ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року

Київ

справа №2040/6204/18

адміністративне провадження №К/9901/14090/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року (суддя Сліденко А.В.)та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року (судді: Присяжнюк О.В., Бенедик А.П., Мельнікової Л.В. ) у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1. ) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 279/1 від 29 січня 2018 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; зобов`язати відповідача виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих відомості про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, внесені на підставі наказу Міністерства юстиції України № 279/1 від 29 січня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дисциплінарне стягнення у вигляді попередження було накладено на позивача за відсутності передбачених законом підстав і зі спливом визначеного законом строку, від проведення перевірки своєї діяльності у спірних правовідносинах він не відмовлявся, а тому відповідний наказ підлягає скасуванню, а відомості щодо цього - виключенню з Єдиного реєстру арбітражних керуючих.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 279/7 від 29 січня 2018 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що 13 листопада 2017 року виявлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, проте, рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення за вчинення цього проступку прийнято відповідачем лише 29 січня 2018 року, тобто більше ніж через два з половиною місяця з дня виявлення проступку. За таких обставин, суди дійшли висновку, що наказ Міністерства юстиції України № 279/7 від 29 січня 2018 року протиправний, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що винесення Міністерством юстиції України рішення відбулось поза межами визначеного законодавством строку.

Позиція інших учасників справи.

Від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено колегію суддів для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: суддя - доповідач Білоус О.В., судді: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 522/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 522/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 522/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати суддів: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л. О., Соколов В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області 20 жовтня 2017 року за № 65 повідомлено ОСОБА_1 про проведення планової невиїзної перевірки тривалістю з 13 листопада 2017 року по 17 листопада 2017 року і про необхідність у перший день перевірки надати до органу контролю документи, визначені в переліку, а саме: сформовані справи, окремо по кожному боржнику.

Актом Головного територіального управління юстиції у Харківській області № 66 від 13 листопада 2017 року встановлено, що позивачем не надано пояснень щодо предмету перевірки та необхідних документів.

Документи для проведення перевірки були подані позивачем до Головного територіального управління юстиції у Харківській області 14 листопада 2017 року.

За результатами розгляду листа-пропозиції Головного територіального управління юстиції від 15 листопада 2017 року, в.о. директора Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України (в подальшому - Департамент) до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія) направлено подання № 1055 від 27 листопада 2017 року про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Згідно копії витягу протоколу Дисциплінарної комісії № 67/01/08 від 10 січня 2018 року, за результатами розгляду вищезазначеного подання вирішено: застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання № 1055 від 27 листопада 2017 року; внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; рекомендувати Департаменту на підставі подання Комісії про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення: а) підготувати проект наказу про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; б) внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

За поданням Дисциплінарної комісії № 792 від 10 січня 2018 року наказом Міністерства юстиції України № 279/7 від 29 січня 2018 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Не погодившись із вищезазначеним наказом відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-Х11 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до статті 105 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно зі статтею 107 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-Х11 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до частини четвертої статті 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Статтею 108 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики. Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до пунктів 15, 16 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Мінюсту від 11 січня 2013 року № 81/5, на засіданні Комісії, на якому буде розглянуто подання про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, запрошується арбітражний керуючий, стосовно якого розглядається таке питання, який має право давати додаткові пояснення по суті питання. На засідання Комісії, на якому буде розглянуто подання про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, внесеного структурним підрозділом за результатом позапланової перевірки, підставою для проведення якої була заява або скарга фізичної або юридичної особи, може бути запрошений відповідний заявник або скаржник, який може давати додаткові пояснення по суті питання. Комісія може прийняти рішення за відсутності заявника, скаржника або арбітражного керуючого, стосовно якого розглядаються подання про застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно із пунктом 17 цього Положення обговорення питань, що розглядаються під час засідання Комісії, і рішення, що приймаються Комісією, оформляються протоколом, який підписується усіма присутніми на засіданні членами Комісії протягом двох робочих днів після цього засідання Комісії. Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, прийняте Комісією рішення. Протоколи засідання Комісії зберігаються у структурному підрозділі.

Відповідно до абзацу 2 пункту 22 Положення строк внесення структурним підрозділом на розгляд Комісії подання про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, його розгляду Комісією та прийняття рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення не може перевищувати двох місяців з дня виявлення проступку та одного року з дня його вчинення.

Пунктом 7.5. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок № 1284/5) передбачено, що рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Положеннями пункту 7.6. Порядку № 1284/5 встановлено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Відповідно до пункту 7.6.1. Порядку № 1284/5 на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Згідно з пунктом 7.6.2. Порядку № 1284/5 на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що повноваження приймати рішення про застосування дисциплінарних стягнень до арбітражних керуючих за наявності підстав належить Дисциплінарній комісії, однак органом уповноваженим накладати дисциплінарні стягнення на арбітражних керуючих є виключно державний орган з питань банкрутства, яким визначено Міністерство юстиції України.

За такого правового регулювання рішення Комісії про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень реалізуються шляхом винесення наказів про накладення дисциплінарних стягнень за відповідними поданнями Комісії єдиним уповноваженим на це державним органом з питань банкрутства - Міністерством юстиції України.

Системний аналіз статей 105, 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дає підстави для висновку, що арбітражний керуючий може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, яким вважається винне невиконання або неналежне виконання ним своїх обов`язків.

Накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого здійснюється за поданням Дисциплінарної комісії, яка, в свою чергу, при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховує ступінь вини, тяжкість вчиненого проступку, наявність раніше застосованих дисциплінарних стягнень, а також інші обставини вчинення арбітражним керуючим порушення.

При цьому, акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень.

Слід зауважити, що у пункті 4.7.1. Порядку № 1284/5 міститься чіткий та вичерпний перелік, що саме вважається відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки, це, насамперед:

-відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю в повідомленні про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки;

-безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю;

-ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим;

-безпідставна відмова арбітражного керуючого в доступі комісії та інших осіб на територію, до будівель, споруд та інших приміщень боржника (банкрута) у випадках, передбачених цим Порядком, або до приміщення контори (офісу) арбітражного керуючого.

Повідомлення від 20 жовтня 2017 року №65 «Про проведення планової невиїзної перевірки» одержано позивачем 23 жовтня 2017 року, тобто завчасно до дати початку перевірки.

Текст вказаного повідомлення містив достатньо чіткий та однозначний порядок зносин між арбітражним керуючим та органом контролю, а саме: визначав місце та спосіб подання документів арбітражним керуючим (через відділ організаційної роботи, документування та контролю ГТУ юстиції у Харківській області); визначав дії арбітражного керуючого (прибуття до ГТУ юстиції у перший день перевірки); визначав обсяг документів та критерії їх відносності.

Відповідно до матеріалів справи, 13 листопада 2017 року позивач не надав ГТУ юстиції пояснень та документів у порядку, визначеному у одержаному повідомленні від 20 жовтня 2017 року №65 «Про проведення планової невиїзної перевірки», тому Головне територіальне управління юстиції у Харківській області правомірно склало актом № 66 від 13 листопада 2017 року «Про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки».

10 січня 2018 року відбулось засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом №67/01/18 від 10 січня 2018 року, на якому одним з питань розглянуто подання №1055 від 27 листопада 2017 року та прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Заступником голови Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) внесено на адресу Міністерства юстиції України подання №792 від 10 січня 2018 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Наказом Міністерства юстиції України №279/7 від 29 січня 2018 року на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) №792 від 10 січня 2018 року та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) №67/01/18 від 10 січня 2018 року на арбітражного керуючого ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Верховний Суд зазначає, що Дисциплінарна комісія виявляє наявність в діях арбітражного керуючого дисциплінарного проступку та приймає рішення про можливість та доцільність застосування певного виду дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини третьої статті 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

При цьому, з огляду на положення частини 4 статті 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» таке рішення має бути прийнято протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що днем виявлення проступку є день складення акту про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, а саме 13 листопада 2017 року. Рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення прийнято на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) 10 січня 2018 року та оформлено протоколом №67/01/18.

Реалізація рішення про накладення дисциплінарного стягнення здійснюється шляхом видання Міністерством юстиції України відповідного наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Наказ №279/7 Міністерства юстиції України видано 29 січня 2018 року, тобто з пропущенням двохмісячного строку.

Доказів того, що позивач перешкоджав своєчасному розгляду питання про притягнення до відповідальності відповідачем не надано.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, про те, що винесення Міністерством юстиції України рішення відбулось поза межами визначеного строку.

Доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою судів обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги .

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року

залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов