ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/443/20 Справа № 208/62/20 Суддя у 1-й інстанції - Ізотов В. М. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року м.Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні за участю : особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Заводського районного суду м.Дніпрозержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого ТОВ Велес-Компані, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 164 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

За цією постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

При обставинах встановлених місцевим судом ОСОБА_1 визнано винним за те, що він як керівник ТОВ «Велес Компані», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча 75-184, не виконав розпорядження Держлікслужби про усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних ігнредієнтів), затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 30листопада 2016року №929 від11жовтня 2019року,відповідно доакту №73/3-ОРвід 18грудня 2019року Державноїслужби злікарських засобівта контролюза наркотикамиу Дніпропетровськійобласті.Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративнеправопорушення,передбачене ч.7ст.164КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що постанова районного суду є незаконною та необгрунтованою, оскільки відповідно до розпорядження №17-О від 21.02.2019 року про усунення порушень ліцензійних умов, які були виявленні порушення у ТОВ «Велес Компані», керівником якого є він та було встановлено термін для усунення недоліків до 21.03.2019 року та 21.05.2019 року, то відповідно невиконання цього розпорядження у встановленні строки фактично і є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, а отже починаючи з 22.03.2019 року та 21.05.2019 року. Апелянт вважає, що строк притягнення його до адміністративної відповідальності сплинув відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП.

В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги і доповнив вимоги до неї та просив закрити провадження, на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду даної справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП та задовольнити його апеляційну скаргу.

Вислухавши ОСОБА_1 перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 164-7 КУпАП базуються на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.252 КУпАП.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.7 ст. 164-7 КУпАП в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому апеляційний суд, керуючись ст.294 КУпАП, не наводить докази на підтвердження винуватості особи у вчинені поставленого йому у вину адміністративного правопорушення та правильності кваліфікації його дій.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що районний суд накладаючи стягнення не взяв до уваги те, що відповідно до ст. 38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив, то апеляційний суд вважає їх обґрунтованими.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення ним адміністративного правопорушення, передбачене ч.7 ст. 164-7 КУпАП, а саме невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, що не заперечується і не оскаржується останнім в апеляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи іншихзаконів підвідомчісуду (судді),стягнення можебути накладеноне пізнішяк черезтри місяціз днявчинення правопорушення,а притриваючому правопорушенні-не пізнішяк черезтри місяціз дняйого виявлення,крім справпро адміністративніправопорушення,зазначені участинах третійі четвертійцієї статті. За протоколом про адміністративне правопорушення

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, відповідно до розпорядження №17-О від 21.02.2019 року про усунення порушень ліцензійних умов, строк для його виконання був встановлений до 21.03.2019 року та відповідно до 21.05.2019 року. А отже, вважаю, що момент виявлення невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов є після спливу вказаних дат виконання розпорядження, а тому тримісячний строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно ст. 38 КУпАП є таким, що сплинув.

За положеннями ч.7 ст.247 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення підлягає закриттю, за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Зазначенні обставини, суд першої інстанції розглядаючи справу щодо ОСОБА_1 не з`ясував і не взяв до уваги, що призвело до помилкового рішення в частині накладення стягнення, що як наслідок є підставою для його скасування.

Згідно ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, у тому числі скасувати постанову та прийняти нову постанову.

Таким чином,вважаю необхіднимапеляційну скаргузадовольнити частково,та завказаних підставскасувати оскаржуванупостанову судупершої інстанціїі прийнятинову,якою ОСОБА_1 визнати виннимза ч.7ст.164КУпАП тазакрити провадженняпо справіна підставіч.7ст.247КУпАП,у зв`язкуз закінченнямна моментрозгляду справистроків накладенняадміністративного стягнення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 7 ст. 164 КУпАП, скасувати та постановити нову, якою :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 164 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду даної справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського апеляційного суду О.М. Кононенко