ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2020 року

Київ

справа №826/20146/15

адміністративне провадження №К/9901/25390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 (головуючий суддя - Губська О.А., судді: Парінов А.Б., Беспалов О.О.) у справі №826/20146/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату податкового боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0008811701 від 13.03.2015;

- податкові повідомлення-рішення від 28.04.2015 №0015321701, №0015281701;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.04.2015 №0015351701.

2. Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю дій службових осіб Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві при проведенні документальної планової виїзної перевірки суб`єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, з огляду на порушення порядку проведення такої перевірки, зокрема, несвоєчасного вручення позивачу копії наказу про проведення перевірки, що на думку останнього, свідчить про незаконність висновків відповідача викладених в акті від 16.03.2015 №373/17-01/ НОМЕР_1 та протиправність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, вимоги, та рішення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2016 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю проведення перевірки позивача та відсутністю в діях контролюючого органу порушення процедури проведення документальної планової виїзної перевірки за результатами якої складено акт від 16.03.2015 №373/17-01/ НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення. Також, судом було надано правову оцінку господарським операціям позивача у спірному періоді та формуванню за їх наслідками даних податкового обліку.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2016 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позовних вимог, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з підстав несвоєчасного отримання копії наказу від 10.02.2015 №238, є належним способом захисту своїх прав у розумінні статті 81 Податкового кодексу України. Також суд зазначив, що наслідки, які можуть бути застосовані до платника податків, який відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, не передбачають проведення планової виїзної документальної перевірки у приміщенні контролюючого органу, складання акта та прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами її проведення, а тому вимоги про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату податкового боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі №826/20146/15 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування у сфері роздрібної торгівлі продуктами харчування, тютюновими виробами та алкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на I квартал 2015 року, відповідачем 10.02.2015 видано наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) №238, відповідно до якого головним державним ревізорам-інспекторам відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві необхідно було провести документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) з 23.02.2015 тривалістю десять робочих днів.

Копію наказу №238 від 10.02.2015 про проведення документальної планової виїзної перевірки та письмове повідомлення №1298/М/26-59-17-01-23 від 10.02.2015 були надіслані відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення 10.02.2015, а отримані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - 05.03.2015.

У зв`язку з не допуском посадових осіб Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до проведення документальної планової виїзної перевірки позивача за місцем здійснення його діяльності, про що свідчать акти від 23.02.2015 №27/17-01 та від 04.03.2015 №29/17-01 про недопуск до перевірки, у період з 23.02.2015 по 06.03.2015 у приміщенні контролюючого органу за адресою: АДРЕСА_3 , уповноваженими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2013 по 31.12.2014, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 16.03.2015 №373/17-01/ НОМЕР_1 .

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог статті 85, статті 138, пункту 176.1 статті 176, статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму чистого оподатковуваного доходу за 2012 рік та 2013 рік, у зв`язку з чим донараховано ПДФО в сумі 509388,45грн; пунктів 1 та 2 статті 6, пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, у зв`язку з чим не нараховано та несплачена до бюджету ЄСВ за 2012 рік та 2013 рік коштів у сумі 167832,45грн; пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов`язання та не підтверджено сум податкового кредиту з ПДВ податковими накладними за 2012 рік та 2013 рік, у зв`язку з чим донараховано ПДВ у розмірі 616474,00грн.

На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) 16.03.2015 №Ф-0008811701, згідно із якою платнику податків необхідно сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 167832,45грн; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.04.2015 №0015351701, яким на підставі пункту 3 частини одинадцятої 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 12472,26грн; податкові повідомлення-рішення від 28.04.2015 №0015321701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 925051,00грн, в з яких 616474,00грн за основним платежем та 308577,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №0015281701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 636735,57грн, з яких 509388,45грн за основним платежем та 127347,12грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Зазначені висновки контролюючого органу про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу, заниження суми податкового зобов`язання з ПДФО, заниження податкових зобов`язань з ПДВ, заниження нарахованого єдиного внеску, завищення податкового кредиту з ПДВ гуртуються виключно на підставі інформації наявної у Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві. Жодних документів пов`язаних з підприємницькою діяльністю позивач до перевірки не надав.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві вказує, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятих вимоги про сплату податкового боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Мотивуючи касаційну скаргу відповідач вказує на правомірність проведення перевірки позивача та відсутність в діях контролюючого органу порушення процедури проведення документальної планової виїзної перевірки за результатами якої складено акт від 16.03.2015 №373/17-01/ НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення. Також відповідач стверджує про ухиляння позивача від обов`язку своєчасного отримання письмових повідомлень про проведення документальної виїзної перевірки та наказу, та вказує на невжиття позивачем жодних заходів для забезпечення проведення такої перевірки. На переконання контролюючого органу, недопуск платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки не позбавляє контролюючі органи права вжити заходи до залучення такого платника до оподаткування, у тому числі, і на підставі інформації наявної у такого органу без надання первинних документів платником податків, оскільки як зазначає відповідач, такі документи до перевірки не надані безпідставно.

9. В свою чергу фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у запереченні на касаційну скаргу посилається на обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції та просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі №826/20146/15 - без змін. Зокрема, позивач посилається на необґрунтованість скарги відповідача, з огляду на наявність з боку контролюючого органу порушень вимог податкового законодавства щодо проведення виїзної документальної перевірки.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Частина друга статті 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

11.2. Пункт 42.2 статті 42.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

11.3 Пункт 45.1 статті 45.

Платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

11.4 Пункт 75.1 статті 75

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

11.4.1. Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

11.5. Пункт 77.1 статті 77.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

11.6. Пункт 77.4 статті 77.

Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

11.7. Пункт 77.6 статті 77.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно із цією нормою посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

11.8. Пункт 81.1 статті 81.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

11.9. Пункт 81.2 статті 81.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Податкове законодавство надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної виїзної перевірки за умови виконання вимог законодавства щодо ознайомлення платника податків у встановлений законом спосіб до початку проведення перевірки з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення.

13. Невиконання вимог щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених податковим законодавством копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

14. На момент виникнення спірних правовідносин законодавством було передбачено право платника податків на самостійний захист від проведення планової виїзної перевірки без пред`явлення посадовими особами контролюючого органу передбачених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України документів (направлення на проведення перевірки, копії наказу, службового посвідчення) шляхом недопуску до проведення контрольного заходу.

15. Намір посадових осіб контролюючого органу здійснити перевірку не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на недопуск до проведення контрольного заходу згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша стаття 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірна перевірка позивача проведена на підставі наказу від 10.02.2015 №238 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » та письмового повідомлення №1298/М/26-59-17-01-23 від 10.02.2015.

18. Як вказано вище, за змістом пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Конструкція вказаної правової норми передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки - вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Таким чином, платник податків має право бути повідомлений належним чином про дату та час проведення перевірки до початку проведення такої.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема копією паспорта громадянина України, що місцем проживання та реєстрації ОСОБА_1 з 11.03.2004 є: АДРЕСА_4 . Аналогічні відомості щодо місця проживання та реєстрації підтверджуються Довідкою (виписка з домової книги про склад сім`ї та прописку) від 07.10.2015 вих. № 443.

В той же час, копію наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки та письмового повідомлення відповідачем було надіслані на адресу: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, та отримано позивачем лише 05.03.2015, тобто після початку проведення перевірки.

Наведене свідчить на користь висновку про те, що контролюючим органом розпочато проведення перевірки господарської діяльності позивача без своєчасного вручення останньому копії відповідного наказу та направлень, що є порушення вимог пункту 78.4 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтовану реалізацію позивачем права, з підстав непред`явлення/ненадіслання наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки та письмового повідомлення, на недопуск посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, що оформлено актами про недопуск.

В свою чергу, як встановлено судом, контролюючим органом, в порушення положень податкового законодавства, за ініційованої до проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, фактично було проведено документальну невиїзну перевірку за наявними у контролюючого органу документами у приміщенні податкового органу.

Невиконання, в свою чергу, вимог пункту 78.4 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції в органу доходів і зборів на прийняття актів індивідуальної дії.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що податковим законодавством не передбачено право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної планової виїзної перевірки в приміщенні контролюючого органу у разі неналежного та несвоєчасного повідомлення платника податку шляхом надіслання за його податкового адресою копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення, що свідчить про протиправність проведення контролюючим органом перевірки позивача та прийняття за її наслідками актів індивідуальної дії.

19. Доводи контролюючого органу щодо навмисного ухиляння позивача від обов`язку отримання письмових повідомлень про проведення документальної перевірки та ознайомлення з направленням на перевірку, не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.

20. Також, суд звернув увагу на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зважаючи, що висновки спірного акта перевірки обґрунтовані лише ненаданням платником документів на підтвердження його господарської діяльності, у березні 2015 року та у серпні 2015 року звертався до контролюючого органу із листом (отримано ДПІ 26.08.2015) та просив провести відносно нього документальну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2013 по 31.12.2014, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

Втім, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві листом від 09.08.2016 повідомила позивачу про заборону контролюючому органу відповідно до абзацу другого пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, не врахувавши ту обставину, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться, зокрема, на звернення такого платника податків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 20, 42, 75, 78, 81 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві слід залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі №826/20146/15 - без змін.

22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі №826/20146/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду