ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року

Київ

справа №826/11480/17

адміністративне провадження №К/9901/6032/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року (суддя: Огурцов О.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року (судді: Ключкович В.Ю., Ганечко О.М., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства «Київопорядкомплект», третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

12 вересня 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Київопорядкомплект» (далі - відповідач, ПрАТ «Київопорядкомплект»), третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в якому просило застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевірки з питань дотримання ПрАТ «Київопорядкомплект» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було встановлено, що експлуатація приміщень за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється зазначеним суб`єктом господарювання з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2018, залишеним без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня .2019 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення судів попередніх інстанції мотивовані тим, що матеріалами перевірок, які були проведені позивачем, підтверджується факт експлуатації ПрАТ «Київопорядкомплект» приміщень за адресою: АДРЕСА_1 з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є правовою підставою для застосування заявлених ГУ ДСНС у м. Києві заходів реагування.

При цьому, перевіряючи рішення суду першої інстанції у цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який стверджував про пред`явлення ГУ ДСНС у м. Києві позову до неналежного відповідача, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що всі три перевірки (у періоди: з 21 серпня 2017 року по 30 серпня 2017 року, з 30 жовтня 2017 року по 30 жовтня 2017 року, з 04 квітня 2018 року по 05 квітня 2018 року) були проведені позивачем щодо дотримання саме ПрАТ «Київопорядкомплект» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки за адресою: АДРЕСА_1, за участі упоноваженої особи (головного інженера) цього товариства, якою підписані відповідні акти перевірок (№№ 152, 237, 43), а також на те, що після проведення таких перевірок ПрАТ «Київопорядкомплект» зверталося до ГУ ДСНС у м. Києві з проханням щодо проведення позапланової перевірки з дотримання ним вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки за вказаною адресою.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що під час розгляду справи ПрАТ «Київопорядкомплект» не звертався до суду із заявою про заміну відповідача, не заперечував проти залучення саме його відповідачем у цій справі, не заперечував факту експлуатації ним у власній господарській діяльності приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а навпаки - неодноразово наголошувало на тому, що такі приміщення використовуються ним для здачі в оренду, зокрема на підставі договору оренди від 01 листопада 2017 року № 1/36а, укладеним з ФОП ОСОБА_2 , і що це є основним джерелом доходу товариства.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник зазначає, що з 27 січня 2016 року він є власником приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , однак не був повідомлений позивачем про проведення відповідних перевірок.

При цьому, скаржник наполягає на тому, що з 27 січня 2016 року ПрАТ «Київопорядкомплект» не має права власності або користування вказаними приміщеннями, а тому, на переконання ОСОБА_1 , проведення ГУ ДСНС у м. Києві перевірок таких приміщень у відношенні зазначеного суб`єкта господарювання було незаконним і він є неналежним відповідачем у цій справі.

Скаржник також вказує, що даний судовий спір безпосередньо стосується його прав та інтересів, але він не був залучений до участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції.

Позиція інших учасників справи.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника та правильності висновків судів попередніх інстанцій.

При цьому, у зазначеному відзиві позивач зазначає, що перевірка приміщень за адресою: АДРЕСА_1 проводилася саме у відношенні ПрАТ «Київопорядкомплект», яким здійснювалася господарська діяльність за вказаною адресою, а також наголошує на тому, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Рух касаційної скарги

04 березня 2019 року касаційну скаргу надійшла до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до статті 327 КАС України.

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Стрелець Т.Г., (судді) Білоус О.В., Желтобрюх І.Л.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06.03.2019 касаційну скаргу залишив без руху та встановив строк для усунення її недоліків.

Скаржником вимоги зазначеної ухвали суду виконано та усунуто недоліки його касаційної скарги.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 14.03.2019 відкрив касаційне провадження, відмовив у задоволенні заяви скаржника про зупинення виконання рішень судів попередніх інстанцій у цій справі та витребував справу із суду першої інстанції.

За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г. (судді), Єресько Л.О., Соколов В.М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

У період з 21 серпня 2017 по 30 серпня 2017 року Голосіївським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві на підставі наказу від 15.08.2017 № 279 та посвідчення від 15.08.2017 № 237 було проведено планову перевірку щодо додержання ПрАТ «Київопорядкомплект» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт № 152.

У зазначеному акті перевірки встановлено, що експлуатація приміщень за вказаною адресою здійснюється ПрАТ «Київопорядкомплект» з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки (установлено 29 порушень).

У період з 30 жовтня 2017 року по 30 жовтня 2017 року Голосіївським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки ПрАТ «Київопорядкомплект» за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт № 237.

У зазначеному акті перевірки встановлено, що експлуатація приміщення за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Київопорядкомплект» з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, а саме встановлено допущення наступних порушень:

- в віконних отворах сходової клітини корпусу (на кожному поверсі) не передбачені фрамуги для димовидалення загальною площею не менше 1,2 м2 чим порушено пункт 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697, пункт 7.2.3 ДБН В.1.1-7:2016;

- сходові клітки не забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до ДБН В.2.5-23-2010 «Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення» та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатись з настанням сутінок у разі перебування в будинку людей, чим порушено пункт 2.31 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697;

- у складських приміщеннях, рівень вибухозахисту (ступеню захисту оболонки) електрообладнання в т.ч. розподільчих електрощитів не відповідає класу зони, відповідно до ПУЕ, чим порушено пункт 1.3 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697;

- для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ та інших подібних приміщень відсутні апарати відключення (вимикачі) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок, чим порушено пункт 1.15 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697;

- допускається використання світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами), чим порушено пункт 1.18 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697;

- приміщення будівлі та територія не дообладнані системою оповіщення про пожежу, чим порушено пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 та додаток Б ДБН В .2.5-56-2014;

- гаражні бокси не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН 13.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», чим порушено пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 та пункт 5.2, пункт 12.1.1 таблиці А1 ДБН В.2.5-56-2014;

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані важелем для полегшення відкривання вентиля, чим порушено пункт 2.2, п/п 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697;

- пожежні щити (стенди) на території об`єкта не доукомплектовані засобами пожежогасіння. До комплекту пожежного щита (стенду) має входити: вогнегасники - 3 шт.. ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., чим порушено пункт 3.11 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697;

- допускається зберігання вантажів, тари та вантажних механізмів на рампах складів. Матеріали, розвантажені на рампу, до кінця роботи складу мають бути прибрані, чим порушено пункт 9.1, п/п 5 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697;

- у складських приміщеннях окрім робочих місць комірників (з обгородженням їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 м) дозволяється розміщення конторських приміщень, чим порушено пункт 9.1, п/п 9 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697;

- допускається використання приміщень орендарями без зареєстрованої декларації відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, чим порушено пункт 9.1, п/п 9 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697, чим порушено пункти 2, 5 статті 57 Кодексу цивільного захисту України.

Також у період з 04 травня 2018 року по 05 квітня 2018 року Голосіївським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки ПрАТ «Київопорядкомплект» за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 05 квітня 2018 року № 43 від 05 квітня 2018 року, яким встановлено, що експлуатація приміщення за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється зазначеним товариством з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, а саме:

- у віконних отворах сходової клітини корпусу (на кожному поверсі) не передбачені фрамуги для димовидалення загальною площею не менше 1,2 м2 чим порушено пункт 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697, пункт 7.2.3 ДБН В.1.1-7:2016;

- приміщення будівлі та територія не дообладнані системою оповіщення про пожежу, чим порушено пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 та додаток Б ДБН В .2.5-56-2014;

- гаражні бокси не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН 13.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», чим порушено пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 та пункт 5.2, пункт 12.1.1 таблиці А1 ДБН В.2.5-56-2014;

- допускається використання світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами), чим порушено пункт 1.18 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697;

- допускається використання приміщень орендарями без зареєстрованої декларації відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, чим порушено пункт 9.1, п/п 9 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697, чим порушено пункти 2, 5 статті 57 Кодексу цивільного захисту України;

- не у всіх складських приміщеннях, рівень вибухозахисту (ступеню захисту оболонки) електрообладнання в т.ч. розподільчих електрощитів не відповідає класу зони, відповідно до ПУЕ, чим порушено пункт 1.3 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697.

Всі зазначені перевірки (у періоди: з 21 серпня 2017 року по 30 серпня 2017 року, з 30 жовтня 2017 року по 30 жовтня 2017 року, з 04 квітня 2018 року по 05 квітня 2018 року) були проведені за участі упоноваженої особи ПрАТ «Київопорядкомплект», а саме головного інженера ОСОБА_4 , яким також підписані вищевказані акти №№ 152, 237, 43, складені за результатами таких перевірок.

16 березня 2018 року та 26 червня 2018 року ПрАТ «Київопорядкомплект» звернулося до ГУ ДСНС у м. Києві з листами №№ 2/1-15, 2/01-40, в яких просило провести позапланову перевірку щодо дотримання даним товариством вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки при використанні приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суди попередніх інстанцій установили, що з 27 січня 2016 року власником приміщень за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , а також, що на час виникнення спріних правовідносин відповідач здійснював господарську діяльність за вказаною адресою і 01 листопада 2017 року уклав з ФОП ОСОБА_2 договір оренди № 1/36а щодо таких приміщень.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Згідно зі статтею 1, частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною першою статті 55 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У пункті 12 частини першої статті 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У пунктах 1, 2 частині першій, частині другій статті 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При цьому, обов`язок щодо забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того, чи є він власником або користувачем відповідного об`єкта. Виникненню такого обов`язку кореспондує здійснення господарської діяльності за відповідною адресою.

Разом з тим, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7073/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18.

Перевіряючи рішення судів попередніх інстанцій у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами перевірок, складеними позивачем, підтверджується факт експлуатації ПрАТ «Київопорядкомплект» приміщень за адресою: АДРЕСА_1 з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Як було правильно встановлено судами попередніх інстанцій, на час виникнення спірних у даній справі правовідносин саме ПрАТ «Київопорядкомплект» здійснювало господарську діяльність за вказаною адресою, всі три перевірки (у періоди: з 21 серпня 2017 року по 30 серпня 2017 року, з 30 жовтня 2017 року по 30 жовтня 2017 року, з 04 квітня 2018 року по 05 квітня 2018 року) були проведені позивачем щодо дотримання саме вказаним товариством вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки за адресою: АДРЕСА_1, за участі упоноваженої особи (головного інженера) цього товариства, якою підписані відповідні акти перевірок (№№ 152, 237, 43), і після проведення таких перевірок ПрАТ «Київопорядкомплект» двічі (16 березня 2018 року та 26 червня 2018 року) зверталося до ГУ ДСНС у м. Києві з проханням щодо проведення позапланової перевірки з питань дотримання ним вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки за цією ж адресою.

Крім того, як було встановлено судом апеляційної інстанції при перевірці доводів ОСОБА_1, під час розгляду справи ПрАТ «Київопорядкомплект» не зверталося до суду із заявою про заміну відповідача, не заперечувало проти залучення саме його відповідачем у цій справі та не спростовувало факту експлуатації ним у власній господарській діяльності приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а навпаки - неодноразово наголошувало на тому, що такі приміщення використовуються ним для здачі в оренду, зокрема на підставі договору оренди від 01 листопада 2017 року № 1/36а, укладеним з ФОП ОСОБА_2 , і що це є основним джерелом доходу товариства.

При цому, доводи скаржника про те, що з 27 січня 2016 року він є власником приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , однак не був повідомлений позивачем про проведення відповідних перевірок, а також про те, що ПрАТ «Київопорядкомплект» не має права вланості або користування вказаними приміщеннями, а тому, на переконання скаржника, проведення ГУ ДСНС у м. Києві перевірок таких приміщень у відношенні зазначеного тоариства було незаконним, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки предметом судового розгляду в цій справі є питання щодо наявності достатніх правових підстав для зупинення експлуатації відповідних приміщень, а не щодо дій позивача при проведенні перевірок таких приміщень та/або результатів перевірок.

Водночас, скаржником не зазначено жодних відомостей щодо оскарження ним відповідно до частини третьої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у судовому порядку зазначених дій позивача та/або результатів проведених ним перевірок.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі № 2340/2816/18.

Твердження скаржника про те, що ПрАТ «Київопорядкомплект» є неналежним відповідачем у цій справі, колегія суддів відхиляє з підстав, зазначених вище, зокрема, у зв`язку з тим, що саме цим товариством у період виникнення спірних правовідносин здійснювалася господарська діяльність у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, саме таке товариство двічі зверталося до позивача з листами щодо проведення його позапланової перевірки за цією адресою, виступало відповідачем у цій справі, користуючись відповідними процесуальними правами та обов`язками, не заперечувало свого процесуального статусу відповідача та не зверталося з клопотанням про заміну його на іншого відповідача або про залучення співвідповідача.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що вищенаведеними нормами законодавства не передбачено, що заходи реагування у вигляді зупинення роботи підприємств, об`єктів, тощо можуть бути застосовані лише до власників майна, яке використовується без додержання обов`язкових вимог.

Такі заходи насамперед спрямовані запобіганню негативним наслідкам, які можуть мати місце у разі недотримання правил безпеки. Такі порушення можуть бути усунуті не тільки власником майна, але й іншими особами, що таке майно використовують

Таким чином як було правильно встановлено судом апеляційної інстанції, зупинення експлуатації саме ПрАТ «Київопорядкомплект» приміщень за адресою: АДРЕСА_1 до усунення порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки не позбавляє ОСОБА_1 права власності на такі приміщення.

Доводи скаржника про те, що даний судовий спір безпосередньо стосується його прав та інтересів, однак він не був залучений до участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції, колегія суддів приймає до уваги, але зазначає, що ОСОБА_1 приймав участь у розгляді цієї справи в суді апеляційної інстанції, який здійснювався за його апеляційною скаргою та у присутності його представника, а отже відповідно до частини четвертої статті 293 КАС України користувався всіма процесувальними правами учасника справи та реалізував своє право на судовий захист.

Європейський суд з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58) зазначив, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на вищезазначене, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для застосування до ПрАТ «Київопорядкомплект» заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Отже, оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов