ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2240/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Теплоенерго" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради /далі - відповідач/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Теплоенерго" м.Кременчука" /далі - третя особа, КП "Теплоенерго"/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 606 від 25 травня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчука" з додатком з моменту його прийняття;

- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1385 від 29 жовтня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчука" з додатком з моменту його прийняття;

- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1658 від 10 грудня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчука" з додатком з моменту його прийняття;

- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1092 від 10 жовтня 2017 року "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2018 рік" з додатком з моменту його прийняття;

- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1752 від 28 грудня 2018 року "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2019 рік" з додатком з моменту його прийняття;

- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №138 від 01 лютого 2019 року "Про затвердження Порядку проведення відкритих слухань" з моменту його прийняття;

- зобов`язання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за винесені протиправні рішення виплатити заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 500000,00 грн /а.с. 8-19 т.1/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Теплоенерго", а також призначено підготовче засідання у цій справі, витребувано докази.

Цією ж ухвалою від 20 серпня 2019 року роз`єднано поєднані в одне провадження позовні вимоги у справі № 440/2240/19 шляхом залишення у провадженні цієї справи позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Теплоенерго" про:

- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 606 від 25 травня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчука" з додатком з моменту його прийняття;

- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1385 від 29 жовтня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчука" з додатком з моменту його прийняття;

- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1658 від 10 грудня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчука" з додатком з моменту його прийняття;

- зобов`язання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за винесені протиправні рішення виплатити заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 500000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 606 від 25 травня 2018 року, №1385 від 29 жовтня 2018 року, №1658 від 10 грудня 2018 року та зобов`язання виплатити заподіяну матеріальну шкоду позивач у позовній заяві зазначила, що комунальним підприємством "Теплоенерго" не було надано Виконавчому комітету Кременчуцької міської ради документи на підтвердження економічної обґрунтованості коригування (зміни) тарифів на виробництво та надання житлово-комунальних послуг відповідно до статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не здійснено контроль за дотриманням КП "Теплоенерго" вимог щодо належного повідомлення споживачів про зміну/коригування тарифів відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення" та Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 року за № 1380/21692. Також відповідачем порушено процедуру прийняття рішення №1658 від 10 грудня 2018 року, оскільки зміст цього рішення всупереч вимог пункту 5.18 Регламенту Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та частини третьої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не відповідає попередньо оприлюдненому проекту такого рішення внаслідок його доповнення пунктом 4. У зв`язку з прийняттям відповідачем рішень № 606 від 25 травня 2018 року, №1385 від 29 жовтня 2018 року, №1658 від 10 грудня 2018 року та сплатою позивачем комунальних послуг згідно встановлених цими рішеннями тарифів позивачу завдано шкоду на суму 500000,00 грн, яка полягає у сплаті комунальних послуг за завищеними тарифами внаслідок взяття до розрахунку вартості комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води загальної опалювальної площі будинку, в якому проживає позивач.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року продовжено Виконавчому комітету Кременчуцької міської ради строк для подання відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, витребуваних від відповідача належним чином засвідчених копій документів, а також продовжено строк підготовчого провадження у справі та оголошено перерву у підготовчому засіданні.

29 жовтня 2019 року від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №606 від 25 травня 2018 року та №1385 від 29 жовтня 2018 року у зв`язку з їх визнанням такими, що втратили чинність, рішеннями Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1385 від 29 жовтня 2018 року та №1658 від 10 грудня 2018 року відповідно /а.с. 81 т.2/, а також документи по справі.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 163-169 т.12/ зазначив, що рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №606 від 25 травня 2018 року та №1385 від 29 жовтня 2018 року визнані такими, що втратили чинність, згідно з рішеннями Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1385 від 29 жовтня 2018 року та №1658 від 10 грудня 2018 року відповідно, а тому діючим є тільки рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1658 від 10 грудня 2018 року. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №879 від 16 серпня 2002 року Комунальне підприємство "Теплоенерго" є виконавцем послуг з централізованого гарячого водопостачання та теплопостачання на території міста Кременчука Полтавської області. Згідно із приписами пункту 12 Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867, яка набрала чинності 01 листопада 2018 року, з 1 листопада 2018 р. по 31 грудня 2019 р. (включно) здійснюється продаж/постачання природного газу за ціною (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов`язковій оплаті відповідно до умов договорів транспортування та розподілу природного газу), що розраховується за такою формулою: Ц = (Ц баз х К д), де Ц - ціна продажу/постачання природного газу; Ц баз - середня арифметична ціна продажу/постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" для промислових споживачів, за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018 р. по 30 вересня 2018 р. (8981 гривня за 1000 куб. метрів згідно з прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК "Нафтогаз України"); К д - коефіцієнт дисконту, що дорівнює: 0,6943 - для розрахунку ціни природного газу з 1 листопада 2018 року; 0,8 - для розрахунку ціни природного газу з 1 травня 2019 року. У зв`язку із прийняттям вказаного Положення відбулися зміни у таких статтях витрат: збільшення витрат на газ на 5,5%, збільшення витрат на покупку теплової енергії на 14,8 % та через те, що попередні тарифи на теплову енергію та комунальні послуги не покривали витрати по вищезазначених статтях, виникли підстави для коригування тарифів КП "Теплоенерго" на теплову енергію, її транспортування та постачання, зокрема на послуги з централізованого теплопостачання та постачання гарячої води, відповідно до статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та пункту 8 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869. Доводи позивача про порушення процедури прийняття та оприлюднення рішення №1658 від 10 грудня 2018 року є безпідставними, оскільки в офіційному виданні Кременчуцької міської ради - газеті "Вісник Кременчука" №45 (1923) від 08 листопада 2018 року було надруковано інформацію Комунального підприємства "Теплоенерго" про намір встановлення (зміни) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а також 08 листопада 2018 року оприлюднено Проект рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1658 від 10 грудня 2018 року на офіційному веб-порталі Кременчуцької міської ради. Крім того, 20 жовтня 2019 року проводились відкриті слухання щодо проекту рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1658 від 10 грудня 2018 року та позивач будь-яких пропозицій та/або зауважень не висловлювала.

12 листопада 2019 року від представника позивача до суду надійшли заперечення проти клопотання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про закриття провадження у справі /а.с. 2-3, 26-27 т.13/, в яких вона зазначила, що позивач є власницею квартири у м. Кременчук та відповідно є споживачем послуг КП "Тепроенерго", а тому підвищення тарифів на послуги з опалення безпосередньо стосується її прав та інтересів. Підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №606 від 25 травня 2018 року та №1385 від 29 жовтня 2018 року на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України відсутні, оскільки визнання цих рішень такими, що втратили чинність, мало місце внаслідок чергового підвищення тарифів на опалення, а відновлення її порушених прав не відбулося. Повне відновлення прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправними оскаржуваних рішень та їх скасування з моменту прийняття.

Також 12 листопада 2019 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив /а.с.5-13, 19-23 т.13/, в якій представник позивача зазначила, що всупереч положенню статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальним підприємством "Теплоенерго" не надано відповідачу розрахунку тарифів, а надано лише числові показники тарифів, внаслідок чого у відповідача були відсутні підстави коригування та встановлення тарифів оскаржуваними рішеннями. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не здійснено контроль за дотриманням КП "Теплоенерго" вимог щодо належного повідомлення споживачів про зміну/коригування тарифів з обґрунтуванням їх необхідності, проведення відкритих слухань проектів цих рішень та оприлюднення протоколу таких відкритих слухань.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу підготовчого засідання 12 листопада 2019 року /а.с. 18 т. 13/, розгляд клопотання відповідача про закриття провадження у справі у частині позовних вимог відкладено до моменту прийняття судового рішення.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року та від 09 січня 2020 року витребувано докази у справі.

28 грудня 2019 року від Комунального підприємства "Теплоенерго" до суду надійшли пояснення /а.с. 79 т.13/, згідно з якими позивач є абонентом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води. Система опалення вказаного будинку обладнана на вводі в будинок приладом обліку теплової енергії КМ-5, встановленим згідно проектної документації, а також рушникосушильники вказаного будинку згідно наданої інформації балансоутримувача будинку підключені до системи опалення. Рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №606 від 25 травня 2018 року, №1385 від 29 жовтня 2018 року та №1658 від 10 грудня 2018 року застосовуються до позивача в частині встановлених тарифів на послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню комунальним підприємством "Теплоенерго". Тарифи розраховувалися відповідно до положень Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01 червня 2011 року.

08 січня 2020 року від позивача до суду надійшли заперечення /а.с. 174-179, 215-221 т.13/, в яких позивач зазначила про відсутність у справі належних доказів на підтвердження повноважень представників відповідача та третьої особи, у зв`язку з чим такі представники не можуть брати участь у справі, подавати документи по суті спору та їх засвідчувати. У зв`язку з прийняттям відповідачем оскаржуваних рішень позивач сплачувала вартість за централізоване постачання опалення за завищеними тарифами, внаслідок чого їй завдано шкоду у сумі 500000,00 грн. Завдання збитку пов`язане із сумою сплачених коштів за комунальні послуги з централізованого опалення та водопостачання, які визначені їй комунальним підприємством "Теплоенерго", виходячи з числового значення загальної опалювальної площі будинку. Крім того, було складено акт-претензію про порушення умов договору №2/16 від 17 липня 2018 року з надання послуг управління багатоквартирним будинком №29 по вул .Велика набережна, надання послуг з централізованого теплопостачання і постачання гарячої води або неналежне надання або ненадання послуг від 17 грудня 2019 року.

23 січня 2020 року до суду надійшли пояснення представника відповідача /а.с. 233-235 т.13/, в яких остання зазначила, що Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради при прийнятті оскаржуваних рішень діяв відповідно до статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статті 13 Закону України "Про теплопостачання" та Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01 червня 2011 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного від 28 січня 2020 року витребувано докази у справі.

11 лютого 2020 року від Комунального підприємства "Теплоенерго" до суду надійшли пояснення /а.с. 84-86 т.14/, в яких наведено розрахунок тарифів на послуги з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та на послуги з централізованого постачання води за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання, що встановлені в додатку до рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1658 від 10 грудня 2018 року. Вказані тарифи розраховані КП "Теплоенерго" відповідно до положень Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01 червня 2011 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

28 квітня 2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи /а.с. 246-248 т.14/.

З огляду на положення пунктів 8, 10 частини другої статті 180, частини третьої статті 193, частини другої статті 204, пункту 4 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-економічної експертизи залишено без розгляду ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання від 27 квітня 2020 року.

У судове засідання представники відповідача та третьої особи не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання /а.с. 242, 244 т.14/.

Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом першим частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач та третя особа участь своїх представників у судовому засіданні не забезпечили та клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, суд визнав за можливе проводити судове засідання за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши вступне слово позивача та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Враховуючи звернення Комунального підприємства "Теплоенерго" від 04 квітня 2018 року №04-721/1, на підставі розрахунків комунального підприємства "Теплоенерго", листа Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05 травня 2018 року №66-02/74, згідно зі статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статтею 13 Закону України "Про теплопостачання", Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", керуючись статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", 25 травня 2018 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області прийнято рішення №606 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчука".

Цим рішенням встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчука згідно з додатком; доручено Відділу прес-служби виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області оприлюднити рішення у офіційному виданні Кременчуцької міської ради - газеті "Вісник Кременчука"; доручено Комунальному підприємству "Теплоенерго" ввести в дію тарифи відповідно до вимог статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"; встановлено, що рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 13 лютого 2018 року № 153 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчука" та від 19 лютого 2018 року № 179 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 13 лютого 2018 року № 153" вважати такими, що втратили чинність /а.с.149-152 т.2/.

Враховуючи звернення комунального підприємства "Теплоенерго" від 17 вересня 2018 року №04-1983 з розрахунками та лист комунального підприємства "Теплоенерго" від 08 жовтня 2018 року № 04-2165, на підставі листа Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02 жовтня 2018 року №66-02/1110, згідно із статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статтею 13 Закону України "Про теплопостачання", Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", керуючись статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", 29 жовтня 2018 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області прийнято рішення №1385 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго".

Цим рішенням встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго", згідно з додатком; доручено Відділу прес-служби виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області оприлюднити рішення у офіційному виданні Кременчуцької міської ради - газеті "Вісник Кременчука"; доручено комунальному підприємству "Теплоенерго" тарифи ввести в дію відповідно до вимог статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"; встановлено, що рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25 травня 2018 року № 606 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" вважати таким, що втратило чинність /а.с.210-213 т.5/.

Враховуючи звернення комунального підприємства "Теплоенерго" від 02 листопада 2018 року №04-2336 з розрахунками, на підставі листа Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13 листопада 2018 року №66-02/1475, згідно із статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статтею 13 Закону України "Про теплопостачання", Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", керуючись статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", 10 грудня 2018 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області прийнято рішення №1658 "Про встановлення скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго".

Цим рішенням встановлено скориговані тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" згідно з додатком; доручено Відділу прес-служби виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області оприлюднити рішення у офіційному виданні Кременчуцької міської ради - газеті "Вісник Кременчука"; доручено комунальному підприємству "Теплоенерго" тарифи ввести в дію з 01 січня 2019 року, виконавши вимоги статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також відповідно до вимог статей 106-114 постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" включити втрати під час наступного звернення за встановленням тарифів, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення, а також втрати, що виникли в період часового розриву між датами введення тарифів публічному акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" та комунальному підприємству "Теплоенерго", в зв`язку з підвищенням вартості газу; встановлено, що рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29 жовтня 2018 року №1385 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" вважати таким, що втратило чинність з моменту введення в дію нових тарифів, встановлених цим рішенням /а.с.52-55 т.9/.

Згідно з додатком до рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1658 від 10 грудня 2018 року встановлені такі скориговані тарифи:

- Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго", а саме тариф на теплову енергію у сумі 1884,36 грн / Гкал (з ПДВ), у тому числі на виробництво теплової енергії у сумі 1765,50 грн / Гкал (з ПДВ), на транспортування теплової енергії - 90,39 грн / Гкал (без ПДВ) та 108,47 грн / Гкал (з ПДВ), на постачання теплової енергії 10,39 грн / Гкал (з ПДВ);

- Тарифи на послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню комунальним підприємством "Теплоенерго", а саме: на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії у сумі 1949,29 грн / Гкал (з ПДВ); на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії у сумі 51,72 грн / кв.м (з ПДВ); на послугу з централізованого постачання води за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання у сумі 113,02 грн / м3 (з ПДВ); на послугу з централізованого постачання вводи за умови відсутності рушникосушильників у сумі 105,41 грн / м3 (з ПДВ);

- Тарифи на теплову енергію, що надаються для інших категорій споживачів комунальним підприємством "Теплоенерго", а саме: тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ у сумі 1793,05 грн /Гкал (з ПДВ); тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів у сумі 1817,84 грн /Гкал (з ПДВ); тариф на теплову енергію для потреб релігійних організацій у сумі 1844,33 грн /Гкал (з ПДВ);

- Тарифи на послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються для інших категорій споживачів комунальним підприємством "Теплоенерго", а саме: тариф на послуги для потреб бюджетних установ у сумі 94,94 грн / м3 (з ПДВ); тариф на послуги для потреб інших споживачів у сумі 96,10 грн / м3 (з ПДВ).

Не погодившись з вказаними рішеннями та вважаючи, що ними завдано матеріальну шкоду, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд зазначає наступне.

Вирішуючи клопотання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням, наведеним у пункті 18 частини першої статті 4 цього Кодексу, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Оскаржувані позивачем рішення відповідають наведеним ознакам нормативно-правового акта, а відтак є нормативно-правовими актами органу місцевого самоврядування.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень врегульовані статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з частиною третьою статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 826/5493/16 проаналізовано наведену процесуальну норму та зроблено висновки, що «оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а звідси - не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, якщо нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів».

Як встановлено судом, на момент звернення позивача до суду з позовом оскаржувані нею рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №606 від 25 травня 2018 року та №1385 від 29 жовтня 2018 року визнано такими, що втратили чинність, згідно з пунктом 4 рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1385 від 29 жовтня 2018 року та пунктом 5 рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1658 від 10 грудня 2018 року відповідно.

Таким чином, втрата чинності рішеннями №606 від 25 травня 2018 року та №1385 від 29 жовтня 2018 свідчить про відсутність предмета спору (об`єкта спірних правовідносин), а відтак і про відсутність можливості оскаржувати такі рішення до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Разом з тим, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №9901/56/19, від 05 лютого 2020 року у справі №826/6872/16, від 04 березня 2020 року у справі №9901/524/19 та у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі № 803/642/17 висловлювався правовий висновок про те, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому правильним є не зазначення суду, до юрисдикції якого належить розгляд справи.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №606 від 25 травня 2018 року та №1385 від 29 жовтня 2018 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, клопотання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про закриття провадження у справі у частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №606 від 25 травня 2018 року та №1385 від 29 жовтня 2018 року підлягає задоволенню.

З приводу позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1658 від 10 грудня 2018 року суд зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 згаданого Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Водночас частиною другою статті 264 КАС України встановлено що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Отже, необхідною передумовою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів на підставі наведеної норми є фактичне або ймовірне поширення дії положень нормативно-правового акту на позивача. В іншому випадку такий позивач немає право на оскарження цього нормативно-правового акту.

У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 826/11279/16 також вказано, що «суб`єктами оскарження можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, при цьому не обов`язково, щоб на момент оскарження щодо них вже було застосовано відповідний нормативно-правовий акт, достатньо, щоб такий акт теоретично міг бути застосований до них, як до суб`єктів відповідних правовідносин».

У справі, що розглядається, позивач оскаржує рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 10 грудня 2018 року №1658 "Про встановлення скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго", яким згідно з додатком до цього рішення встановлено такі скориговані тарифи:

1. Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго", а саме: тариф на теплову енергію, у тому числі на виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії;

2. Тарифи на послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню комунальним підприємством "Теплоенерго", а саме: 1) на послугу з централізованого опалення: а) для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та б) для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії; 2) послугу з централізованого постачання води: а) за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання та б) за умови відсутності рушникосушильників;

3. Тарифи на теплову енергію, що надаються для інших категорій споживачів комунальним підприємством "Теплоенерго", а саме: тариф на теплову енергію : а) для потреб бюджетних установ; б) для потреб інших споживачів; в) для потреб релігійних організацій;

4. Тарифи на послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються для інших категорій споживачів комунальним підприємством "Теплоенерго", а саме: тариф на послуги: а) для потреб бюджетних установ; б) для потреб інших споживачів.

Судовим розглядом встановлено, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною відміткою у її паспорті серії НОМЕР_1 , виданому Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області 10 жовтня 2005 року /а.с. 20-21 т.1/.

Учасниками справи визнано та копіями проектної документації установки приладів комерційного обліку енергоресурсів та водопостачання /а.с. 164 т.13/, акту прийому вузла обліку витрат теплової енергії приладами комерційного обліку, затвердженого директором КП "Теплоенерго" 21 квітня 2008 року /а.с.168 т.13/, письмових пояснень КП "Теплоенерго" №12/2129 від 24 грудня 2019 року /а.с.79 т.13/ підтверджено, що позивач є споживачем послуг з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та з централізованого постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання, оскільки система опалення будинку, в якому проживає позивач, обладнана на вводі в будинок приладом обліку теплової енергії КМ-5 та рушникосушильники вказаного будинку підключені до системи опалення.

Отже, рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1658 від 10 грудня 2018 року застосовується до позивача лише в частині встановлених у додатку до вказаного рішення тарифів на послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" населенню, а саме: на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та на послугу з централізованого постачання води за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання.

На імовірне та теоретичне (за термінологією Верховного Суду) застосування інших положень рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1658 від 10 грудня 2018 року позивач не посилалася та відповідних доказів на підтвердження цьому суду не надала.

У зв`язку з цим суд доходить висновку, що рішення №1658 від 10 грудня 2018 року не зачіпає прав та інтересів позивача та не породжує для неї обов`язків в частині встановлення: 1) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго"; 2) тарифів на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії та на послугу з централізованого постачання води за умови відсутності рушникосушильників; 3) тарифів на теплову енергію, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго": а) для потреб бюджетних установ; б) для потреб інших споживачів; в) для потреб релігійних організацій; 4) тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго": а) для потреб бюджетних установ; б) для потреб інших споживачів.

А відтак, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1658 від 10 грудня 2018 року в частині встановлення у додатку до вказаного рішення: тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго"; тарифів на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії та на послугу з централізованого постачання води за умови відсутності рушникосушильників; тарифів на теплову енергію, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" для потреб бюджетних установ, інших споживачів та для потреб релігійних організацій; тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" для потреб бюджетних установ та для потреб інших споживачів.

Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 308/10154/16-а.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1658 від 10 грудня 2018 року в частині встановлених у додатку до вказаного рішення: тарифів на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та на послугу з централізованого постачання води за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини третьої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року /далі - Закон № 2189-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги визначено статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року (далі - Закон № 280/97-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до підпункту 2 пункту "а" статті 28 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, а саме: послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води /далі - Порядок № 869 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 869 цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.

За визначеннями, наведеними у пункті 4 Порядку № 869, тарифи на надання послуг з централізованого опалення - вартість надання одиниці послуги з централізованого опалення відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат, витрат на відшкодування втрат, планованого прибутку; тарифи на надання послуг з централізованого постачання гарячої води - вартість надання одиниці послуги з централізованого постачання гарячої води визначеної кількості та відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат, витрат на відшкодування втрат, планованого прибутку; одноставковий тариф на теплову енергію - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що реалізується споживачам, визначена як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування, постачання, витрат на відшкодування втрат, планованого прибутку і не розподілена на умовно-змінну та умовно-постійну частини тарифу.

Порядок формування планованих витрат, що включаються до повної собівартості послуг з централізованого опалення, визначений у пунктах 51 - 69 Порядку №869.

Відповідно до пункту 51 Порядку №869 формування тарифів підприємствами, що надають послуги з централізованого опалення (далі - підприємства), здійснюється на підставі річних планів надання послуг з централізованого опалення, що складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких підприємство надає послугу з централізованого опалення (є виконавцем такої послуги), економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Пунктом 52 Порядку №869 визначено, що річні плани надання послуг з централізованого опалення складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких підприємство надає послугу з централізованого опалення (є виконавцем такої послуги), на підставі результатів діяльності за останні п`ять років, прогнозованих обсягів надання послуг з урахуванням укладених договорів із споживачами та інших техніко-економічних факторів, зокрема: зміни обсягів надання зазначених послуг у результаті економічного розвитку територіальної громади, здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби та втрат теплової енергії, виконання регіональних програм оснащення приладами обліку споживання теплової енергії та вимог до якості послуг, економії паливно-енергетичних ресурсів; підвищення технологічного рівня надання послуг шляхом здійснення заходів, спрямованих на їх автоматизацію та механізацію, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій; підвищення рівня організації роботи з надання послуг та поліпшення умов праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.

Згідно з пунктом 54 Порядку №869 до повної планованої собівартості послуг з централізованого опалення включаються визначені відповідно до вимог Податкового кодексу України витрати на амортизацію, ремонт та інше поліпшення основних фондів.

Відповідно до пункту 57 Порядку №869 у разі зміни ставок податків, зборів, розміру мінімальної заробітної плати, орендної плати (за об`єктами виробничого призначення), цін (тарифів) на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси для відшкодування в повному обсязі витрат з операційної діяльності тарифи на послуги з централізованого опалення переглядаються в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктами 58-64 Порядку №869 планування витрат, що включаються до повної собівартості послуг з централізованого опалення, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов`язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

Виробнича собівартість формується у розрізі територіальних громад, у межах яких підприємство надає послугу з централізованого опалення (є виконавцем такої послуги), та включає:

прямі матеріальні витрати: витрати на придбання теплової енергії відповідно до укладених договорів (плануються виходячи з необхідних обсягів надання послуг з централізованого опалення та цін підприємств-постачальників); витрати на придбання електричної енергії. Під час розрахунку витрат, пов`язаних з використанням електричної енергії для технологічних потреб, також враховуються витрати на зумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електроенергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку величина її потужності визначається відповідно до нормативів); витрати, пов`язані з використанням матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення технологічного процесу (обсяг витрат визначається на основі норм використання таких ресурсів та діючих цін (тарифів), за винятком вартості матеріалів, призначених для переробки);

прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу) відповідно до Закону України "Про оплату праці": основна заробітна плата працівників відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців; додаткова заробітна плата виробничого персоналу, що визначається виходячи з розміру встановлених доплат, надбавок, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, премій, пов`язаних з виконанням виробничих завдань і функцій, оплати невідпрацьованого часу. Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на централізоване опалення здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством;

інші прямі витрати: внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для виробничого персоналу; амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розрахунок якої проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України; виробничі витрати, безпосередньо пов`язані з конкретним об`єктом витрат.

Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:

- витрати на управління діяльністю з надання послуг, які визначаються виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління цехами та дільницями і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів), зокрема основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень, витрат з підготовки та перепідготовки кадрів;

- витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення, пожежної і сторожової охорони об`єктів виробничого призначення, утримання санітарних зон, оплату робіт сторонніх організацій, пов`язаних з наданням послуг з централізованого опалення, освоєння нових потужностей, проведення планованих перевірок стану обладнання, виконання регламентних робіт, передбачених проектно-технічною документацією;

- витрати на опалення, освітлення, дезінфекцію, дератизацію виробничих приміщень, вивезення сміття та здійснення інших заходів щодо експлуатації виробничих приміщень, під час визначення яких враховані обсяги зазначених робіт, послуг і цін (тарифів) на них;

- витрати на обслуговування основного та допоміжних виробничих процесів (використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, забезпечення охорони праці, дотримання вимог техніки безпеки, обов`язкове страхування водіїв автотранспортних засобів, оплата послуг інших підприємств, службові відрядження працівників ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв, послуги зв`язку);

- витрати на охорону навколишнього природного середовища;

- витрати на удосконалення технології та організації виробництва;

- амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

- сплата податків і зборів. Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов`язані з обслуговуванням та управлінням підприємством: витрати на утримання апарату управління та персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури, розмір яких визначається виходячи із чисельності персоналу за штатним розписом і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів) - основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень, витрат на підготовку та перепідготовку кадрів відповідно до законодавства; амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення; витрати на оплату професійних послуг (юридичні, аудиторські з оцінки майна тощо); витрати на оплату послуг зв`язку (поштовий, телеграфний, телефонний, телефакс тощо); витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків; витрати, пов`язані із сплатою податків і зборів, крім витрат, що включаються до виробничої собівартості послуг; витрати, пов`язані з використанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбанням канцелярських товарів, розв`язанням спорів у судах, передплатою періодичних професійних видань. Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

Витрати на збут формуються у розрізі територіальних громад, у межах яких підприємство надає послугу з централізованого опалення (є виконавцем такої послуги), та включають витрати, безпосередньо пов`язані із збутом таких послуг, а саме: витрати на оплату праці персоналу, що безпосередньо здійснює збут послуг споживачам; відрахування на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; оплата службових відряджень персоналу; витрати на підготовку та перепідготовку персоналу, що безпосередньо здійснює збут послуг споживачам; витрати на оплату інформаційних послуг; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (оренда, страхування, ремонт, оплата комунальних послуг, охорона); витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за надання послуг з централізованого опалення; витрати на придбання канцелярських товарів і виготовлення розрахункових документів про оплату послуг; витрати на оплату послуг інформаційно-обчислювальних центрів; амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, підрозділів, що безпосередньо здійснюють збут послуг споживачам, яка розраховується відповідно до вимог Податкового кодексу України. Обсяг витрат на збут послуг з централізованого опалення визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов`язані з операційною діяльністю з надання послуг, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.

До складу інших операційних витрат не можуть включатися: суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів; витрати, пов`язані з утриманням об`єктів соціальної інфраструктури; суми, що відраховуються професійним спілкам (їх організаціям) для проведення культурно-масової і фізкультурної роботи; суми визнаних штрафів, пені, неустойки; суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей; витрати, пов`язані з купівлею-продажем іноземної валюти та втрати від операційної курсової різниці; суми благодійної допомоги; собівартість реалізованих виробничих запасів; інші витрати, не передбачені розділом III Податкового кодексу України для визначення об`єкта оподаткування.

До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування отриманими кредитами та інші витрати, пов`язані із запозиченнями, для цілей інвестиційної (пов`язаної з основною) діяльності. Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за кредитними договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджено з уповноваженими органами. Фінансові витрати враховуються під час розрахунку повної собівартості для тієї територіальної громади, для якої здійснювалися запозичення для забезпечення надання послуг.

Пунктами 65-67 Порядку №869 встановлено порядок визначення планованого прибутку для врахування його в тарифах на послуги з централізованого опалення.

Так, планований прибуток визначається як сума коштів, що перевищує суму повної планованої собівартості і спрямовується на здійснення необхідних інвестицій, погашення основної суми необхідних запозичень та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу та нарахування податку на прибуток.

Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій, провадиться відповідно до інвестиційної програми підприємства, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої в установленому уповноваженими органами порядку.

Визначення обсягу планованого прибутку для включення його до складу тарифів відповідної територіальної громади здійснюється з урахуванням обсягу необхідних інвестицій та/або погашення основної суми необхідних запозичень для надання послуг у межах відповідної територіальної громади.

Схвалена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об`єктів і пооб`єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період або більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.

Складова частина планованого прибутку, призначена для погашення основної суми запозичень, визначається лише за тими запозиченнями (договорами), цільове використання яких узгоджене з уповноваженими органами та відсотки за користування якими враховані у складі планованих фінансових витрат.

Відповідно до пунктів 68 та 69 Порядку №869 одиницею калькулювання собівартості послуги з централізованого опалення є 1 Гкал теплової енергії, використаної балансоутримувачем (підприємством, яке надає послуги) для задоволення потреб споживачів у забезпеченні нормативної температури повітря у квартирі (будинку садибного типу). У разі відсутності приладів обліку вартість послуги з централізованого опалення визначається з розрахунку за 1 кв. метр опалюваної площі (1 куб. метр опалюваного об`єму).

Розрахунок одноставкових тарифів на послуги з централізованого опалення проводиться шляхом ділення суми річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку на планований річний обсяг реалізації послуг, визначений річними планами надання послуг відповідно до пункту 52 цього Порядку.

З матеріалів справи та наданих письмових пояснень КП "Теплоенерго" вбачається, що розрахунок тарифу на послуги з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії здійснювався відповідно до пункту 69 Порядку №869, а саме: суму річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку поділено на планований річний обсяг реалізації послуг, визначений річними планами надання послуг та додано ПДВ у розмірі 20% відповідно до вимог Податкового кодексу України: Т= 156363,79 тис.грн / 96258,995 Гкал = 1624,41 грн. без ПДВ/1Гкал * 1,2 = 1949,29 грн. з ПДВ/ 1 Гкал; де 156363,79 тис.грн - сума річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку, а саме: повної планованої собівартості теплової енергії для потреб населення - централізоване опалення (155428,47 тис.грн) та прибутку у тарифі на теплову, енергію для потреб населення (виробничі інвестицій) - (935,32 тис.грн).

До повної планованої собівартості теплової енергії на здійснення послуг з централізованого опалення для абонентів з будинковими приладами обліку теплової енергії у загальній сумі 155428,47 тис.грн включені наступні статті витрат: витрати на придбання палива (газу) - 45739,13 тис.грн; витрати на покупну теплової енергії - 80813,22 тис.грн; витрати на холодну воду (плануються відповідно до державних і галузевих нормативів (норм), визначених в установленому порядку для технологічних потреб, зокрема підживлення та наповнення мереж, регенерація фільтрів, гідравлічні випробування власних теплових мереж і обладнання, промивання теплових мереж і систем) та водовідведення - 984,51 тис.грн; витрати на активну електричну енергію, що використовуються для технологічних потреб під час виробництва теплової енергії - 4246,01 тис.грн; інші прямі матеріальні витрати, пов`язані з використанням сировини, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення основного технологічного процесу - 2235,56 тис.грн; прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам безпосередньо залученим до технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії) відповідно до Закону України "Про оплату праці" - 8072,96 тис.грн; внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування працівників 22%)- 1776,05 тис.грн; амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розрахунок яких проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України - 1336,16 тис.грн; інші прямі витрати, що включаються до виробничої собівартості і до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (відповідного виду ліцензованої діяльності) - 736,93 тис.грн; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати - 3996,57 тис.грн; адміністративні витрати - 2676,89 тис. грн; інші операційні витрати - 0,800 тис. грн Крім собівартості теплової енергії, до складу вартості послуг на централізоване опалення входять наступні витрати: витрати на утримання абонентської служби та інші - 937,31 тис.грн; послуги банку на розрахунково-касове обслуговування - 1876,37 тис.грн.

Економічне обґрунтування витрат на виробництво та надання послуги з централізованого опалення для абонентів з будинковими приладами обліку теплової енергії наведене комунальним підприємством "Теплоенерго" у зверненні №04-2336 від 02 листопада 2018 року та додатка до вказаного звернення /а.с.82 т. 9 - 151 т.12/, зокрема у таблиці "Структура одноставкових тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню КП "Теплоенерго" /а.с.87 т.9/.

Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води визначений у пунктах 70 - 89 Порядку №869.

Відповідно до пункту 70 Порядку № 869 формування тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води підприємствами здійснюється відповідно до річних планів надання таких послуг, що складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких підприємство надає послугу з централізованого постачання гарячої води (є виконавцем такої послуги), економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов`язкових платежів) та цін у плановому періоді. Тариф на послуги з централізованого постачання гарячої води розраховується виходячи із вартості теплової енергії, затвердженої для відповідної категорії споживачів у відповідній територіальній громаді, та вартості послуг з централізованого водопостачання, що використовуються для надання послуг з централізованого постачання гарячої води, з урахуванням втрат теплової енергії та води в мережах централізованого постачання гарячої води, визначених в установленому законодавством порядку відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших документів щодо нормування витрат та втрат ресурсів, якими передбачені особливості технологічних процесів конкретного виробництва.

Згідно з пунктами 71-85 Порядку №869 річні плани надання послуг з централізованого постачання гарячої води складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких підприємство надає послугу з централізованого постачання гарячої води (є виконавцем такої послуги), на підставі укладених договорів з урахуванням обсягів фактично спожитої води і теплової енергії за показниками будинкових приладів обліку (у разі їх відсутності - за встановленими нормами) та інших техніко-економічних факторів, зокрема: зміни обсягу надання послуг у результаті економічного розвитку територіальної громади, здійснення заходів для зменшення обсягу витрат на технологічні потреби, втрат теплової енергії та води, виконання регіональних програм оснащення приладами обліку обсягів споживання гарячої води та вимог до якості послуг, економії паливно-енергетичних ресурсів; підвищення технологічного рівня надання послуг шляхом здійснення заходів, спрямованих на їх автоматизацію та механізацію, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій; підвищення рівня організації роботи з надання послуг та поліпшення умов праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.

До повної планованої собівартості послуг з централізованого постачання гарячої води включаються визначені відповідно до вимог Податкового кодексу України витрати на амортизацію, ремонт та інше поліпшення основних фондів.

Витрати, об`єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих планованих витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів.

Підприємства можуть застосовувати двоставкові тарифи на послуги з централізованого постачання гарячої води.

У разі зміни ставок податків і зборів (обов`язкових платежів), розміру мінімальної заробітної плати, ставок орендної плати (за об`єктами виробничого призначення), інших обов`язкових платежів і зборів, цін (тарифів) на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси для відшкодування в повному обсязі витрат з операційної діяльності тарифи на послуги з централізованого постачання гарячої води переглядаються в установленому законодавством порядку.

Планування витрат, що включаються до повної собівартості послуг з централізованого постачання гарячої води, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов`язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

Виробнича собівартість формується у розрізі територіальних громад, у межах яких підприємство надає послугу з централізованого постачання гарячої води (є виконавцем такої послуги), та включає:

прямі матеріальні витрати: витрати на придбання теплової енергії відповідно до укладених договорів з урахуванням обсягів фактично спожитої теплової енергії за показниками будинкових приладів обліку, а у разі їх відсутності - за встановленими нормами; витрати на придбання електричної енергії. Під час розрахунку витрат, пов`язаних з використанням електричної енергії для технологічних потреб, також враховуються витрати на зумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електроенергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку величина її потужності визначається відповідно до нормативів); витрати на питну воду для надання послуг з централізованого постачання гарячої води відповідно до укладених договорів з урахуванням обсягів фактично спожитої води за показниками будинкових приладів обліку, а у разі їх відсутності - за встановленими нормами; витрати, пов`язані з використанням матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення технологічного процесу (витрати визначаються на основі норм використання ресурсів та діючих цін (тарифів), за винятком вартості матеріалів, призначених для переробки);

прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу надання послуг) відповідно до Закону України "Про оплату праці": основна заробітна плата працівників відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців; додаткова заробітна плата виробничого персоналу, що визначається виходячи з розміру встановлених доплат, надбавок, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, премій за виконання виробничих завдань і функцій, оплати невідпрацьованого часу. Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води провадиться в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством;

інші прямі витрати: внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для виробничого персоналу; амортизація основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розрахунок якої проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України; виробничі витрати, безпосередньо пов`язані з конкретним об`єктом.

Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати: витрати на управління діяльністю з надання послуг, які визначаються виходячи з нормативної чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління цехами та дільницями і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів), зокрема основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень, витрат з підготовки та перепідготовки кадрів; витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, утримання пожежної і сторожової охорони об`єктів виробничого призначення, санітарних зон, оплату послуг, пов`язаних з виконанням робіт, що віднесені до процесу надання послуг з централізованого постачання гарячої води, освоєння нових потужностей та проведення планованих перевірок стану обладнання, регламентних робіт, передбачених проектно-технічною документацією; витрати на опалення, освітлення, дезінфекцію, дератизацію виробничих приміщень, вивезення сміття та інші витрати, пов`язані з експлуатацією виробничих приміщень, виходячи з обсягів зазначених робіт, послуг і цін (тарифів) на них; витрати на обслуговування основного та допоміжних виробничих процесів (використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, забезпечення охорони праці, дотримання вимог техніки безпеки, обов`язкове страхування водіїв автотранспортних засобів, оплата послуг інших підприємств, службові відрядження працівників ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв, послуги зв`язку); витрати на охорону навколишнього природного середовища; витрати на удосконалення технології та організації виробництва; амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України; сплата податків і зборів.

До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов`язані з обслуговуванням та управлінням підприємством: витрати на утримання апарату управління та персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури, які визначаються виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів) - основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень, витрат на підготовку та перепідготовку кадрів відповідно до законодавства; амортизація основних засобів, матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів адміністративного призначення, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення; витрати на оплату професійних послуг (юридичні, аудиторські з оцінки майна тощо); витрати на оплату послуг зв`язку (поштовий, телефонний, телеграфний, телефакс тощо); витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків; витрати, пов`язані із сплатою податків і зборів, крім тих, що включаються до виробничої собівартості послуг; витрати, пов`язані з використанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбанням канцелярських товарів, розв`язанням спорів у судах, передплатою періодичних професійних видань.

Витрати на збут формуються у розрізі територіальних громад, у межах яких підприємство надає послугу з централізованого постачання гарячої води (є виконавцем послуги), та включають витрати, безпосередньо пов`язані із збутом таких послуг, а саме: витрати на оплату праці персоналу, що безпосередньо здійснює збут споживачам відрахування на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оплату службових відряджень персоналу; витрати на підготовку та перепідготовку персоналу, що безпосередньо здійснює збут послуг споживачам; витрати на оплату інформаційних послуг; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (оренда, страхування, ремонт, оплата комунальних послуг, охорона); витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за постачання гарячої води; витрати на придбання канцелярських товарів і виготовлення розрахункових документів про оплату послуг; витрати на оплату послуг інформаційно-обчислювальних центрів; амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, підрозділів, що безпосередньо здійснюють збут послуг споживачам, яка розраховується відповідно до вимог Податкового кодексу України. Обсяг витрат на збут послуг з централізованого постачання гарячої води визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов`язані з операційною діяльністю з надання послуг, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.

До складу інших операційних витрат не можуть включатися: суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів; витрати, пов`язані з утриманням об`єктів соціальної інфраструктури; суми, що відраховуються професійним спілкам (їх організаціям) для проведення культурно-масової і фізкультурної роботи; суми визнаних штрафів, пені, неустойки; суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей; витрати, пов`язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці; суми благодійної допомоги; собівартість реалізованих виробничих запасів; інші витрати, не передбачені розділом III Податкового кодексу України для визначення об`єкта оподаткування.

До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування наданими кредитами та інші витрати, пов`язані із запозиченнями, для цілей інвестиційної (пов`язаної з основною) діяльності. Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за кредитними договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджено з уповноваженими органами. Фінансові витрати враховуються під час розрахунку повної собівартості для тієї територіальної громади, для якої здійснювалися запозичення для забезпечення надання послуг. Визначення планованого прибутку для врахування в тарифах на послуги з централізованого постачання гарячої води

Планований прибуток визначається як сума коштів, що перевищує суму повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення необхідних інвестицій, погашення основної суми необхідних запозичень та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу та нарахування податку на прибуток.

Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій, провадиться відповідно до інвестиційної програми підприємства, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої в установленому уповноваженими органами порядку.

У разі коли підприємство надає послугу з централізованого постачання гарячої води (є виконавцем такої послуги) у межах кількох територіальних громад, інвестиційна програма розробляється для кожної територіальної громади окремо. За таких умов складова частина планованого прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій, включається до складу тарифу для відповідної територіальної громади.

Визначення обсягу планованого прибутку для включення його до складу тарифів відповідної територіальної громади здійснюється з урахуванням обсягу необхідних інвестицій та/або погашення основної суми необхідних запозичень для надання послуг у межах відповідної територіальної громади.

Схвалена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об`єктів і пооб`єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період або більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.

Складова частина планованого прибутку, призначена для погашення основної суми запозичень діяльності, визначається лише за тими запозиченнями (договорами), цільове використання яких узгоджене з уповноваженими органами та відсотки за користування якими враховані у складі планованих фінансових витрат.

Відповідно до пунктів 86 та 87 Порядку №869 одиницею калькулювання собівартості послуги з централізованого постачання гарячої води є 1 куб. метр води, підігрітої до нормативної температури.

Розрахунок одноставкових тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води проводиться шляхом ділення суми річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку на планований річний обсяг реалізації послуг, визначений річними планами їх надання відповідно до пункту 71 цього Порядку.

З матеріалів справи та наданих письмових пояснень КП "Теплоенерго" вбачається, що розрахунок тарифу на послуги з централізованого постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання здійснювався відповідно до пункту 87 Порядку №869, а саме: суму річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку поділено на планований річний обсяг реалізації послуг, визначений річними планами їх надання, та додано ПДВ у розмірі 20% відповідно до вимог Податкового кодексу України: Т = 20955,04 тис.грн / 222,475 м3 = 94,18 грн. без ПДВ/1 м3 * 1,2 = 113,02 грн. з ПДВ/ 1 м3; де 20955,04 тис.грн - сума річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку, а саме: повної планованої собівартості теплової енергії для потреб населення на централізоване постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання (20839,38 тис.грн) та прибутку у тарифі на теплову, енергію для потреб населення на централізоване постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання (виробничих інвестицій) - (115,66 тис.грн).

До повної планованої собівартості теплової енергії на здійснення послуг з централізованого постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання у загальній сумі 20839,38 тис.грн включені наступні статті витрат: витрати на придбання палива (газу) - 5655,86 тис. грн; витрати на покупну теплової енергії - 9992,94 тис.грн; витрати на холодну воду (плануються відповідно до державних і галузевих нормативів (норм), визначених в установленому порядку для технологічних потреб, зокрема підживлення та· наповнення мереж, регенерація фільтрів, гідравлічні випробування власних теплових мереж і обладнання, промивання теплових мереж і систем) та водовідведення - 121,74 тис.грн; витрати на активну електричну енергію, що використовуються для технологічних потреб під час виробництва теплової енергії - 525,04 тис.грн; інші прямі матеріальні витрати, пов`язані з використанням сировини, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення основного технологічного процесу - 276,44 тис.грн; прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії) відповідно до Закону У країни "Про оплату праці" - 998,26 тис.грн ; внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування працівників (22 %)- - 219,62 тис.грн; амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розрахунок яких проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України - 165,22 тис.грн; інші прямі витрати, що включаються до виробничої собівартості і до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (відповідного виду ліцензованої діяльності) - 91,12 тис.грн; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати - 494,20 тис.грн; адміністративні витрати - 331,01 тис. грн; інші операційні витрати - 0,100 тис. грн. Крім собівартості теплової енергії, до складу вартості послуг на централізоване постачання гарячої води входять наступні витрати: витрати на утримання абонентської служби та інші - 125,67 тис.грн; витрати на придбання води для послуги гарячого водопостачання - 1590,70 тис.грн; послуги банку на розрахунково-касове обслуговування - 251,46 тис.грн.

Економічне обґрунтування витрат на виробництво та надання послуги з централізованого постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання наведено комунальним підприємством "Теплоенерго" у зверненні №04-2336 від 02 листопада 2018 року та додатка до вказаного звернення /а.с.82 т. 9 - 151 т.12/, зокрема у таблиці "Структура одноставкових тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню КП "Теплоенерго" /а.с.87 т.9/.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє довід позивача про відсутність економічного обґрунтування встановлених в додатку до рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1658 від 10 грудня 2018 року тарифів на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та на послугу з централізованого постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 4, абзацу першого частини четвертої статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 червня 2018 року № 130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 753/32205, затверджено Порядок інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності /далі - Порядок №130 ( у редакції, чинний на момент виникнення спірних правовідносин)/.

Цей Порядок визначає механізм інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) з обґрунтуванням такої необхідності виконавцями комунальних послуг, тарифи для яких встановлюються органами місцевого самоврядування (далі - орган, уповноважений встановлювати тарифи).

Згідно з пунктами 1-3, 5, 8-12 розділу ІІ Порядку №130 виконавці комунальних послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) комунальних послуг і подають їх для встановлення тарифів органам, уповноваженим встановлювати тарифи.

Протягом 5 робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, виконавці комунальних послуг інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів (або встановити тарифи) у спосіб, визначений цим Порядком, та доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється виконавцем комунальних послуг, але він не може бути меншим за 7 календарних днів та більшим ніж 14 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на комунальні послуги (або встановити тарифи).

Виконавцями комунальних послуг, що надають послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір планованого тарифу, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість); обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планованого економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу із визначенням форми (способу) його зміни, відсотка зміни основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів), визначення відсотка зміни тарифу тощо); обґрунтування необхідності встановлення тарифу (у випадку, якщо тариф встановлюється вперше); інша додаткова інформація, визначена виконавцем комунальних послуг (за необхідності); адреса, за якою приймаються зауваження і пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань (місцезнаходження виконавця комунальної послуги та органу, уповноваженого встановлювати тарифи), а також строк приймання таких зауважень і пропозицій.

Інформація, зазначена у пунктах 3, 4 цього розділу, доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті виконавця комунальних послуг (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги. Виконавець комунальних послуг може обрати один із вищеперелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. За допомогою інших способів, передбачених в абзаці першому цього пункту, а також шляхом обов`язкового розміщення інформаційного повідомлення у платіжному документі, що застосовується для оплати спожитих послуг, виконавець комунальних послуг повідомляє споживачів про намір зміни тарифів (або встановлення нових тарифів) на комунальні послуги та обов`язково зазначає джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач.

У процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань підлягають реєстрації та обов`язковому розгляду виконавцем комунальних послуг. Зауваження і пропозиції, які отримані органом, уповноваженим встановлювати тарифи, надсилаються для розгляду відповідному виконавцеві комунальних послуг. За результатами такого розгляду виконавець комунальних послуг приймає рішення про їх урахування чи відхилення.

Виконавець комунальних послуг в установленому законодавством порядку повідомляє споживача, який протягом встановленого строку надав свої пропозиції та зауваження, про їх урахування або відхилення. При цьому у разі відхилення пропозицій і зауважень виконавцем комунальних послуг споживачеві надається відповідь з обґрунтуванням причин їх неврахування.

У разі врахування зауважень і пропозицій виконавець комунальних послуг здійснює перерахунок тарифу та передає його органу, уповноваженому встановлювати тарифи, листом з висловленою позицією та відповідними обґрунтуваннями.

У разі відсутності пропозицій та зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань або вмотивованого їх відхилення виконавець комунальних послуг після закінчення встановленого строку приймання пропозицій/зауважень (наступного робочого дня після останнього дня приймання пропозицій/зауважень) письмово сповіщає про це орган, уповноважений встановлювати тарифи.

Процедура доведення до відома споживачів інформації вважається такою, що відбулася, незалежно від надходження до виконавця комунальних послуг/органу, уповноваженого встановлювати тарифи, протягом встановленого строку зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

З матеріалів справи вбачається, що в газеті "Вісник Кременчука" №45 (1923) від 08 листопада 2018 року було надруковано інформацію Комунального підприємства "Тепроенерго" про намір встановлення (зміни) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води /а.с.184 т.12/.

Також 20 листопада 2018 року проведено відкрите слухання проекту рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про встановлення скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Тепроенерго» м. Кременчука», що підтверджується протоколом №1 від 20 листопада 2018 року, реєстром учасників такого відкритого слухання /а.с. 188-200 т.12/ та реєстром заяв (зауважень, пропозицій), які надійшли під час відкритих слухань /а.с.185 т.12/, про що листами Комунального підприємства "Тепроенерго" №011-2497 від 22 листопада 2018 року /а.с.185-186 т.12/ та №011-2498 від 22 листопада 2018 року /а.с.187 т.12/ повідомлено Виконавчому комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Відповідно до частини шостої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Згідно з частинами одинадцятою та дванадцятою вказаної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Пунктом 5.18 Регламенту Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1292 від 30 грудня 2016 року /а.с. 85-113 т. 2/, встановлено, що проекти рішень Виконкому оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти рішень оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до пункту 7.2 Регламенту Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради висвітлення діяльності здійснюється шляхом оприлюднення проектів рішень Виконкому та прийнятих рішень Виконкому на офіційному веб-порталі Кременчуцької міської ради та Виконавчого комітету відповідно до вимог чинного законодавства України.

Судом встановлено, що Проект рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1658 від 10 грудня 2018 року та саме прийняте рішення були оприлюднені відповідачем на офіційному веб-порталі Кременчуцької міської ради за посиланням https://www.kremen.gov.ua.

Таким чином, судом не встановлено порушення Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради процедури оприлюднення проекту оскаржуваного рішення та прийнятого рішення.

Надаючи оцінку аргументу позивача стосовно того, що надані відповідачем докази не повинні братися судом до уваги через їх неправильне оформлення, суд зазначає наступне.

29 жовтня 2019 року від відповідача до суду надійшли документи, а саме копії: рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №606 від 25 травня 2018 року з додатками до нього (812 аркушів); протоколу засідання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №21 від 25 травня 2018 року (35 аркушів); рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1385 від 29 жовтня 2018 року з додатками до нього (834 аркуша); протоколу засідання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №47 від 29 жовтня 2018 року (31 аркуш); рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1658 від 10 грудня 2018 року з додатками до нього (847 аркушів); протоколу №56 від 10 грудня 2018 року засідання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (26 аркушів); рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1292 від 30 грудня 2016 року "Про затвердження регламенту роботи виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області" (29 аркушів).

Перелічені документи були прошиті, пронумеровані та на зворотній стороні відповідного останнього прошитого листка скріплені печаткою «З оригіналом згідно» та підписом керуючого справами Р.В. Шаповаловим, але з метою формування адміністративної справи відповідно до положень пункту 10 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814, надані відповідачем документи були розшиті судом та сформовані в томи судової справи. Саме тому останній аркуш документів в деяких томах не містить відмітки "З оригіналом згідно".

Довід позивача про те, що копії наданих відповідачем документів засвідчені неуповноваженою особою відповідача: керуючим справами Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Шаповаловим Р.В., суд відхиляє з огляду на те, що в матеріалах справи міститься копія довіреності №496 від 26 грудня 2018 року/а.с. 230 т.13/, якою ОСОБА_2 уповноважено протягом строку дії довіреності (до 31 грудня 2020 року) діяти від імені Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, зокрема бути представником у судах та посвідчувати у необхідній кількості копії документів з правом підпису за керівника, а також вчиняти усі інші, пов`язані з цим відповідні дії, з проставленням відповідних печаток. Довіреність №496 від 26 грудня 2018 року підписана міським головою Малецьким Віталієм Олексійовичем, який в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області значиться підписантом /а.с. 194-197 т.13/.

На зауваження позивача стосовно того, що до матеріалів справи відповідачем долучено копії документів /а.с. 166 т.2 - 209 т.5, а.с. 17 т.6- 48 т.9, а.с. 95 т.9- 144 т.12/, які зняті з копій оригіналів таких документів, суд зазначає, що такі документи надавалися Виконавчому комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області комунальним підприємством "Теплоенерго" у завірених копіях як додатки до звернень Комунального підприємства "Теплоенерго" від 04 квітня 2018 року №04-721/1 /а.с. 153-154 т.2/, від 17 вересня 2018 року №04-1983 /а.с. 1-2 т. 6/ та від 02 листопада 2018 року №04-2336 /а.с. 82-83 т. 9/, а тому відповідач не є розпорядником цих документів безпосередньо та не мав повноваження та змоги надати до суду копії цих документів, які були б відксерокопійовані з їх оригіналів.

Беручи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність фактичних та правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1658 від 10 грудня 2018 року "Про встановлення скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" і в тій частині, яка застосовується до позивача, а саме: в частині встановлення у додатку до вказаного рішення: тарифів на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та на послугу з централізованого постачання води за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання.

Отже, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1658 від 10 грудня 2018 року "Про встановлення скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" слід відмовити повністю.

Зважаючи на те, що позовна вимога про зобов`язання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за винесені протиправні рішення виплатити позивачу заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 500000,00 грн є похідною від позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №606 від 25 травня 2018 року, №1385 від 29 жовтня 2018 року, щодо яких суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, та позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1658 від 10 грудня 2018 року, щодо якої суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то така похідна позовна вимога також не підлягає задоволенню.

Крім того, суд зауважує, що незгоду із сплаченими сумами за комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води позивач обґрунтовує незгодою із взятим до розрахунків таких платежів числовим значенням загальної опалювальної площі будинку, в якому вона проживає, а тому правовідносини щодо проведених розрахунків та нарахування сум платежів за комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, які виникли між позивачем як споживачем таких послуг, та Комунальним підприємством "Теплоенерго" як виконавцем комунальних послуг, не належать до предметної юрисдикції адміністративного суду відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть досліджуватися судом у цій справі.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не понесла, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 та частини другої статті 238 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (пл. Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 04057287), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Теплоенерго" (вул. Софіївська, буд. 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 31700972) у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1658 від 10 грудня 2018 року "Про встановлення скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" та про зобов`язання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області виплатити заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 500000,00 грн.

Закрити провадження у справі №440/2240/19 у частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №606 від 25 травня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчука" та №1385 від 29 жовтня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 квітня 2020 року.

Суддя Н.І. Слободянюк