ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2020 року

Київ

справа №820/1437/17

адміністративне провадження №К/9901/54402/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Прокуратури Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 (головуючий суддя - Л.М. Мар`єнко)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 (головуючий суддя - М.М. Яковенко, судді - О.П. Лях, М.І. Старосуд)

у справі № 820/1437/17

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Харківської області

про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Харківської області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив суд визнати протиправними та скасувати наказ Прокуратури Харківської області №397к від 16.03.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким ОСОБА_1 оголошено догану.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував про необ`єктивність та упередженість службового розслідування , порушення порядку проведення службового розслідування, неналежне оформлення висновку про результати службового розслідування та необґрунтованість наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018, позов задоволено. Скасовано наказ Прокуратури Харківської області від 16.03.2017 №397к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

4. При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача порушень вимог пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що оскаржуваний наказ був виданий ним у межах повноважень та у спосіб, визначений законами України, оскільки своїми діями прокурор Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які зобов`язують кожного працівника прокуратури не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури.

Позиція інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Прокуратури Харківської області.

9. Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2020 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 працює в органах прокуратури з листопада 2011 року.

11. 27.06.2012 позивач прийняв присягу працівника прокуратури.

12. Наказом прокуратури Харківської області від 14.12.2015 №3821к позивача призначено на посаду прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області з 15.12.2015, звільнивши з посади прокурора Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області.

13. Наказом Генерального прокурора України від 15.07.2016 №139к ОСОБА_1 присвоєно класний чин юриста 1 класу.

14. Наказом прокуратури Харківської області від 16.03.2017 № 397к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про прокуратуру», Правил прокурорської етики прокурору Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області юристу 1 класу ОСОБА_1 оголошено догану.

15. Наказом Прокуратури Харківської області від 22.06.2017 №1057к з 03.07.2017 звільнено юриста 1 класу ОСОБА_1 із посади прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області за власним бажанням на підставі пункту 7 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. За змістом частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор зобов`язаний: 1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень; 2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом; 3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав невиконання чи неналежного виконання службових обов`язків.

19. Підстави та порядок проведення службового розслідування (перевірки) стосовно прокурорсько-слідчих працівників та прийняття рішень, а також компетенцію структурних підрозділів, посадових та інших осіб органів прокуратури при його проведенні визначено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24.09.2014 № 104 (далі - Інструкція № 104).

20. Відповідно до пункту 1.2. Інструкції № 104 службове розслідування (перевірка) - це комплекс заходів, які проводяться у випадках скоєння працівниками прокуратури ганебних вчинків - кримінальних, корупційних правопорушень, керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмови від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння, порушення Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, а також за фактами порушень виконавської та трудової дисципліни, неправомірного втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягань на їх життя, здоров`я та майно, загибелі та в інших випадках, передбачених цією Інструкцією.

21. Метою службових розслідувань (перевірок) є швидке, всебічне, повне та неупереджене з`ясування обставин, за яких скоєно ганебні вчинки, допущено неправомірне втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягання на їх життя, здоров`я та майно, виявлення причини і умов, що їм сприяли, зміцнення службової дисципліни та попередження правопорушень серед особового складу (пункт 1.3. Інструкції № 104).

22. Пунктом 2 Інструкції № 104 передбачено підстави для проведення службового розслідування (перевірки).

23. Відповідно до пункту 3.4. Інструкції № 104 про призначення службового розслідування (перевірки) уповноваженим керівником органів прокуратури видається розпорядження, у якому визначається склад комісії (голова та члени), підстава, мета та строки його проведення, прізвище, ім`я, по батькові особи щодо якої проводиться розслідування, та її посада.

24. Пунктом 8 Інструкції № 104 визначено питання, які підлягають з`ясуванню під час проведення службового розслідування (перевірки).

25. Згідно із пунктом 8.1. Інструкції № 104 такими питаннями є обставини події, у зв`язку з якою проводиться службове розслідування (перевірка), час, місце, спосіб, наслідки тощо.

Правомірність дій працівників прокуратури, що призвели до події чи безпосередньо передували їй (пункт 8.2. Інструкції № 104).

Наявність чи відсутність у діянні або бездіяльності працівника прокуратури ознак кримінального, корупційного правопорушення, інших ганебних вчинків, порушень Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, їх мотиви (пункт 8.3. Інструкції № 104).

Обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності працівника прокуратури чи знімають безпідставні звинувачення або підозру у скоєнні порушення (пункт 8.4. Інструкції № 104).

Характеристика особи, що вчинила порушення (ставлення до виконання службових обов`язків, поведінка до вчинення порушення тощо), з додержанням вимог Закону України «Про захист персональних даних» (пункт 8.5. Інструкції № 104).

Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, роль безпосереднього керівника особи, щодо якої проводиться службове розслідування (перевірка), інших посадових осіб у недопущенні порушення (пункт 8.6. Інструкції № 104).

Обґрунтованість та відповідність ступеню вини і тяжкості проступку прийнятого відповідними компетентними органами рішення за фактом події (пункт 8.9. Інструкції № 104).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

28. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.02.2017 відділом роботи з кадрами прокуратури області від особи, яка не представилась, у телефонному режимі отримана інформація щодо можливої причетності прокурорів Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до бійки, яка відбулась 22.02.2017 у кафе « Парк ».

29. З метою всебічного, повного та неупередженого з`ясування зазначених обставин, виявлення причин та умов, що їм сприяли та попередження правопорушень серед особового складу, наказом Прокуратури Харківської області від 01.03.2017 № 31 призначено службове розслідування за фактом можливої неправомірної поведінки, порушення Присяги працівника прокуратури, правил прокурорської етики працівниками Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури.

30. За результатами проведеного службового розслідування, комісією складено висновок, в якому зазначено вважати доведеними факти порушення прокурором Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області юристом 1 класу ОСОБА_1 вимог пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури в частині позаслужбової поведінки та неналежного виконання вимог наказу Генерального Прокурора України №4гн від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у Кримінальному провадженні», статей 28, 36 Кримінального процесуального кодексу України, статті 15 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури під час здійснення процесуального керівництва. Рекомендовано прокурору Харківської області вирішити питання щодо притягнення, зокрема, прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

31. Таким чином, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, став висновок службового розслідування, проведення якого було призначено на підставі наказу прокурора Прокуратури Харківській області від 01.03.2017 №31.

32. Так, на переконання суду касаційної інстанції, оскільки метою службової перевірки згідно наказу від 01.03.2017 було з`ясування обставин про можливу причетність прокурорів Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури, зокрема, ОСОБА_1 до інциденту, який стався у кафе « Парк », тому під час проведення службового розслідування з`ясуванню підлягали обставини саме цієї події.

33. Питання неналежного виконання позивачем своїх службових не було підставою для проведення службового розслідування, а тому надання у висновку службового розслідування оцінки неналежному виконанню ОСОБА_1 обов`язків як процесуального керівника у кримінальних провадженнях №12015220240000218 та №12016220240000326, відповідачем здійснено з порушенням вимог Інструкції № 104.

34. Тобто, оцінка службового розслідування повинна була стосуватися та відповідати лише предмету та підставам для його призначення, тому здійснення перевірки професійної діяльності щодо належного контролю та керівництва у кримінальних справах перебувало поза межами призначеної перевірки відповідно до наказу від 01.03.2017 №31.

35. Щодо встановлених висновком службового розслідування порушень позивачем пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 15, 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які виявилися у зв`язку із не вжиття вичерпних заходів щодо вчасного уникнення конфліктної ситуації, колегія суддів зазначає наступне.

36. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

37. Згідно зі статтею 15 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури при виконанні службових обов`язків працівник прокуратури має дотримуватися загальноприйнятих норм моралі та поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури. Порушення трудової та виконавської дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для працівника прокуратури і тягнуть за собою у відповідних випадках передбачену законом відповідальність.

38. Статтею 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури визначено, що у разі явного порушення закону, очевидцем якого став працівник прокуратури, він вживає усіх можливих, передбачених законодавством заходів для припинення протиправних дій та притягнення винних осіб до відповідальності.

39. При цьому, судам встановлено та не вбачається із висновку службового розслідування, що будь-якої не коректної чи непристойної поведінки поза службою під час інциденту, що мало місце біля кафе « Парк » у діях позивача не має, активної участі ОСОБА_1 в подіях не встановлена, у висновку лише міститься зазначення, що він «не вжив вичерпних заходів щодо вчасного уникнення конфліктної ситуації». При цьому, відповідачем не вказано, яких саме дій не вжив ОСОБА_1 , яким нормативно - правовим актом передбачено такі дії. Відповідно порушення ОСОБА_1 , за яке до нього застосовано дисциплінарне стягнення, взагалі не конкретизовано та не доведено доказами з боку відповідача. Крім того, присутність позивача під час під час активної події пов`язаної з бійкою між учасниками конфлікту, матеріалами справи не підтверджена та відповідачем не доведено, а тому стверджувати, що позивач не вжив заходів вчасного уникнення конфліктної ситуації, є безпідставним.

40. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем, на якого в силу положень частини другої статті 77 покладено обов`язок доказування, не доведено правомірності прийнятого оскаржуваного наказу.

41. Доводи касаційної скарги щодо вичерпання своєї дії оскаржуваного наказу з огляду на звільнення позивача у червні 2017 року з органів прокуратури судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки не впливають на суть спірного питання та наданої оцінки характеру спірних правовідносин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

43. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

44. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

45. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

46. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

47. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Прокуратури Харківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі № 820/1437/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду