 29 442,97 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та з вирахуванням франшизи, згідно полісу № АМ/7055864. Невідшкодованою залишилася сума в розмірі 12 125,40 грн., яка становить суму даного позову.

10 березня 2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. 30.05.2019 року в м. Києві на просп. С. Бандери сталася дорожньо - транспортна пригода внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Фольксваген Поло д.р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 .Таким чином, у ОСОБА_2 як власника пошкодженого автомобіля, виникло право на відшкодування завданих йому збитків відповідно до положень ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188 ЦК України. Посилання Позивача як на підставу свого позову на ст. 1191 ЦК України щодо наявності в Позивача права зворотньої вимоги (регресу) є безпідставним, оскільки в даних правовідносинах між Позивачем і його страхувальником ОСОБА_2 відбулася передача (відступлення) прав вимоги відшкодування шкоди від останнього до страхової компанії. Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача як власника наземного транспортного засобу була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за договором (полісом) № АМ/7055864, куди, згідно вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Відповідачем було подане відповідне повідомлення про ДТП разом з усіма необхідними документами. Страховиком на підставі Закону була здійснена виплата ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страхового відшкодування за договором (полісом) № АМ/7055864 у розмірі 29 442,97 грн. (з урахуванням фізичного зносу). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. З наведеного Позивачем у своєму позові випливає, що виплата йому страхового відшкодування була здійснена ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в межах ліміту відшкодування у розмірі 100 000,00 грн. за шкоду заподіяну майну потерпілого і ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», отримавши страхове відшкодування у такому розмірі, погодились з його розрахунком, який ним не оспорювався, тобто деліктне зобов`язання щодо відшкодування шкоди припинилося його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. При цьому зазначу, що Законом не передбачене «часткове» відшкодування шкоди, а отже, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» повністю виконала умови договору (полісу) № АМ/7055864 та вимоги Закону і жодних претензій щодо додаткових доплат до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з боку ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не було.

24 березня 2020 року представником позивача було подано відповідь на відзив в якому остання свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила наступне, оскільки страховик за полісом ОСЦПВВНТЗ виплатив страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, він виконав своє зобов`язання перед потерпілим в повному обсязі, а різницю між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Фольксваген Поло, д.н.з. НОМЕР_1 , та сумою виплати, зобов`язаний відшкодувати саме відповідач.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2019 року між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_5 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 443/19-Т/К/01, згідно якого ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу Фольксваген Поло д.н.з. НОМЕР_1 .

30.05.2019 року о 09-30 в м. Києві по проспекту Бандери в місті Києві, керуючи транспортним засобом БМВ 320, д.н.з. НОМЕР_3 , не дотримався безпечної дистанції, відповідно не зреагував на зміну дорожньої обстановки та скоїв зіткнення з транспортним засобом Форд, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , що зупинився попереду, якого по інерції відкинуло в іншій транспортний засіб Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 , під кернуванням ОСОБА_3 ,в результаті чого усі транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п.2.3.(б), 13.1 ПДР.

Постановою Оболонского районного суду м. Києва від 22.07.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» транспортному засобу ОСОБА_5 спричинені механічні пошкодження.

Відповідно до звіту про визначення вартості відновлювального ремонту від 13.06.2019 року № 1605, складеного на замовлення ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 41606 грн. 37 коп.

Згідно страхового акту № 006.00850719-1 від 13.06.2019 року ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» визнав ДТП страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 41568 грн.37 коп.

14.06.2019 року на виконання умов договору страхування ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило виплату ФОП ОСОБА_6 страхового відшкодування у розмірі 41606 грн. 37 коп.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта».

ПАТ «НАСК «Оранта» на вимогу ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» виплатило останньому страхове відшкодування (витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та з вирахуванням франшизи) згідно полісу АМ/007055864 у розмірі 29442 грн. 97 коп. Факт переказу даної суми доданими до матеріалів справи письмовими доказами не підтверджено, але оскільки сторонами даний факт не оспорюється, суд приймає його до уваги.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою складає 12125 грн. 40 коп.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

За приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п .27 постанови № 4 від 01 березня 2013р., що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні, із збереженням самого зобов`язання, на підставі договору страхування, а також ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами ст. 1191 ЦК України.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України в справі № 755/18006/15-ц від 04.07.2018 року, згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14 звернула увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia(«суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем, у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Таким чином, до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України - в порядку суброгації.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на положення ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також, у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 Цивільного кодексу України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

У відповідності до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Твердження відповідача, що потерпілий ОСОБА_5 має право на відшкодування своїх реальних збитків, які розраховуються з урахуванням зносу, а до позивача перейшло право вимоги в тому ж обсязі і на тих же умовах є безпідставними виходячи з наступного.

Страховик відповідача за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені в ст.22 закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно п.22.1 якої в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Таким чином, страховик відповідача за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до ст.29, п.32.7 ст.32 цього закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує

Відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (Методика) значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема, 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та7 років - для інших легкових КТЗ.

Проте, пунктом 7.39 Методики передбачено винятки стосовно використання зазначених вимог, а саме якщо: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова^оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу І цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092).

Відповідно до вимог п.8.2 цієї методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср + См + Сс х (1 - ЕЗ), де:

Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;

ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого в ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВСУ від 22.03.2017 у справах №№910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах ВС від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 1.02.2018 у справі N9910/22886/16.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України: особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ВСУ від 03.10.2018 року по справі № 686/17155/15-ц, який підтримав правовий висновок, викладений у постанові ВСУ у справі № 6-691цс15 та зазначив, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без врахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхова виплата). На підставі цього висновку Верховний суд визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає в межах ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.

Отже, оскільки страховик за полісом виплатив страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, він виконав своє зобов`язання перед потерпілим в повному обсязі, а різницю між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Фольксваген Поло, д.н.з. НОМЕР_1 , та сумою виплати, зобов`язаний відшкодувати саме відповідач.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2102 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 8, 9, 20, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» суму у розмірі 12125 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 2102 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 квітня 2020 року.

Суддя Н.О. Яровенко