-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 473/471/20
П О С Т А Н О В А
іменем України
"22" квітня 2020 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді Зубар Н.Б.,
секретарі судових засідань Алдушина І.Я., Феняк А.В.,
учасники процесу:
прокурор Ватуліна А.І.,
особа, відносно якої розглядається справа, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, що надійшли до суду від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вознесенськ, Миколаївської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, обліковий номер платника податків НОМЕР_1 ,
В С Т А Н О В И В:
Згідно з протоколом №34 від 24.01.2020 року, складеним посадовою особою Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, старшим лейтенантом поліції Радукан Д.С.:
«26.08.2008 року наказом №33 о/с Державної установи «Вознесенська виправна колонія (№72)» ОСОБА_1 призначено молодшим інспектором відділу охорони цієї ж Установи.
03.09.2019 року наказом №161/ОС-19 Державної установи «Вознесенська виправна колонія (№72)» від 03.09.2019 року прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 за власним бажанням звільнено з посади молодшого інспектора відділу охорони цієї ж Установи.
18.11.2019 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перед звільненням.
Дата виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення є дата складання протоколу.
Дата виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, тобто момент з`ясування всіх необхідних даних, оскільки лише після їх отримання можливо встановити всі необхідні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Місцем вчиненняадміністративного правопорушення,пов`язаногоз корупцією,відповідальність завчинення якогопередбачена ч.1ст.172-6 КУпАП, є місце роботи суб`єкта правопорушення, відповідно до якого особа набула статусу суб`єкта декларування, а саме ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)», що розташована за адресою Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Київська, 300».
В судовомузасіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, - визнав, пояснивши, що про необхідність подання декларації перед звільнення йому було роз`яснено лише в день звільнення. Він був позбавлений можливості подати таку декларацію, так як в нього вдома немає комп`ютера та були відсутні фінансові кошти щоб скористатися відповідними послугами. Отримавши кошти, які йому належать після звільнення, вже 18.11.2019 року подав відповідну декларацію. Вказав, що дата його народження 22.02.1979 ІНФОРМАЦІЯ_1 , натомість як в протоколі зазначено іншу дату 22.01.1979 року.
Прокурор просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та застосувати стягнення у вигляді штрафу.
Судом було досліджені письмові докази, наявні в матеріалах провадження та встановлено наступне.
З наданої особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, роздруківки з сайту Єдиного державного реєстру декларацій (без дати та часу здійснення такого роздрукування) вбачається, що ОСОБА_1 подав декларацію (перед звільненням) 18.11.2019 року о 12:11 год.
Згідно рапорту оперуповноваженого СКП УСР в Миколаївській області ДСР НП України Дениса Радукан від 17.01.2020 року під час аналізу інформації з відкритих джерел ним було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи звільненим 03.09.2019 року, подав декларацію типу «перед звільненням» 18.11.2019 року.
Згідно рапорту оперуповноваженого 1-го сектору протидії корупції УСР в Миколаївській області ДСР Національної поліції України Дениса Радукан від 25.01.2020 року під час здійснення збору доказів за результатами оцінки яких виявлено особу, яка вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією та встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді молодшого інспектора відділу охорони Вознесенської ВК №72 несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме перед звільненням.
Як вбачається з копії наказу №33 о/с від 26.08.2008 р. ОСОБА_1 було призначено молодшим інспектором відділу охорони ДУ «Вознесенська виправна колонія №72».
Згідно копії витягу з наказу №161/ОС-19 від 03.09.2019 року ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням з посади молодшого інспектора відділу охорони ДУ «Вознесенська виправна колонія №72».
Доказів проте,що ОСОБА_1 роз`яснено положення Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про запобігання корупції» - не надано, так як наявні лише копія Витягу із Закону України від 07.04.2011 року №3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції», з яким ОСОБА_1 05.08.2011 р. ознайомлений під особистий підпис. Згідно копії попередження ОСОБА_1 30.10.2014 року - він був ознайомлений із ст.12 Закону України від 07.04.2011 року №3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції».
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративні відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП, - суд враховує наступне.
Частиною 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
У протоколі про адміністративні правопорушення №34 від 24.01.2020 року, складеному відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП, зазначено, що ним порушено п.1 Розділу «Загальні питання» Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого 11.08.2016 Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3, а саме те, що декларація суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення.
Відповідно до ч.2та ч.3 ст.8КУпАП закони,які пом`якшуютьабо скасовуютьвідповідальність заадміністративні правопорушення,мають зворотнусилу,тобто поширюютьсяі направопорушення,вчинені довидання цихзаконів.Закони,які встановлюютьабо посилюютьвідповідальність заадміністративні правопорушення,зворотної силине мають.
Згідно зіст.58 Конституції Українизакони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Частиною 1 ст.172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно із ч.2 ст.45 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про запобігання корупції» - особи, зазначені у пункті 1,підпунктах "а"і"в"пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Строку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями - ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» - не визначено.
Відповідно донаказу Національногоагентства зпитань запобіганнякорупції №168/19від 12.12.2019року,зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 27.12.2019року за№1300/34271«Про затвердженнязмін дорішення Національногоагентства зпитань запобіганнякорупції від10червня 2016року №3» (джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1300-19) - внесенні зміни до Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року №3, та він викладений у новій редакції.
Так, відповідно до п.2 ч.5 Розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, декларація перед звільненням - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого ч.2 ст.45 Законуне пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах А, В пункту 2 частини першої ст.3 Закону.
Таким чином з редакції Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно із наказом НАЗК №168/19 від 12.12.2019 року, який набрав чинності з 01січня 2020року - вилучено норму, яка зобов`язувала суб`єкта декларування при звільненні за власною ініціативою подавати декларацію у день фактичного звільнення.
Натомість як протокол №34 від 24.01.2020 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , містить наступне посилання: «Відповідно до п.1 Розділу «Загальні питання» Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого 11.08.2016 Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3, декларація суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб`єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення».
Відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_1 був звільнений 03.09.2019 року за власним бажанням, а декларацію у зв`язку із припиненням діяльності ним було подано 18.11.2019 року.
Протокол відносно ОСОБА_1 було складено вже в 2020 році, а саме 24.01.2020 року.
Таким чином, на момент складання протоколу №34 від 24.01.2020 року відносно ОСОБА_1 вже не були чинними норми законодавство про подачу декларації перед звільненням в день припинення трудових відносин за ініціативою суб`єкта декларування з огляду на положення п.2 ч.5 Розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування (наказ Національного агентства з питань запобігання корупції №168/19 від 12.12.2019 року, який набрав чинності з 01 січня 2020 року та був чинним на момент складання протоколу).
Таким чином, посадова особа при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 керувалася нормативним актом, який втратив чинність, тому судом враховується правова позиція, викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст.252КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до Рішення КонституційногоСуду Українивід 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
За таких обставин провадження по справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Керуючись ст.ст.172-6 ч.1, 247, 283, 284 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя Н.Б.Зубар
скопійовано
-
скопійовано
-
