ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2020 року

Київ

справа №824/773/17-а

адміністративне провадження №К/9901/66840/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №824/773/17-а

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, прийняте в складі колегії суддів: головуючого Дембіцького П.Д., суддів Григораша В.О., Лелюка О.П. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Гонтарука В.М., суддів Білої Л.М., Граб Л.С.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №380-к від 28.09.2017 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 "

2. На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Водночас зазначила, що апарат Міністерства аграрної політики та продовольства України складає понад 340 працівників, однак вказані обставини, як ініціатором службового розслідування, так і комісією не враховувались, у зв`язку з чим вважає, що службове розслідування проведено упереджено та односторонньо, не досліджено подані доводи та заперечення, які надавалися комісії. Уважає, що відповідач під час проведення службового розслідування та прийняття рішення діяв без дотримання вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.06.200 №950.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №380-к від 28.09.2017 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано належних доказів та не доведено факт вчинення ОСОБА_1 порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Міністерство аграрної політики та продовольства України подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що факт порушення правил службового розпорядку відповідачем відображено у матеріалах дисциплінарної справи, про що складено акт огляду матеріалів відеоспостереження про систематичне порушення Правил внутрішнього службового розпорядку Міністерства аграрної політики та продовольства України директором Департаменту електронного документообігу та контролю апарату ОСОБА_1

IV. Позиція інших учасників справи

7. Представник позивача надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Рух справи в суді касаційної інстанції

8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 03 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року.

9. 24 червня 2019 року за результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 24 червня 2019 року №810/0/78-19.

10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 28 серпня 2019 року касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України прийнято до провадження.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 27 квітня 2020 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 28 квітня 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №355-к від 22.08.2016 призначена на посаду директора Департаменту електронного документообігу та контролю апарату Міністерства аграрної політики та продовольства, присвоєно шостий ранг державного службовця, категорія Б.

13. 16.06.2017 завідувачем сектору запобігання та виявлення корупції Олійником О.А. на адресу директора Департаменту правової та законопроектної роботи Пивоварова А.А. надіслано службову записку стосовно порушення директором Департаменту електронного документообігу та контролю апарату Мінагрополітики Кавун І.Д. вимог антикорупційного законодавства та Закону України «Про державну службу», зокрема, зловживання службовим становищем, не повідомлення про реальний конфлікт інтересів, а також порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

14. 21.06.2017 рішенням дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України відповідно до статті 71 Закону України «Про державну службу» з урахуванням змісту службової записки вирішено дисциплінарній комісії запропонувати провести службове розслідування у період з 22 червня 2017 року по 14 липня 2017 року за фактами, виявленими сектором запобігання та виявлення корупції Мінагрополітики.

15. Також комісією вирішено видати наказ Мінагрополітики «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 " у період з 22.06.2017 по 14.07.2017, за результатами розслідування скласти відповідний висновок та продовжити роботу комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_2 .

16. 22.06.2017 директором Департаменту правової та законопроектної роботи ОСОБА_3 видано наказ №308 «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ", яким дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України наказано провести службове розслідування стосовно директора Департаменту електронного документообігу та контролю апарату з 22 червня до 14 липня 2017 року.

17. 11.07.2017 продовжено період проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ", а також продовжено роботу комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 до 14 год 12.07.2017.

18. 12.07.2017 позивачем на адресу голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України надано письмове пояснення.

19. 12.07.2017 працівники Департаменту електронного документообігу та контролю апарату на адресу голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України надали колективне звернення щодо об`єктивного та неупередженого розгляду справи стосовно ОСОБА_1 . Також просили об`єктивного підходу до розгляду справи та неупередженості при прийнятті рішення, характеризуючи ОСОБА_1 позитивно.

20. Рішенням засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України від 12.07.2017 продовжено роботу комісії з розгляду справи ОСОБА_1 .

21. Наказом Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України Андронова В.Є. від 13.07.2017 №349 продовжено проведення службового розслідування з 15.07.2017 по 29.07.2017.

22. Рішенням засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України від 27.07.2017 продовжено роботу комісії з розгляду справи стосовно ОСОБА_1 , до 28.07.2017.

23. 28.07.2017 дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України прийняла рішення, за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , внесла подання Державному секретарю Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4 .

24. Комісія дійшла висновку щодо наявності дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 - грубого та систематичного порушення правил внутрішнього службового розпорядку.

25. 14.08.2017 та 23.08.2018 ОСОБА_1 на адресу Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України та Голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України подала зауваження щодо необ`єктивного службового розслідування, невідповідність обставин викладених у службовій записці, а також не надання на її неодноразові звернення всіх матеріалів службового розслідування та на інші порушення, які допущені комісією.

26. 28.08.2017 Голова дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України на адресу Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 одноособово вніс подання щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

27. 01.09.2017 позивач на адресу Голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України та Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України подала зауваження щодо невідповідності проведення службового розслідування, ненадання на ознайомлення матеріалів розслідування та акта розслідування для надання пояснення, які отримано останнім о 16-35 год 01.09.2017.

28. 28.09.2017 наказом № 380-к Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за неналежне виконання посадових обов`язків, а саме: грубого та систематичного порушення правил внутрішнього службового розпорядку Міністерства аграрної політики та продовольства України, затверджених протоколом загальних зборів державних службовців Мінагрополітики від 14.11.2016 №6.

29. Уважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

30. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом)

Частина друга статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Міністерство аграрної політики та продовольства України у своїй діяльності керується Конституцією України, Кодексом законів про працюю України від 10.12.1971 року №322-VІІІ (далі-КЗпП України), Законом України «Про держану службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі-Закон № 889-VIII), Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 (далі -Порядок № 950).

32. Статтею 17 Закону №889-VIII визначено, що повноваження керівника державної служби здійснюють: у Секретаріаті Кабінету Міністрів України - Державний секретар Кабінету Міністрів України; у міністерстві - державний секретар міністерства, та інші.

Керівник державної служби: здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни в державному органі; розглядає скарги на дії або бездіяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; створює належні для роботи умови та їх матеріально-технічне забезпечення; здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

Згідно статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Статтею 65 Закону № 889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Згідно статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

Статтею 71 Закону № 889-VIII визначено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

До участі у проведенні службового розслідування суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці.

До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необ`єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування.

Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

33. Згідно з пунктом 2 Порядку №950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

Згідно з пунктом 4 Порядку №950 службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від здійснення повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, якщо інше не передбачено Конституцією України.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від здійснення повноважень за рішенням керівника органу до закінчення розгляду справи судом.

У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від здійснення повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаного з таким відстороненням.

Відповідно до пункту 5 Поряду №950 керівник органу, за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов`язкові для виконання доручення.

Згідно з пунктом 6 Поряду №950 члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об`єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується такого розслідування.

Членам комісії надається право: отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших працівників органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування; ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування; отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника органу; використовувати за погодженням з особами, які опитуються (надають пояснення, консультації) з питань службового розслідування, аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень та свідчень; вести протокол засідання комісії.

У разі відмови особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, надати пояснення члени комісії складають відповідний акт.

Відповідно пункту 7 Порядку №950 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Згідно з пунктом 8 Порядку №950 за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

У разі виявлення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення комісія подає керівникові органу пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

Члени комісії мають право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до акта.

Відповідно до пункту 9 Порядку №950 акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом.

Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.

У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомила комісію про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування.

У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті.

Знімати копії з акта службового розслідування до подання його на розгляд керівника органу забороняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 950 акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.

За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

У разі виявлення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення комісія подає керівникові органу пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

34. Із змісту Положення про Департамент роботи з персоналом Міністерства аграрної політики та продовольства України затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 лютого 2017 року №51 (далі -Положення №51) вбачається, що Департамент у своїй діяльності керується Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України "Про державну службу" та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затверджени постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119, наказами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно розділу 2 Положення № 51 основними завданнями Департаменту є, зокрема: реалізація державної політики з питань управління персоналом, соціально-трудових відносин в апараті Міністерства; забезпечення здійснення керівником державної служби своїх повноважень з питань управління персоналом.

Відповідно розділу 3 Положення № 51 Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: проводить роботу щодо створення сприятливого організаційного та психологічного клімату, формування корпоративної культури у колективі, розв`язання конфліктних ситуацій; за дорученням керівника державної служби перевіряє дотримання вимог законодавства про працю та державну службу, правил внутрішнього службового розпорядку в Міністерстві; здійснює контроль за додержанням законодавства про державну службу, про працю та станом управління персоналом у ЦОВВ, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Міністерства; ознайомлює державних службовців з правилами внутрішнього службового розпорядку Міністерства, посадовими інструкціями та іншими документами з проставленням ними підписів та дати ознайомлення.

Згідно розділу 4 Положення № 51 департамент має право, зокрема: спільно з іншими структурними підрозділами перевіряти і контролювати дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку, вимог законодавства про працю та державну службу в апараті Міністерства, підпорядкованих структурах спільно з іншими структурними підрозділами.

Одержувати у встановленому порядку від структурних підрозділів апарату Міністерства, ЦОВВ, державних органів та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих структур інформацію, необхідну для виконання покладених на Департамент функцій.

Вносити керівництву Міністерства пропозиції з питань удосконалення роботи Департаменту, підвищення ефективності державної служби, залучати працівників структурних підрозділів Міністерства, за погодженням з їх керівниками, до виконання окремих завдань і заходів щодо дотримання трудового законодавства та законодавства про державну службу тощо.

Покладення на Департамент завдань, не передбачених цим Положенням і таких, що не стосуються питань управління персоналом, організаційного розвитку та державної служби, не допускається.

35. Згідно з статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

37. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.

38. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, із змісту висновку щодо наявності дисциплінарного проступку у діях ОСОБА_1 від 28.07.2017 встановлено, що комісія встановила порушення нею правил внутрішнього службового розпорядку, зокрема відсутність на робочому місці до 3 годин 7 разів; відсутність на робочому місці понад 3 годин 3 рази, із них один раз з поважних причин - 01.06.2017 брала участь у робочій нараді в клубі Кабінету Міністрів України, 08.06.2017 можливо була залучена в організаційних заходах в рамках міжнародної виставки «АГРО-2017» та 31.05.2017 щодо відсутності не надано пояснень та належних доказів, підтверджуючих її відсутність з поважних причин на робочому місці.

39. Однак у матеріалах службового розслідування відсутні будь-які докази, зокрема: акти про відсутність державного службовця ОСОБА_1 на робочому місці.

40. Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що твердження відповідача про відсутність позивача на робочому місці до 3 годин 7 разів; відсутність на робочому місці понад 3 годин 3 рази не підтверджені належними та допустимими доказами, спростовується відсутністю актів про відсутність державного службовця на робочому місці, як передбачено Типовими правилами внутрішнього службового розпорядку.

41. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли, як докази, на які посилається відповідач, як на підставу правомірності своїх дій, два аркуші на яких зазначено періоди входу та виходу з Міністерства лише ОСОБА_1 , а також фотокопії, оскільки не можливо встановити їх належність хто саме на них зображений. При цьому, вказані документи не посвідчені та не підписані посадовою особою відповідача, у вказаних додатках не зазначено об`єктивно повну та достовірну інформацію, які поставлені в основу прийняття висновку та подання для притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .

42. Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з тим, що висновок дисциплінарної комісії про відсутність позивача на робочому місці без поважних причин є безпідставним та необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази недодержання правил внутрішнього розпорядку. При цьому, з висновками службового розслідування та поданням на підставі якого було прийнято спірний наказ, не ознайомлено позивача, чим порушено норми чинного законодавства України.

43. Також у матеріалах службового розслідування відсутні відомості, письмові докази, що комісією встановлено та доведено факти зловживання службовим становищем, та інші обставини, які сталим підставою для проведення службового розслідування. Також у матеріалах відсутні докази про те, що Державним секретарем Міністерства аграрної політики та продовольства України прийнято рішення та надано доручення Департаменту по роботі з персоналом проводити перевірку дотримання правил внутрішнього розпорядку ОСОБА_1 .

44. Необхідною умовою для накладення дисциплінарного стягнення є вина працівника щодо порушення трудової дисципліни, яка має бути обов`язково доведена роботодавцем. Не можна вважати порушення трудової дисципліни вчинення працівником певних протиправних дій чи бездіяльності з не залежних від нього причин.

45. Інші доводи касатора не впливають на правильне вирішення по суті цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій.

46. З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій.

47. У зв`язку з цим, відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ІХ. Судові витрати

48. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.

2. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року в справі №824/773/17-а залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий : О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С.А. Уханенко