Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27 квітня 2020 року Справа № 280/6445/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795)
Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, код ЄДРПОУ 26316700)
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 1), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області в частині визначення розміру моєї надбавки за вислугу років у період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та бездіяльності, що полягала у не проведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку;
зобов`язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області перерахувати та виплатити за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів та боржників нарахованих коштів" (з урахуванням різниці виплаченої суми) за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року надбавку за вислугу років в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: від окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, та з урахуванням компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати";
зобов`язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів та боржників нарахованих коштів" нарахованих коштів (з урахуванням різниці виплаченої суми) за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно з урахуванням компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати";
зобов`язати Державну судову адміністрацію України за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів та боржників нарахованих коштів" нарахованих коштів здійснити фінансування Територіальному управлінню державної судової адміністрації України в Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати виходячи з розрахунку надбавки за вислугу років ч. 4 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року.
Ухвалою суду від 27.12.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 20.01.2020.
В підготовчому засіданні 20.01.2019 відкладено підготовче засідання на 11.02.2020
11.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 24.03.2020.
24.03.2020 було призначено підготовче засідання на іншу дату у зв`язку з лікарняним судді на 07.04.2020.
Ухвалою суду від 07.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 27.04.2020.
Позивач у позовній заяві просив розглядати справу без його участі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що зі змісту розрахункових листів слідує, що працюючи на посаді судді позивачу виплачувалися: середня заробітна плата для оплати часу щорічної (додаткової) відпустки; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; допомога по тимчасовій непрацездатності; премії щомісячні та до свят. Разом з тим, позивач вважає протиправними дії та бездіяльність відповідача, щодо нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років виходячи із суми розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас, без урахування інших виплат та надбавок, що зазначені в розрахункових листах. Також, позивач звертав увагу на те, що нарахування та виплати сум недоплаченої надбавки за вислугу років та недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за оскаржувані періоди підлягають індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», з виплатою компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Від відповідача 1 та 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, оскільки Закон України «Про статус суддів» не містив поняття «загальна сума щомісячного заробітку», а положення постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року № 865 судом неконституційними не визнавалися, надбавка за вислугу років позивачу нараховувалася у період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2010 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас. Також, відповідач вказував на те, що у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року включно діяли норми законодавства, що передбачали нарахування та виплату надбавки за вислугу років, виходячи із посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас. Окрім того, Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік», які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів. Крім того, відповідач звертав увагу на те, що заробітна плата за час відпустки, допомога по тимчасовій непрацездатності та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не були визначені у частині 1 статті 44 Закону України «Про статус суддів» як складові заробітної плати судді, а тому не підлягають перерахунку. Окрім того, на момент звернення до суду позивачу не були нараховані суми заявленої ним у адміністративному позові надбавки за вислугу років до заробітної плати за спірні періоди, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Від відповідачів 1 та 2 було подано до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
ОСОБА_1 працював на посаді судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з 16.09.2001 року до 22.09.2016 року.
З 23.09.2016 року на підставі постанови ВР України суддя у відставці.
Наказом ТУ ДСА в Запорізькій області від 13.06.2005 № 167 з 10.06.2005 року позивачу встановлено доплату до посадового окладу за присвоєний 3 кваліфікаційний клас.
Наказом ТУ ДСА в Запорізькій області від 22.06.2006 № 157 з 14.06.2006 року позивачу було встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 25 % від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
З розрахунку заробітної плати (за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2011),який був долучений відповідачем 2 до матеріалів справи, судом встановлено, що з 14.06.2011 позивачу було встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30 %.
На звернення позивача від 19.11.2019 ТУ ДСА в Запорізькій області 16.12.2019 надало відповідь № М-70/08-02/3613 та розрахунок, з якого вбачається, що при визначені розміру заробітної плати за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року позивачу включалися лише посадовий оклад та надбавка за кваліфікаційний клас, а з 01.03.2008 по 17.05.2011 нараховувалася доплата за вислугу років у розмірі 25% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
Не погодившись з діями та бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати надбавки за вислугу років виходячи із суми розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас без врахування інших виплат та надбавок, що зазначені в розрахункових листах, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року № 2862-XII, який втратив чинність 01.01.2012 року, передбачалося, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Згідно з ч.4 ст. 44 Закону України "Про статус суддів", суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
З 01.01.2007 року вказана вище надбавка мала нараховуватися відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України "Про статус суддів".
Положеннями п.п. "б" п.п 2 п. 61 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у абзаці другому частини четвертої статті 44 Закону України "Про статус суддів" слова "загальної суми щомісячного заробітку" замінено словами "посадового окладу".
Отже, надбавка за вислугу років мала розраховуватися в тих же відсотках, проте не від загальної суми щомісячного заробітку, а від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 року №19, якою затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", зазначену постанову було доповнено пунктом 2-2 такого змісту: "Суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п`ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 положення підпункту "б" підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, після 22 травня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - Закон № 2862-XII та Постанова № 865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років.
Згідно ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч. 3 ст. 22 Конституції України).
Враховуючи наведене, виходячи із визначених у ч. 3 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні бази обчислення суддям набавки за вислугу років після 22 травня 2008 року - дати винесення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - слід застосовувати положення Закону № 2862-XII, який має вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт - Постанову № 865.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права у спірних правовідносинах міститься в постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 816/301/16 та від 03 жовтня 2019 року у справі № 0840/3371/18, які враховуються судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.
При цьому суд враховує, що Законами про Державний бюджет України 2007, 2010, 2011 роки не встановлювалися обмеження щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям, як це було зроблено підпунктом "б" підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Вказана норма ставить у залежність суму заробітної плати за період відпустки від виплат, які нараховуються особі за 12 календарних місяців роботи.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року за № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" посадовим особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови: у разі надання відпустки виплачується додатковий посадовий оклад відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону України "Про статус суддів", а також надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх середньомісячної заробітної плати.
Отже, вказані вище виплати заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань взаємозалежні від заробітної плати судді.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" зазначено, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
З огляду на вказане, суд зазначає що, заробітна плата за час відпустки, допомога по тимчасовій непрацездатності та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань підлягають перерахунку, оскільки вони входять до складових заробітної плати суддів.
Щодо застосування Законів України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", суд зазначає таке.
Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Ст. 3 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Суд звертає увагу, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст. 1- 3 вказаного Закону дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) згідно із нормами статей 1 та 2 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг. Об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Відповідно до ст. 4 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Частиною 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі, заробітна плата (грошове забезпечення).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 частини 4 вищевказаного Порядку).
Таким чином, індексація заробітної плати є її складовою частиною та в умовах зростання цін її віднесено до державних соціальних гарантій, що є обов`язковим для підприємств, установ та організацій всіх форм власності. Несвоєчасна виплата заробітної плати є підставою для виплати компенсації.
Оскільки предметом позову є перерахунок складових заробітної плати для цілей обчислення розміру надбавки за вислугу років, а перерахунку підлягають виплати нараховані та одержані позивачем, то саме відповідач має перераховувати конкретні складові заробітної плати, які нараховувались та отримувались позивачем.
Посилання відповідачів на відсутність законодавчо закріпленого визначення поняття «загальна сума щомісячного заробітку» та «інші виплати» не може бути підставою для не врахування при визначенні суми надбавки за вислугу років інших виплат та надбавок, зокрема, щомісячних премій, премій до свят та інших надбавок, оскільки стаття 44 Закону України «Про статус суддів» 15 грудня 1992 року № 2862-XII, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначала, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області здійснити виплати за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень на користь суддів та працівників апаратів судів" та здійснити фінансування Територіального управлінню державної судової адміністрації України в Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплат позивачу, суд зазначає наступне.
Відповідно до Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19 Державна судова адміністрація України (ДСА України) є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.
Територіальними органами ДСА України є територіальні управління Державної судової адміністрації України.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з держаних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон № 4901) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (Порядок) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 6 Порядку визначено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
-заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній;
- оригінал виконавчого документа;
- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
Відповідно до п. 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у п.6 цього Порядку.
Підпунктом 2 пункту 25 Порядку № 845 передбачено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому п.п. 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів та працівників апаратів судів, здійснюється у порядку черговості відповідно до вимог чинного законодавства України Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
Так, у Законі України "Про державний бюджет України на 2019 рік" та у Законі України "Про державний бюджет України на 2020 рік" затверджена бюджетна програма КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства виконання рішення суду неможливе через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету, а здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
При цьому, законодавством передбачений інший законний спосіб виконання подібних судових рішень, а саме - шляхом стягнення коштів з Державного бюджету України за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів".
Таким чином, виконання рішення суду ухвалених на користь суддів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» не залежить від ТУ ДСА або від ДСАУ та виконується шляхом безспірного списання визначених судом коштів Державною казначейською службою України.
Враховуючи, що відповідач 2 не є головним розпорядником коштів і як бюджетній установі йому не виділялися кошти на виконання рішення суду, то відповідач не може виконати рішення суду в силу об`єктивних причин, які від нього не залежать, а відповідач 1 не може в силу норм чинного законодавства здійснити фінансування ТУДСАУ в Запорізькій області за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою 0501150, так як такі рішення виконується Державною казначейською службою України шляхом безспірного списання коштів.
Водночас, задовольняючи позовні вимоги суд повинен встановити спосіб та порядок виконання судового рішення.
З огляду на викладе вище, суд вважає, що виплата недоотриманої суддівської винагороди на користь позивача з бюджетної програми 0501150 саме відповідачем 2 та фінансування відповідачем 1 відповідача 2 не є вірним способом захисту. Тому суд вважає вірним способом захисту стягнення недоотриману суддівську винагороди на користь позивача шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не доведено правомірність вчинених дій, що зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу положень Закону України «Про судовий збір», то судові витрати на користь позивача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, код ЄДРПОУ 26316700)- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, що полягали у не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років до заробітної плати за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно, у відповідності до частини 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів».
Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно надбавку за вислугу років в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавки за виконання особливо важливої роботи, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань.
Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди.
Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати ОСОБА_1 на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати ОСОБА_1 на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Стягнути на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" нараховану Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Запорізькій області недоплачену суму надбавки за вислугу років в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавки за виконання особливо важливої роботи, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно.
Стягнути на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" нараховану Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Запорізькій області недоплачену суму заробітної плати за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно з урахуванням компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно.
Стягнути на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" нараховану Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Запорізькій області на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Стягнути на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" нараховану Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Запорізькій області на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення виготовлено в повному обсязі 27.04.2020.
Суддя О.В. Конишева
