ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2020 року

Київ

справа №816/1506/16

адміністративне провадження №К/9901/26758/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 (суддя Удовіченко С.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 (судді: Бондар В.О. (головуючий), Калитка О.М., Кононенко З.О.) у справі №816/1506/16 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Укроліяпродукт» до Головного ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з додатковою відповідальністю «Укроліяпродукт» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.08.2016 №0002941402, яким застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1 004 590,30 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про наявність рішення суду про стягнення з компанії ARCOR GmbH суми боргу за зовнішньоекономічним контрактом №20150326-UP, укладеним 05.06.2015 ТДВ "Укроліяпродукт" з нерезидентом АRCOR GmbH, яке викладене з урахуванням вимог законодавства Німеччини, згідно якого укладено контракт та яким сторони зобов`язалися керуватися при виникненні спірних питань. При цьому, позивач зауважував на наявність обставин, які є надзвичайними та невідворотними, а саме, припинення діяльності компанії ARCOR GmbH.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність застосування до позивача пені, згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки компанія АRCOR GmbH припинила свою діяльність, що свідчить про наявність обставин, які є надзвичайними та невідворотними, а вимоги позивача були враховані та відображені керуючим в ліквідаційному балансі компанії АRCOR GmbH.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ «Укроліяпродукт» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.06.2015 по 01.07.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.08.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267, в якому зафіксовано порушення Товариством вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні зовнішньоекономічного контракту №20150326-UP, укладеного 05.06.2015 ТДВ «Укроліяпродукт» з нерезидентом компанією АRCOR GmbH.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 05.06.2015 №20150326-UP, укладеними ТДВ «Укроліяпродукт» з нерезидентом компанією АRCOR GmbH, Німеччина, обґрунтовано тим, що на час перевірки мало місце ненадходження товару в терміни зазначені в пункті 3.1 контракту - 4,5 місяці з моменту отримання продавцем авансового платежу, тобто до 04.11.2015, а з урахуванням висновків Мінекономрозвитку України від 11.08.2015 №730 та від 17.11.2015 №1027 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом - до 18.02.2016. В ході проведення перевірки Товариством не надано позовні заяви до суду про стягнення заборгованості з нерезидента, ухвали суду про прийняття до розгляду позовної заяви та порушення провадження по справі та рішення суду про стягнення суми заборгованості з нерезидента компанії АRCOR GmbH, Німеччина. Під час перевірки сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору не надавався. Станом на 01.07.2016 в бухгалтерському обліку підприємства по рахунку №632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» при виконанні контракту від 05.06.2015 №20150326-UP рахується дебіторська заборгованість в сумі 85200,00 євро (2498980,84 грн). Таким чином позивачем порушено терміни розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, що є підставою для застосування пені.

На підставі акта перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 №0002941402.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Судами також встановлено, що 05.06.2015 ТДВ «Укроліяпродукт» укладено зовнішньоекономічний контракт №20150326-UP з нерезидентом компанією АRCOR GmbH, Zellerstr. 22, 64720 Michelstadt, Німеччина, яке було зареєстроване в торговому реєстрі В.

Згідно контакту від 05.06.2015 №20150326-UP та специфікації SP-1 до нього покупець замовив обладнання для видування ПЕТ - пляшок MultiBLOW 2 та сплатив за нього передоплату в розмірі 30% вартості обладнання, що складає 85200 євро, після чого продавець зобов`язаний був почати виготовлення обладнання, яке потребувало тривалого строку.

Термін поставки обладнання визначено сторонами контракту в пункті 3.1 контракту, а саме - 4,5 місяці з моменту отримання продавцем авансового платежу, тобто до 04.11.2015.

У зв`язку зі складністю технічних процесів виготовлення замовленого обладнання, тривалим терміном узгодження всіх технічних даних по форматах та зразках матеріалів (пункти 3.1.2, 3.3. контракту), а також несвоєчасністю надання рахунку на оплату другої частини вартості обладнання згідно з пунктом 5.1.2 контракту, враховуючи складність замовленого обладнання, сторони контракту дійшли згоди щодо перенесення строків оплати другого платежу та строків поставки обладнання, про що уклали додаткову угоду №2 до контракту.

Також судами встановлено, що ТДВ «Укроліяпродукт» отримано висновки на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 05.06.2015 №20150326-UP, а саме, висновок від 11.08.2015 №730 щодо продовження строків розрахунків до 03.11.2015 та висновок від 17.11.2015 №1027 щодо продовження строків розрахунків до 18.02.2016 (а.с. 133-134).

Таким чином, фактично кінцевим строком розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом є 18.02.2016.

За умовами пункту 15.3 зовнішньоекономічного контракту від 05.06.2015 №20150326-UP, погодженого сторонами контракту, доказом дії і тривалості одного з перерахованих у пункті 15.1 обставин є довідка Тогово-промислової палати тієї території, на якій діють ці обставини. Продавець та (або) покупець може надати й інші докази існування таких обставин.

Згідно з пунктом 16.3 вищезазначеного контракту правом, регулюючим даний контракт, є право Федеративної Республіки Німеччина.

Відповідно до Ухвали Місцевого суду м. Дармштадт від 05.08.2015, згідно з ст.21, 22 та Положенням про порядок проведення конкурсного провадження Німеччини призначено конкурсного управляючого (тимчасового ліквідатора) компанії АRCOR GmbH, якому доручено перевірити підстави відкриття конкурсного провадження, в тому числі і сформувати баланс з визнаними вимогами.

Рішенням Місцевого суду м. Дармштадт від 01.10.2015 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність АRCOR GmbH, законодавчим актом, що регулює дане питання за законодавством Німеччини є Кодекс про неплатоспроможність.

Відповідно до рішення Місцевого суду м. Дармштадт 01.10.2015 призначений керуючий, у якого реєструються претензії кредиторів. При цьому, вказано що кредитори, чиї вимоги визнані (затверджені), не повинні бути поінформовані. Керуючий підтвердив зарахування вимог ТДВ «Укроліяпродукт», що відповідає вимогам параграфа 179 Кодексу про неплатоспроможність. Тобто, суд зарахував вимоги ТДВ «Укроліяпродукт» за зовнішньоекономічним контрактом від 05.06.2015 №20150326-UP в сумі 85200,00 євро шляхом затвердження звіту призначеного конкурсного управляючого (тимчасового ліквідатора) рішенням 01.10.2015 Місцевого суду м. Дармштадт.

Також судами встановлено, що на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність компанії АRCOR GmbH у позивача не було підстав щодо звернення до суду про стягнення передплати, так як не настав строк поставки (строк виконання зобов`язань компанією АRCOR GmbH за укладеним контрактом). Крім того, сума передплати 85200,00 євро визнана як безспірна вимога та затверджена в загальній ліквідаційній масі, відображена в ліквідаційному балансі компанії АRCOR GmbH відповідно до рішення 01.10.2015.

Згідно з наданими Місцевим судом м. Дармштадт даними щодо записів в торговому реєстрі, компанія АRCOR GmbH припинила свою діяльність, дата відповідного запису в реєстрі 05.10.2015 (а.с. 72).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує на неврахування судами всіх обставин справи, зокрема, зазначає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою доводи відносно того, що позивачем порушено строки розрахунків в іноземній валюті, зокрема позивачем не було надано належних доказів в підтвердження форс - мажорних обставин, або позовних заяв щодо звернення до суду про стягнення заборгованості з нерезидента.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на обґрунтованість рішення судів першої та апеляційної інстанції, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Стаття 2.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

10.2. Стаття 4.

Порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

10.3. Стаття 6.

Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

11. Постанова Правління Національного Банку України від 03.06.2015 №354 2Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України»:

11.1. Пункт 1.

Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

11.2. Пункт 7.

На час дії цієї постанови інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить вимогам цієї постанови.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

13. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

14. У разі порушення встановлених строків до платника податків застосовується відповідальність у вигляді пені в визначеному розмірі, а саме 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті за кожний день прострочення.

15. При вирішенні спорів, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

17. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, в апеляцій скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

18. Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема щодо припинення діяльності компанії АRCOR GmbH, що свідчить про наявність обставин, які є надзвичайними та невідворотними, а також безспірне визнання, зарахування та відображення керуючим вимог ТДВ «Укроліяпродукт» в ліквідаційному балансі компанії АRCOR GmbH відповідно до рішення 01.10.2015, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність порушень вимог валютного законодавства з боку позивача, що свідчить про безпідставність застосування до нього пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що припинення діяльності компанії АRCOR GmbH (визнано неплатоспроможною, компанія припинила діяльність про що зроблено офіційний запис 05.10.2015) в даному випадку є надзвичайною та невідворотною обставиною, яка може бути прирівняна до форс - мажорної обставини, про яку домовились сторони згідно умов контракту (п.15.), зокрема сторони визнавали, що «правительственное вмешательство» («урядове втручання») є форс - мажором, а доказами наявності такої обставини згідно умов контракту (п.15.3) може бути не лише довідка Торгово - промислової палати, а й інші докази, відповідно рішення суду про визнання компанії неплатоспроможною та припинення її діяльності є доказом наявності такої обставини.

Посилання контролюючого органу на ненадання Товариством позовної заяви до суду про стягнення з нерезидента суми заборгованості, ухвали суду про прийняття до розгляду позовної заяви або рішення про стягнення такої заборгованості, суди обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки як встановлено судами на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність компанії АRCOR GmbH строк виконання нею своїх зобов`язань за укладеним контрактом (поставка обладнання) не настав, а відповідно підстав для звернення до суду про стягнення передплати в сумі 85200,00 євро у позивача не було.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

20. З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги контролюючого органу.

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми що регулюють спірні правовідносини, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №816/1506/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду