ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2020 року

Київ

справа №816/1752/17

адміністративне провадження №К/9901/39968/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №816/1752/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" (далі - ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка") до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (далі - ДАБІ у Полтавській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Шишацька районна державна адміністрація, про визнання протиправними та скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ТОВ «Агрофірма «ім.Довженка» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року (головуючий суддя Шевяков І.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року (ухвалена в складі колегії суддів: головуючого судді - Спаскіна О.А., суддів: Любчич Л.В., Сіренко О.І.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (надалі також - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДАБІ у Полтавській області (надалі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ДАБІ у Полтавській області № 76 від 05 липня 2017 року "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01-18/07 від 24 жовтня 2016 року на об`єкт "Реконструкція нежитлових будівель з будівництвом "Фід-центру" (центр приготування кормів) в смт. Шишаки по вулиці Симона Петлюри № 20 Шишацького району Полтавської області";

- визнати протиправним та скасувати наказ ДАБІ у Полтавській області від 14 липня 2017 року № 66 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт".

Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 жовтня 2017 року залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Шишацьку районну державну адміністрацію.

Позовні вимоги ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" мотивовані тим, що при прийнятті спірних рішення та наказу відповідачем порушений порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, позивач покликався і на те, що оскаржуване рішення № 76 від 05 липня 2017 року "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01-18/07 від 24 жовтня 2016 року на об`єкт "Реконструкція нежитлових будівель з будівництвом "Фід-центру" побудовано на суто формальних зауваженнях, не містить чітких вказівок на порушення містобудівного законодавства чи будівельних норм, стандартів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2017 у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" відмовлено.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 31.01.2018 залишив без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2017.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився Харківський апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що оскаржуване рішення № 76 від 05.07.2017 про скасування містобудівних умов та обмежень земельної ділянки № 01-18/07 від 24.10.2016, а також наказ № 66 від 14.07.2017 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт є правомірними та такими, що винесені відповідачем на підставі вимог чинного законодавства, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2018 року ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка» подана до Верховного Суду касаційна скарга, в якій заявник просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

У скарзі посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що судами не враховано, що на момент отримання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки позивачем, у нього на праві користування знаходилась земельна ділянка, речове право на яку було належним чином оформлене шляхом реєстрації договору оренди б/н від 02.09.2009 між Шишацькою селищною радою і ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка». Цей договір укладався строком на п`ять років, а рішенням Шишацької селищної ради від 20.01.2016 - поновлений та викладений в новій редакції. На підставі зазначеного рішення власника земельної ділянки 15.02.2016 укладений договір оренди за №2-03/16. Судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що реєстрація поновлення договору оренди земельної ділянки №2-03/16 від 15.02.2016 не була здійснена з незалежних від позивача причин.

Позивач у доводах касаційної скарги також покликається і на те, що належне та правомірне користування земельною ділянкою скаржником підтверджується сплатою орендної плати за землю. ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка» також як власник нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, є фактичним землекористувачем цієї земельної ділянки.

Скаржник також зазначає, що станом на дату видачі містобудівних умов існував генеральний план смт. Шишаки, а отже, враховуючи, що детальний план території у межах смт Шишаки не розроблявся, його відсутність не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.

Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 26 березня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка».

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Рибачук А.І., справу передано головуючому судді.

Ухвалою від 29.04.2020 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами встановлено, що на підставі звернення громадської організації "В полі зору" від 19.05.2017 ДАБІ у Полтавській області проведено документальну перевірку об`єкта нагляду - сектору містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Шишацької районної державної адміністрації шляхом направлення вимог та розгляду документів, наданих на вимогу об`єктом нагляду.

Результати перевірки оформлені довідкою від 13.06.2017.

На підставі висновків контролюючого органу, викладених у довідці про результати документальної перевірки від 13.06.2017 та службової записки від 14.06.2017, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ про проведення позапланової перевірки від 16.06.2017 № 970, у якому зазначено про проведення ДАБІ в Полтавській області позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження сектором містобудування, архітектури та житлово-комунальних послуг Шишацької районної державної адміністрації містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 24.10.2016 року № 01-18/07.

29 червня 2017 року ДАБІ в Полтавській області на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 970 видано направлення на проведення позапланової перевірки відділу містобудування, архітектури та житлово-комунальних послуг Шишацької районної державної адміністрації, що знаходиться за адресою: вул. Партизанська №2 в смт Шишаки Полтавської області.

За наслідками перевірки 06 липня 2017 року відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, в якому контролюючим органом викладено висновок про такі порушення допущені позивачем:

І) графічна частина містобудівних умов та обмежень № 01-18/07 від 24 жовтня 2016 року не містить: а) викопіювання з оновленої топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:2000, чим порушено вимоги підпункту "г" пункту 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (надалі - Порядок); б) частково викопіювання з містобудівної документації, а саме викопіювання з плану зонування, або детального плану території (графічна частина містить викопіювання з Генерального плану смт Шишаки у М 1:5000 на 1-му аркуші), чим частково порушено вимоги підпункту "г" пункту 3.7 Порядку та вимоги визначені пунктом 6 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

ІІ) текстова частина містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01-18/07 від 24 жовтня 2016 року не містить конкретної та повної інформації:

у розділі "Загальні дані": у пункті 5 "Документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою" відсутня інформація про державну реєстрацію договору оренди № 2-03/16 від 15 лютого 2016 року між ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" та Шишацькою селищною радою, чим порушено вимоги визначені підпунктом "ґ" пункту 3 .3 розділу "Загальні дані" Порядку та пунктом 5 розділу "Загальні дані" "Додатку" до Порядку; у пункті 8 "Посилання на містобудівну документацію" зазначено "генеральний план смт Шишаки" без інформації про план зонування або детальний план території, та про рішення про їх затвердження, чим порушено вимоги визначені підпунктом "є" пункту 3 .3 Порядку розділу "Загальні дані" та пунктом 8 розділу "Загальні дані" "Додатку" до Порядку та проігноровано вимоги пункту 6 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

у розділі "Містобудівні умови та обмеження": у пункті № 1 "Гранично допустима висота будівель" вказано «визначається розрахунками в залежності від технологічного обладнання», без будь-яких вимог з посиланням на містобудівний розрахунок, чим порушено вимоги визначені підпунктом "а" пункту 3.4 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Порядку та пункту 1 розділу "Містобудівні умови та обмеження" "Додатку" до Порядку; у пункті 2 "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки" вказано "45%", без посилання на містобудівний розрахунок, на відповідні пункти, розділи, частини, тощо, державних будівельних норм та законодавчих актів, чим порушено вимоги визначені підпунктом "б" пункту 3.4 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Порядку та пункту 2 розділу "Містобудівні умови та обмеження" "Додатку2 до Порядку; у пункті № 4 "Відстані від об`єкта, який проектується, до меж ліній та ліній регулювання забудови" вказано "не регламентується" без будь-яких вимог з посиланням на містобудівний розрахунок, на містобудівну документацію та законодавчі акти, чим порушено вимоги, визначені підпунктом "г" пункту 3.4 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Порядку та пункту 4 розділу "Містобудівні умови та обмеження" "Додатку" до Порядку; у пункті № 6 "Мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до робочих будинків і споруд" вказано "згідно санітарних та протипожежних вимог" без посилання на відповідні пункти, розділи, частини, тощо, державних будівельних норм, чим порушено вимоги, визначені підпунктом "д" пункту 3.4 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Порядку та пункту 6 розділу "Містобудівні умови та обмеження" "Додатку2 до Порядку; у пункті 10 "Забезпечення транспортно-пішоходного зв`язку" зазначено "розробити схему руху транспорту на території" без посилання на містобудівний розрахунок, на відповідні пункти, розділи, частини, тощо, державних будівельних норм та законодавчих актів, чим порушено вимоги визначені підпунктом "з" пункту 3 .4 розділу "Містобудівні умови та обмеження2 Порядку та пункту 10 розділу "Містобудівні умови та обмеження" "Додатку" до Порядку; у пункті № 11 "Вимоги щодо забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту" вказано "передбачити місця для паркування на території центру" без будь-яких вимог з посиланням на містобудівний розрахунок, на відповідні пункти, розділи, частини, тощо, державних будівельних норм та законодавчих актів, чим порушено вимоги, визначені підпунктом "и" пункту 3.4 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Порядку та пункту 11 розділу "Містобудівні умови та обмеження" "Додатку" до Порядку; у пункті 12 "Вимоги щодо культурної спадщини" вказано "відсутні" без будь-яких вимог з посиланням на містобудівну документацію, чим порушено вимоги, зазначені підпунктом "і" пункту 3.4 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Порядку та пункту 12 розділу "Містобудівні умови та обмеження" "Додатку" до Порядку; пункт 13 "Вимоги, щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення" вказано "відсутні" без-будь-яких вимог з посиланням на відповідні пункти, розділи, частини, тощо, державних будівельних норм та законодавчих актів, чим порушено вимоги, визначені підпунктом "ї" пункту 3.4 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Порядку та пункту 13 розділу "Містобудівні умови та обмеження" "Додатку" до Порядку;

ІІІ) відсутнє викопіювання з топографо-геодезичного плану території будівництва у масштабі М 1:2000, чим порушено вимоги визначені абзацом 4 пункту 2.2 Порядку.

Враховуючи виявлені порушення, 05.07.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування ДАБІ у Полтавській області прийнято рішення № 76 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01-18/07 від 24.10.2016 на об`єкт "Реконструкція нежитлових будівель з будівництвом "Фід-центру" (центр приготування кормів) в смт. Шишаки по вулиці Симона Петлюри № 20 Шишацького району Полтавської області".

Зазначеним рішенням встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 01-18/07 від 24.10.2016 на об`єкт "Реконструкція нежитлових будівель з будівництвом "Фід-центру" (центр приготування кормів) в смт. Шишаки по вулиці Симона Петлюри № 20 Шишацького району Полтавської області", видані за підписом завідувача сектором містобудування, архітектури, та житлово-комунального господарства Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області, прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

-вимог абзацу 4 пункту 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст,

- вимог підпункту "г" пункту 3.7 зазначеного Порядку,

- вимог підпунктів "г" та "є" пункту 3.3 розділу "Загальні дані" Порядку,

- вимог підпунктів "а", "б", "г", "д", "з", "и", "і", "ї" пункту 3.4 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Порядку,

- вимог пунктів 5 та 8 розділу "Загальні дані" "Додатку" до Порядку,

- вимог пунктів 1,2,4,6,10,11,12,13 розділу "Містобудівні умови та обмеження" "Додатку" до Порядку.

На підставі рішення від 05.07.2017 № 76 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01-18/07 від 24.10.2016, відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 6 п. 15 "Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт", Департаментом ДАБІ у Полтавській області видано наказ від 14.07.2017 за № 66 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт", відповідно до якого скасована реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 01.02.2017 року за № ПТ 083170320536 на об`єкт "Реконструкція нежитлових будівель з будівництвом "Фід-центру" (центр приготування кормів) в смт. Шишаки по вулиці Симона Петлюри № 20 Шишацького району Полтавської області", що розташований за адресою: 38000, Полтавська область, Шишацький район, смт. Шишаки, вул. Симона Петлюри, 20-г, замовник - ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка".

Позивач, вважаючи вказане рішення та наказ протиправними, звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга по справі № 816/1752/17 подана у березні 2018 року, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).

Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Статтею 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Частинами другою та третьою статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

У частині п`ятій цієї статті визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі 445/765/16-а, від 27.02.2019 у справі №809/721/18, від 10.10.2019 у справі №260/1499/18, від 20.02.2020 у справі №813/52/13-а.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення). Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування (частина третя статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначено Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 912/19650 (надалі - Порядок № 109).

Відповідно до пункту 2.2. розділу ІІ Порядку № 109, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Пунктами 3.1. та 3.2, 3.4 розділу ІІІ Порядку №109 визначено, що містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин. Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: "Загальні дані"; "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки". Розділ "Загальні дані" містить: назву об`єкта будівництва; інформацію про замовника; наміри забудови; адресу будівництва або місце розташування об`єкта; документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); площу земельної ділянки; цільове призначення земельної ділянки; посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); функціональне призначення земельної ділянки; основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.

Розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: граничнодопустиму висоту будівель; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; охоронювані зони інженерних комунікацій; вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Судами встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 01-18/07 від 24.10.2016 надані сектором містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Шишацької районної державної адміністрації.

Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 41 -1 Закону № 3038-VI у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Водночас положеннями пункту 32 Порядку № 698 визначено, що якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції. У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність у відповідача повноважень скасувати рішення об`єкта нагляду, якщо рішення порушує законодавство у сфері містобудівної діяльності. При цьому, дія рішення об`єкта нагляду зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Абзацом 4 пункту 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 встановлено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Згідно з підпунктом "г" пункту 3.7 Порядку № 109, графічна частина містобудівних умов та обмежень повинна містить викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником.

Відповідно до підпункту "ґ" та "є" пункту 3.3 Порядку розділ "Загальні дані" повинен містити документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку), а також посилання на містобудівну документацію (у разі наявності).

Підпунктами "а", "б", "г", "д", "з", "и", "і", "ї" пункту 3.4 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Порядку передбачено, що розділ Містобудівні умови та обмеження повинен містити відомості про: гранично допустиму висоту будівель; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Відповідно до вимог пунктів 1,2,4,6,10,11,12,13 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Додатку до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, містобудівні умови та обмеження повинні містити інформацію про граничнодопустиму висоту будівель, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, відстань від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови, мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд, забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку, вимоги щодо забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту, вимоги щодо охорони культурної спадщини, вимоги щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Згідно з вимогами пунктів 5 та 8 розділу "Загальні дані" Додатку до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, вони повинні містити інформацію щодо документу, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою, а також посилання на містобудівну документацію: генеральний план населеного пункту, план зонування, детальний план території та рішення про їх затвердження (у разі наявності).

При розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанції позивачем не спростовані порушення в цій частині, лише наголошувалося на їх малозначності. Наведеному судами надана оцінка, що відображено у судових рішеннях та не спростовується позивачем у доводах касаційної скарги.

Разом з тим, позивач наполягає на відсутності порушень щодо відсутності у нього права користування земельною ділянкою, на якій пропонувалася реконструкція будівлі та відсутності обов`язку керуватися детальним планом забудови територій.

З приводу цих доводів колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 вересня 2009 року між ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" та Шишацькою селищною радою укладений договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325755100:30:001:1661, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування зазначену земельну ділянку, яка знаходиться на території Шишацької селищної ради, Шишацького району, смт Шишаки. Строк дії договору - 5 років.

Суди, дійшли висновку про те, що договір оренди укладений з дати його підписання, а отже дія договору оренди закінчилася 03 вересня 2014 року. З цього моменту, як зазначили суди, у позивача відсутнє легальне, належним чином зареєстроване право користування земельною ділянкою.

Проте, колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на те, що судами не враховано положення ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (далі- Закон № 161-XIV, в редакції чинній станом на дату виникнення правовідносин), якою передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Верховний Суд України вказував, що поняття «момент укладення договору» та «момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки» різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).

У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Статтею 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).

Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплено у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Разом з тим у частині третій вказаної статті обумовлено, що сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Момент укладення договору передбачений у статті 640 ЦК України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.

Можна зробити висновок, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Разом з тим якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом № 161-XIV, який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), у мотивувальній частині якої міститься роз`яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року по справі № 322/1178/18 (провадження 14-338цс19).

Як слідує з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки від 02.09.2009 зареєстрований 05.03.2010, тобто строк його дії закінчився 06.03.2015.

Відповідно до рішення шостої сесії першого скликання Шишацької селищної ради Полтавської області від 20.01.2016 року договір оренди земельної ділянки площею 9,9953 га кадастровий номер 5325755100:30:001:1661 з ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" поновлено, про що укладено договір № 2-03/16 від 15 лютого 2016 року.

Водночас, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, слідує, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5325755100:30:001:1661) 2-03/16 від 15 лютого 2016 року відбулась лише 26 січня 2017 року.

За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку про те, що з 07.03.2015 по 26.01.2017 у позивача було відсутнє належним чином зареєстроване право користування земельною ділянкою.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 01-18/07 ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» видані 24.10.2016, тобто в період, коли за позивачем не було зареєстроване право користування земельною ділянкою.

За таких підстав помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо дати закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, не впливають на правомірність висновків про те, що спірні містобудівні умови були видані за відсутності будь-якого належним чином оформленого права позивача на земельну ділянку, на реконструкцію об`єкту, на якій вони видавалися.

Такий недолік як відсутність на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01-18/07 від 24.10.2016 державної реєстрації договору оренди земельної ділянки неможливо усунути.

Доводи скаржника про те, що реєстрація договору оренди земельної ділянки № 2-03/16 від 15.02.2016 не була здійснена від незалежних від ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» причин, а внаслідок не проведення реєстрації права власності на земельну ділянку Шишацькою селищною радою, не спростовують того факту, що містобудівні умови та обмеження № 01-18/07 від 24.10.2016 видані зі суттєвим порушенням - за відсутності зареєстрованого права оренди земельної ділянки.

З приводу встановленого порушення, яке полягає у відсутності в містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки № 01-18/07 від 24.10.2016 посилання на містобудівну документацію: зокрема, план зонування, детальний план території та рішення про їх затвердження (у разі наявності), Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частини 6 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, не заперечується учасниками справи, що затверджений план зонування або детальний план на територію, де знаходиться об`єкт будівництва, відсутній.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню в цій частині підстав скасування містобудівних умов, суди дійшли висновку про те, що уповноважені органи містобудування та архітектури не мають повноважень приймати рішення про видачу містобудівних умов та обмежень за відсутності затвердженого плану зонування або детального плану територій.

З такими висновками Верховний Суд не може погодитись, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною першою статті 17 вказаного Закону передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Положеннями частини першої статті 19 Закону №3038-VI передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 1 Закону №3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до підпункту 6 пункту "а" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, наміри забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану. При цьому, така підстава відмови у наданні містобудівних умов та обмежень як відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного генерального плану, є неправомірною.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №803/1231/17, від 11.07.2019 у справі №369/9003/16-а, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а, від 24.02.2020 по справі №569/4122/16-а.

Враховуючи, що підготовка і подання на затвердження відповідної ради містобудівної документації (в тому числі детального плану території) відноситься до компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, а тому позивач не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді неможливості реалізувати свої права на земельну ділянку, включаючи її забудову, від неналежного виконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків щодо розроблення та затвердження детального плану території.

Отже, така підстава, як відсутність на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01-18/07 від 24.10.2016 плану зонування або детального плану територій, безпідставно покладена відповідачем в основу рішення про скасування містобудівних умов.

Проте, за відсутності зареєстрованого права користування земельною ділянкою, містобудівні вимоги позивачу видані протиправно, і це є вагомою і достатньою самостійною підставою для скасування таких містобудівних умов, через що рішення ДАБІ у Полтавській області про їх скасування є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині того, що порушення, які не можуть бути усуненими (відсутність на момент видачі містобудівних умов та обмежень державної реєстрації права оренди земельної ділянки) разом з іншими виявленими під час проведення позапланової перевірки порушенням підтверджують правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 76 від 05.07.2017.

З приводу доводів позивача про недотримання ДАБІ у Полтавській області п. 6 ч. 4 ст. 41-1 Закону № 3038-VI Суд зазначає таке.

Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 41-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» покликається на те, що відповідач не склав протокол відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та в подальшому не оприлюднив такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Проте, невчинення ДАБІ у Полтавській області зазначених дій, жодним чином не спростовує виявлені під час перевірки порушення у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки № 01-18/07 від 24.10.2016.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (який набрав чинності 10 червня 2017 року), у разі скасування містобудівних умов та обмежень, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі рішення від 05.07.2017 № 76 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01-18/07 від 24.10.2016, відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 6 п. 15 "Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт", ДАБІ у Полтавській області видано наказ від 14.07.2017 за № 66 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт", відповідно до якого скасована реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 01.02.2017 за № ПТ 083170320536 на об`єкт "Реконструкція нежитлових будівель з будівництвом "Фід-центру" (центр приготування кормів) в смт. Шишаки по вулиці Симона Петлюри № 20 Шишацького району Полтавської області", що розташований за адресою: 38000, Полтавська область, Шишацький район, смт. Шишаки, вул. Симона Петлюри, 20-г, замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка».

З огляду на те, що декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована 01.02.2017, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" № 3038-VI, і ДАБІ у Полтавській скасовані містобудівні умови та обмеження № 01-18/07 від 24.10.2016, відповідач правомірно видав наказ від 14.07.2017 року № 66 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Інші аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів і свідчать про незгоду заявників із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду.

Водночас, за приписами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка"- залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року по справі №816/1752/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко