ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №805/672/17-а
адміністративне провадження №К/9901/22127/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду у складі судді Кравченко Т.О. від 03.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Ястребової Л.В., суддів: Компанієць І.Д., Сухарька М.Г. від 23.05.2017
у справі № 805/672/17-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області
до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська»
про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2017 року Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (далі також - позивач, Управління) звернулося до суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» (далі також - відповідач, ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська»), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просило стягнути з позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 за період з 01.09.2016 по 31.12.2016 у сумі 214879,16 грн.
2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за жовтень 2016 року у сумі 66 640 гривень 39 копійок.
3. 16.06.2017 від Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, в якій просить такі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").
6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» (ідентифікаційний код 00176495) зареєстроване як юридична особа 09.04.2002; в стані припинення не перебуває.
8. ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» є правонаступником всіх прав та обов`язків державного Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» (ідентифікаційний код 00176495).
9. Впродовж спірного періоду органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах згідно з підпунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а Управління надсилало їх на адресу відповідача.
10. Разом з розрахунками Управління направило на адресу ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» повідомлення від 03.06.2016 № 3795/03, відповідно до якого сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, у червні 2016 року становила 73 979,55 грн; повідомлення від 04.07.2016 № 4452/04, відповідно до якого сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, у липні 2016 року становила 67 505,51 грн; повідомлення від 03.08.2016 № 5426/04, згідно з яким сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, у серпні 2016 року становила 69 735,57 грн; повідомлення від 02.09.2016 № 6337/04, відповідно до якого сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, у вересні 2016 року становила 66 640,39 грн; повідомлення від 03.10.2016 № 7346/04, згідно з яким сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, у жовтні 2016 року становила 66 640,39 грн; повідомлення від 03.11.2016 № 8530/04, відповідно до якого сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, у листопаді 2016 року становила 66 677,33 грн; повідомлення від 07.12.2016 № 9691/04, згідно з яким сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, у грудні 2016 року становила 68 789,96 грн.
11. ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» вказані розрахунки та повідомлення отримало, про що свідчать підписи посадових осіб відповідача на повідомленнях.
12. Відповідно до відомостей картки особового рахунку ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 станом на 01.06.2016 існувала недоїмка у сумі 487 536,78 грн; станом на 01.01.2017 недоїмка становила 474 235,59 грн; станом на 30.03.2017 недоїмка зменшена до 428 275,59 грн.
13. З урахуванням здійснених ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» впродовж січня-березня 2017 року платежів відповідачем зазначено, що сума відшкодування за вересень 2016 року становить 66 640,39 грн, фактично сплачено 53 868,91 грн, сума боргу наростаючим підсумком - 12 771,48 грн, сума відшкодування за жовтень 2016 року становить 66 640,39 грн, фактично сплачено 0,00 грн, сума боргу наростаючим підсумком - 79 411,87 грн, сума відшкодування за листопад 2016 року становить 66 677,33 грн, фактично сплачено 0,00 грн, сума боргу наростаючим підсумком - 146 089,20 грн, сума відшкодування за грудень 2016 року становить 68 789,96 грн, фактично сплачено 0,00 грн, сума боргу наростаючим підсумком - 214 879,16 грн.
14. Згідно з платіжним дорученням від 29.12.2016 № 636 ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» перерахувало на користь Управління 68 789,96 грн з призначенням платежу « 101;00176495; Перечисляются льготные пенсии за 12.16, без НДС».
15. Відповідно до платіжного доручення від 30.11.2016 № 576 ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» перерахувало на користь Управління 66 677,33 грн з призначенням платежу « 101;00176495; Перечисляются льготные пенсии за 11.16, без НДС».
16. З платіжного доручення від 30.09.2016 № 530 вбачається, що ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» перерахувало на користь Управління 66 640,39 грн з призначенням платежу « 101;00176495; Перечисляются льготные пенсии за 09.16, без НДС».
17. Відповідно до платіжного доручення від 30.08.2016 № 484 ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» перерахувало на користь Управління 69 735,57 грн з призначенням платежу « 101;00176495; Перечисляются льготные пенсии за 08.16, без НДС».
18. Згідно з платіжним дорученням від 29.07.2016 № 443 ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» перерахувало на користь Управління 73 979,55 грн з призначенням платежу « 101;00176495; Перечисляются льготные пенсии за 07.16, без НДС».
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
19. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам, однак вчасно такі не здійснювало, а тому у нього виникла заборгованість. Кошти, які сплачувались ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» зараховуються в рахунок погашення вже існуючої заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення.
20. Заперечуючи щодо задоволення позову, представник відповідача зазначив, що позивач безпідставно змінював призначення платежу та зараховував отримані кошти в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало права органів Пенсійного фонду України зараховувати кошти, сплачені страхувальником для погашення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в порядку календарної черговості її виникнення. ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за вересень, листопад, грудень 2016 року відшкодовані позивачем у позасудовому порядку. Відповідачем не надані лише належні та допустимі докази на підтвердження сплати заборгованості за жовтень 2016 року у сумі 66 640,39 грн, а відтак дана сума підлягає стягненню.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій та зазначає про правомірність зміни призначення платежу з огляду на положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1, відповідно до якої у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. Зазначає, що судами зроблено помилковий висновок, що суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
24. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон №400/97-ВР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
26. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
27. Частинами другою, третьою статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
28. Згідно з частиною 6 вказаної статті за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
29. Згідно з пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
30. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі також - Закон №1788-ХІІ). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
31. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
32. Порядок відшкодування підприємствами витрат до Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
33. Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
34. Згідно з пунктом 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
35. Пунктом 6.7 №21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
36. За правилами пункту 6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
37. Системний аналіз вищенаведених норм дає змогу дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано позивачу лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.
38. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11.04.2018 у справі №808/1672/17, від 14.02.2019 у справі № 812/956/17, від 27.02.2019 у справі №812/1230/17, від 13.09.2019 у справі 812/210/17, від 12.12.2019 у справі №812/182/17, від 05.02.2020 у справі №812/321/17.
39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, у вересні 2016 року становила 66 640,39 грн; у жовтні 2016 року - 66 640,39 грн; у листопаді 2016 року - 66 677,33 грн; у грудні 2016 року - 68 789,96 грн.
40. Також судами встановлено, що ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» здійснило погашення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за вересень 2016 року у сумі 66 640,39 грн (підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2016 № 530); за листопад 2016 року у сумі 66 677,33 грн (підтверджується платіжним дорученням від 30.11.2016 № 576); за грудень 2016 року у сумі 68 789,96 грн (підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2016 № 636). При цьому відповідачем у вказаних платіжних документах було чітко визначено призначення платежу, а саме перерахунок пільгових пенсій за 09.16, за 11.16 та за 12.16 відповідно. Натомість належні та допустимі докази на підтвердження сплати заборгованості за жовтень 2016 року у сумі 66 640,39 грн відповідачем не надані.
41. Враховуючи, що право визначати призначення платежу належить виключно платнику, у позивача не було правових підстав для зарахування вказаних коштів відповідача, направлених на погашення заборгованості за спірні періоди, на покриття заборгованості за попередні періоди.
42. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №816/394/17 та від 20.12.2019 у справі №810/4251/15.
43. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позов, дійшли правильних висновків про відсутність у позивача підстав для зарахування коштів, сплачених відповідачем на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на інші платежі.
44. Розглядаючи наведені позивачем аргументи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів виходить з того, що такі були перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, їм була надана правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено. Висновки судів позивач не спростував.
45. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
46. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
47. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
48. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
49. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
50. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли б призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні.
51. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
52. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Желєзний
Судді: Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко
