ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

21.04.2020 м. ДніпроСправа № 904/5458/19

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108)

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район)

про стягнення 160 872,36 грн. плати за користування вагонами та 5 586,00 грн. збору за зберігання вантажу

Суддя Бондарєв Е.М.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №НЮс-01/214 від 14.11.2019 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості на загальну суму 166 458,36 грн., з яких:

- 160 872,36 грн. плата за користування вагонами;

- 5 586,00 грн. збору за зберігання вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни, Рядова Придніпровської залізниці" від 14.12.2017, а саме в травні 2019 року за накладними №№ 46374898, 49953300, 49953284, 49953292, 49953268, 49953276, 49953342, 49953250, 49953243, 49953235, 49953227, 49953219, 49953102, 49952385, 49952989, 49953052, 49953763, 49953086, 49953094 залізницею були прийняті до перевезення порожні власні вагони, дані вагони було затримано на підставі наказів №3233 від 19.05.19, №3334 від 24.05.19, №3393 від 26.05.19, №50 від 27.05.19, №3493 від 30.05.19 через зайнятість колій станції призначення Терни у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію. За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомостями ф. ГУ-46 №№ 06069801, 06069083, 07069804. 02069796, 02069794, 01069793 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92 №№ 11069028, 11069029, 11069030, 01079037. Відомості плати за користування вагонами підтверджено підписом працівника станції, як передбачає графа "Підпис працівника станції" форми ГУ-46 згідно Додатку № 1 до п.3 Правил. Відомості плати ф. ГУ-46 та накопичувальні картки ф. ФДУ-92 ПрАТ "Північний ГЗК" було підписано із запереченнями: 1) "З актами ф.ГУ-23а №12, 25, 28, 29, 30, 1 не згодні, оскільки накази №3233, 3334, 3393, 3493, 3554, 50 видані в порушення п. 9 Правил користування вагонами: станції Запоріжжя-Камянське, Верхівцеве, Челюскін не є станціями підходу для ПрАТ "Північний ГЗК"; 2) "На момент видачі наказів по станції Терни були вільні колії". Таким чином, залізницею було оформлено відповідні акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких розраховано плату за користування спірними вагонами в сумі 160 872,36 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 5 586,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5458/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.12.2019 о 11:45 год.

У судовому засіданні 17.12.2019 відкладено розгляд справи до 21.01.2020 о 11:00 год.

До суду 19.12.2019 надійшов відзив на позовну заяву яким просить суд відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що відповідач був готовий прийняти спірні вагони, які були затримані залізницею на підходах до ст. Терни. Відповідач зазначає, що підпункт 1.1 Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії "Характеристика станції Терни" визначає, що 13 колія станції терни є відстійною для відстою вагонів. тобто на 13-у колію станції трени вагони не приймаються. Для приймання поїздів на станції Терни призначені 1,2,3,4,5,6,7,8 колії. На коліях, призначених для приймання поїздів, на момент видачі наказів жодного вагону з вини відповідача не було. Отже, відповідач був готовий прийняти раніше спірні вагони, які були затримані згідно наказів №№3233, 3334, 3393, 50, 3493, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів. Крім того, відповідач зазначає, що з системного аналізу дій диспетчера, про які зазначено у позовній заяві, можливо зробити висновок, що надання диспетчером пріоритету для відправки ПрАТ "Північний ГЗК" то порожніх вагонів, то вантажу (а за наказами №№ 3233, 3334, 3393, 50, 3493 взагалі пріоритет надався і не вантажу, і не порожнім вагонам), здійснюється з метою "штучної" більш тривалої затримки вагонів на шляху прямування. Вказані дій диспетчера призводять до "штучного" збільшення розміру плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Відповідач стверджує, оскільки позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів, тому відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами, передбачені ст. 119 Статуту, та збору за зберігання вантажу передбаченого ст.46 Статуту на які посилається позивач.

Позивачем 14.01.2020 до суду подана відповідь на відзив де вказує, що виходячи з положень статей 46, 47, Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне збирання вантажу справляються відповідні плати і з бори. Підготовка залізницею на коліях станції порожніх вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору та ЄТП, у той час як незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами ф.ГУ-23, є порушенням вимог ст.ст. 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33, 34 Правил видачі вантажів. Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення Терни за спірними наказами відбулося з урахуванням фактичної поїзної обстановки, що склалася на дільниці. На час дії спірних наказів на коліях станції Трени вже було затримано вагони, які не збиралися відповідачем на під'їзну колію, що зафіксовано актами ф.ГУ-23. В рамках справи, що розглядається, документальними підставами вимог про стягнення спірної суми є акти ф. ГУ-23 №34 від 12.04.2019, №148 від 29.04.2019, №149 від 29.04.2019, №150 від 29.04.2019, складені на підставі спірних наказів.

До суду 21.01.2020 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву де вказує, що дії поїзного диспетчера є порушенням ст. 13Цивільного кодексу України, відповідно до якої не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. Тобто, з аналізу дій диспетчера можливо зробити висновок щодо "штучного" подовження періоду затримки вагонів з вини ПрАТ "Північний ГЗК" з метою стягнення більшої плати за користування вагонами та збору зберігання вантажу. Таким чином, оскільки позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів, відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами, передбачені ст. 119 статуту, та збору за зберігання вантажу передбаченого ст. 46 Статуту на які посилається позивач.

Внаслідок складності цього спору та у зв'язку з необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, суд 21.01.2020 вирішив розглядати справу №904/5458/19 за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначив підготовче засідання на 06.02.2020.

06.02.2020 розгляд справи було відкладено на 12.03.2020.

12.03.2020 ухвалою господарського суду було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.03.2020.

24.03.2020 у зв'язку із запровадженням на території України карантину розгляд справи було відкладено на 21.04.2020 о 11:30 год.

21.04.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через запровадження на території України карантину.

Кабінетом Міністрів України прийнята рішення №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", відповідно до якої, через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні вводиться карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 дію карантину продовжено до 24 квітня 2020 року включно.

Листом Ради суддів України № 186/20 від 16.03.2020, голова Ради суддів України Богдан Моніч звернувся до голів судів з рекомендацією, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи.

Розпорядженням Голови Господарського суду Дніпропетровської області №48 від 03.04.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19" із змінами, листа Ради суддів України від 16.03.2020 №9рс-186/20 та рекомендацій Вищої ради правосуддя, з метою запобігання розповсюдження інфекційних захворювань серед працівників суду та відвідувачів суду, у тому числі викликаних коронавірусною інфекцією СОVID-19 та організаційного забезпечення роботи суду в період карантину, оголошеного на території України, встановлено на період з 03.04.2020 по 24.04.2020 особливий режим роботи Господарського суду Дніпропетровської області згідно з яким обмежено вхід до приміщення Господарського суду Дніпропетровської області відвідувачам суду (учасникам судових проваджень, особам, які не є учасниками судових проваджень та ін.), крім тим, які мають намір подати документи через канцелярію суду, за умови використання засобів індивідуального захисту (вдягнутої медичної маски (або респіратора) та рукавичок).

На підставі зазначеного вище судове засідання 21.04.2020 у справі №904/5458/19 не відбулось.

З метою виконання заходів щодо зниження небезпеки для представників сторін і населення країни в цілому, а також, з метою забезпечення прав сторін на участь в судових засіданнях, судом прийнято рішення про перенесення дати судового засідання в межах розумних строків розгляду справ з урахуванням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відкласти розгляд справи по суті в засіданні на 14.05.2020 о 11:20год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, 2-й поверх, кабінет № 2-209.

2. Викликати у судове засідання повноважних представників учасників справи, визнавши їх явку обов'язковою.

3. Запропонувати учасникам справи подати до суду:

- оригінал письмового доказу, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (надати для огляду в судове засідання);

- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

4. Роз'яснити учасникам справи про обов'язок повідомити суд про причини неявки та про наслідки неявки в судове засідання на виклик суду, що передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею;

- якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

- у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

5. Роз'яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст. 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

6. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170, 251 Господарського процесуального кодексу України.

7. Роз'яснити учасникам судового процесу наступне.

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

8. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.

9. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання -21.04.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 та ст. 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Суддя Е.М. Бондарєв