Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 р. Справа№200/2258/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1

до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до якого просила суд визнати дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно визначення ОСОБА_1 розміру її пенсії за віком визнати неправомірними; зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок її пенсії за віком на пільгових умовах з 01 травня 2016 року відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 19 листопада 2012 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Торецькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області і отримує пенсію за віком на пільгових умовах на підставі положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка з 01.10.2017 року була перерахована відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу з заявою стосовно роз`яснення порядку розрахунку розміру її пенсії за віком. На своє звернення позивачка отримала лист Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22.08.2019 року № 6810/02 і ознайомившись з наданою інформацією та доданими документами виявила, що з 01.10.2917 року розмір її пенсії розрахований не правильно, внаслідок чого вона щомісячно недоотримує грошові кошти.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає такими, що порушують її конституційні права.

Ухвалою від 03 березня 2020 року суд відкрив провадження у справі, призначивши справу до розгляду на 30 березня 2020 року за правилами спрощеногопозовногопровадження з повідомленням (викликом) сторін.

30 березня 2020 року розгляд справи відкладено на 07 квітня 2020 року.

07 квітня 2020 відповідач надав до суду засобами поштового зв`язку відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

07 квітня 2020 року позивач надав заяву про розгляд справи без її участі.

07 квітня 2020 року сторони повідомлені належним чином в судове засідання не з`явилися.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 250 КАС України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач перебуває на обліку відповідача з 19 листопада 2012 року як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою щодо роз`яснення порядку розрахунку розміру її пенсії за віком.

Листом Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22.08.2019 року № 6810/02 позивача повідомлено, що стаж позивача враховано за даними персоніфікованого обліку по 30.09.2016, який складає 33 роки 10 місяців 15 днів, в тому числі: пільговий за Списком №1 Шахтарі - 13 років 01 місяць 19 днів., тривалість страхового стажу - 562 місяців ((33+13)* 12+10), коефіцієнт страхового стажу - 0,46833 (562:1200), заробітна плата для призначення пенсії, обчислена за період з 01.04.1994 по 31.03.1999 та з 01.07.2000 по 30.09.2016 і складає 4116,17грн. (коеф. заробітної плати 0,93457*4404,35 - середня заробітна плата за 3 попередні роки 2014- 2016).

Розрахунок пенсії за віком з 01.03.2019:

- розмір пенсії за віком - 1927,73грн. (4116,17*0,46833);

- доплата за понад нормативний стаж, за 16 років - 171,84грн. (1074*16%);

- доплата до пенсії по ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 1193,37грн.

Загальний розмір пенсії з 01.03.2019 складає 3292,94 грн (4116,17*80%).

Зазначено, що доплату по перерахунку з 01.03.2019 у сумі 354,70 грн. та новий розмір пенсії позивач отримає в серпні 2019.

Ознайомившись з інформацією, наданою відповідачем та доданими документами позивач вважає, що з 01.10.2017 року розмір її пенсії розрахований не правильно, внаслідок чого вона щомісячно недоотримує грошові кошти.

Позивач зазначає, що її пільговий трудовий стажна момент призначення пенсії за віком складає понад 13 років, що дає право на застосування до пенсіонера положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», щодо призначення пенсії шахтарям у визначеному мінімальному розмірі.

Відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що згідно з пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1567/11847 від 27.12.2005 року (далі - Порядок № 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення або перерахунок пенсії при зверненні особи з відповідною заявою на спеціальному бланку.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідач звертає увагу, що 08.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Торецького ОУПФУ з письмовим зверненням (заява), в якому просила: надати інформацію з детальним розшифруванням нарахування розміру пенсії з посиланням на нормативні документи, копії документів з пенсійної справи та довідку про отриману пенсію.

Листом № 6810/02 від 22.08.2019 року(тобто письмова відповідь ОСОБА_1 на її звернення) Торецьким ОУПФУ було надано відповідне роз`яснення по суті питання,а саме, як розраховується пенсія відповідно до законодавства та водночас зазначено, що надана ОСОБА_1 заява розглянута згідно із Законом України «Про звернення громадян»№393/96-ВР від 02,10.1996 року(як письмові звернення).

Відповідач зазначає, що лист №6810/02 від 22.08.2019 року, який направлено до позивача, не носить імперативний характер та не є конкретним рішенням по суті питання або відмовою, оскільки подана позивачем заява не відповідала формам, які вимагає пенсійне законодавство.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч.3 ст.42 Закону №1058, з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно з до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють(провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування).

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 працює у Відокремленому підрозділі «Шахта «Торецька» Державного підприємства «Торецьквугілля», що підтверджується даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідач вважає, що в межах законодавства про пенсійне забезпечення, підстави для задоволення позову відсутні.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність. недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Разом з цим, положення частини першої статті 27 Основ передбачають, що виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості, якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність, якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи, внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування, в інших випадках, передбачених законами.

Отже, Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування вичерпних випадків припинення таких страхових виплат, як пенсія, не передбачають, але встановлюють, що вони можуть бути передбачені іншими законами.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року№ 1058-IV (далі - Закон України№ 1058-IV), визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно зі ст. 1 Закону № 345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345-VI визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні положення закріплені в абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), згідно з якою мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону № 345-VI, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Отже, державою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону № 345-VI, не нижче трьох прожиткових мінімумів, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, розмір пенсії розраховується за правилами, визначеними ст. 27 Закону № 1058-IV, і за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 до страхового стажу додатково зараховується по одному року, що передбачено ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-IV.

Тобто розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону № 345-VI, визначається з урахуванням їх стажу та заробітку. До одержаного розміру встановлюється доплата за понаднормовий стаж (по 1 % розміру пенсії, але не більш як 1 % мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу: чоловікам - понад 35, а жінкам - понад 30 років, як це визначено абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV).

З аналізу наведених вище законодавчих норм убачається, що якщо цей розмір пенсії в сукупності менший за мінімальний розмір, установлений для шахтарів у розмірі 80 % його заробітку, але не менш ніж три розміри прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність (абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV), пенсія встановлюється в мінімальному розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону № 1058-IV з 01 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Доплата шахтарям до мінімального розміру - це різниця між мінімальним розміром пенсії (у тому числі трьома прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність) та розміром пенсійної виплати, який обчислюється відповідно до ст. 27, із врахуванням ст. 28, 42 Закону № 1058-IV.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 30 січня 2020 року по справі №345/882/17.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має 13 років 1 місяць 6 днів стажу на підземних роботах за Списком № 1 (протокол № 1322 від 10.01.2013), тому суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності подання позивачем заяви про переведення на інший вид пенсії, оскільки стаття 28 Закон України № 1058-IV містить чітке визначення, що її дія поширюється на осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та інших осіб працівників, зайнятих повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1.

Щодо правильності здійснених відповідачем розрахунків пенсії позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 47 Закону України№ 1058-IV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015, внесено зміни до Закону України № 1058-IV, абзац другий частини першої статті 47 замінено п`ятьма абзацами такого змісту:

«Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, якідають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 1 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення».

Законами № 213-VIII від 02.03.2015,№ 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2148-VIII від 03.10.2017 термін дії цих обмежень продовжено до 01.10.2017 року.

З 1 жовтня 2017 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення, крім випадків, передбачених законом, тобто у розмірі 100 % призначеної пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України № 1058-IV, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

В обґрунтування позовної заяви позивачем надано до суду довідку Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 11687 від 21.08.2019 року про отриману пенсію.

Відтак, згідно цієї довідки з травня 2016 року по вересень 2017 року включно позивач отримувала пенсію у травні 2016 - 2881,50 грн, з червня 2016 по вересень 2017 року - 2738,70 грн. щомісячно, з жовтня 2017 року по лютий 2019 року - 3222,00 грн. щомісяця, з березня 2019 року - 3292,94 грн.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року № 928-VIII, установлено у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року - 1074 гривні, з 1 травня - 1130 гривень, з 1 грудня - 1247 гривень.

Таким чином пенсія позивача в період з 01.01.2016 року по вересень 2017 року повинна становити (1074*3)*0,85= 2738,70 грн., з жовтня 2017 року - 3222,00 грн.

З 01.03.2019 пенсію позивача розраховано виходячи з середньої заробітної плати за 3 попередні 2014-2016 роки.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що враховуючи положення ч. 3 ст.42 Закону України № 1058-IV, оскільки в період з 01.05.2016 по теперішній час позивач працює у Відокремленому підрозділі «Шахта «Торецька» Державного підприємства «Торецьквугілля», перерахунок пенсії позивачу у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму проведений бути не може, тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

При цьому суд зазначає, що після звільнення з роботи позивач матиме право на перерахунок пенсії з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно визначення ОСОБА_1 розміру її пенсії за віком визнати неправомірними та зобов`язання Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок її пенсії за віком на пільгових умовах з 01 червня 2016 року відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарськоїпраці» - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 22 квітня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Роз`яснити сторонам, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко