Справа № 357/1267/20

2-к/357/1/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді- Бондаренко О. В., при секретарі- Бондаренко Н. В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 , про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного (білоруського) суду,-

В С Т А Н О В И В :

04.02.2020 року ОСОБА_1 звернулася через Центральне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Білоруського суду, в якому просить визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення іноземного суду, а саме: судового наказу суду Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь №2-462/2015 від 08.01.2015 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь на утримання дітей в розмірі 33% всіх видів його заробітку чи іншого доходу щомісячно, який набрав законної сили 20.01.2015 року, та ухвали суду Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь від 03.10.2019 року про зміну порядку виконання судового наказу від 08.01.2015 року, яка набрала законної сили 19.10.2019 року.

07.02.2020 року на адресу боржника направлено лист про надання в місячний строк, а саме до10.03.2020 року, можливих заперечень чи пояснень щодо клопотання.

ОСОБА_2 повідомлення та копію клопотання з додатками отримав 13.02.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, у встановлений судом строк заперечень проти клопотання не надав.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 16.03.2020 року вказане клопотання було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, причини нявки суд не повідомив, клопотання про перенесення судового засідання до суду не подав.

Відповідно до ч.5 ст. 467 ЦПК України, неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Дослідивши надані письмові матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до ст. 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Між Республікою Білорусь і Україною питання надання правової допомоги врегульовані Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яка була підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року, та ратифікована Законом України від 10 листопада 1994 року.

Розділом 3 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, яка ратифікована Україною 10.11.1994 року передбачено визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні.

У відповідності до ст. 54 Конвенції клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у ст. 51 Конвенції (зокрема рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов`язань, рішення судів по кримінальних справах про відшкодування збитку) розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання. Суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійсненепримусове виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно судового наказу суду Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь №2-462/2015 від 08.01.2015 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 33% всіх видів його заробітку чи іншого доходу щомісячно, який набрав законної сили та на території Республіки Білорусь не виконаний, що підтверджено матеріалами справи ( а.с.4-8).

Відповідно до довідки суду Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь, судовий наказ суду Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь від 08 січня 2015 року набрав законної сили 20 січня 2015 року, та перебував на виконанні на території Республіки Білорусь по 23 березня 2016 року, ухвала суду Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь від 03.10.2019 року про зміну порядку виконання судового наказу від 08.01.2015 року, також набрала законної сили 19.10.2019 року.

Отже, в силу положень ст.463 ЦПК України, яка визначає строки пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання, судом беззаперечно встановлено, що станом на час розгляду питання про надання дозволу на примусове виконання рішення суду строк пред`явлення його до примусового виконання не закінчився.

Відповідно до статей 51, 52, 53, 54 Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року судовий наказ суду Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь від 08 січня 2015 року та ухвала суду Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь від 03.10.2019 року про зміну порядку виконання судового наказу від 08.01.2015 року,підлягають визнанню та примусовому виконанню в Україні.

Відповідно до ч. 7 ст. 467 ЦПК України, якщо судове рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Згідно довідки по виконавчому провадженню №459/02 (а.с. 8), виданої Відділом примусового виконання Ленінського району м. Брест, щодо виконавчого листа №2-462 від 08.01.2015 року виданий судом Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь відносно боржника ОСОБА_2 , про стягнення аліментів в розмірі 33% від всіх видів заробітку на користь ОСОБА_3 , вбачається що стягнення по вищевказаному виконавчому документу не здійснювалося, заборгованість станом на 23.03.2016 року складає 85 620 425 рублів.

Підстав для відмови у задоволенні клопотання, передбачених ст. 468 ЦПК України, ст.55 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, судом не встановлено, строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні, встановлений законом, не пропущено.

Таким чином, суд вважає за можливе надати дозвіл на примусове виконання в Україні вказаного вище судового наказу суду Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь №2-462/2015 від 08.01.2015 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 33% всіх видів його заробітку чи іншого доходу щомісячно, та ухвали суду Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь від 03.10.2019 року про зміну порядку виконання судового наказу від 08.01.2015 року, починаючи з 06.01.2015 року.

Керуючись ст. 462-467 ЦПК України, статтями 2-7, 9 Закону України Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів, ст.ст.51-55 Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 , про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного (білоруського) суду, задовольнити.

Надати дозвіл на примусове виконання в Україні судового наказу суду Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь №2-462/2015 від 08.01.2015 року, яким з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 33% всіх видів його заробітку чи іншого доходу щомісячно, який набрав законної сили 20.01.2015 року та ухвали суду Ленінського району м. Брест Республіки Білорусь від 03.10.2019 року, про зміну порядку виконання судового наказу від 08.01.2015 року, яка набрала законної сили 19.10.2019 року, починаючи з 06.01.2015 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 24.04.2020 року.

СуддяО. В. Бондаренко