ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1470/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Іващенка Олексія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Банк Форвард», про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Іващенка Олексія Сергійовича (далі - представник) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 25.02.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною у виконавчому провадженні № 60798879 при примусовому виконанні виконавчого напису № 7093 від 09.11.2019 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.02.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. у межах виконавчого провадження № 60798879 винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою постановлено звернути стягнення на доходи боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язати ТОВ «Науково - виробниче об`єднання «СЗХНО» здійснювати відрахування у розмірі 20% із заробітної плати боржника на користь стягувача - АТ «Банк Форвард» основної суми боргу в сумі 44133,34 грн; на користь приватного виконавця Павелків Т.Л. основної винагороди приватного виконавця в сумі 4413,33 грн, витрат виконавчого провадження в сумі 2000 грн на загальну суму 50546,67 грн.

Позивач вважає зазначену постанову протиправною з огляду на таке.

Згідно відомостей Єдиного реєстру приватних виконавців України Павелків Т.Л. є діючим приватним виконавцем, виконавчим округом діяльності якого є м. Київ. Водночас, позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює та отримує дохід у ТОВ «НВО «СЗХНО», що знаходиться за адресою: вул. Пивоварова, буд. 5-Д6/1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.

У відповідності до вимог пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404 у даному випадку приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу у зв`язку з пред`явленням його не за місцем виконання, чого в даному випадку зроблено не було.

Крім того, у даному виконавчому провадженні приватним виконавцем провадилось вчинення виконавчих дій, а саме - стягнення на заробітну плату боржника, також не за місцем проживання, перебування, місця роботи боржника - фізичної особи.

Вказані обставини не були перевірені та враховані відповідачем під час винесення спірної постанови, а тому рішення щодо звернення стягнення на доходи боржника приватного виконавця є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства, не у спосіб та не в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідачем не було дотримано вимог статті 28 Закону № 1404 щодо доведення виконавцем до відома сторін документів виконавчого провадження та їх надіслання, оскільки позивач не отримував жодного документа виконавчого провадження, за винятком оскаржуваної постанови і, таким чином, не був повідомлений про початок примусового виконання виконавчого напису й, відтак, позбавлений права доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та інших прав, передбачених статтею 19 Закону № 1404.

Таким чином, місце реєстрації, проживання та роботи боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Павелків Т.Л. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, виконавчий документ у виконавчому провадженні № 60798879 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи й, відтак, відповідач не мала повноважень приймати до виконання виконавчий напис, враховуючи територіальні межі діяльності приватного виконавця та протиправно відкрила виконавче провадження № 60798879.

Ухвалою суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, поновлено позивачеві строк звернення до суду (арк.спр.21-22).

Представник позивача надав заяву від 05.05.2020 за вх. № 17742/2020 про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

28.04.2020 за вх. № 16849/2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк.спр.54-56), в якому відповідач заперечував проти позовних вимог з огляду на таке.

ОСОБА_1 позовну заяву мотивує тим, що 02.04.2020 він дізнався від свого роботодавця про наявність оскаржуваної постанови, із якою не погоджується, оскільки виконавець не повідомила його про наявність виконавчого провадження.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. знаходиться виконавче провадження № 60798879 про примусове виконання виконавчого напису № 7063, виданого 09.11.2019 приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 44 133,34 грн.

Керуючись статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем винесено постанову від 25.02.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Предметом позову є зазначена постанова, вимоги обґрунтовано порушенням приватним виконавцем статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, на думку позивача, приватним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження не була направлена на його адресу, і він не був повідомлений про початок примусового виконання виконавчого напису нотаріуса. Проте позивач не оскаржує дії приватного виконавця саме щодо відкриття виконавчого провадження, натомість позивачем не було наведено жодних доводів щодо порушення відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.02.2020. Тобто предмет позову та доказова база жодним чином не співвідносяться між собою, підстави для визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.02.2020 - відсутні, оскільки таке рішення не буде містити законодавчого підґрунтя неправомірності дій приватного виконавця щодо винесення даної постанови, а доводи, викладені в позовній заяві, не мають відношення до предмету позову.

Оскаржувану постанову відповідачем винесено, керуючись статтями 68-70 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Стягувач у своїй заяві про примусове виконання просив звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.

Згідно із відомостями, наданими ПФУ, ДФС від 06.12.2019 № 1059028411 у відповідь на запит приватного виконавця щодо отримання боржником доходів, боржник отримує дохід від особи, якою є ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «СЗХНО» (код ЄДРПОУ 35487040), керуючись частиною другою статті 68 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було прийнято рішення про здійснення відрахувань із доходів боржника у розмірі 20%, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Павелків Тетяна Леонідівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) є приватним виконавцем у виконавчому окрузі м. Києва, про що свідчить інформаційна довідка з Єдиного реєстру приватних виконавців України від 03.04.2020 № 44370820200403 (арк.спр. 12-13).

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк.спр.14-15, 16), є боржником у виконавчому провадженні ВП № 60798879, яке відкрито постановою від 05.12.2019 та перебуває на виконанні у приватного виконавця Павелків Т . Л . (арк. спр. 67-68).

АТ "БАНК ФОРВАРД", код ЄДРПОУ 34186061, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105 (арк.спр. 86-91), є стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 60798879.

Виконавчим написом від 19.11.2019 за № 7063, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем, запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором від 09.07.2013 № 107538425, укладеним ним із ПАТ "Банк Руский Стандарт", правонаступником якого є АТ "БАНК ФОРВАРД", ідентифікаційний код юридичної особи 34186061, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105. Стягнення заборгованості провадиться за період з 11.11.2017 по 09.02.2018. Сума повної заборгованості складає 43283,34 грн, в тому числі: заборгованість за сумою кредиту становить 42861,44 грн; заборгованість за процентами становить 421,90 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом па підставі статті 31 Закону України "Про нотаріат" отримано плати із Стягувана AT "БАНК ФОРВАРД" в розмірі 850,00 грн, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь AT "БАНК ФОРВАРД" складає 44133,34 грн (арк. спр. 63-64).

АТ "БАНК ФОРВАРД" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. із заявою від 27.11.2019 вих. № 1/1/1-1259/438 (вх. № 16606 від 04.12.2019) про примусове виконання рішення, в якій просило відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем від 09.11.2019 № 7063 стягнення із боржника, яким є: ОСОБА_1 коштів у розмірі 44133,34 грн; накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно (грошові кошти) боржника, та на відкриті рахунки у банківських установах за переліком; провести перевірку майнового стану боржника; у випадку встановлення доходу боржника - звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника (арк. спр. 58-59).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 05.12.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 60798879 з виконання виконавчого напису № 7063, виданого 09.11.2019 приватним нотаріусом КМНО Незнайко Євгеном Вікторовичем, про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 44133,34 грн (арк.спр. 67 - 68).

24.01.2020 відповідачем у межах ВП № 60798879 прийнято постанови про стягнення з боржника основної винагороди (арк.спр.70-71) та про арешт коштів боржника (арк.спр. 73).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. від 25.02.2020 ВП № 60798879 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , який отримує дохід у ТОВ «Науково - виробниче об`єднання «СЗХНО», код ЄДРПОУ 35487040, адреса місця реєстрації 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5-Д6/1 (арк.спр. 79-80).

Відповідачем до відзиву додано копії супровідних листів, якими направлялися, зокрема, боржнику, зазначені постанови, проте доказів отримання таких постанов позивачем не надано.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.02.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) та Законом України від 02.06.2016 № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон № 1403).

Абзацом другим частини першої статті 19 Закону № 1404 встановлено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1404 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 1404 у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частиною першою статті 25 Закону № 1403 визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 1403 приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина шоста статті 25 Закону № 1403).

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1404 приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон № 1404 визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1404 виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Згідно з частиною п`ятою статті 24 Закону № 1404 у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 1404 стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону № 1404 на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно із частиною першою статті 68 Закону № 1404 стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати (частина друга статті 68 Закону № 1404).

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404).

Статтею 69 Закону № 1404 визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.

Частиною першою статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (частина перша статті 179 Цивільного кодексу України).

Разом з цим, відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків (пункт7.1.5 статті 7 Закону про платіжні системи).

Згідно із матеріалами справи, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т. Л. встановлено, що ОСОБА_1 отримує дохід у ТОВ «НВО «СЗХНО» (арк. спр. 78-79), яке знаходиться у м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Будь-яких інших видів доходів, які б позивач отримував саме у м. Києві, відповідачем та третьою особою не надано, а судом не виявлено.

Посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні заявлених вимог на ті обставини, що наявна не оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження, є незмістовна, оскільки сам факт наявності не оскарженої та не скасованої постанови про відкриття виконавчого провадження, доказів отримання позивачем якої не надано суду відповідачем, не свідчить про законність її винесення та не свідчить про законність вчинених дій та прийнятих рішень під час вчинення виконавчих дій. Постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає оцінці як доказ при розгляді даної справи.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як наслідок, відповідач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва, який сам встановив, що позивач отримує грошові кошти з карткового рахунку виключно від підприємства, місцезнаходженням якого є м. Сєвєродонецьк Луганської області, в порушення частин першої-другої статті 25 Закону № 1403 без наявності законних підстав прийняв до виконання виконавчий документ відносно позивача, не за місцем виконання якого відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах міста Києва, у якому розташований його виконавчий округ. Як наслідок, відповідач без наявності законних підстав виніс оскаржувану постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , що спростовує позицію відповідача стосовно відсутності порушень з його боку положень Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", оскільки, за помилковою позицією відповідача, майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З урахуванням зазначеного, суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є підставою для задоволення заявлених вимог, а інші доводи не впливають на вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку судом встановлені обставини, які свідчать про обґрунтованість заявлених вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, прийнятою відповідачем не на підставі та не у спосіб, визначений законом, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 840,80 грн судового збору (арк. спр. 5).

У зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі суд дійшов висновку, що всі судові витрати в сумі 840,80 грн, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Іващенка Олексія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни (РНОКПП 3223901456, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, офіс 15), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Банк Форвард" (ідентифікаційний код 34186061, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 25 лютого 2020 року ВП № 60798879 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя А.Г. Секірська