Справа № 362/2406/17

Провадження № 1-кп/362/40/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12012100140000067 від 22.11.2012 р. за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лосівка, Семенівського р-ну, Чернігівської обл., українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, заміжньої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Саливонки, Васильківського р-ну, Київської області, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, вдови, працюючої землевпорядником Саливонківської сільської ради, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Саливонківської сільської ради від 07.12.2004 року №124-16-ХХІУ «Про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_12 » обов`язки сільського голови покладено на секретаря Саливонківської сільської ради ОСОБА_10 .

Згідно ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ОСОБА_10 обіймала посаду четвертої категорії.

У силу займаної посади обвинувачена ОСОБА_10 здійснювала повноваження, визначені ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто, згідно з п.1 примітки до ст. 364 КК України, була службовою особою.

Зокрема, відповідно до положень ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на ОСОБА_10 , як на виконуючу обов`язки Саливонківського сільського голови, покладались наступні обов`язки: забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організація в межах, визначених законом, роботи відповідної ради та її виконавчого комітету; підписання рішень ради та її виконавчого комітету та інші.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується Державним актом .

Відповідно до п. 2.9 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 р., зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за № 354/3647, заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування покладається на Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України, регіональні, районні та міські центри державного земельного кадастру та їх структурні підрозділи і інші землевпорядні підприємства та організації. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів здійснюється з використанням комп`ютерної техніки.

15.10.2002 р. до Саливонківської сільської ради надійшла письмова заява від ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про передачу їм безоплатно у приватну спільну сумісну власність земельної ділянки площею 0,28 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

17.10.2002 р. на 3 сесії ХХІV скликання Саливонківської сільської ради депутатами прийнято рішення за № 22-3-ХХІV «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність для обслуговування житлових будинків та для ведення підсобного господарства», згідно з яким ОСОБА_13 та ОСОБА_14 передано у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,03 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 .

12.11.2002 р. ОСОБА_8 , діючи від свого імені та за дорученням від імені ОСОБА_15 подарував ОСОБА_13 2/3 (дві треті) частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських та побутових будівель та споруд, що знаходяться в АДРЕСА_3 .

16.06.2004 р. складено державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №067949 395882, згідно з яким ОСОБА_13 являється власником земельної ділянки площею 0,250 га з цільовим призначенням «будівництво, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та «державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №067950 39583, згідно з яким ОСОБА_13 являється власником земельної ділянки площею 0,033 га з цільовим призначенням «ведення особистого селянського господарства». Вказані акти складено на земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . У списку співвласників в державному акті на право власності на земельну ділянку зазначено співвласників: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яким належить частка у розмірі по частині земельних ділянок відповідно.

У період з початку січня 2005 р. до 12 липня 2005 р., точної дати та часу не встановлено, виконуюча обов`язки Саливонківського сільського голови ОСОБА_10 , будучи посадовою особою органів місцевого самоврядування, здійснюючи відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» функції представника влади, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною про порядок видачі та внесення змін до державних актів на право власності на земельну ділянку, зловживаючи службовим становищем, умисно, в інтересах третіх осіб, в порушення вимог ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.2.9 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 р., зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за № 354/3647, всупереч інтересам служби, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах ОСОБА_13 , за попередньою змовою зі спеціалістом -землевпорядником сільської ради ОСОБА_11 , підписала підготовлені останньою зміни до державних актів на право власності на земельні ділянки серії КВ №067794939582 (2 екземпляри), серії КВ №06795039583 (2 екземпляри), а саме, до екземплярів, які знаходились у ОСОБА_13 та до екземплярів, які зберігалися в Управлінні Держкомзему у Васильківському районі Київської області, щодо розміру часток співвласників земельних ділянок. Таким чином, ОСОБА_10 власноручно затверджено своїм підписом внесені до вищевказаних державних актів виправлення площі часток , з яких стало у власності ОСОБА_13 замість частини - 2/3 частини, а в свою чергу у ОСОБА_8 замість частини 1/3 частина земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3 . Надалі ОСОБА_10 скріпила дані зміни у державних актах відтиском печатки Саливонківської сільської ради.

Відповідно до висновку експерта від 02.01.2013 р. №20 рукописний напис в полі «Список співвласників земельної ділянки» у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №06795039583 (2 екз.) та серії КВ №0694939582 (2 екз.) виконаний ОСОБА_11 . Підпис напроти прізвища « ОСОБА_10 » у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №06795039583 (2 екз.) та серії КВ №0694939582 (2 екз.) виконаний ОСОБА_10 . Підпис напроти прізвища « ОСОБА_11 » у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №06795039583 (2 екз.) та серії КВ №0694939582 (2 екз.) виконаний ОСОБА_11 .

Згідно з висновком №29/12-12 від 06.12.2012 р., внаслідок внесення рукописних змін до актів КВ №0677949 39582 (2 екземпляри) та КВ № 0677950 39583 (2 екземпляри) від 16.06.2004 р. ОСОБА_13 збільшила свою частку земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Саливонки, Васильківського р-ну, Київської обл., на 417 кв.м, середньо-ринкова вартість якої станом на 2004-2006 роки з заокругленням до цілих могла б становити 80022 (вісімдесят тисяч двадцять дві) гривень.

Вказані дії ОСОБА_10 не призвели до реального настання будь-яких тяжких наслідків, оскільки потерпілий ОСОБА_8 , як спадкоємець ОСОБА_14 , фактично не позбавлений права власності на вищевказані земельні ділянки, оскільки підроблені вище державні акти не були використані в подальшому для оформлення будь-яких правочинів, у тому числі щодо відчуження ділянок.

Таким чином, вказаними діями ОСОБА_10 , які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби, завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, а саме, підірвано авторитет та престиж органу місцевого самоврядування - Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області, а також завдано істотної моральної шкоди потерпілому ОСОБА_8 , оскільки останній тривалий час, будучи людиною похилого віку, з метою реалізації свого права на спадщину, змушений звертатися до суду.

Крім того, ОСОБА_10 , у період з початку січня 2005 р. до 12 липня 2005 р., точної дати та часу не встановлено, виконуючи обов`язки Саливонківського сільського голови, будучи посадовою особою органів місцевого самоврядування, здійснюючи відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» функції представника влади, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною про порядок видачі та внесення зміни до державних актів на право власності на земельну ділянку, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, в порушення вимог ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.2.9 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.06.1999 за №354/3647, всупереч інтересам служби, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах ОСОБА_16 , за попередньою змовою з землевпорядником ОСОБА_11 , внесла завідомо неправдиві відомості до офіційного документу - зміни до державних актів на право власності на земельні ділянки серії КВ № 067949 39582 (2 екземпляри), серії КВ №067950 39583 (2 екземпляри), а саме, після того як ОСОБА_11 виконала рукописний напис в полі «Список співвласників земельної ділянки» до екземплярів, які знаходились у ОСОБА_17 та до екземплярів, які зберігались в Управлінні Держкомзему у Васильківському районі Київської області, ОСОБА_10 засвідчила внесені зміни своїм підписом та скріпила відтиском печатки Саливонської сільської ради.

Після змін, здійснених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вищевказані державні акти, у власності ОСОБА_17 стало замість 1/2 частини, 2/3 частини, а в свою чергу у ОСОБА_8 замість 1/2 частини - 1/3 частини земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3 .

Відповідно до висновку експерта від 02.01.2013 р. №20 рукописний напис в полі «Список співвласників земельної ділянки» у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №06795039583 (2 екз.) та серії КВ №0694939582 (2 екз.) виконаний ОСОБА_11 . Підпис напроти прізвища « ОСОБА_10 » у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №06795039583 (2 екз.) та серії КВ №0694939582 (2 екз.) виконаний ОСОБА_10 . Підпис напроти прізвища « ОСОБА_11 » у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №06795039583 (2 екз.) та серії КВ №0694939582 (2 екз.) виконаний ОСОБА_11 .

Вказані дії ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не призвели до реального настання будь-яких тяжких наслідків, оскільки потерпілий ОСОБА_8 , як спадкоємець ОСОБА_14 , фактично не позбавлений права власності на вищезазначені земельні ділянки, оскільки підроблені вище державні акти не були використані в подальшому для оформлення будь-яких правочинів, у тому числі щодо відчуження земельних ділянок.

Відповідно до розпорядження Саливонківського сільського голови ОСОБА_12 №27 від 01.11.2002 р. на конкурсній основі прийнято на роботу ОСОБА_11 на посаду спеціаліста-землевпорядника Саливонківської сільської ради.

Згідно ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ОСОБА_18 обіймала посаду сьомої категорії.

Відповідно до посадової інструкції спеціаліста-землевпорядника Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області, спеціаліст-землевпорядник відноситься до категорії спеціалістів та є посадовою особою місцевого самоврядування. Спеціаліст-землевпорядник сільської ради в своїй діяльності керується Конституцією України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями органів місцевого самоврядування, наказами та вказівками районного відділу земельних ресурсів, які прийняті у межах їх повноважень, що регулюють питання земельних відносин.

Відтак, землевпорядник Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області ОСОБА_11 обіймає посаду, пов`язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, а тому, згідно з приміткою 1 до статті 364 КК України, є службовою особою.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвічується державним актом.

Відповідно до п.2.9 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 р., зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за №354/3647, заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України, регіональні, районні та міські центри державного земельного кадастру та їх структурні підрозділи і інші землевпорядні підприємства та організації. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів здійснюється з використанням комп`ютерної техніки.

15.10.2002 р. до Саливонської сільської ради надійшла письмова заява від ОСОБА_17 та ОСОБА_14 про передачу їм безоплатно у приватну спільну сумісну власність земельної ділянки площею 0,28 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

17.02.2002 р., на 3 сесії XXIV скликання Саливонківської сільської ради депутатами прийнято рішення за №22-3-XXIV «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність для обслуговування житлових будинків та для ведення підсобного господарства», згідно з яким ОСОБА_13 та ОСОБА_14 передано у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,03 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 .

12.11.2002 р. ОСОБА_8 , діючи від свого імені та за дорученням від імені ОСОБА_15 , подарував ОСОБА_13 2/3 (дві треті) частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських, побутових будівель та споруд, що знаходяться в АДРЕСА_3 .

16.06.2004 р. складено державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №067949 395882, згідно з яким ОСОБА_17 являється власником земельної ділянки площею 0,250 га з цільовим призначенням «будівництво, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» та державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №067950 39583, згідно з яким ОСОБА_17 являється власником земельної ділянки площею 0,033 га з цільовим призначенням «ведення особистого селянського господарства». Вказані акти складено на земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . У списку співвласників в державному акті на право власності на земельну ділянку зазначено співвласників: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яким належить частка у розмірі по частині земельних ділянок відповідно.

Так, у період з початку січня 2005 р. до 12 липня 2005 р., точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_11 , перебуваючи на посаді спеціаліста-землевпорядника Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області, будучи достовірно обізнаною про порядок видачі та внесення змін до державних актів на право власності на земельну ділянку, вступила у злочинну змову з виконуючою обов`язки Саливонківської сільської голови ОСОБА_10 , яка будучи посадовою особою органів місцевого самоврядування, здійснювала відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», функції представника влади, являючись службовою особою.

Після цього ОСОБА_11 , діючи умисно, в інтересах ОСОБА_17 , в порушення вимог ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.2.9 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 р., зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. з №354/3647, всупереч інтересам служби, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах ОСОБА_17 , за попередньою змовою з виконуючою обов`язки Саливонківського сільського голови ОСОБА_10 , внесла завідомо неправдиві відомості до офіційного документу - зміни до державних актів на право власності на земельні ділянки серії КВ № 067949 39582 (2 екземпляри), серії КВ №067950 39583 (2 екземпляри), а саме, виконала рукописний напис в полі «Список співвласників земельної ділянки» до екземплярів, які знаходились у ОСОБА_17 та до екземплярів, які зберігались в Управлінні Держкомзему у Васильківському районі Київської області.

Після змін, здійснених ОСОБА_11 у вищевказані державні акти, у власності ОСОБА_17 стало замість 1/2 частини, 2/3 частини а в свою чергу у ОСОБА_8 замість 1/2 частини - 1/3 частини земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3 . Далі внесені зміни ОСОБА_10 та ОСОБА_11 засвідчили своїми підписами, а у подальшому ОСОБА_10 скріпила відтиском печатки Саливонківської сільської ради.

Відповідно до висновку експерта від 02.01.2013 р. №20 рукописний напис в полі «Список співвласників земельної ділянки» у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №06795039583 (2 екз.) та серії КВ №0694939582 (2 екз.) виконаний ОСОБА_11 .

Підпис напроти прізвища « ОСОБА_10 » у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №06795039583 (2 екз.) та серії КВ №0694939582 (2 екз.) виконаний ОСОБА_10 .

Підпис напроти прізвища « ОСОБА_11 » у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №06795039583 (2 екз.) та серії КВ №0694939582 (2 екз.) виконаний ОСОБА_11 .

Вказані дії ОСОБА_11 не призвели до реального настання будь-яких тяжких наслідків, оскільки потерпілий ОСОБА_8 , як спадкоємець ОСОБА_14 , фактично не позбавлений права власності на вищезазначені земельні ділянки, оскільки підроблені вище державні акти не були використані в подальшому для оформлення будь-яких правочинів, у тому числі щодо відчуження ділянок.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що земельні ділянки, це його спадщина від рідного брата ОСОБА_14 . Відповідно до рішення суду він отримав у спадщину 1/3 частину будинку і земельної ділянки, №2-274/07 рішення суду. Обвинувачені ще до 17.10.2002 р. виписали земельну ділянку не на прямого спадкоємця, а на чужу людину (Шельмук чи ОСОБА_19 ). В спадщину він вступив своєчасно. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його рідний брат. В травні 2004 р. він звернувся до нотаріуса, за оформленням спадщини, проте він йому відмовив. Слідчий та прокурори діяли в інтересах обвинувачених. В кінці 2005 р. йому стало відомо в Шевченківському суді м. Києва, що зміни внесли до державних актів. Він був впевнений, що змін не було, проте представник Держкомзему зазначила, що є зміни в державних актах. В 2006 р. це була цивільна справа і весь час і слідчим і прокурором, та на судовому засіданні він стверджував, що потрібно розслідувати справу.

Представник потерпілого в судовому засіданні показав, що обвинувачена ОСОБА_10 та ОСОБА_18 перевищили свої повноваження, та вчинила дії, що немала права робити.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, не визнала та показала, що в 2002 р. чи 2003 році ОСОБА_20 звернулась в Саливонківську сільську раду, щоб їй надали земельну ділянку у власність біля подарованого будинку. Документи не надала на земельну ділянку, вони їй наділили 28 соток біля будинку. Потім вона звернулась з питанням приватизувати і написала заяву і звернулась у відділ земельних ресурсів. Державний акт був виготовлений на ОСОБА_20 , а тоді земельний відділ запросив документи про належність будинку і з`ясувалось, що їй належить лише 2/3 частини. ОСОБА_14 був в інтернаті, недієздатним, заяву не подавав. ОСОБА_15 1/3 ч. подарував і ОСОБА_8 1/3 ч. подарував. 1/3 ч. залишилась за ОСОБА_14 . Проте, після того, як ОСОБА_20 принесла державні акти і документи на будинок, вони розділили на підставі ст. 120 ЗК України. В державному акті вони виправили. Вона працювала секретарем і виконувала обов`язки голови. Завідувач відділу земельних ресурсів сказав зробити виправлення згідно ст. 120 ЗК України. Писала Похватна 1/3 ч. ОСОБА_8 і виправлення ручкою зробила і поставила підпис і печатку. Підпис її і землевпорядника. Вносили зміни здається у 2-х державних актах. До Держкомзему доступу вона не має. Вона не пам`ятає, чи дала один примірник, чи два. Вважає, що вона вчинила вірно. В 2012 р. почали викликати в прокуратуру. Вона ні з ким не домовлялась. Землевпорядник робила виправлення. Вони телефонували у відділ земельних ресурсів і їм сказали, що згідно ст. 120 ЗК України треба зробити виправлення. Це було весною 2005 р. 12.07.2005 р. у неї закінчились повноваження. 11.12.2004 р. в неї почались повноваження. 07.11.2005 р. Державний акт був завірений і написано, що ОСОБА_19 і ОСОБА_21 мають по частині. Фальсифікації вона не робила.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_11 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, не визнала та показала, що про житловий будинок їй не відомо. Шельмук приходила, це є в журналі реєстрації. Десь влітку 2002 р. вона написала заяву на приватизацію, а в жовтні відбулась сесія, на якій її передали у власність земельну ділянку 0,28 га по АДРЕСА_3 , 0,25 га під будівництво, а решта для ведення особистого сільського господарства. Заяву ОСОБА_22 написала одна, документів на будинок не подала. Було прийнято рішенням передати їй у приватну власність. Вона одержала рішення і відвезла його в організацію, що виготовляла державні акти. Коли виготовляли державний акт, то затребували документи на будинок і з`ясувалось, що є власник ОСОБА_14 1/3 частини, і онук ОСОБА_23 , і тоді їх викликали ( ОСОБА_24 директор) і сказав внести виправлення. Вони надрукували ОСОБА_8 . В рішенні не було виділених часток. В державних актах були допущені помилки. Викликали ОСОБА_25 і директора ОСОБА_24 і сказали, що сільська рада повинна зробити виправлення. Якби вона знала, що це недбалість, то такого б не робила. ОСОБА_20 одержала державний акт один і приїхала його підписати в сільську раду, а другий, мабуть, підписав ОСОБА_26 (голова). ОСОБА_27 привезла два державні акти. Вона, ОСОБА_11 , запитувала, як це все зробити. Вони сказали, щоб закреслити і написати: «Виправленому вірити», вона це зробила і частки також. Організація частки не проставила. Вона вносила зміни до державних актів, бо їй так сказали. Вона не знала, що не можна було вносити зміни таким чином. На сьогоднішній день вона вже знає. Слідчому говорили на допитах, що їм так сказали зробити виправлення. Так казали з Держгеокадастру і вона консультувалась. Рішення сільської ради готує секретар. Державні акти заповнювала Держгеокадастр. Додаток № 1 до протоколу від 17.10.2002 р. (це була затверджена технічна документація проекту землеустрою на одну ОСОБА_27 ). Роздруковував Держгеокадастр і було також рішення сільської ради про затвердження про передачу. ОСОБА_20 писала заяву. В 2002 р. було рішення, вона в тому складі не була, про передачу земельної ділянки. Ніхто не знав, на кому будинок. Рішення підписав ОСОБА_26 . Чи було рішення сільської ради про виділ земельної ділянки, чи не було - вона не знає. Її викликали в земельний відділ, коли вже заповнювалися бланки державних актів. Виправлення робили в сільській раді. Державні акти принесла ОСОБА_20 . Їй їх дав ОСОБА_24 . Оскільки не було виділено часток була частина зазначена. Коли надали документи, то з`ясувалось, що 1/3 частка. Проте, чи говорила слідчому про ОСОБА_24 , вона не пам`ятає. З ОСОБА_20 вона не знайома. Вона прийняла від неї заяву і потім з документів дізналась, що власник не лише вона. Документи готував секретар на сесію. Депутатом вона не була. Вона працювала на той час землевпорядником в сільській раді і зараз також.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_11 прийомна дочка його рідної сестри. В 2005 р. він не працював сільським головою в с. Саливонки Васильківського району Київської області. Працював на цій посаді з 14.07.1994 р. по 11.12.2004 р. Сільська рада приймала землевпорядницю з 2007 р. була ОСОБА_11 , яка приймала: паспорт, брала господарську книжку, шукала там заявника. Якщо спірні питання, то дивились в шнуровій книжці (за часи колгоспів). Землевпорядник давав довідку, скільки землі. Далі ці заяви поступали до нього і він писав резолюцію на засідання виконкому або сесії. Далі виготовляла організація «Юг» державні акти, працівники якої виїжджали на місце обміряти і був акт меж, який підписувався землевпорядником і представником сільської ради. Він відповідав за рішення, а за межі землевпорядники. Сільська рада посвідчує все, а дані геодезиста землевпорядник. Державних актів було два примірники. Один в сейф, другий власнику. Землевпорядник забирав і повертав. У державному акті (спірні) внесені виправлення. Організація виготовляла і не мала права вносити виправлення землевпорядник. Рішення виконкому зробили пізніше закріпити землю. А рішення сесії на приватну власність раніше. Рішення він не підписував, а лише секретар. Перший примірник він підписав і в сейф, а друге мала право підписати землевпорядник. Це рішення він не підписував. Вносити зміни не можна. Державні акти він не видає, а видає землевпорядник. Він підписував акт, бо у ОСОБА_21 була частина. Він був на лікарняному, йому телефонував землевпорядник, що треба підписати державний акт ОСОБА_19 , у неї ч. і він підписав. Обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 подруги, і вона казала, що підписати для подруги. До державного акту додається список власників. Заяву на приватизацію давали і він не підписував, підписувала замість нього секретар ОСОБА_10 . Секретар і землевпорядник підробили рішення за одним номером і числом (аналогічні). Недійсне рішення №22-3-ХХIV від 17.10.2002 р. про передачу ОСОБА_19 та ОСОБА_21 у спільну часткову власність земельних ділянок. Обох рішень він не підписував. Він підписав рішення виконкому 2008 р. Приймалися заяви, паспорт, перевірялися власники. До приватизації землевпорядник приймала заяви. Заява від ОСОБА_19 не було ним навіть завізовано. В той день був виконком. Вона не могла навіть все перевірити, заява від 28 числа. В архівах пусті листи, десь 100 людей, без підписів. З 1997 р. ОСОБА_11 працює землевпорядником в сільській раді.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проживають в одному селі, потерпілий ОСОБА_8 її рідний дядько. Вона точно не пам`ятає, в якому році, прийшла в сільську раду написати заяву про приватизацію землі. Написала заяву на 0,28 га в приватну власність. ОСОБА_14 , її дядько, не писав цієї заяви. Щоб прийняти землю на неї, так сказав ОСОБА_8 . Всі документи давала вона і оплачувала за приватизацію. Виготовили державні акти на неї. Потім вона ще донесла документи на будинок, бо не додала спочатку всі. Їй повернули державні акти і ззаду дописали ОСОБА_8 , оскільки документи були її. В 2000 р. вона проживала з чоловіком в смт. Гребінки, Васильківського р-ну, Київської області. В будинок в с. Саливонки Васильківського р-ну, Київської області по вул. Білоцерківська вона заїхала 03.01.2002 р. Їй її дядько ОСОБА_8 подарував і батько ОСОБА_15 дав дозвіл. Ще був брат ОСОБА_28 . В цьому будинку проживала її баба і ОСОБА_28 . Будинок належав на всіх трьох. Був заповіт на трьох ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 . Батька свого вона не знала. Вона спілкувалась з ОСОБА_8 , він подарував їй хату. Батько віддав їй свою частину і ОСОБА_8 1/3 ч., їй належало 2/3 ч. будинку. Власника земельної ділянки не було. ОСОБА_8 сказав їй, що треба приватизувати землю, 0,28 га це вся ділянка. Заяву вона писала на 0,28 га. Вона не пам`ятає, чи була сесія. Не пам`ятає, чи отримувала рішення сільської ради. Вона зверталась за виготовленням державних актів, але коли, вона не пам`ятає. Державні акти вилучили у неї. Державні акти отримала у Держкомземі у м. Василькові Київської області. У державних актах було по частині, на неї і дядька, проте це помилка, оскільки вона власник 2/3 частини. Вона побачила, що частина зазначена у державному акті і сказала у Держкомземі м. Василькова, що там помилка і їй сказали, що треба звернутись до голови ОСОБА_12 і ОСОБА_32 з цього приводу, коли це було вона не пам`ятає. ОСОБА_10 розповіла, що сказали виправити і надала державні акти для їх виправлення. Виправлення в державні акти внесли, але вона не пам`ятає, яким чином. У неї було два державних акти на 0,25 га і 0,03 га. Вона забрала лише два державні акти. Вона не знає, хто робив в них виправлення. У ОСОБА_8 1/3 ч., а у неї 2/3 ч. ОСОБА_8 не відвідує будинок протягом двох років. Як будинок, так і земельна ділянка повинна бути частка. Документ на будинок дядько у неї викрав. Вона не пам`ятає, коли поселилась в будинку, коли приписалась, чи ні. Їй ОСОБА_8 сказав піти і написати заяву на всю земельну ділянку. Вона ні з ким не домовлялась про приватизацію земельної ділянки. Вона писала одну заяву. Кошти за приватизацію вона не платила. Їй подарували будинок і сказав дядько робити заяву на приватизацію земельної ділянки, розмова між ними була про це по мобільному телефону.

В підтвердження винуватості ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень судом були досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження, а саме:

-фотокопія договору дарування житлового будинку від 12.11.2002 р., відповідно до якого ОСОБА_8 від свого імені та за дорученням від імені ОСОБА_15 подарував 2/3 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських споруд, що знаходиться в АДРЕСА_3 , ОСОБА_13 (а.с. 224, том.1);

-копія витягу з реєстру прав власності від 15.12.2006 р., де власниками житлового будинку в АДРЕСА_3 , зазначені ОСОБА_14 з часткою 1/3 і ОСОБА_13 з часткою 2/3 (а.с.225-226, том 1);

-довідка Саливонківської сільської ради про те, що ОСОБА_14 з вересня 2001 р. виписаний в м. Сквиру, будинок інтернат, де помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.227, том 1);

-копія заяви ОСОБА_14 , датована березнем 2003 р. про передачу йому у приватну власність земельної ділянки в АДРЕСА_3 , для обслуговування житлового будинку (а.с.228, том 1);

-довідка-характеристика директора інтернату ОСОБА_33 від 07.03.2006 р., виданої на підопічного ОСОБА_14 , про те, що він був утриманцем Сквирського психоневрологічного Інтернату з 09.10.2001 р. по 25.12.2004 р. (а.с. 229, том 1);

-копія рішення №22-3 ХХ1У 3-ї сесії Саливонківської сільської ради від 17.10. 2002 р. про передачу ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у спільну часткову власність земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства площею 0,03 га по АДРЕСА_3 . Підпис сільського голови ОСОБА_12 відсутній, копія рішення завірена печаткою сільської ради. (а.с. 230, том 1);

-копія протесту прокурора Васильківської міжрайонної прокуратури від 14.04.2006 р. з вимогою скасувати рішення 3 сесії Саливонківської сільської ради № 22-3 ХХ1У від 17 жовтня 2002 р. (а.с. 232, том 1);

-копія рішення № 9-1-У 1-ої сесії Саливонківської сільської ради 5 скликання від 20 квітня 2006 р. про внесення змін: слова «спільну часткову власність» замінити словами «спільну сумісну власність». (а.с. 233, том 1);

-копія рішення № 9-1-У 1-ої сесії Саливонківської сільської ради 5 скликання від 20 квітня 2006 р. про внесення змін: слова «спільну часткову власність» замінити словами «спільну сумісну власність», щодо уточнення частки у спільній сумісній власності, згідно договору дарування частини житлового будинку з виділенням часток: 2/3 ОСОБА_13 , 1/3 ОСОБА_14 . (а.с. 234, том 1);

-копії державних актів на право власності на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_13 : серії КВ №067949 -39582 від 16.06.2004 р. і серії КВ №067950 -39583 від 16.06.2004 р., на земельні ділянки площею 0,250 га і 0,033 га в АДРЕСА_3 , за підписом Саливонківського сільського голови ОСОБА_12 і начальника Васильківського райвідділу земельних ресурсів ОСОБА_34 . В списку співвласників земельної ділянки зазначено: ОСОБА_13 і ОСОБА_14 і частки у спільній власності по . Державні акти мають рукописні виправлення: «Виправленому вірити: ОСОБА_13 - 2/3, ОСОБА_14 - 1/3; в.о. сільського голови ( підпис) ОСОБА_10 . Землевпорядник (підпис) ОСОБА_11 » Крім того, мається друковане виправлення часток з на 2/3 і 1/3. ( а.с.236-237, том. 1);

-копія технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_13 . (а.с.238-242, том. 1), з пояснювальною запискою (а.с.243-244, том. 1), фото з планом місцезнаходження земельної ділянки (а.с.245-247, том 1);

-копія висновку начальника районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_35 від 21.06.2004 р. б/н про наявність обмеження на використання земельних ділянок, з якого вбачається, що для земельних ділянок згідно Українського класифікатора УКПОКЧЗД визначені обмеження: 1. Правові. 1.1 Зміна цільового використання; 1.2 Продаж земельних ділянок іноземним громадянам; 1.3 Дотримання режиму використання земель для охоронних і санітарно-захисних зон. 2. Екологічні: 2.1. Дотримання граничнодопустимих концентрацій хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речовин у ґрунті; 2.2. Дотримання вимог екологічного зонування (а.с. 248, том 1);

-копія висновку головного архітектора району ОСОБА_36 від 21.06.2004 р. б/н про наявні обмеження на використання земельної ділянки, з якого вбачається, що земельні ділянки повинні використовуватись за цільовим призначенням, з дотриманням обов`язків землекористувача згідно ст. 96 ЗК України. Будь-яке будівництво на даних територіях повинно погоджуватися з відділом містобудування та архітектури в установленому порядку (а.с. 249, том. 1);

-копія рішення 3-ї сесії ХХІV скликання від 17.10.2002 р. та додатку до нього сільського голови с. Саливонки, Васильківського р-ну, Київської області ОСОБА_12 про затвердження технічної документації по матеріалах інвентаризації і передачу земельних ділянок у приватну власність, яким вирішено затвердити матеріали інвентаризації земельних ділянок громадян с. Саливонки, Васильківського району, проведеної Васильківським регіональним земельно-кадастровим бюро по фактичному користуванню; передати безоплатно у приватну власність раніше надані земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянам згідно додатку; дати дозвіл Васильківському РЗКБ на виготовлення державних актів на право приватної власності на землю; попереджено громадян, які одержали земельні ділянки у приватну власність, що при використанні земельних ділянок не за цільовим призначенням, з порушенням встановленого режиму використання земель, засмічення земель забороненими рослинами, право на земельну ділянку припиняється згідно ст. 143 Земельного кодексу України (а.с. 1, том. 2);

-копія рішення №22-3-ХХ1У від 17.10.2002 р. Саливонківської сільської ради про передачу ОСОБА_13 і ОСОБА_14 у спільну сумісну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,03 га в АДРЕСА_3 (а.с.3-4, том.2);

-довідка землевпорядника сільської ради ОСОБА_11 , виданої гр. ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , в тому, що вони згідно земельно-шнурової книги користуються земельною ділянкою площею 0,28 га, а фактично площа земельної ділянки становить 0,28 га (а.с. 5, том. 2);

-заява ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області про передачу їм безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,28 га для обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства, в спільну сумісну власність, розташованої в АДРЕСА_3 (а.с. 7, том 2);

-акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 10.02.2003 р. та кадастровий план земельної ділянки АДРЕСА_3 . (а.с. 11-12, том 1);

-копія довідки запідписом сільськогоголови ОСОБА_37 від26.02.2009р.на ім`я ОСОБА_13 про те, що виправленнячасток в державномуакті проведеносільською радоюна підставірішення Васильківського міськрайонногосуду від11.04.2007р. ( а.с.32, том.2 );

-копія рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2007 р., яким за ОСОБА_8 визнано право власності в порядку спадкування після померлого ОСОБА_14 на 1/3 частину будинку АДРЕСА_3 і 1/3 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, 1/3 частину земельної ділянки для особистого селянського господарства. В частині виділення часток в натурі в позові було відмовлено. При чому в позовних вимогах ОСОБА_8 зазначено про відкриття спадщини у виді 1/3 частини житлового будинку і 1/3 частини земельної ділянки. При чому з тексту рішення не вбачається, чи досліджувались в судовому засіданні державні акти на право власності на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_13 чи ОСОБА_14 (а.с.33-36, том.2);

-копія рішення Васильківськогоміськрайонного судуКиївської областівід 01.04.2010 р., з якого вбачається, що ОСОБА_8 звернувся до суду з аналогічним позовом про визнання права власності в порядку спадкування після померлого ОСОБА_14 , але вже на частину земельної ділянки по АДРЕСА_3 . Позов задоволено. При чому, суд послався на державні акти серії КВ №067949-39582 і КВ №067950-39583 від 16.06.2004 р., в який визначена частка співвласників по частині. Суд зазначив, що не прийняв до уваги доводи ОСОБА_13 про належність їй 2/3 частин зазначених земельних ділянок (з посиланням на виправлення в державних актах), оскільки такі виправлення маються лише на екземплярах відповідачки, а виправлення, описки, дописки, підчищення в державних актах на право власності на земельну ділянку не допускаються, у зв`язку з чим такі акти не можуть бути доказами в розумінні ст. 59 ЦПК України (допустимість доказів, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом) (а.с.37-39, том.2);

-копія ухвали колегії Апеляційного суду Київської області від 16 березня 2011 р., яким рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2010 р. залишено без змін (а.с.40-42, том.2);

-повідомленням сільського голови ОСОБА_37 № 117 від 16.05.2012 р., що заява про приватизацію земельної ділянки поступала лише від ОСОБА_13 (а.с.43, том.2);

-копія Журналу реєстрації заяв, де зафіксована заява ОСОБА_13 15.10.2002 р. про приватизацію 0,28 га земельної ділянки по АДРЕСА_3 . (а.с.44-45, том.2);

-копія рішення №124-16-ХХ1У від 07.12.2004 р. 16-ої сесії ХХ1У скликання Саливонківської сільської ради про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_12 з 11.12.2004 р. і покладення обов`язків сільського голови на секретаря сільської ради ОСОБА_10 (а.с.48, том.2);

-копія розпорядження №27 від 11.11.2002 р. Саливонківської сільської ради про прийняття на посаду спеціаліста землевпорядника сільської ради ОСОБА_11 по переводу з Васильківського відділу земельних ресурсів, залишивши їй 13 ранг державного службовця (а.с.49, том.2);

-копія рішення №3-1-УІ від 15.11.2010 р. про обрання секретаря ради, яким затверджено протокол №2 засідання лічильної комісії сільської ради про результати таємного голосування з виборів секретарів сільської ради; вважати обраною секретарем Саливонківької сільської ради депутата виборчого округу №10 ОСОБА_10 та покласти на неї виконання обов`язків секретаря виконкому сільської ради; покласти на секретаря сільської ради ОСОБА_10 виконання обов`язків сільського голови, в зв`язку з призначенням повторних виборів сільського голови; покласти обов`язки по вчиненню нотаріальних дій на секретаря виконкому ОСОБА_10 , а на період її відпустки чи хвороби на нач. ВОС ОСОБА_38 (а.с. 50, том 2);

-лист-повідомлення №08-3/04-1492 від 18.04.2008 р. першого заступника начальника ОСОБА_39 про те, що виправлення у державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою не допускаються. (а.с.51, том. 2);

-копія повідомлення архівного відділу Васильківської державної адміністрації №151 від 02.07.2009 р. про ненадходження до архіву документів Саливонківської сільської ради за 2002 р. (а.с.52, том.2);

-копія рішення 16-ї сесії ХХІУ скликання від 07.12.2004 р. сільського голови Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області ОСОБА_12 , про припинення повноваження сільського голови ОСОБА_12 з 11.12.2004 р., згідно поданої заяви за власним бажанням; обов`язки сільського голови покласти на секретаря сільської ради ОСОБА_10 ; призначити позачергові вибори сільського голови 13.03.2005 р. (а.с. 53, том 2);

-копія Свідоцтва про змінуімені від 25.11.2006р. серії НОМЕР_1 ,виданого ВРАЦСВасильківського МРУЮ, згідноякому ОСОБА_13 змінила прізвищена ОСОБА_27 (а.с.54, том.2);

-висновок експерта №29/12-12 від 06.12.12 р., відповідно до якого середньоринкова вартість оцінюваної частки після внесення рукописних змін до актів КВ №067949 та КВ № 067950 від 16.06.2004 р. ОСОБА_13 збільшила свою частку земельної ділянки на 417 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 2004-2005 р.р. З заокругленням до цілих могла б становити 80022 грн., станом на 2012 р. могла б становити 55414 грн. (а.с. 56, том.2);

-копія витягу з Наказу «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю ...... « станом на 31.08.2008 р., п.2.9 якої передбачає, що «заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України, регіональні, районні та міські центри державного земельного кадастру та їх структурні підрозділи і інші землевпорядні підприємства та організації. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко, розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів здійснюється з використанням комп`ютерної техніки ( Пункт 2.9 в редакції Наказу Держкомзему №144 від 23.08.2001: із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомзему №17 від 19.02.2002 ) (а.с.59-60, том. 2);

-висновок експерта №20 від 02.01.2013 р. судово-почеркознавчої експертизи, з висновку якої вбачається, що рукописний напис на полі «Список співвласників земельної ділянки «у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №067950-39583 (2 екз.) та серії КВ №067949-39582 (2 екз.) виконаний ОСОБА_11 .

Підпис навпроти прізвища « ОСОБА_10 » у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №067950-39583 (2 екз.) та серії КВ №067949-39582 (2 екз.) виконаний ОСОБА_10 .

Підпис навпроти прізвища « ОСОБА_11 » у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №067950-39583 ( 2 екз.) та серії КВ №067949-39582 (2 екз.) виконаний ОСОБА_11 .

Підпис навпроти прізвища « ОСОБА_12 » у державних актах про право власності на земельну ділянку серії КВ №067950-39583 ( без позначки «Архівний» та серії КВ №067949-39582 ( без позначки «Архівний «) виконаний ОСОБА_10 (а.с.62-69, том. 2);

-копія розпорядження №27 від 01.11.2002 р. про прийом на роботу ОСОБА_11 на конкурсній основі на посаду спеціаліста-землевпорядника Саливонківської сільської ради з 01.12.2002 р. та посадова інструкція спеціаліста-землевпорядника (а.с.71; 75-77, том .2);

-посадова секретаря сільської ради та виконавчого комітету (а.с.72-74 том.2);

-копія рішення 1-ї сесії ХХІУ скликання від 18.04.2002 р. голови Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області ОСОБА_12 про обрання секретаря сільської ради, яким вирішено вважати обраною секретарем сільської ради ОСОБА_10 ; обов`язки секретаря виконкому покласти на секретаря сільської ради ОСОБА_10 та протокол засідань сільської ради до нього (а.с.81; 82-90; том. 2);

-копія протоколу 1-ї сесії У скликання пленарного засідання Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області від 20.04.2006 р. (а.с. 91-101, том 2);

-копія протоколу 1-ї сесії УІ скликання Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області від 18.11.2010 р. (а.с.102-107, том. 2);

-вимога про судимість на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається,що остання раніше не судима (а.с. 111, том 2);

-відповідно до довідок лікарів нарколога та психіатра ОСОБА_10 на обліку не перебуває (а.с. 111;112, том 2);

-характеристика Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області сільського голови ОСОБА_40 від 23.01.2013 р. на ОСОБА_10 позитивна. (а.с. 113, том 2);

-відповідно до довідки Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області сільського голови ОСОБА_40 від 13.03.2013 р. №52 вбачається, що ОСОБА_10 являється депутатом Саливонківскої сільської ради з 2002 р. по даний час. ОСОБА_11 була депутатом сільської ради з 2006 р. по 2020 р. (а.с. 114, том 2);

-вимога про судимість на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої вбачається, що остання раніше не судима (а.с. 116, том 2);

-відповідно до довідок лікарів нарколога та психотерапевта ОСОБА_11 на обліку не перебуває (а.с. 117;118, том. 2);

-характеристика Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області сільського голови ОСОБА_40 від 23.01.2013 р. на ОСОБА_11 позитивна (а.с. 119, том. 2).

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про повну доведеність винуватості обвинувачених: ОСОБА_10 у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян та державним інтересам та у службовому підробленні, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_11 у службовому підробленні, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України.

Не визнаючи себе винуватими, обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в інкримінованих їм кримінальних правопорушень, останні 24.11.2017 р. до суду подали письмові клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки вчинення інкримінованого їм злочину, здійснювалось з початку січня 2005 р. до 12.07.2005 р., точної дати та часу не встановлено, а отже початок відліку строку давності необхідно рахувати з 12.07.2005 р. Таким чином, з часу вчинення ними злочину на даний час вже минуло понад 12 років, а тому просять звільнити їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження щодо них (том 1, а.с.151-152; а.с. 153-154).

Прокурор в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про звільнення їх від кримінальної відповідальності, а саме: обвинувачену ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України; обвинувачену ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.364, ч. 1 ст. 366 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, просив його задоволити, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_11 та ОСОБА_10 закрити.

Потерпілий та його представник заперечили проти задоволення клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності.

Заслухавши прокурора, обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час судового засідання повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВС «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 р. особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов`язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло п`ять років з часу вчинення злочину, притягнення до кримінальної відповідальності неможливе, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє клопотання про застосування строків давності.

Відповідно до положень ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 285 КПК України, особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Судом обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 роз`яснені наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 49 КК України. Обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зазначили, що наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав їм зрозумілі, просили суд закрити кримінальне провадження та звільнити їх від кримінальної відповідальності.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_11 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.364, ч. 1 ст. 366 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, за яке законом передбачено наступне покарання: за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - у вигляді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, оскільки з моменту вчинення ними злочину минуло більше 5 років, обвинуваченим відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, вони надали згоду на таке звільнення, а тому наявні підстави для закриття даного кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності та звільнення їх від кримінальної відповідальності з цих підстав.

Судові витрати за проведення в КНДЕКЦ судової почеркознавчої експертизи №20 від 02.01.2013 р. у розмірі 392,00 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в рівних частинах на користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.12, п. 3 ч.1 ст. 49 КК України, ст. 284, 319, 350, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити обвинувачену ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Лосівка, Семенівського р-ну, Чернігівської області, українку, громадянку України, освіта середня спеціальна, заміжню, пенсіонерку, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, за вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.364, ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п. 3 ч.1 ст.49 КК України.

Кримінальне провадження №1201210012000067 від 22.11.2012 р. за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.364, ч. 1 ст. 366 КК України закрити у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Звільнити обвинувачену ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с. Саливонки, Васильківського р-ну, Київської області, українку, гр-нку України, освіта середня спеціальна, вдову, працюючу землевпорядником Саливонківської сільської ради, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, за вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п. 3 ч.1 ст.49 КК України.

Кримінальне провадження №1201210012000067 від 22.11.2012 р. за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України закрити у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Судові витрати за проведення в КНДЕКЦ судової почеркознавчої експертизи №20 від 02.01.2013 р. у розмірі 392,00 грн., необхідно стягнути в рівних частинах з кожного з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а саме: по 196 грн. 00 коп. на користь держави.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1