Справа № 552/1188/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

07.05.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання - Горошко О.О.,

учасники справи та їхні представники:

позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надання послуг по теплопостачанню за період з 01 лютого 2016 року по 01 лютого 2020 року в сумі 75651 грн. 06 коп., які отримані за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім заборгованості за спожиту теплову енергію позивач також просив суд стягнути з відповідача нарахований індекс інфляції в розмірі 9064 грн. 22 коп. та 3 % річних в сумі 3956 грн. 16 коп. Всього просив стягнути 88671 грн. 44 коп.

Ухвалою судді від 25 березня 2020 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідач з клопотанням про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не зверталась.

Відповідач надала відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечила.

У відзиві зазначила, що позов є необгрунтованим, невмотивованим та порушує права позивача.

Зазначила, що позивачем пропущено строк позовної давності в частині стягнення заявлених позовних вимог (комунальні послуги, інфляційні втрати та 3% річних) починаючи з лютого 2016 року по березень 2017 року, в зв`язку з чим позов Полтаватеплоенерго в цій частині не підлягає задоволенню.

Крім того, необґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми 3 % річних у розмірі 3956,16 грн. та інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 9064,22 грн., оскільки позивачем до матеріалів позовної заяви не додано належних розрахунків на підтвердження вказаних сум.

Розрахунок заборгованості з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, який додано до позову, не відповідає дійсності, оскільки здійснений з невірної площі квартири.

Враховуючи норми Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 опалювальна площа квартири за адресою: АДРЕСА_1 , складає 57,1 кв.м. (оскільки лоджія та балкон не опалюються є відкритими та не входять до опалювальної площі квартири).

Проте, в позовній заяві та розрахунках заборгованості доданих до позовної заяви опалювальна площа значиться 57,5 кв.м., тобто на 4 квадратних метра більше ніж є насправді.

Позивач нараховує надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з розрахунку на трьох осіб, але жодних доказів на підтвердження реєстрації в даній квартирі трьох осіб не надає.

При цьому, згідно довідки № 4389 від 27.11.2019 р. виданої КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано та проживало: з вересня 2018 року по серпень 2019 року дві особи: з лютого 2016 року по вересень 2018 року та з серпня 2019 року по теперішній час - лише одна особа, а саме - ОСОБА_1 .

Позивач навмисно збільшує суму боргу, зазначивши неправдиві дані щодо кількості осіб, на яких має нараховуватися плата за послуги, та більшу опалювальну площу.

Договір про надання послуг з централізованого теплопостачання та постачання гарячої води сторонами не укладався, борг нараховано необґрунтовано.

Тому позивач просила суд застосувати до позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» наслідки пропуску строку позовної давності, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Позивач ВП «Полтаватеплоенерго» надав відповідь на відзив, у якому заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.

Зазначив, що 07 жовтня 2019 року підприємство звернулось до Київського районного суду м. Полтави із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання з ОСОБА_1 , що утворилася за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.02.2016 по 01.09.2019 в сумі 65332,87 грн., інфляційних втрат сумі 8697,14 грн., З % річних в сумі 3205,02 грн. та судового збору в сумі 192,10 грн.

04 листопада 2019 року Київським районним судом було видано судовий наказ № 552/5550/19, яким стягнуто вказану заборгованість з боржника.

За заявою боржника ухвалою суду №2-с/552/46/19 від 05.12.2019 вищевказаний судовий наказ було скасовано. Роз`яснено підприємству право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

З моменту винесення Київським судом м. Полтави ухвали про скасування судового наказу від 05.12.2019 почався перебіг позовної давності. Тобто з позовом про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання за період з 01.02.2016 по 01.02.2020 підприємство звернулося в строк, передбачений Розділом 5 ЦК України.

Позивач правомірно звернувся до суду щодо стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення - з 21.03.2016 по 01.02.2020.

У відзиві відповідач також зазначає, що в розрахунках заборгованості неправильно вказана опалювальна площа квартири - на 4 квадратних метра більше, ніж є насправді (в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно площа становить 57,1 кв.м, а в розрахунку заборгованості - 57,5 кв.м)

При цьому відповідач неправильно зазначає різницю у площі квартири у вищевказаних документах - вона становить не 4 кв.м, а 0,4 кв.м.

Квартира АДРЕСА_1 була прийнята на баланс ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в 1999 році з опалювальною площею 57,5 кв.м. Інформацію щодо технічних характеристик квартири, зокрема її площі підприємству надавало КП ЖЕО. Крім того, вказана площа квартири 57,5 кв.м була зафіксована в договорі про надання послуг теплопостачання, укладеного 29.05.2003 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенеро» та ОСОБА_1 .

Інформація про склад сім`ї, про зміни кількості мешканців квартири власником суду не надавалась.

Посилання позивача, що договір про надання послуг теплопостачання з нею не укладався, дійсності не відповідає, оскільки 29.05.2003 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином взаємовідносини між підприємством та відповідачем врегульовані договором.

Виходячи з вищевикладеного, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач надала заперечення на позов, у яких посилалась на необґрунтованість обставин викладених у відзиві.

Зазначила, що необґрунтованим є твердження позивача про те, що «..з позовом про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання за період з 01.02.2016 р. по 01.02.2020 підприємство звернулось в строк..», оскільки таке звернення до суду як в позовному провадженні так і в наказному відбулося поза межами строку позовної давності.

Розрахунок заборгованості з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, який додано Полтаватеплоенерго до позову не відповідає дійсності, оскільки площі лоджій та терас є неопалювальними.

Плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу.

Так, позивачем до відповіді на відзив додано договір, в якому зазначено як споживача послуг 1 особу (п. 3 Договору), проте розрахунок заборгованості проведено на трьох осіб. Але жодних доказів на підтвердження реєстрації в даній квартирі трьох осіб позивач не надав.

При цьому за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано та проживало: з вересня 2018 року по серпень 2019 року дві особи; з лютого 2016 року по вересень 2018 року та з серпня 2019 року по теперішній час - лише одна особа, а саме - ОСОБА_1 .

Таким чином, дії позивача свідчать про навмисне збільшення суми боргу.

Також позивач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження правомірності свого розрахунку.

Тому відповідач просила застосувати до позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» наслідки пропуску строку позовної давності, у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Інших заяв або сторони суду не подавали.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з теплопостачання, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані договором про надання послуг теплопостачання від 29 травня 2003 року.

Згідно вказаного договору теплопостачальна організація зобов`язується надавати споживачеві та членам його сім`ї, а також іншим особам, які фактично проживають у квартирі, послуги з теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за спожиті послуги на умовах цього договору.

Предметом цього договору є такі послуги: опалення квартири, підігрів води.

Суб`єкти користування послугами: мешканці 1 чол. Характеристика об`єкта надання послуг: площа квартири, що опалюється, 57,5 кв.м.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що вказаний договір про надання послуг теплопостачання від 29 травня 2003 року підписаний не нею, відповідач суду не надала.

Крім того, одна сторона - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" надавала другій стороні - ОСОБА_1 як споживачу послуг за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з теплопостачання, а відповідач такі послуги прийняла, від їх отримання не відмовлялась.

Таким чином судом встановлено, що між сторонами склались правовідносини з надання послуг теплопостачання, в яких одна сторона зобов`язана надавати другій стороні послуги теплопостачання, а друга зобов`язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Житловим кодексом України та іншими нормативними актами.

Нормою статті 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

За нормами ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як передбачено п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.1 та 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ч.1 та 5 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється за допомогою систем автономного опалення та/або індивідуального теплового пункту, формуються та встановлюються окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості виробництва надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Тарифи на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що надавались в період з 01 лютого 2016 року по 01 лютого 2020 року, затверджено наступними нормативними актами:

постановою НКРЕКП від 31 березня 2015 року №1171, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2015 року за №433/26878 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг», згідно якої тариф на послуги централізованого опалення складав 14,86 грн. за 1 кв.м. за місяць протягом періоду надання послуги, з централізованого постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання - 42,53 грн. за 1 куб. м; за відсутності рушникосушильників - 39,49 грн. за 1 куб. м;

постановою НКРЕКП від 09 червня 2016 року №1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року N 1171», згідно якої тариф на послуги централізованого опалення для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 30,26 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість), з централізованого постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання - 79,48 грн. за 1 куб. м, за відсутності рушникосушильників - 73,35 грн. за 1 куб. м;

постановою НКРЕКП від 31 травня 2017 року №1171 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг», згідно якої тариф на послуги централізованого опалення для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 29,86 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення, з урахуванням податку на додану вартість, з централізованого постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до систем централізованого постачання гарячої води - 79,59 грн за 1 куб. м, з урахуванням податку на додану вартість; за відсутності рушникосушильників - 73,61 грн за 1 куб. м, з урахуванням податку на додану вартість;

постановою НКРЕКП від 28 грудня 2017 року №1536 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року N 1171», згідно якої тариф на послуги централізованого опалення для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 29,86 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення, з урахуванням податку на додану вартість, з централізованого постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до систем централізованого постачання гарячої води - 79,59 грн за 1 куб. м, з урахуванням податку на додану вартість; за відсутності рушникосушильників - 73,61 грн.;

постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №405 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171», згідно якої тариф на послуги централізованого опалення для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 30,20 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення; з централізованого постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до систем централізованого постачання гарячої води - 83,33 грн за 1 куб. м, з урахуванням податку на додану вартість; за відсутності рушникосушильників - 77,28 грн за 1 куб. м, з урахуванням податку на додану вартість;

постановою НКРЕКП від 10 грудня 2018 року №1769 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», яке є виконавцем цих послуг», згідно якої тариф на послуги централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1596,93 грн/Гкал, з урахуванням податку на додану вартість, для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 35,78 грн за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення, з урахуванням податку на додану вартість; з централізованого постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до систем централізованого постачання гарячої води - 96,71 грн за 1 куб. м, з урахуванням податку на додану вартість, за відсутності рушникосушильників - 89,54 грн за 1 куб. м, з урахуванням податку на додану вартість.

Діючи в правовідносинах належним чином, відповідач мала оплачувати одержані нею послуги згідно затверджених тарифів.

Як встановлено судом, відповідач у період з 01 лютого 2016 року по 01 лютого 2020 року отримані послуги в повному обсязі не оплатила. У зв`язку з цим за період з 01 лютого 2016 року по 01 лютого 2020 року виникла заборгованість в сумі 75651 грн. 06 коп. за одержані нею послуги теплопостачання.

Дана сума заборгованості нарахована позивачем відповідно до вказаних вище тарифів.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про застосування позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином перебіг позовної давності у даних правовідносинах, що виникли між сторонами, розпочався з 01 лютого 2016 року, коли у відповідача виникла заборгованість за надані послуги з теплопостачання.

Судом також встановлено, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарство «Полтаватеплоенерго» 07 жовтня 2019 року звернулось до Київського районного суду м.Полтави з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Згідно ч. 2 та ч.3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Зверненням позивача до суду 07 жовтня 2019 року з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення боргу з відповідача, що підтверджується загальнодоступними даними на сайті "Судової влади», перебіг позовної давності перервався, після чого розпочався заново.

Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

На цьому неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах, в тому числі у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 465/5138/15, провадження № 61-22490св18.

Ураховуючи те, що судовий захист на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому ЦПК України, перериває перебіг позовної давності.

Саме до цього зводиться правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14 та Верховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року справі № 216/5756/15-ц (провадження № 16-13753св18).

Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи зазначені правила обчислення позовної давності, її переривання та правові висновки суду касаційної інстанції, а також враховуючи, що оплата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, їх сплата носить періодичний характер, суд приходить до висновку про необхідність застосувати за заявою відповідача наслідки спливу позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з 01 лютого 2016 року по 06 жовтня 2016 року включно, та стягнути з відповідача суму заборгованості за три роки до дня звернення позивача до суду із заявою про видачу судового наказу - за період з 07 жовтня 2016 року.

За вказаний період заборгованість за послуги теплопостачання становить 69371,15 грн.

При цьому посилання відповідача на те, що опалювальна площа квартири становить 57,1 кв. м., а не 57,5 кв.м. належними доказами не підтверджується.

Відповідно до договору про надання послуг теплопостачання від 29 травня 2003 року площа квартири, що опалюється, - 57,5 кв.м.

Докази того, що до договору про надання послуг вносилися зміни, в тому числі щодо опалювальної площі, сторонами суду не надані.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26 вересня 2019 року №182590264 містить лише технічний опис майна, але не інформацію про опалювальну площу квартири.

Крім того, у зазначеній інформації технічний опис майна наведено у розділі «Відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно», що внесені при державній реєстрації права власності, що відбулася 16 лютого 2006 року.

Тому при розгляді справи суд керується договором про надання послуг теплопостачання від 29 травня 2003 року, укладеним сторонами, в тому числі в частині визначення опалювальної площі.

Суд також не погоджується з доводами позивача щодо неправильного обрахування заборгованості за послуги централізованого постачання гарячої води, оскільки нарахування здійснені на трьох осіб, в той час, як у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживала одна, а в період з 28 вересня 2018 року по 19 серпня 2019 року - дві особи.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, плата за гаряче водопостачання позивачем відповідачу нарахована, виходячи з об`єму споживання, а не з кількості проживаючих у квартирі осіб.

У зв`язку з цим кількість осіб, місце проживання яких зареєстровано у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , не впливає на розмір заборгованості.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання, що виникло між сторонами, є грошовим. Тому на вимогу позивача відповідач зобов`язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

За період з 07 жовтня 2016 року по 01 лютого 2020 року борг відповідача за послуги теплопостачання становить 69371 грн. 15 коп. Інфляційні втрати підприємства у зв`язку з порушенням строків оплати послуг за цей період становлять 8966 грн. 03 коп., 3% річних - 3900 грн. 90 коп. (а.с.8- 9, 10-11, 12-13). Всього заборгованість відповідача з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за цей період становить 82238 грн. 08 коп.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в межах строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов судом задоволено на 93%, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1954 грн. 86 коп. на відшкодування судових витрат пропорційно до задоволених відносно неї позовних вимог.

Всього з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума у розмірі 84192 грн. 94 коп.

Керуючись ст.ст. 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" заборгованість за послуги теплопостачання з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за період з 07 жовтня 2016 року по 01 лютого 2020 року в сумі 82238 грн. 08 коп., на відшкодування понесених судових витрат - 1954 грн. 86 коп., а всього стягнути 84192 грн. 94 коп. (вісімдесят чотири тисячі сто дев`яносто дві гривні дев`яносто чотири копійки).

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", адреса: м.Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030,

відповідач - ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий О.А.Самсонова