П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3131/19Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кравця О.О.судді -Домусчі С. Д.судді -Коваля М.П.розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року по справі № 400/3131/19 прийнятого в порядку письмового провадження у складі судді Лісовської Н.В. за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області Калнаус Олега Робертовича, Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

27.09.2019 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області Калнаус Олега Робертовича, Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, в якому просила суд:

- визнати протиправними та скасувати протоколи Березанського міжрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про правопорушення Закону України " Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного проходження, здоров`я та благополуччя тварин ", законодавства про харчові продукти та корми від 28.08.2019 р. і від 29.08.2019 р;

- визнати протиправним та скасувати постанову в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області Калнаус Олега Робертовича про накладення штрафу від 11.09.2019 р. № 14.4-10/05;

Ухвалою від 02.10.2019 р. Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування протоколів про правопорушення Закону України " Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного проходження, здоров`я та благополуччя тварин ", законодавства про харчові продукти та корми від 28.08.2019 р. і від 29.08.2019 р.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що перевірка Відповідачем торгівельної точки як торгівельної точки ФОП ОСОБА_1 була проведена з порушенням процедури переведення перевірок. Апелянт наполягає на тому, що торгівельна точка, на день проведення перевірки не працювала, що підтверджується договором оренди, який скінчився ще 24.08.2019 року, перевірка проведена 28.08.2019 року. Апелянт також стверджує, що 28.08.2019 року їй не було вручено повідомлення про проведення перевірки, акт перевірки та протокол про правопорушення від 28.08.2019 року. Цього ж дня після проведення перевірки апелянту був вручений припис від 28.08.2019 року № 14.20.1-19/40 про усунення виявлених порушень у строк до 02.09.2019 р., однак 02.09.2019 р. ніхто так і не з`явився на перевірку.

Апелянт додає, що перевірка проводилась у неробочий час з 18.25 хв. до 22.00 год. Під час другої перевірки зразки води, змивів та продукції взагалі не відбиралися, а відео зйомка, за допомогою якої перевіряючи фіксували порушення, переривалася, що на її думку, є неприпустимим.

23.03.2020 р. в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області Калнаус Олега Робертовича надав Відзив на апеляційну скаргу, в якому просив у задоволенні апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року розгляд справи призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.04.20 р. о 13:40 год..

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України, сторони до судового засідання не з`явились, та подали письмові заяви щодо розгляду справи за їх відсутністю, тому враховуючи вимоги постанови КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» , якою введено карантин на усій території України з 12 березня до 3 квітня 2020 р., відповідно до ст.311 КАС України апеляційний суд продовжує розгляд справи у письмовому провадженні .

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з видом діяльності "Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах " (а. с. 24).

За умовами договору оренди від 25.06.2019 р., ФОП ОСОБА_1 орендує у ТОВ "Каскад" нежитлове приміщення магазину-кафетерію площею 20 м2 у АДРЕСА_1. Строк дії договору - по 25.08.2019 р. (а. с. 20-21).

Однак, під час проведення заходу державного нагляду (контролю) позивач надала інший примірник договору оренди від 01.06.2019 р. зі строком дії по 30.09.2019 р. Викладене підтверджується відеозаписом перевірки, який досліджувався судом (а. с. 117).

28.08.2019 р. на адресу відповідача надійшло повідомлення в.о. директора ДУ "Миколаївський обласний лабораторний центр МОЗ України" Клочко В.І. від 28.08.2019 р. щодо реєстрації групового захворювання на харчову токсикоінфекцію серед мешканців Миколаївської області, що відпочивали в с. Лугове Березанського району Миколаївської області (а. с. 112-113).

На підставі вказаного повідомлення відповідачем видано наказ від 28.08.2019 р. № 3036 про проведення державного санітарно-епідеміологічного обстеження суб`єктів господарювання та фізичних осіб, що здійснюють господарську діяльність з реалізації морепродуктів на території автостанції та набережній с. Лугове з відбором зразків (а. с. 64-65).

Під час обстеження здійснено відбір зразків продукції, про що складено акт від 28.08.2019 р. (а. с. 66-67),від підпису якого ФОП ОСОБА_1 відмовилася у присутності свідка ОСОБА_2

Після здійснення санітарно-епідеміологічного обстеження начальником управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства складено службову записку в.о. начальнику Головного управління Держпродслужби в Миколаївській області Циган І. щодо ініціювання здійснення інспектування торгівельних точок, у тому числі, з реалізації морепродуктів у с. Лугове (а. с. 68-69).

На підставі вказаної службової записки наказом в.о. начальника Головного управління Держпродслужби в Миколаївській області від 28.08.2019 р. № 3037 призначено проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспектування суб`єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1 за місцем провадження господарської діяльності - с. Лугове Березанського району Миколаївської області з проведенням відбору продукції (а. с. 70-71).

28.08.2019 р. посадовими особами складеного акт № 14.4-08/60 за результатами проведеного позапланового заходу державного контролю. Акт підписано позивачем із зауваженнями: "Уборка один раз на добу уранці. Все загальні порушення виправим " (а. с. 72-91).

На підставі акту складено припис від 28.08.2019 р. № 14.20.1-49/40 про усунення виявлених порушень у строк до 02.09.2019 р. (а. с. 92-93).

29.08.2019 р. головним спеціалістом, державним інспектором відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Березанського міжрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_2 складено протокол № 14.20.1-58/003 про порушення позивачем гігієнічних вимог до обігу харчових продуктів у кіоску роздрібної торгівлі в с. Лугове Березанського району Миколаївської області (а. с. 15-19).

Зокрема, позивачем порушено такі вимоги Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів " (далі - Закон № 771):

- потужність не утримується в чистоті та в належному стані - підлога кіоску має видимі пошкодження та забруднена сміттям (порушено п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону № 771);

- не забезпечено захист від ризику забруднення від шкідників - в кіоску наявні мухи (порушено п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону № 771);

- поверхні (включаючи поверхню обладнання), що контактують з харчовими продуктами, не чистяться та не дезінфікуються - в холодильних камерах наявні рештки плавців риби та ніжки креветок (порушено п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону № 771);

- потужність забезпечена холодною водою - відсутні документальні підтвердження про те, що вода питна (порушено п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону № 771);

- відсутні належні засоби контролю за температурою - в одній із холодильних камер відсутній засіб контролю температури (порушено п. 7 ч. 1 ст. 43 Закону № 771);

- харчові продукти не розміщено так, щоб максимально знизити ризик їх забруднення - в кіоску харчові продукти піддані ризикам забруднення, а саме: наявність решток плавців риби та ніжок креветок, відсутність засобу контролю температури, наявність мух, судак в`ялений має написи канцелярським маркером про її вартість (порушено п. 8 ч. 1 ст. 43 Закону № 771);

- обладнання та інвентар нечисті, не здійснюється їх чищення та дезінфекція - холодильні камери забруднені (порушено п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 771);

- обладнання та інвентар в неналежному стані - холодильні камери не чистяться та не дезінфікуються (порушено п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону № 771);

- на потужності відсутні записи про проходження навчання з питань гігієни персоналу - в кіоску відсутні записи з питань навчань гігієни персоналу (порушено п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону № 771);

- персонал періодично не проходить навчання щодо гігієни вимог до обігу харчових продуктів у оператора ринку - ФОП ОСОБА_1 не пройшла навчання щодо гігієнічних вимог до обігу харчових продуктів та не встановила періодичність такого навчання (порушено п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону № 771);

- харчові продукти не захищені від забруднення на всіх стадіях обігу - харчові продукти, що реалізуються в кіоску, не захищені при їх зберіганні в холодильних камерах (порушено п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону № 771);

- не ведеться боротьба зі шкідниками - в кіоску наявні мухи (порушено п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 771);

- температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, дотримується, такий режим не переривається - в одній з морозильних камер відсутній засіб контролю температури, що не гарантує в ній безперервного температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів та формування токсинів (порушено п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 771).

Протокол від 29.08.2019 р. ФОП ОСОБА_1 підписала з зауваженнями,що 25 серпня господарську діяльність щодо продажу морепродуктів не здійснювала в зв`язку з тим, що 24.08.19 р. святкувала день незалежності (а/с 97).

Розпорядженням від 29.08.2019 р. № 48-р тимчасово по 11.09.2019 р. припинено обіг (реалізацію) позивачем харчових продуктів у с. Лугове Березанського району Миколаївської області (а. с. 99-101).

Експертним висновком від 04.09.2019 р. № 002824 встановлено, що у відібраних у позивача 28.08.2019 р. зразках мідій маринованих наявні патогенні мікроорганізми: E.coli та Proteus (а. с. 108).

Розглянувши протокол від 29.08.2019 р. № 14.20.1-58/003, в.о. начальника ГУ Держпродслужби в Миколаївській області Калнаус О.Р. 11.09.2019 р. прийняв постанову № 14.4-10/05, якою наклав на позивача штраф розмірі 25038,00 грн. за порушення п.1 ч. 1 ст. 43, п.2 ч. 1 ст. 43,п.5 ч. 1 ст. 43, п.7 ч. 1 ст. 43, п.8 ч. 1 ст. 43, п. 1 ч. 1 статті 45, п. 1 ч. 1 статті 48, п. 2 ч. 1 статті 48, п.3 ч. 1 ст. 49, п.5 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771 , пункту 1, частини 1, ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми,побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» та ,керуючись ст. 65, 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (а. с. 11-14).

Наказ та направлення на проведення перевірки отримала сама ОСОБА_1 , яка весь час при проведенні перевірки знаходилася в приміщенні магазину, нею також був отриманий протокол про № 14.20.1-58/003 про порушення гігієнічних вимог обігу харчових продуктів - вказані обставини доведені відеозаписом , який міститься у матеріалах справи.

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА СУДУ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження належить, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження відповідно до вимог закону; надання операторам ринку обов`язкових для виконання приписів щодо усунення порушень законодавства про побічні продукти тваринного походження; вжиття заходів у межах своїх повноважень для усунення порушень цього Закону та притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до закону; здійснення інших повноважень, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно з пп.2 п.3 наведеного Положення основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема, здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, здоров`ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об`єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон, вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, законодавства щодо зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, показників вмісту шкідливих для здоров`я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері туризму та курортів, за якістю зерна та продуктів його переробки, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за діяльністю суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини).

Таким чином, на Держпродспоживслужбу та її територіальні органи покладено повноваження щодо здійснення державного контролю та нагляду у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження відповідно до вимог закону.

Згідно ст.2 Закону України, від 05.04.2007, № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"( надалі - Закон № 877-V) , центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13 - 18, 20, 21 цього Закону.

Згідно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4 Закону № 877-V,державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Посадовій особі органу державного нагляду (контролю) забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких) посадова особа перебуває в родинних стосунках, або в разі виникнення у неї конфлікту інтересів згідно із законодавством у сфері запобігання і протидії корупції.

У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб`єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов`язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

Під час та після здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію суб`єкта господарювання.

Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом.

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.

Згідно ч.1 та 3 ст.6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Розпорядження може передбачати застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:

дату складення;

тип заходу (плановий чи позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

термін усунення порушень;

посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення;

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування та місцезнаходження суб`єкта господарювання, а також прізвище, ім`я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;

прізвище, ім`я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно ч.1-2 ст.12 Закону № 877-V, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Згідно ст.21 Закону № 877-V, суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

У разі надходження такого звернення суб`єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов`язаний розглянути його в установленому законом порядку.

Згідно ст.14 Закону № 877-V відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції.

До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов`язана пред`явити рішення про відбір зразків продукції та роз`яснити суб`єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.

Суб`єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.

Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.

Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності.

Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).

Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.

Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).

Згідно ст.15 Закону № 877-V за наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.

Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до уповноваженої та/або акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб`єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції.

В акті відбору зразків продукції зазначаються:

місце і дата складення акта;

номер і дата рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснюють їх відбір;

найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції;

посада та прізвище, ім`я і по батькові уповноваженої особи суб`єкта господарювання;

перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків.

Форма акта відбору зразків затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.18 Закону № 877-V, у разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб`єкт господарювання має право оскаржити їх у суді.

Для проведення повторної експертизи (випробування) використовується контрольний зразок продукції, відібраний відповідно до вимог цього Закону.

Суб`єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації. У разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб`єктом господарювання, спір вирішується судом.

Витрати, пов`язані з проведенням повторної експертизи (випробування), здійснюються відповідно до закону

Згідно з п.1,2,5,7,8 ст.43 Закону України, від 23.12.1997, № 771/97-ВР "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"( надалі - Закон № 771/97-ВР),рухомі та/або тимчасові потужності (палатки, кіоски, прилавки, рухомі транспортні засоби для торгівлі) повинні відповідати таким вимогам:

1) утримуватися в чистоті та належному стані;

2) забезпечувати захист від будь-якого ризику забруднення, зокрема від шкідників та гризунів;

5) бути забезпечені гарячою та/або холодною питною водою у необхідній кількості;

7) мати належні засоби для підтримання температури, необхідної для зберігання харчових продуктів, та її контролю;

8) забезпечувати розміщення харчових продуктів таким чином, щоб максимально знизити ризик їх забруднення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.45 Закону № 771/97-ВР ,оператори ринку можуть використовувати обладнання та інвентар, з якими контактують харчові продукти, що відповідають такій вимозі - є чистими та у разі потреби продезінфікованими. Чищення та дезінфекція здійснюються таким чином, щоб забезпечити захист від появи ризику забруднення;

Згідно з п.1,2 ч.1 ст.48 Закону № 771/97-ВР ,оператори ринку дотримуються таких вимог щодо гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами:

1) на потужності допускається персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, що підтверджено відповідними записами цього оператора ринку;

2) персонал потужностей періодично проходить навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку. Періодичність такого навчання встановлюється самим оператором ринку.

Згідно з п.3,5 ч.1 ст.49 Закону № 771/97-ВР , оператори ринку дотримуються таких вимог:

3) харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу;

5) дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров`ю споживачів;

Згідно ст.39 Закону України від 24.02.1994, № 4004-XII " Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення "( надалі - Закон № 4004-XII) державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров`я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

Основними завданнями цієї діяльності є:

нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;

нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров`я населення;

нагляд за дотриманням санітарного законодавства;

проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні що затверджується Кабінетом Міністрів України вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.

Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України від 06.04.2000, № 1645-III "Про захист населення від інфекційних хвороб" обов`язковому епідеміологічному обстеженню підлягає кожен випадок (осередок) особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб незалежно від місця виникнення.

Згідно з п.5 Розділу ІІ Регламенту взаємодії територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та державних установи Міністерства охорони здоров`я України, погодженого в.о. міністра охорони здоров`я України та Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 08.12.2017 року при встановленні факту можливого зв`язку інфекційної хвороби харчового отруєння, виникнення неінфекційних захворювань (отруєнь) з об`єктами нагляду Держпродспоживслужби незалежно від форми власності впродовж 1 години надсилають засобами зв`язку та електронною поштою, з подальшим письмовим підтвердженням (протягом 24 години), інформаційне повідомлення до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби для здійснення подальших комплексних санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів.

Статтею 18 Закону України від 18.05.2017, № 2042-VIII "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" (далі - Закон № 2042) встановлено, що заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, (за п.24 ст.1 оператор ринку - оператор ринку харчових продуктів, оператор ринку кормів, оператор потужностей. Для цілей розділу VII цього Закону до операторів ринку також належить оператор ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження) крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю.

Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

Державний контроль здійснюється на будь-якій стадії виробництва та обігу харчових продуктів та кормів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042 оператори ринку несуть відповідальність за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 66 Закону № 2042 штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (FormerKingofGreeceandOthers v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincovaand Pincv. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelasv. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pincv. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції

Апеляційний суд частково погоджується із твердженням апелянта та вважає, що підстави для здійснення позапланового заходу, встановлені ч.1 та 3 ст.6 Закону № 877-V, були відсутні , звернення в.о. директора ДУ "Миколаївський обласний лабораторний центр МОЗ України" Клочко В.І. не є зверненням фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності), але наявною була підстава передбачена спеціальною нормою ч.4 ст.18 Закон № 2042 , так як заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності.

Дійсно відповідно до вимог ст.13-14 Закону № 877-V відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) не здійснювався ,що визнається відповідачем,але продукція відбиралася в межах іншого заходу, який ініційовано та проведено відповідно до наказу від 28.08.2019 р. № 3036 про проведення державного санітарно-епідеміологічного обстеження суб`єктів господарювання та фізичних осіб, що здійснюють господарську діяльність з реалізації морепродуктів на території автостанції та набережній с. Лугове.

У зв`язку з чим , відповідно до ст.18 Закону № 877-V, у разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб`єкт господарювання мав право оскаржити їх у суді, у тому випадку, коли суб`єкт господарювання за своєю ініціативою провів експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації та у разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб`єктом господарювання, спір міг би вирішуватись судом.

У матеріалах справи відсутні докази проведення суб`єктом господарювання за своєю ініціативою експертизи (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації та наявності розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб`єктом господарювання.

Доводи апеляційної скарги висновків суду 1-ої інстанції не спростовують, так як ґрунтуються на невірному розумінні апелянтом норм матеріального права.

Таким чином, апеляційний суд, враховуючи принципи верховенства права, належного врядування, презумпції правомірності дій суб`єкта господарювання, практику ЄСПЛ , як джерело права, погоджується з висновком суду 1-ої інстанції, щодо відсутності і підстав для задоволення позову, так як належними,достовірними,допустимими та достатніми доказами відповідачем була доведена правомірність постанови в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області Калнаус Олега Робертовича про накладення штрафу від 11.09.2019 р. № 14.4-10/05 , який діяв в порядку , межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України та Законом України, від 05.04.2007, № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності",Законом України від 24.02.1994, № 4004-XII " Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення ", Законом України від 06.04.2000, № 1645-III "Про захист населення від інфекційних хвороб" ,Законом України від 18.05.2017, № 2042-VIII "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", а відповідачем наведено належне обґрунтування прийнятого рішення.

(2) Висновки апеляційного суду:

Апеляційний суд доходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, рішення суду 1-ої інстанції залишити без змін та також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Судом 1-ої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми процесуального права, справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі , судове рішення прийнятне та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні , при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини щодо наявності підстав для забезпечення позову в адміністративній справі, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують та відхиляються апеляційним судом за необґрунтованістю.

Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін( див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), тому апеляційний суд не надає оцінки іншим доводам апелянта , які не стосуються забезпечення позову.

Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст..6 та ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 139, 242, 292, 308, 311, п.1.ч.1 ст.315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання ,та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів .

Повне судове рішення складене та підписане 06.05.2020 року

Головуючий суддя Кравець О.О.Судді Коваль М.П. Домусчі С.Д.