СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 р. Справа №480/5389/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.,

представника позивача - Макаренка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східного територіального управління Національної гвардії України, Військової частини № НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту та окремих положень наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Східного територіального управління Національної гвардії України, Військової частини № НОМЕР_1 , в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить:

- визнати протиправним Акт форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру без номеру, складений Відповідачем-1 та затверджений командувачем Східного територіального управління Нацгвардії України полковником ОСОБА_2 17.10.2014 р. стосовно загибелі солдата в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 08.09.2014 р. внаслідок самогубства в с.Ясногірка, Слов`янського району, Донецької області та скасувати його;

- визнати протиправними та скасувати окремі положення наказу Відповідача - 2 ( в/ч НОМЕР_1 ) по стройовій частині №124 від 18.05.15 р. в якому зазначено, що смерть солдата ОСОБА_3 не пов`язана з виконанням службових обов`язків (самогубство) та зобов`язати відповідача -2 (в/ч НОМЕР_1 ) змінити наказ, зазначивши в ньому, що травма та причина смерті солдата ОСОБА_3 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з урахуванням довідки №161 від 17.08.2018 р. та наказу МО України №402 від 14.08.2008 р. розділ 21 п.21.5 «б»;

- визнати протиправними та скасувати окремі положення Акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5*, що стався 08.09.2014 року о 02 год.25 хв., складений комісією Східного територіального управління Національної гвардії України від 18 вересня 2014 року та підписаний головою Комісії, заступником начальника СТУ Національної гвардії України полковником ОСОБА_4 стосовно обставин загибелі військовослужбовця НГУ ОСОБА_3 а саме: п.2 Розділу 6 «Висновки комісії: Випадок з солдатом ОСОБА_3 стався в період проходження військової служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків»;

- зобов`язати відповідача - 1 (СТУ НГУ) провести повторне спеціальне розслідування випадку загибелі солдата ОСОБА_3 з урахуванням наказу №124 від 18.05.2018 р. ( в новій редакції) та довідки №161 від 17.08.2018 р. та скласти Акт форми Н-1 розслідування нещасного випадку (в тому числі поранення) у відповідності до п.3.9 розділу 3; п.4.1. розділу 4 наказу МВС №1346 від 27.12.2002 р. про нещасний випадок, що трапився при виконанні службових обов`язків у зв`язку з охороною і забезпеченням громадського порядку; несенням постової чи патрульної служби; виконанням потерпілим посадових обов`язків за режимом роботи підрозділу у тому числі у відрядженні.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що син позивачки - ОСОБА_3 , з 29.03.2014 року проходив військову службу, був відряджений в зону АТО, ніс службу з охорони і оборони стратегічного об`єкту (телецентру) на горі Карачун, с.Ясногірка, Слов`янського району, Донецької області в районі безпосередніх бойових зіткнень.

08.09.2014 року солдат ОСОБА_5 загинув при невстановлених обставинах під час несення караульної служби в районі блокпосту №6 при виконанні службових (бойових) завдань від кульових поранень голови, несумісних з життям. Ознаки вживання алкогольних чи наркотичних речовин під час розтину не виявлені.

Позивач вважає, що поранення та причини смерті солдата ОСОБА_3 пов`язані, згідно із ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», з виконанням обов`язків військової служби.

Наказом командира військової частини № НОМЕР_1 по стройовій частині від 18.05.2015 року №124 солдата ОСОБА_3 виключено із списків особового складу військової частини. В наказі було зазначено, що смерть солдата ОСОБА_3 настала під час виконання службово-бойового завдання в складі АТО (гора Карачун, (блокпост №6) Слов`янського району, Донецької області і не пов`язана з виконанням службових обов`язків (самогубством). Підставою для такого наказу став Акт №17/14 від 17.10.2014 р. про нещасний випадок невиробничого характеру та Акт спеціального розслідування за формою Н-5* в яких зазначено: «смерть солдата ОСОБА_3 (руйнування голови, наскрізні кульові вогнепальні поранення голови з ушкодженням кісток черепу та головного мозку(самогубство)».

Позивач вважає, що висновки комісії про можливе самогубство солдата ОСОБА_3 були зроблені передчасно, до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом вбивства військовослужбовця.

Ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, також задоволено заяву позивача - поновлено строк звернення до суду.

Представники відповідачів, надали суду аналогічні за змістом відзиви на позов, в яких проти позовних вимог заперечують з наступних причин.

Представники відповідача зазначають, що Акт форми НТ* є похідним від Акту спеціального розслідування, який за змістом відображає висновки викладені в Акті розслідування. В свою чергу Акт розслідування є документом, який складається колегіально комісією, за внутрішнім переконанням на підставі даних про наявні обставини нещасного випадку та згідно Порядку, не передбачає затвердження керівником або іншою посадовою особою з владними або розпорядчими функціями. Таким чином визнання протиправним Акту за формою Н-1* (НТ*) по суті є нікчемним та таким, що не створює юридичних наслідків.

При проведені спеціального розслідування загибелі солдата ОСОБА_3 комісією Східного територіального управляння не було виявлено будь-яких ознак протиправного спричинення смерті солдату ОСОБА_3 третіми особами. Обставини події та огляд місця події давали підстави для висновку про вчинення самогубства.

Спірний наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині причин смерті був також виданий на підставі Акту спеціального розслідування, яке проводилось вищим органом управління - Східним територіальним управлінням.

Також представники відповідачів вважають, заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача подав суду відповідь на відзиви, в якій зазначає військова служба є публічною службою. Ця служба також регламентується Законами України «Про національні гвардію України», «Про військову службу та військовий обов`язок». «Про національну поліцію України». До того ж, відповідно до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах щодо оскарження рішень різного роду комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб. Таким чином рішення і акт приймалися особами, які є суб`єктами владних повноважень, спір є публічно-правовим і підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Представник позивача зазначає, що оскаржувані Акти за формою Н-1 (НТ*) та Н-5 стали причиною відмови родині загиблого військовослужбовця у вчиненні дій, пов`язаних з прийняттям заяви та оформленням пакету документів для розгляду їх Міжвідомчою комісією з призначення та виплати одноразової грошової допомоги та іншого соціального захисту. Також будь-яких доказів на обґрунтування своє позиції відповідачі не надали.

Представник відповідача - Східного територіального управлінням, в свою чергу надав суду заперечення на відповідь на відзив, в якому наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке не було завірено електронним цифровим підписом, відтак не було взято судом до уваги в зв`язку з неможливістю ідентифікувати особу, що його направила.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що син позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно наказу №67 від 31.04.2014 року був зарахований на військову службу за мобілізацією до лав Національної гвардії України та призначений на посаду стрільця в/ч НОМЕР_1 з 29.03.2014 року в якій і проходив військову службу. Згідно розпорядження командувача Національної гвардії України від 01.08.2014 року солдат ОСОБА_3 був відряджений в зону АТО для безпосередньої участі в її проведенні та забезпеченні (а.с.87).

08.09.2014 року солдат ОСОБА_5 загинув під час несення караульної служби на горі Карачун в районі блокпосту АДРЕСА_1 від кульових поранень голови, несумісних з життям.

Наказом Східного територіального управління від 08.09.2014 №133 за фактом загибелі солдата ОСОБА_3 було призначено спеціальне розслідування та визначено склад комісії для його проведення (а.с. 79).

За наслідками розслідування комісією було складено Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 08.09.2014 о 2год 25 хв. Форми Н-5*, в п.6 «Висновок комісії» зазначено: «Смерть солдата ОСОБА_3 (руйнування голови, наскрізні кульові вогнепальні поранення голови з ушкодженням кісток черепу та головного мозку). Випадок з солдатом ОСОБА_3 стався в період проходження військової служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків» (а.с. 81 83). Також комісією був складений Акт про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ*, затверджений 17.10.2014р. начальником Східного територіального управління Нацгвардії України, в п.14 якого зазначено: «Висновок комісії: смерть солдата ОСОБА_3 (руйнування голови, наскрізні кульові вогнепальні поранення голови з ушкодженням кісток черепу та головного мозку (самогубство)» (а.с. 10).

В подальшому наказом командира частини № НОМЕР_1 по стройовій частині від 18.05.2015 року №124 солдата ОСОБА_3 виключено із списків особового складу військової частини. В наказі також зазначено, що смерть солдата ОСОБА_3 настала під час виконання службово-бойового завдання в складі АТО (гора Карачун, (блокпост №6) Слов`янського району, Донецької області і не пов`язана з виконанням службових обов`язків (самогубство). Підставою такого наказу, зокрема зазначено Акт №17/14 від 17.10.2014 р. про нещасний випадок невиробничого характеру (а.с. 11).

Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 1. Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронний органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Статтею 4 Закону України «Про Національну гвардію України» визначено, що Національна гвардія України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно Положення про орган військового управління оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії Україна, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.07.2014 № 681, Оперативно-територіальне об єднання Національної гвардії України є основною військово-адміністративною одиницею Національної гвардії України.

З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404; далі - Порядок № 1346).

Відповідно до п. п.1.2, 1.3 Порядку № 1346, його дія поширюється на з`єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України. Розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

Пунктом 2.1 Порядку № 1346 визначено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Відповідно до п. 2.2. Порядку № 1346, за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Згідно п. 2.4 Порядку №1346, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

При цьому, відповідно до п. п. 3.9, 3.10 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби, зокрема, під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби. Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби, зокрема, внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого).

Пунктом 3.11. Порядку №1346 визначено, що Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався, зокрема: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування, унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Також пунктами 4.1., 4.3., 4.6. Порядку №1346 визначено, що спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема випадки смерті в підрозділі. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку. нещасного випадку зі смертельним наслідком, випадку зникнення працівника підрозділу організовує наказом (розпорядженням) керівник органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ. До складу комісії із спеціального розслідування включаються заступник керівника органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ (голова комісії) та представники: служб внутрішньої безпеки та розслідувань, державного нагляду за охороною праці системи МВС України, управління (відділу) роботи з персоналом, орган), до сфери управління якого належить підрозділ, керівник підрозділу, де стався випадок. У разі необхідності до складу комісії включаються представники інших підрозділів. При розслідуванні гострих професійних захворювань (отруєнь) для роботи в комісії залучається спеціаліст відповідної СЕС системи МВС України, а в разі самогубства працівника психолог. За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5* (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов`язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням). Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування. У разі незгоди зі змістом акта член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку. Акт за формою Н-1* (НТ*) на кожного потерпілого складається відповідно до акта спеціального розслідування у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального розслідування і затверджується керівником вищого підрозділу протягом доби після одержання цих документів.

З розділу 3 «Обставини, за яких стався нещасний випадок» Акту спеціального розслідування за формою Н-5*, суд вбачає, що близько 02 години 25 хвилин 08 вересня 2014 року г. Карачун Слав`янського району Донецької області під час виконання СБЗ в складі АТО солдат 4 стрілецької роти ОСОБА_3 , під час виконання службових обов`язків отримав вогнепальне поранення голови несумісне з життям.

Будьяких інших обставин в даному розділі Акту комісією не зазначено, тоді як додатком 4 Порядку №1346 передбачено, що в розділі 3 «Обставини, за яких стався нещасний випадок (в тому числі поранення)» Акту спеціального розслідування за формою Н-5*, описуються всі події, що відбувалися, та роботи, що проводилися до настання нещасного випадку (у тому числі поранення), зазначається, як проходив процес виконання робіт від початку робочого часу; хто керував роботами і які давав вказівки; дії потерпілого (потерпілих) та інших осіб, пов`язані з нещасним випадком (у тому числі пораненням). Викладається послідовність подій, наводяться небезпечні та шкідливі фактори, які впливали на потерпілого, зазначається конкретно машина, устаткування, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, наявність небезпечних умов і небезпечні дії потерпілого або інших осіб. Перелічуються заходи, вжиті відповідно до плану ліквідації наслідків нещасного випадку (у тому числі поранення), надзвичайної ситуації або плану локалізації аварійних ситуацій.

В розділі 4 «Причини нещасного випадку (у тому числі поранення)» Акту спеціального розслідування за формою Н-5* комісією зазначено, що згідно лікарського свідоцтва про смерть №691 від 08.09.2014 виданого Слав`янським відділенням СМЕ вул. Урицького 22: (руйнування голови, наскрізні кульові вогнепальні поранення голови з ушкодженням кісток черепа та головного мозку).

Тоді як додатком 4 Порядку №1346 передбачено, що в розділі 4 «Причини нещасного випадку (у тому числі поранення)» Акту спеціального розслідування за формою Н-5*, зокрема, наводяться основні організаційні, технічні та психофізіологічні причини нещасного випадку (у тому числі поранення), включаючи перевищення граничнодопустимих норм небезпечних і шкідливих виробничих факторів, недостатність та невідповідність засобів колективного, індивідуального та медичного захисту встановленим вимогам тощо (якщо ці причини вплинули на подію). Після кожної причини зазначається, ким і які конкретно вимоги законодавчих і нормативно-правових актів з питань охорони праці, інструкцій з безпечного ведення робіт, посадових інструкцій були порушені (із зазначенням відповідних статей, розділів, пунктів тощо).

Отже, Комісія, в порушення вимог Порядку №1346, фактично не дослідила причини загибелі військовослужбовця, обмежилася лише констатацією факту того, що смерть солдата ОСОБА_3 настала внаслідок кульового поранення голови.

Разом з тим, в розділі 6 «Висновок комісії» комісія зазначила, що «випадок з солдатом ОСОБА_3 стався в період проходження військової служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків». При цьому із змісту вказаного розділу та інших розділів Акту Н-5*, неможливо встановити внаслідок дослідження яких саме обставин чи фактів комісія дійшла такого висновку.

Тоді як додатком 4 Порядку №1346 передбачено, що в розділі 6 «Висновок комісії» зазначаються особи, у тому числі потерпілий, чиї дії або бездіяльність призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення). Перелічуються конкретні порушення вимог законодавчих і нормативно-правових актів про охорону праці, посадових інструкцій тощо (із зазначенням статей, параграфів та пунктів).

Також комісією в п.9, п.10 Акту про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ*, затвердженого 17.10.2014р. зазначено: «п.9 Подія, що призвела до нещасного випадку: отримання ОСОБА_3 багаточисельних вогнепальних кульових наскрізних поранень голови (самогубство). п.10 Причини нещасного випадку: згідно лікарського свідоцтва про смерть №691 від 08.09.2014 виданого Слав`янським відділенням СМЕ вул. Урицького 22: (руйнування голови, наскрізні кульові вогнепальні поранення голови з ушкодженням кісток черепа та головного мозку)». Відповідно до п.14 Акту про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ*: «Висновок комісії: смерть солдата ОСОБА_3 (руйнування голови, наскрізні кульові вогнепальні поранення голови з ушкодженням кісток черепу та головного мозку (самогубство)».

Суд зазначає, що ані в Акті форми Н-5*, ані в Акті форми НТ* комісією не описано обставини та факти, на підставі яких зроблено висновки про скоєння солдатом ОСОБА_3 самогубства.

При цьому суд враховує, що відповідно до пунктом 3.11. Порядку №1346 Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", у разі самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування.

З аналізу зазначених норм, суд доходить висновку, що комісія може визнати, що нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", у разі самогубства, крім випадків зазначених у пункті 3.10 Порядку, що належним чином комісією досліджено не було.

Судом встановлено, що 08.09.2014 року було внесено відомості в ЄРДР за №12014050510003273 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, в зв`язку з виявленням трупу військовослужбовця ЗС України ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті. Постановою слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області кримінальне провадження №12014050510003273 було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, в зв`язку з тим, що в ході досудового розслідування об`єктивник ознак, що вказували б на протиправне спричинення смерті ОСОБА_3 не виявлено. В подальшому ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 17.12.2019 по справі № 234/20288/19 було задоволено скаргуадвоката Макаренка Олега Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , скасовано постановуслідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, Данилюк В.Г. від 18.08.2016 про закриття кримінального провадження № 12014050510003273 від 08.09.14.

В зазначеній ухвалі, суд дійшов висновків, що слідчим при закритті кримінального провадження вимог закону не дотримано, постанова є такою, що винесена передчасно на підставі не повно проведеного досудового розслідування без всебічного, повного, об`єктивного дослідження даних, зокрема відсутня інформація по проведенню дактилоскопічної експертизи зброї ОСОБА_3 , або поважність причин її не проведення; відсутня перевірка наявності або відсутності куль автомату ОСОБА_7 та куль, вилучених з тіла загиблого, їх ідентичність.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, суд зазначає, що в межах даної справи предметом розгляду є правомірність висновків відповідачів, викладених в Акті форми НТ №17/14 від 17.10.2014 року та Акті форми Н-5 спеціального розслідування нещасного випадку з ОСОБА_3 . Слід зазначити, що в межах даної справи саме відповідачі повинні довести правомірність висновків викладених в спірних Актах і в разі недоведеності такі Акти підлягають скасуванню.

З аналізу всіх встановлених судом обставин справи, суд доходить висновку, що Акт форми НТ №17/14 від 17.10.2014 року та Акт форми Н-5 спеціального розслідування нещасного випадку з ОСОБА_3 , який відбувся 08.09.2014 прийняті з порушенням приписів Порядку № 1346, та без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішення, відтак висновки про те, що смерть ОСОБА_3 не пов`язана з виконанням службових обов`язків є передчасними, а тому вони мають бути скасовані.

Враховуючи викладене вище суд доходить висновку, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не довели правомірності своїх висновків та рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування Акту форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру стосовно загибелі солдата в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 08.09.2014 р. та Акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5*, що стався 08.09.2014 року із солдатом в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 стосовно обставин загибелі військовослужбовця НГУ ОСОБА_3 а саме: п.2 Розділу 6 «Висновки комісії: Випадок з солдатом ОСОБА_3 стався в період проходження військової служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків» а також позовні вимоги щодо визнати протиправними та скасувати положення наказу №124 від 18.05.15 р. в якому зазначено, що смерть солдата ОСОБА_3 не пов`язана з виконанням службових обов`язків (самогубство) є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Враховуючи зазначене, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5*, що стався 08.09.2014 року із солдатом в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 в повному обсязі, а не тільки його окремі положення.

Також, у випадку визнання судом протиправними спеціального розслідування чи акту, прийнятого за його наслідками, відновлення порушеного права особи можливе тільки шляхом проведення повторного розслідування з метою встановлення всіх обставин нещасного випадку з урахування висновків суду, відтак позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача провести повторне спеціальне розслідування випадку загибелі солдата ОСОБА_3 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання змінити наказ, №124 від 18.05.15 зазначивши в ньому, що травма та причина смерті солдата ОСОБА_3 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби та скласти Акт форми Н-1 розслідування нещасного випадку (в тому числі поранення), оскільки таким діям повинно передувати проведення спеціального розслідування.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного територіального управління Національної гвардії України, Військової частини № НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту та окремих положень наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Акт форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, складений Східним територіальним управлінням Національної гвардії України та затверджений 17.10.2014 р. стосовно загибелі солдата в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок самогубства в с. Ясногірка, Слов`янського району, Донецької області.

Визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (по стройовій частині) №124 від 18.05.15 р. в частині визначення, що настання смерті солдата ОСОБА_3 не пов`язано з виконанням службових обов`язків (самогубство).

Визнати протиправним та скасувати Акт форми Н-5* від 18.09.2014 року розслідування нещасного випадку, що стався 08 вересня 2014 року о 02 год.25 хв.

Зобов`язати Східне територіальне управління Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 25575782) провести повторне спеціальне розслідування випадку загибелі солдата ОСОБА_3 , з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 07.05.2020 року.

Суддя В.О. Павлічек