open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

справа №619/1476/20

провадження №3/619/549/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2020 року м. Дергачі

Дергачівський

районний суд Харківської області

у

складі

головуючого

- судді

Жорняк

О.М.

розглянув

справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

яка

притягається до адміністративної відповідальності за ст. 443 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2020 року поліцейським СРПП Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області старшим сержантом поліції Корнєвим В.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ315281, згідно якого 18.04.2020 о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перетнула державний кордон на ПП «Гоптівка» з РФ, від обсервації відмовилася, чим порушила вимоги п. 5 абз. 4 постанови КМ України № 211.

07 травня 2020 року вказаний протокол про адміністративне правопорушення з відповідними матеріали надійшов до суду.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Вказані дії орган, який розглядає справу повинен вчинити для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд дійшов висновку про їх повернення для належного оформлення з таких підстав.

Статтею 443 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Зазначена норма закону є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Статтею 1 вказаного Закону визначено: карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб; обсерватор - спеціалізований заклад, призначений для перебування осіб, які підлягають обсервації, їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними; обсервація - перебування особи, стосовно якої є ризик поширення інфекційної хвороби, в обсерваторі з метою її обстеження та здійснення медичного нагляду за нею.

За приписами ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов`язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

Абзацом 4 пункту 5 вказаної постанови установлено, що обов`язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів), які визначаються обласними, Київською міською державними адміністраціями, підлягають особи, які здійснюють перетин державного кордону (крім осіб, які є працівниками дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей, водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на ОСОБА_2 -19 особою). Обов`язкова госпіталізація таких осіб до обсерваторів (ізоляторів) проводиться у порядку, визначеному цією постановою.

Порядок проведення обов`язкової госпіталізації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (ізоляторів) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 262 та є додатком до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020.

Пунктом 3 вказаного порядку передбачено, що керівники обласних, Київської міської держадміністрацій: визначають перелік спеціалізованих закладів для організації обсервації (ізоляції) та надсилають його до штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці; забезпечують чергування біля пунктів пропуску через державний кордон бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги під час направлення осіб на обсервацію (ізоляцію); визначають обсяги витрат, які необхідні для забезпечення транспортування осіб до місць обсервації (ізоляції) та укладають відповідні договори з постачальниками послуг; забезпечують організацію харчування, яке здійснюється за рахунок коштів осіб, які перебувають в обсерваторах (ізоляторах); забезпечують організацію медичного (дистанційного) супроводу осіб у місцях обсервації (ізоляції), надання їм медичної допомоги та видачі листків непрацездатності у разі потреби.

Відповідно до п. 5 вказаного порядку керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці своїм рішенням визначає уповноважених осіб, відповідальних за організацію процесу госпіталізації осіб до обсерваторів (ізоляторів) після того, як особи залишили територію пункту пропуску через державний кордон.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ 315281, вказано, що 18.04.2020 о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перетнула державний кордон на КП «Гоптівка» з РФ, від обсервації відмовилася, чим порушила вимоги п. 5 абз. 4 постанови КМ України № 211.

За змістом ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення передбачено «Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом Міністра МВС України №1376 від 06.11.2015 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі Інструкція № 1376).

Згідно з п. 9 Розділу ІІ. Документування адміністративних правопорушень Інструкції № 1376 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Відповідно до п. 15 Розділу ІІ. Документування адміністративних правопорушень Інструкції № 1376 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

До протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ВАБ 315281 не долучені:

- матеріали, що місять інформацію про перетин державного кордону ОСОБА_1 ;

- дані про спеціалізований заклад для організації обсервації (ізоляції), який визначений керівником облдержадміністрації та до якого повинна була бути направлена ОСОБА_1 ;

- рішення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яким визначено уповноважених осіб, відповідальних за організацію процесу госпіталізації осіб до обсерваторів (ізоляторів);

- дані про те, чи було ОСОБА_1 відповідною уповноваженою особою, відповідальною за організацію процесу госпіталізації осіб до обсерваторів (ізоляторів), запропоновано госпіталізацію його до відповідного місця обсервації (ізоляції) та чи роз`яснено йому порядок обсервації.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не мас: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Пленум Верховного Суду України у п.24 своєї постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року, визнав правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Також у п. 12 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 за № 11 вказано, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

За таких умов та враховуючи, що фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, є неповними, суддя дійшов висновку про необхідність повернення адміністративного матеріалу для належного оформлення.

Конституційний Суд України у рішення №2-рп/2015 від 31.03.2015 роз`яснив, що положення ч.2 ст.294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч.1 ст.284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 241 цього кодексу, про закриття справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями256, 278 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Повернути до Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області адміністративний матеріал про адміністративне правопорушення за ст. 443 КУпАП відносно ОСОБА_1 для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Жорняк

Джерело: ЄДРСР 89175830
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку