open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6242/19 Суддя першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Собківа Я.М. та Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський центр підготовки плавскладу» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський центр підготовки плавскладу» до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2019 року ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків щодо невнесення інформації про видані TOB «Миколаївський центр підготовки плавскладу» документи та не підтвердження легітимності цих документів з 01 січня 2019 року у єдиному державному реєстрі документів моряків;

- зобов`язати Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків вчинити дії, а саме: внести інформацію про видані з 01 січня 2019 року ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» документи моряків у єдиний Державний реєстр документів моряків;

- зобов`язати Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків вчиняти дії, а саме: підтверджувати легітимність документів, що видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївський центр підготовки плавскладу» у разі звернення за таким підтвердженням до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків з метою підтвердження (присвоєння) звання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що реєстрація документів моряків у єдиний Державний реєстр документів моряків є обов`язком Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, а не платною адміністративною послугою.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що обов`язковою передумовою для внесення інформації про видані документи до єдиного Державного реєстру документів моряків є укладення договору про надання послуг з реєстрації документів моряків. Враховуючи, що ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» ухиляється від укладення відповідного договору, підстави для внесення інформації про видані ним документи до єдиного Державного реєстру документів моряків - відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року - без змін, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» є навчально-тренажерним закладом, який займається підготовкою і навчанням фахівців водного транспорту, а саме - моряків.

Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» провадить господарську діяльність, зокрема за кодами КВЕД 85.32 «Професійно-технічна освіта», 85.41 «Професійно-технічна освіта на рівні вищого професійно-технічного навчального закладу (основний)», 85.59 «Інші види освіти, н. в. і. у.».

Між ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» та Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків був укладений договір про надання послуг з реєстрації документів моряків України та їх внесення у єдиний Державний реєстр документів моряків від 30 березня 2017 року №82/2017-НТЗ. Термін дії зазначеного договору сплинув 31 грудня 2017 року.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 12 березня 2018 року термін дії зазначеного договору був продовжений до 31 грудня 2018 року.

Інші додаткові угоди щодо продовження дії договору від 30 березня 2017 року №82/2017-НТЗ та новий договір про надання послуг з реєстрації документів моряків України до суду не надавалися та, за твердженням сторін, не укладалися.

Листами від 14 січня 2019 року № 2-11-04/5 та від 31 січня 2019 року № 2-11-04/18 ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» направило до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків інформацію про видані документи моряків за 09, 14, 23 та 30 січня 2019 року для внесення їх у єдиний Державний реєстр документів моряків.

Відповідач листом від 08 лютого 2019 року № 1/2-145/02-150.199е/19 повідомив позивача про необхідність укладення договору щодо співпраці у 2019 році, а також про те, що інформація буде внесена до Реєстру після юридичного оформлення договірних відносин.

ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» направляло до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків інформацію про видані документи моряків також листами від 15 лютого 2019 року №2-11-04/26, від 28 лютого 2019 року №2-11-04/64, від 15 березня 2019 року №2-11-04/69 та від 01 квітня 2019 року №2-11-04/74.

Відповідач листами від 19 лютого 2019 року за №1/2-168/02-218,214,219/19, від 06 березня 2019 року за №1/2-203/02-285,286,264/19, від 20 березня 2019 року за №1/4-258/02-350/19 та 03 квітня 2019 року №1/4-407/01 повторно пропонував укласти відповідний договір, а також повідомляв позивача про вартість надання послуг з реєстрації документів моряків України та їх внесення у Єдиний державний реєстр документів моряків України.

Не погоджуючись із такими діями Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» звернулося до суду із адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу», суд першої інстанції виходив із того, що згідно з Положенням про ведення єдиного Державного реєстру документів моряків обов`язковою передумовою для внесення інформації про видані документи моряків до Реєстру є укладення договору про надання послуг з реєстрації документів моряків. Термін дії попереднього договору між ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» та Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків закінчився 31 грудня 2018 року та новий договір на 2019 рік не укладено. Отже, у відповідача був відсутній обов`язок щодо вчинення дій з внесення відповідної інформації до єдиного Державного реєстру документів моряків.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 51 Кодексу торговельного мореплавства України до зайняття посад командного складу, для яких не передбачено присвоєння звання, а також членів суднової команди допускаються особи, які мають видані у встановленому порядку відповідні документи, що підтверджують їх кваліфікацію, необхідну для виконання обов`язків на судні.

На виконання вимог Міжнародної конвенції з підготовки та дипломування моряків і несення вахти та Кодексу торговельного мореплавства і з метою здійснення ефективного нагляду за функціонуванням національної системи підготовки і дипломування моряків Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 31 січня 2001 року № 83 «Про вдосконалення державного нагляду за станом підготовки та дипломуванням моряків». Вказаною постановою було, зокрема, утворено Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків та її представництва (філії, відділення) у відповідних регіонах України і затверджено положення про цю інспекцію, передбачивши, що до її компетенції належить підтвердження дипломів, кваліфікаційних свідоцтв та інших документів моряків, визначених законодавством.

Згідно з п. 3.2 Положення про Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків, що затверджене наказом Міністерства транспорту України від 17 жовтня 2001 року № 693, одними з основних завдань Інспекції є підтвердження кваліфікації моряків у постійно діючих державних кваліфікаційних комісіях, а також підтвердження дійсності документів моряків, що засвідчують їх кваліфікацію, визначених законодавством.

У відповідності до п. 4.2 зазначеного Положення Інспекція відповідно до покладених на неї завдань веде реєстр усіх виданих на території України документів, згаданих пунктом 3.2 цього Положення, термін чинності яких минув або був продовжений, або дія яких була призупинена, або які були анульовані чи заявлені як загублені або знищені, а також веде реєстр виданих пільгових дозволів.

У свою чергу Положення про ведення єдиного Державного реєстру документів моряків було затверджене наказом Міністерства транспорту України від 08 січня 2003 року № 3 (далі - Положення).

За змістом п. 1.1. Положення єдиний Державний реєстр документів моряків (далі - Реєстр) є сукупністю даних про всі видані на території України дипломи, кваліфікаційні свідоцтва та інші документи, що засвідчують кваліфікацію моряків відповідно до вимог Міжнародної конвенції про підготовку, дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками 1995 року, і що зберігаються на паперових та електронних носіях.

Відповідно до п. 3.2. Положення інформація для внесення до Реєстру на паперових та електронних носіях надходить від капітанів портів, які здійснюють видачу документів моряків відповідно до вимог Конвенції про підготовку, дипломування моряків та несення вахти та навчальних центрів, що займаються підготовкою моряків, на договірних умовах за станом на 1 та 15 число кожного місяця.

Зазначені норми права передбачають, що всі видані на території України дипломи, кваліфікаційні свідоцтва та інші документи, що засвідчують кваліфікацію моряків підлягають внесенню до єдиного Державного реєстру документів моряків, ведення якого забезпечує Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків.

Взаємодія капітанів портів та навчальних центрів з Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків щодо наповнення інформацією єдиного Державного реєстру документів моряків про документи, що засвідчують кваліфікацію моряків відбувається на договірних умовах.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що для внесення інформації про видані TOB «Миколаївський центр підготовки плавскладу» документи до єдиного Державного реєстру документів моряків між позивачем та відповідачем повинен бути укладений відповідний договір.

Внесення відповідної інформації до єдиного Державного реєстру документів моряків на інших умовах ніж договірні Положенням - не передбачено.

Враховуючи, що договірні відносини між Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків та TOB «Миколаївський центр підготовки плавскладу» припинилися 31 грудня 2018 року, у відповідача з 01 січня 2019 року відсутній обов`язок приймати від позивача відповідні документи та вносити їх до єдиного Державного реєстру документів моряків.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову TOB «Миколаївський центр підготовки плавскладу».

З адміністративного позову та апеляційної скарги вбачається, що TOB «Миколаївський центр підготовки плавскладу» фактично заперечує не проти укладення договору про надання послуг з реєстрації документів моряків України та їх внесення у єдиний Державний реєстр документів моряків. Позивач не погоджується з тим, що такий договір передбачає надання послуг на платній основі.

Так, позивач зазначає, що розміри плати за підтвердження кваліфікації моряків визначені наказ Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства економіки України від 8 листопада 2006 року № 1065/337. Разом з тим, такий наказ не встановлює тариф на послуги з внесення інформації про видані документи до єдиного Державного реєстру документів моряків.

Також TOB «Миколаївський центр підготовки плавскладу» просить суд звернути увагу на те, що держателі інших державних реєстрів надають послуги на оплатній основі лише щодо доступу до інформації, яка міститься в реєстрах. Тобто замовники сплачують за доступ до державних реєстрів, а не за внесення інформації до них.

Разом з тим, надання правової оцінки зазначених доводам, з огляду на зміст позовних вимог, виходить за межі предмету доказування у цій справі.

У межах цієї справи TOB «Миколаївський центр підготовки плавскладу» просить суд зобов`язати Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків вчинити дії, які відповідно до Положення передбачають наявність договірних відносин.

Проте фактично позивач не погоджується лише з однією умовою запропонованого відповідачем договору - внесенням плати за надання послуг.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Адміністративний позов TOB «Миколаївський центр підготовки плавскладу» не містить позовних вимог щодо зміни умов проекту договору, запропонованого Інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи TOB «Миколаївський центр підготовки плавскладу» щодо необґрунтованого встановлення плати за надання послуг з реєстрації документів моряків України та їх внесення у єдиний Державний реєстр документів моряків можуть бути перевірені судом під час розгляду публічно-правового спору з приводу укладання адміністративного договору, проте не підлягають перевірці у межах спору, що розглядається судом у цій справі.

Отже, доводи апеляційної скарги TOB «Миколаївський центр підготовки плавскладу» не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 07 листопада 2019 року та не може бути підставою для його скасування.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказав та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Миколаївський центр підготовки плавскладу» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський центр підготовки плавскладу» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді Я.М. Собків

В.В. Файдюк

Джерело: ЄДРСР 89045255
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку