ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

17 квітня 2020 року

м. Київ

№ 826/10789/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючої судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІ Менеджмент»

до

1. Державного підприємства «Національні інформаційні системи»,

2. Міністерства юстиції України,

третя особа:

Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України

про

визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІ Менеджмент» (далі по тексту - ТОВ «ТРІ Менеджмент», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі також - ДП «НАІС»), треті особи: Міністерства юстиції України (далі також - Міністерство), Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - Департамент держреєстрації, третя особа) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність ДП «НАІС», як технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що полягає у незабезпеченні збереження та захисту даних, які містяться в автоматизованих системах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в частині відомостей щодо права власності TOB «TPI Менеджмент» на:

1) нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нижча Дубечня, вул. Леніна (пр-т Миру), буд. 15, право на яке зареєстроване 10.03.2015, номер запису про право власності 8991504, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 33541832218;

2) автозаправочну станцію (літ. «А-1»), яка розташована за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Погреби, вул. Погребський шлях, 72, право на яке зареєстроване 11.03.2015, номер запису 9008258, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2360732212;

3) нерухоме майно, АЗС, що розташовані за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Щорса (вул. Покровська), 112, право на яке зареєстроване 24.09.2015, номер запису про право власності 11320473, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 28244818101;

4) комплекс будівель та споруд АЗС, що розташовані за адресою: Черкаська обл., Городищенський р-н, Валявська сільська рада, АЗС, автомобільна дорога Київ-Знам'янка, 160 км, право на яке зареєстроване 24.09.2015, номер запису про право власності 11322779, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 19492271203;

5) цілісний майновий комплекс АЗС, що розташований за адресою: Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Гребля, вул. Без назви, 341, право на яке зареєстроване 10.03.2015, номер запису про право власності 8991233, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 101052521219;

6) автозаправну станцію, що розташована за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Кінчеш, автошлях Кінчеш-Розівка, право на яку зареєстроване 10.03.2015, номер запису про право власності 8990381, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 145700921248;

7) комплекс, що розташований за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Зняцьово, вул. Леніна, буд. 68-Б, право на який зареєстроване 10.03.2015 року, номер запису про право власності 8988709, реєстрацій номер об'єкта нерухомого майна 140762921227;

- зобов'язати ДП «НАІС» відновити відомості про реєстрацію права власності TOB «TPI Менеджмент» на вказані об'єкти.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що з моменту набуття позивачем права власності на вказані вище об'єкти жоден із посвідчених нотаріально договорів купівлі-продажу об'єктів не оскаржувались у судовому порядку, не були визнані недійсними/нікчемними чи скасованими, а також жодне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо цих об'єктів в судовому порядку не скасовувались, не визнавалось нечинним тощо. Однак, 08.07.2016 на підставі інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по кожному із об'єктів, ТОВ «ТРІ Менеджмент» стало відомо, що у розділі «Актуальна інформація про право власності» відсутні номери записів від 2015 року про право власності та інші відомості по даному підрозділу, які визначали право власності позивача на спірні об'єкти. При цьому зникли не тільки відомості що власника цих об'єктів - ТОВ «ТРІ Менеджмент», а й інформація про об'єкти нерухомого майна, а саме площа та відомості про ладові частини об'єктів нерухомого майна. Разом з тим, ТОВ «ТРІ Менеджмент» жодних правочинів щодо відчуження вищевказаних об'єктів не укладало, а також не уповноважувало жодних осіб на вчинення будь-яких реєстраційних дій. Наполягаючи на тому, що бездіяльність (неналежне покладених законодавцем обов'язків) уповноважених суб'єктів - ДП «НАІС», що полягає у незабезпеченні збереження та захисту даних, які містяться в автоматизованих системах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єктів, які належать на праві приватної власності позивачу, призводить до заподіяння не лише значних матеріальних збитків, позбавлення позивача підтвердження про існування права власності, яке було набуто законним шляхом та зареєстровано згідно чинного законодавства України, а й значно підриває авторитет органів державної влади на міжнародній арені, зважаючи на те, що позивач є іноземним суб'єктом господарювання, - останній звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду.

04.08.2016 судом постановлена ухвала про призначення вирішення клопотання позивача, поданого до суду 02.08.2016 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову по справі №826/10789/16 в судовому засіданні.

За результатами розгляду клопотання позивача у судовому засіданні 11.10.2016 постановлена ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання ТОВ «ТРІ Менеджмент» про забезпечення позову.

06.09.2016 від ДП «НАІС» надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що справу №826/10789/16 не належить до розгляду порядку адміністративного судочинства, оскільки у відповідача - ДП «НАІС» відсутні ознаки суб'єкта владних повноважень. Так, у статуті ДП «НАІС» визначено, що Підприємство є юридичною особою, яка діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування, самоокупності та функціонує як самостійний суб'єкт господарювання. Основним предметом діяльності ДП «НАІС» є технічне та технологічне створення, запровадження, експлуатація програмно-інформаційних комплексів системного введення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, що створюються відповідно до наказів Міністерства юстиції України, а також інших електронних баз даних, що створюються відповідно до законодавства України, надання доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, отримання прибутку від здійснюваної діяльності. При цьому, із Статуту підприємства не вбачається, що Міністерство юстиції України делегувало частину своїх владних повноважень. ДП «НАІС» також наголошує, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», як адміністратор Державного реєстру права відповідає за створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснення технічних технологічних заходів з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організація та проведення навчання для роботи з цим реєстром, а отже не є суб'єктом владних повноважень, оскільки не здійснює будь-яких управлінських функцій та не приймає будь-яких управлінських рішень, а діє виключно для задоволення суспільних потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності.

10.10.2016 від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що ДП «НАІС» не є суб'єктом владних повноважень, оскільки не є органом державної влади, не є органом місцевого самоврядування, є суб'єктом господарювання, що здійснює статутну діяльність з адміністрування Єдиних та Державних реєстрів для задоволення суспільних потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності.

Також, 10.10.2016 Міністерством юстиції України подані заперечення проти позову, в яких зазначається про відсутність правових підстав для задоволення позову.

17.11.2016 від позивача надійшла заява про залучення співвідповідача та зміну предмета позову. Так, у вказаній заяві ТОВ «ТРІ Менеджмент» виклав вимоги у наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, як держателя Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та ДП «НАІС», як технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що полягає у незабезпеченні збереження та захисту даних, що містяться в автоматизованих системах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в частині відомостей щодо права власності ТОВ «ТРІ Менеджмент» на наступні об'єкти:

1) нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нижча Дубечня, вул. Леніна (пр-т Миру), буд. 15, право на яке зареєстроване 10.03.2015, номер запису про право власності 8991504, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 33541832218;

2) автозаправочну станцію (літ. «А-1»), яка розташована за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Погреби, вул. Погребський шлях, 72, право на яке зареєстроване 11.03.2015, номер запису 9008258, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2360732212;

3) нерухоме майно, АЗС, що розташовані за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Щорса (вул. Покровська), 112, право на яке зареєстроване 24.09.2015, номер запису про право власності 11320473, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 28244818101;

4) комплекс будівель та споруд АЗС, що розташовані за адресою: Черкаська обл., Городищенський р-н, Валявська сільська рада, АЗС, автомобільна дорога Київ-Знам'янка, 160 км, право на яке зареєстроване 24.09.2015, номер запису про право власності 11322779, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 19492271203;

5) цілісний майновий комплекс АЗС, що розташований за адресою: Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Гребля, вул. Без назви, 341, право на яке зареєстроване 10.03.2015, номер запису про право власності 8991233, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 101052521219;

6) автозаправну станцію, що розташована за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Кінчеш, автошлях Кінчеш-Розівка, право на яку зареєстроване 10.03.2015, номер запису про право власності 8990381, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 145700921248;

7) комплекс, що розташований за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Зняцьово, вул. Леніна, буд. 68-Б, право на який зареєстроване 10.03.2015 року, номер запису про право власності 8988709, реєстрацій номер об'єкта нерухомого майна 140762921227;

8) комплекс, який розташований за адресою: Україна, Закарпатська обл., місто Мукачеве, вулиця Графа Фон Шенборна, 108, право на який зареєстроване 11.03.2015, номер запису про право власності 9002745 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 207793521104);

9) автозаправочна станція стаціонарного типу, яка розташована за адресою: Україна, Закарпатська обл., місто Мукачеве, вулиця Пряшівська, 2-Б, право на яку зареєстроване 11.03.2015, номер запису про право власності 9004122, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 207810421104;

10) комплекс (АЗС стаціонарного типу), що розташований за адресою: Україна, Закарпатська обл., місто Мукачеве, вулиця Університетська (Д. Галицького), 100, право на який зареєстроване 11.03.2015, номер запису про право власності 9003511, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 207817921104;

11) нежитлову будівлю, АЗС з магазином супутніх товарів літ. «А» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48392532204), що знаходяться за адресою: Україна, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Чупира, вул. Садова, буд. 1-А, право на яку зареєстроване 12.03.2015, номер запису про право власності 9014722, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 48392532204;

- зобов'язати Міністерство юстиції України, як держателя Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, забезпечити поновлення записів про право власності ТОВ «ТРІ Менеджмент» на вищевказані об'єкти;

- зобов'язати ДП «НАІС», як технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, поновити записи про право власності ТОВ «ТРІ Менеджмент» на наведені вище об'єкти.

Додатково до викладеного у первинній позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» саме Міністерство юстиції України є держателем Державного реєстру прав, а також забезпечує його створення та функціонування, здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав; забезпечує доступ державних реєстраторів Державного реєстру прав та приймає рішення про блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених вказаним Законом. У зв'язку з наведеним позивач вважав за доцільне спрямувати позовні вимоги і до Міністерства. Крім того, як зазначав позивач, з моменту звернення з Державного реєстру прав зникло ще декілька записів про право власності позивача на об'єкти, що слугувало підставою для зазначення їх в уточненій редакції позовних вимог.

У судовому засіданні 17.11.2016 постановлено ухвалу про прийняття уточнених позивачем вимог до розгляду та залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Міністерство юстиції України.

В своїх додаткових поясненнях від 23.02.2017 позивач повідомляє обставини, що пов'язані з розглядом кримінального провадження за №22016101110000165 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною 4 статті 190 та частиною 2 статті 361 Кримінального кодексу України, в якому досудовим розслідуванням встановлено факт незаконного втручання в роботу Державного реєстру та протиправного видалення відомостей щодо перебування у власності ТОВ «ТРІ Менеджмент» об'єктів нерухомості. Досудове розслідування за вказаним провадженням здійснюється за фактом вчинення заволодіння чужим майном та несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем (Державного реєстру прав та ін.), що Призвело до підробки інформації. 02.11.2016 ТОВ «ТРІ Менеджмент» було залучено до вказаного кримінального провадження в якості потерпілого. Як зазначає позивач, при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, Товариством виявлено звіт ДП «НАІС», за змістом якого записи у Державному реєстрі щодо права власності стали не активними і не можуть видаватись користувачам РРП під час формування тих чи інших пошукових запитів в результаті нештатної події в БД РРП. Служба безпеки «НАІС», зважаючи на наслідки нештатної події, а саме - перехід права власності від одного власника до іншого без відома першого, припускає, що нештатна подія відбулася шляхом несанкціонованих дій з інформацією в БД РРП, що призвели до модифікації даних в БД РРП. Непрямою ознакою протиправних дій може бути виконання дій зі службою LISTENER 04.07.2016 21:23:44 під обліковим записом «administrator». Ознайомившись зі звітом ДП «НАІС», позивач звернувся до цього Підприємства та до Міністерства юстиції України із запитами, однак, відповіді на свої питання так і не отримав.

09.03.2017 від ДП «НАІС» надійшла уточнена заява про зупинення провадження у справі, в якій представник Підприємства просив зупинити провадження в адміністративній справі до ухвалення процесуальних рішень у кримінальних провадженнях №12016100010010834 та №22016101110000165, оскільки саме наведені провадженнях відкриті за фактом можливого втручання в Державний реєстр прав, що призвело до не відображення відомостей у реєстрі про право власності позивача на низку об'єктів нерухомого майна. Оскільки підставою позову у даній справі є саме зникнення відомостей з Державного реєстру прав щодо права власності позивача на нерухоме майно, а предметом дослідження у вказаних кримінальних провадженнях є обставини можливого зникнення відомостей з Державного реєстру прав щодо права власності позивача, ДП «НАІС» наголошувало на доцільності зупинення провадження у адміністративній справі.

Також 09.03.2017 від ДП «НАІС» надійшли заперечення на позов, в яких відповідач стверджує про відсутність підстав для задоволення позову та зазначає про безпідставність вимог і тверджень, наведених на їх обґрунтування щодо поновлення записів про право власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також про протиправну бездіяльність ДП «НАІС», як адміністратора реєстру. Представник Підприємства повторно наголошує на тому, що не здійснює владних управлінських функцій у спірних правовідносин, а отже - не може бути відповідачем в адміністративній справі, оскільки не є суб'єктом владних повноважень. Також ДП «НАІС» акцентує увагу суду на тому, що програмне забезпечення всіх Єдиних та Державних реєстрів, адміністратором яких визначене підприємство, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, в тому числі і Державного реєстру прав, відповідає всім вимогам чинної нормативно-правової бази у сфері технічного захисту інформації. При цьому, позивачем не надано жодних доказів (рішення компетентних органів, експертиз тощо), які б свідчили про встановлення вини Підприємства щодо не захисту чи не збереження даних в Державному реєстрі прав. Відповідач також вказує на те, що Звіт ДП «НАІС» про проведення перевірки не є доказом вини Підприємства у не збереженні чи не захисті даних Державного реєстру прав, а є лише суб'єктивним поглядом на нештатну подію, яка відбулась в базах даних реєстру. При цьому, відтворити природу нештатної події на системному рівні, засобами Підприємства було технічно неможливо, у зв'язку з чим ДП «НАІС» звернулося до компетентних правоохоронних органів. Відповідач вказує на те, що він, як адміністратор Державного реєстру прав, надає всі необхідні слідству відомості та здійснює плідну співпрацю з слідчим відділом ГУ СБУ у м. Києві та Київській області та з Департаментом кіберполіції національної поліції України для відтворення природи нештатної події, яка сталася в базах даних Державного реєстру прав, тобто Підприємство діє виключно для задоволення суспільних потреб шляхом сумлінного виконання функцій технічного адміністратора Державного реєстру прав. До того ж, листування між позивачем там ДП «НАІС», яке було надано в якості доказів бездіяльності підприємства не є доказами вини відповідача у протиправній бездіяльності, а саме у не забережні чи не захисті даних в Державному реєстрі прав. Стосовно вимоги позивача про покладення на ДП «НАІС» обов'язку щодо поновлення даних у Державному реєстрі прав, представник відповідача вказує, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Підприємство визначено технічним адміністратором вказаного реєстру, повноважень якого не належить внесення/скасування записів у Державному реєстрі прав, а поняття «поновлення записів в Державному реєстрі прав» не визначено на законодавчому рівні і виконати зазначену дію з записами у реєстрі, технічно неможливо. До того ж, ДП «НАІС» не є суб'єктом державної реєстрації прав та позовні вимоги до відповідача не підлягають задоволенню.

09.03.2017 Міністерством юстиції України подані заперечення проти позову, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволені позову у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

04.04.2017 позивачем подані заперечення на клопотання ДП «НАІС» про зупинення провадження у справі, в яких представник позивача стверджує про те, що у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, ДП «НАІС» наділене відповідними владними управлінськими функціями, а цей спір має публічно-правовий характер і належить до адміністративної юрисдикції, а тому ДП «НАІС» Міністерства юстиції України є належним відповідачем у цій справі. Щодо заявленого клопотання про зупинення провадження у справі представник позивача зазначає, що станом на подання цих заперечень досудове слідство у кримінальних провадженнях триває. Разом з тим, відповідачем, на думку позивача не мотивований зв'язок між очікуваними висновками рішень суду в кримінальних провадженнях за наслідками розгляду відповідних кримінальних справ та предметом спору в даній адміністративній справі, а також не конкретизовано, чому з огляду на характер заявлених вимог не можна розглянути справу без таких, що набрали законної сили, судових рішень у кримінальних провадженнях.

17.10.2017 на підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл від 10.10.2017 №4964 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/10789/16 та вказану справу передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2017 справу прийнято до провадження судді Добрівської Н.А. та призначено попереднє судове засідання.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції, визначеній Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З огляду на викладене розгляд даної справи було продовжено судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 позовну заяву, у зв'язку з повторною неявкою позивача у підготовче засідання, залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2018 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/10789/16 та вказану справу 20.06.2018 передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2018 року справу прийнято до провадження судді Добрівської Н.А. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного

27.08.2018 від Міністерства юстиції України та від ДП «НАІС» надійшли відзиви на позов, в яких викладені позиції відповідачів, аналогічні раніше наведеним у письмових запереченнях на позов.

14.09.2018 позивачем подані заперечення на відзив ДП «НАІС», в яких, окрім раніше наведених доводів позивач зазначає, що предметом дослідження у даній справі, на його переконання, є встановлення факту існування до липня 2016 року інформації про власність та обтяження позивача; відсутність даної інформації про право власності та обтяжень майна позивача у державних реєстрах після 2016 року; активація інформації про право власності та обтяження майна позивача у державних реєстрах, яка наявна в базі даних, але не доступна для користувачів. Одночасно позивач вказує, що факт що впродовж двох років Відповідач не може встановити хто і який спосіб деактивував інформацію у державних реєстрах, за збереження і цілісність якої вони відповідають, говорить про те, що функція технічного забезпечення роботи бази даних та реєстрів не виконується належним чином саме відповідачем.

За результатами розгляду клопотання ДП «НАІС» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження судом 12.07.2019 постановлена ухвала про відмову у його задоволенні.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами позивача, наведені в обґрунтування заявлених вимог, а також позиції відповідачів, з урахуванням мотивів заявленого ДП «НАІС» клопотання про закриття провадження у справі, суд в частині вимог, заявлених до ДП «НАІС», приходить до таких висновків.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в чинній редакції) адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому, суб'єкт владних повноважень визначається у пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Тобто, як вбачається із наведеного, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», «…для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань».

Так, відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду із даним позовом) встановлювалось, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог ТОВ «ТРІ Менеджмент» до ДП «НАІС» вбачається, що останній не є суб'єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а, відтак, вказані правовідносини не підпадають під ознаки публічно-правового спору.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <�…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <�…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Як вбачається зі змісту заявлених позивачем вимог до ДП «НАІС», останні заявлені до цього Підприємства як до суб'єкта владних повноважень, який, на переконання позивача є суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, а відтак має нести відповідальність за неналежне виконання покладених на нього законодавцем повноважень.

Водночас, суд вважає за доцільне акцентувати увагу на такому.

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст) забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.06.2015 №628-р «Деякі питання удосконалення системи ідентифікації особи і функціонування державних та єдиних реєстрів» підтримано пропозицію Мін'юсту, зокрема, щодо визначення єдиним адміністратором державних та єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, новостворене державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.1999 №1272 «Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції», розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2015 №628-р «Деякі питання удосконалення системи ідентифікації особи і функціонування державних та єдиних реєстрів» та пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, з метою оптимізації забезпечення функціонування Єдиних та Державних реєстрів, Мін'юстом видано наказ від 25.06.2015 №1059/5 «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України», зареєстрований в Мін'юсті 25.06.2015 за №754/27199, яким державне підприємство «Національні інформаційні системи» визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Таким чином, на законодавчому рівні адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Мін'юст, визначено ДП «НАІС».

Згідно пункту 1.1 Статуту Державне комерційне підприємства «Національні інформаційні системи» (у новій редакції) засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до пункту 2.1 Статуту метою діяльності Підприємства є:

сприяння реалізації державної політики, в сфері банкрутства та використання електронного цифрового підпису, у сфері нотаріату, у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері організації примусового виконання судових рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Згідно пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Закону технічний адміністратор Державного реєстру прав - ДП «НАІС» здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром.

В даному випадку, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України є господарюючими суб'єктами, які здійснюють виключно організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, забезпечують здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, а також сприяє реалізації державної політики, в сфері банкрутства та використання електронного цифрового підпису, у сфері нотаріату, у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері організації примусового виконання судових рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а відтак не здійснюють владних управлінських функцій та не є суб'єктом владних повноважень або особою, якій делеговано виконання таких повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

До того ж, як свідчать матеріали справи, порушення прав позивача у спірних правовідносинах полягає у відсутності в Державному реєстрі речових прав записів про право власності позивача на спірні об'єкти, і порушення таких прав спричинено діями осіб, кваліфікація яких надається в рамках кримінальних проваджень (об'єднаних в провадження за №22016101110000165) вимоги юридичної особи до ДП «НАІС» може бути предметом розгляду в порядку кримінального судочинства шляхом пред'явлення цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої злочином (в разі встановлення в судовому порядку вини саме ДП «НАІС») або в порядку господарського судочинства з підстав спричинення шкоди вказаним Підприємством у зв'язку з недотримання вимог чинного законодавства в якості суб'єкта господарювання і неналежного виконання останнім взятих на себе зобов'язань.

Враховуючи викладене, суд дійшла висновку, що заявлена позивачем вимога до ДП «НАІС» не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині наведених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.3, 5, 19, п.1 ч.1 ст.238, ч.2 ст.239, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі №826/10789/16 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІ Менеджмент» до Державного підприємства «Національні інформаційні системи».

Попередити позивача, що повторне звернення до адміністративного до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська