ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2020 року

Київ

справа № 815/5856/17

адміністративне провадження № К/9901/59659/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами № 815/5856/17

за позовом за позовом державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Порто-Франко", Державне підприємство "Центр обслуговування громадян", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Дочірнє підприємство "Формет" про визнання незаконними та скасування наказів, -

за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, ухваленого колегією у складі судді-доповідача Бжассо Н.В., суддів Радчука А.А., Цховребової М.Г.,

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, ухваленого колегією у складі судді доповідача-головуючого Шляхтицького О.І., суддів Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У листопаді 2017 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - відповідач 1, ГТУЮ в Одеській області ), Міністерства юстиції України (далі - відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Порто-Франко" (далі - третя особа 1, ПАТ АБ «Порто-Франко»), Державне підприємство "Центр обслуговування громадян" (далі - третя особа 2, ДП «Центр обслуговування громадян»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Дочірнє підприємство "Формет" (далі - третя особа 3, ДП «Формет») в якому просила:

1.1. визнати незаконним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 07 вересня 2017 року за № 393/03-07 «Про повне задоволення скарги Дочірнього підприємства «Формет» від 31 серпня 2017 року, зареєстрованої в Головному територіальному управлінні юстиції в Одеській області 01 вересня 2017 року за № 16692/08-13»;

1.2. визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 10 жовтня 2017 року за № 3802/7 «Про відмову у задоволенні скарги державного реєстратора прав на нерухоме майно державного підприємства «Центр обслуговування громадян» ОСОБА_1 від 18 вересня 2017 року № 2.1-09/2363».

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність наказів відповідачів, оскільки вони винесені з порушенням приписів частини 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, а саме його пунктів 8 та 12.

3. Позивач зазначає, що оскаржувані накази відповідачів винесені внаслідок неповного з'ясування всіх юридичних обставин є невмотивованими та суперечать багатоманітній судовій практиці Європейського Суду з прав людини щодо наведення чітких обґрунтувань прийнятих рішень.

3.1. Також позивач вказує на те, що її дії, вчинені за результатами розгляду заяви ПАТ АК «Порто-Франко», є такими, що відповідають статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» та статті 129-1 Конституції України. Головним управлінням юстиції в Одеській області під час розгляду скарги ДП «Формет» було вирішено питання про припинення іпотеки, тобто предметом дослідження відповідачем 1 було питання яке взагалі не досліджується реєстратором під вчинення ним реєстраційних дій. Позивачем у даному випадку лише скасовано запис про припинення обтяження відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяження» на виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року у справі № 6-16686св15.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 07 вересня 2017 року за № 393/03-07 «Про повне задоволення скарги Дочірнього підприємства «Формет» від 31 серпня 2017 року, зареєстрованої в Головному територіальному управлінні юстиції в Одеській області 01 вересня 2017 року за №16692/08-13». В іншій частині позову відмовлено.

5. Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, вказав на протиправність наказу Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 07 вересня 2017 року за № 393/03-07, яким в повному обсязі задоволено скаргу ДП «Формет» та зобов'язано позивача вчинити всі необхідні реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією припинення іпотеки № 1725177.

5.2. На думку судів попередніх інстанцій позивач правомірно прийняла рішення про скасування запису про припинення державної реєстрації іпотеки за № 1725177 на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року у справі № 6-16686св15. Зазначеною ухвалою судом касаційної інстанції скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року, яке було підставою для внесення запису про припинення іпотеки ПАТ АБ «Порто-Франко». Такі дії позивача відповідають положенням статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», в редакції, чинній на момент вчинення таких дій.

5.3. Судами не прийнято до уваги посилання відповідачів на те, що позивачем не було враховано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2016 року у справі № 522/16534/14-ц, яким відмовлено в задоволенні заяви ПАТ АБ «Порто -Франко» про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ДП «Формет» до ПАТ АБ «Порто-Франко» про визнання припиненим кредитного договору та іпотечних договорів та зобов'язання вчинити дії. На думку суду першої та апеляційної інстанцій таке судове рішення не є підставою для відмови у скасуванні запису про припинення обтяження на підставі статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

5.4. На думку судів попередніх інстанцій, спосіб відновлення права ДП "Формет" у вигляді внесення змін до записів Державного реєстру прав, про який зазначено у наказі від 07 вересня 2017 року за № 393/03-07, не відповідає нормам чинного законодавства. З огляду на приписи Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, такий спосіб, як внесення змін до записів Державного реєстру прав застосовується у випадку допущення державним реєстратором технічної помилки, що у свою чергу не свідчить про протиправність прийнятого ним рішення, а, навпаки, вказує на те, що реєстратор прийняв рішення правомірно та згідно з чинним законодавством, проте, допустив технічну помилку, виправлення якої не змінює суті самого рішення. У висновку відповідача 1 від 07 вересня 2017 року, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ від 07 вересня 2017 року за № 393/03-07, комісія зазначила про порушення позивачем норм законодавства при прийнятті рішення про скасування запису про припинення державної реєстрації іпотеки та про протиправність такого рішення, чим припустилася помилки, що не можна вважати технічною помилкою.

5.5. Водночас суди першої та апеляційної інстанції вказали на безпідставність позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 10 жовтня 2017 року № 3802/7. На думку судів попередніх інстанцій позивач необґрунтовано посилається на порушення відповідачем 2 норм абзацу 8 частини 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» під час розгляду Міністерством юстиції України її скарги на наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 07 вересня 2017 року за № 393/03-07. Вказані норми права до даних правовідносин не застосовуються.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

6. У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, оскаржувані судові рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

7.1. Під час розгляду цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області після винесення наказу від 07 вересня 2017 року № 393/03-07, прийнято інший наказ від 22 вересня 2017 року № 437/03-07 про задоволення скарги ДП «Формет» на дії позивача щодо поновлення попереднього запису про іпотеку.

7.2. На думку скаржника позивач порушила приписи пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який визначає підстави реєстраційних дій державного реєстратора та його повноваження. Однак даною нормою не визначено механізм внесення записів про скасування державної реєстрації прав та про поновлення записів про речові права відповідно до рішення суду, яким скасовано рішення судів попередніх інстанцій, на підставі яких внесено відповідні записи до реєстру. Судами попередніх інстанцій помилково не застосовано зазначені норми.

7.3. Судами першої та апеляційної інстанцій не враховано норми цивільного законодавства та Закону України «Про іпотеку». Відповідно до статей 3, 17 вказаного закону та статті 599 Цивільного кодексу України іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання. Відомості про іпотеку підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. При цьому судові рішення, які є підставою для вчинення реєстраційних дій, державний реєстратор отримує за результатами інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником та без справляння адміністративного збору.

7.4. Твердження позивача про те, що під час розгляду заяви ПАТ АБ «Порто-Франко» нею були здійснені консолідовані пошуки, за результатами яких нею виявлено ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-16686св15 не відповідають дійсності, оскільки нею не було виявлено ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2016 року у справі №522/16534/14 про відмову у задоволенні заяви ПАТ АБ «Порто-Франко» про поворот виконання рішення суду у даній справі, яка набрала законної сили. На думку скаржника вказане суперечить приписам пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

7.5. Скаржник звернув увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою інформацію щодо довідки від 03 вересня 2014 року, виданої ПАТ АБ «Порто-Франко» про відсутність кредитної заборгованості ДП «Формет» про яку зазначено у судових рішеннях. Судами попередніх інстанцій не враховано настання несприятливих наслідків у вигляді поновлення дії вже неіснуючої іпотеки та порушення прав ДП «Формет», за результатами протиправних дій позивача.

8. Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року постановленої колегією у складі судді-доповідача Стрелець Т.Г., судів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 червня 2019 року № 656/0/78-19 у зв'язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Стрелець Т.Г., (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14) що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 01 квітня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до частини 1 статті 345 КАС України.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 07 квітня 2020 року перенесено розгляду справи на 14 квітня 2020 року у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція інших учасників справи

12. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона, посилаючись на вірність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

13. Від відповідача 2 та третіх осіб відзивів на касаційну скаргу не надійшло, що відповідно до статті 338 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) не є перешкодою для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Установлені судами фактичні обставини справи

14. 19 липня 2013 року між ДП «Формет» та ПАТ АБ «Порто-Франко» укладено кредитний договір (відклична реверсивна кредитна лінія) № 527/2-13 строком до 17 липня 2015 року.

15. У забезпечення вимог ПАТ АБ «Порто-Франко» по вищевказаному кредитному договору укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Ламан А.І. 19 липня 2013 року, реєстровий №1701.

16. Відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року у справі № 522/16534/14-ц, позов ДП «Формет» задоволено. Визнано Кредитний договір (відклична реверсивна кредитна лінія) № 527/2-13, укладений 19 липня 2013 року між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ДП «ФОРМЕТ», припиненим, у зв'язку з його повним виконанням. Визнано іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Ламан А.І., 19 липня 2013 року, зареєстрований в реєстрі за № 1701, припиненим, у зв'язку з припиненням кредитного договору № 527/2-13, укладеного 19 липня 2013 року між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ДП «Формет». Зобов'язано приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу, Ламан А.І., зняти заборону на нерухоме майно - виробничі та невиробничі будівлі, що знаходяться за адресою: смт. Великодолинське по вул. Ентузіастів, буд. 10-В, Овідіопольський район, Одеська область, які належать ДП «Формет», та на підставі заяв ДП «Формет» внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження (вид обтяження: заборона на нерухоме майно; номер запису про обтяження: 1724265; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 4126690 від 19липня 2013 pоку; Державний реєстратор: приватний нотаріус Ламан А.І., Одеський міський нотаріальний округ; підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: 1701, виданий 19 липня 2013 року (видавник: ПН ОМНО Ламан А.І.; реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 109388351237) та про припинення іншого речового права (Іпотеки) вищевказаного майна (номер запису про іпотеку: 1725177; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 4128341 від 19 липня 2013 pоку; Державний реєстратор: приватний нотаріус Ламан А.І., Одеський міський нотаріальний округ; підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: 1701, виданий 19 липня 2013 року (видавник: ПН ОМНО Ламан А.І.; реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 109388351237).

17. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 квітня 2015 року у справі №522/16534/14-ц, апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк "Порто-Франко" - Красюка І.І., відхилено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року залишено без змін.

18. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року у справі № 6-16686св15, касаційну скаргу ПАТ АБ «Порто-Франко» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на період ліквідації ПАТ АБ «Порто-Франко» Северіна Ю.П. задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 квітня 2015 року скасовано. Провадження у справі за позовом ДП «Формет» до ПАТ АБ «Порто-Франко», треті особи: Панченко А.О., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ламан А.І., про визнання припиненими кредитного та іпотечного договорів та зобов'язання вчинити певні дії закрито.

19. 07 серпня 2017 року Мирза К.О. в інтересах ПАТ АБ «Порто-Франко» звернулася із заявою, реєстраційний номер № 23580831, про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

20. До заяви додано, у тому числі, рішення № 2/522/8276/14, видавник: Приморський районний суд м. Одеси, ухвала суду № 22-ц/785/1124/15, видавник: Апеляційний суд Одеської області, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

21. 07 серпня 2017 року державний реєстратор ОСОБА_1 прийняла рішення №365001014 по скасування запису про припинення державної реєстрації іпотеки за № 1725177 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним № 109388351237.

22. 01 вересня 2017 року ДП «Формет» звернулося до ГТУЮ в Одеській області зі скаргою вхід. № 16692/08-13 про визнання дій державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 щодо скасування запису про припинення іпотеки за №1725177 протиправними та внесення змін до записів в Державному реєстрі прав на нерухоме майно шляхом відновлення попереднього запису про припинення іпотеки за № 1725177.

23. В обґрунтування поданої скарги, ДП «Формет» зазначає, що Порядок № 1141 від 26 жовтня 2011 року не передбачає та не визначає механізм внесення записів про скасування державної реєстрації прав та про поновлення записів про речові права на підставі рішення суду, яким скасовані рішення судів попередніх інстанцій, на підставі яких раніше були внесені записи до реєстру. В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року, якою керувалася державний реєстратор ОСОБА_1 немає жодного слова про скасування рішення державного реєстратора Ламан А.І. про припинення іпотеки. Крім того, представник ДП «Формет» зазначив, що здійснюючи перевірку в Єдиному реєстрі судових рішень за номером справи державний реєстратор ОСОБА_1 повинна була дізнатись про наявність в реєстрі інших судових рішень, що були прийняті пізніше ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року. Так, у листопаді 2015 року ПАТ АБ «Порто-Франко» звернувся із заявою до Приморського районного суду м. Одеси про поворот виконання рішення суду, в якому просив: скасувати запис про припинення іпотеки від 01 жовтня 2014 року. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2016 року у справі №522/16534/14 у задоволенні заяви ПАТ АБ «Порто-Франко» було відмовлено за безпідставністю. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 березня 2016 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2016 року вказані судові рішення залишено без змін.

24. За результатами засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області складено висновок від 07 вересня 2017 року щодо розгляду скарги ДП «Формет». Комісія дійшла висновку, що державним реєстратором ОСОБА_1 рішення про скасування від 07 серпня 2017 року №36501014 прийнято з порушенням вимог пункту 4 частини 1 статті 24 Закону та державним реєстратором ОСОБА_1 помилково застосовано норми законодавства у сфері державної реєстрації. Тобто, при прийнятті рішення державним реєстратором допущено помилку. Так, у висновку вказано, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2016 року ПАТ АБ «Порто-Франко» відмовлено у скасуванні припинення іпотеки, однак державним реєстратором ОСОБА_1 було проведено скасування відповідних записів на підставі рішень судових інстанцій, прийнятих під час минулої редакції Закону, яка не передбачала на підставі скасування документів, які були підставою для проведення державної реєстрації, скасовувати саму державну реєстрацію.

25. 07 вересня 2017 року ГТУЮ в Одеській області прийнято наказ № 393/03-07, з огляду на підпункти 1, 2 якого, скаргу ДП «Формет» задоволено у повному обсязі. У зв'язку із відсутністю технічної можливості внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом відміни рішення про скасування від 07 серпня 2017 року № 36501014, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП «Центр обслуговування громадян» ОСОБА_1, а також наслідків пов'язаних з прийняттям державним реєстратором зазначеного рішення, для забезпечення захисту прав скаржника, внести зміни наступним чином: - сформувати та зареєструвати заяву про державну реєстрацію речових прав, з метою державної реєстрації припинення іпотеки № 1725177; - вчинити всі необхідні реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією припинення іпотеки № 1725177.

26. Висновок комісії від 07 вересня 2017 року став підставою для прийняття оскаржуваного наказу ГТУЮ в Одеській області №16692/08-13 від 07 вересня 2017 року.

27. 18 вересня 2017 року, державний реєстратор ОСОБА_1, не погодившись із наказом ГТУЮ в Одеській області № 16692/08-13 від 07 вересня 2017 року, склала скаргу № 2.1-09/2363 на вказаний наказ. З огляду на зміст скарги, у якості додатків позивач надала: належним чином засвідчену копію наказу ДП «ЦОП» від 30 червня 2016 року № 41/2016, копію супровідного листа ГТУЮ в Одеській області від 07 вересня 2017 року № 16692/08-13, копію рішення (наказу) ГТУЮ в Одеській області від 07 вересня 2017 року № 393/03-07, копію скарги ДП «Формет» від 31 серпня 2017 року № 31/08, копію скарги в 2-х екземплярах.

28. Згідно з висновком комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05 жовтня 2017 року, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 встановлено, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки додані до скарги копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором, не засвідчені в установленому порядку, чим порушено вимоги частини 5 статті 37 Закону № 1952-IV.

29. Згідно з наказом № 3802/7 від 10 жовтня 2017 року, відповідно до пункту 1 частини 8 статті 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 7, 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, відмовлено у задоволенні скарги державного реєстратора прав на нерухоме майно державного підприємства «Центр обслуговування громадян» ОСОБА_1 від 18 вересня 2017 року № 2.1-09/2363 у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частини 5 статті 37 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку.

30. Не погоджуючись з наказами відповідачів від 01 вересня 2017 року № 16692/08-13 та від 10жовтня 2017 року № 3802/7, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їх застосування

31. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

33. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (в редакції від 04 червня 2017 року, далі - Закон № 1952-IV).

34. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV ).

35. Обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору (пункт 5 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV).

36. Територіальні органи Міністерства юстиції України - територіальні органи Міністерства юстиції України, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (пункт 7 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV).

37. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (пункт 9 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV ).

38. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 7 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

39. Пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону № 1952-IV визначено, що територіальні органи Міністерства юстиції України в межах території, на якій вони здійснюють свою діяльність розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав та приймають обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

40. Державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки (частина 1 статті 10 Закону № 1952-IV).

41. За приписами частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

42. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 1952-IV державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

43. Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

44. За приписами частини 1 статті 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

45. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується (частина 2 статті 26 Закону № 1952-IV).

46. Частиною 1 статті 37 Закону № 1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

47. Відповідно до частини 2 статті 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

48. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття (частина 6 статті 37 № 1952-IV).

49. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується (частина 2 статті 26 Закону № 1952-IV).

50. Відповідно до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1127) під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно та рішень судів про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав, у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

51. Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в редакції чинній станом на 16 листопада 2016 року, далі - Порядок № 1141).

52. Відповідно до пункту 4 Порядку № 1141 ведення Державного реєстру прав передбачає: 1) формування та реєстрацію заяв (запитів) у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав (далі - база даних про реєстрацію заяв і запитів); 2) пошук відомостей у Державному реєстрі прав; 3) оформлення рішень, свідоцтв про право власності на нерухоме майно; 4) відкриття розділів Державного реєстру прав та/або внесення записів до нього; 5) внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), скасування записів Державного реєстру прав; 6) надання інформації з Державного реєстру прав; 7) закриття розділів Державного реєстру прав.

53. Абзацем 1 пункту 41 Порядку № 1141 передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

54. Пунктом 38 Порядку № 1141 визначено, що зміни до записів Державного реєстру прав вносяться у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка). Внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, записи про яку містяться у зазначеному Реєстрі, а також у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

55. У разі внесення змін у зв'язку з допущенням технічної помилки державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості: 1) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав; 2) підстава для внесення змін до запису: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 3) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 4) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу (пункт 39 Порядку №1141).

56. За приписами частини 9 статті 18 Закону № 1952-IV датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

57. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).

58. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-ІХ, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

60. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із того, що з метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підставі позову у суді касаційної інстанції не допускається.

61. Згідно з нормою частини 4 статті 328 КАС України (в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

62. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 242 КАС України (в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року), відповідно до яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

63. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

64. Доводи Головного територіального управління юстиції в Одеській області, викладені у касаційній скарзі стосуються незгоди із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправним та скасування його наказу від 07 вересня 2017 року за №393/03-07 «Про повне задоволення скарги ДП «Формет» від 31 серпня 2017 року».

65. Касаційна скарга не містить доводів незгоди із висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог державного реєстратора ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 10 жовтня 2017 року за № 3802/7 «Про відмову у задоволенні скарги державного реєстратора прав на нерухоме майно державного підприємства «Центр обслуговування громадян» ОСОБА_1 від 18 вересня 2017 року № 2.1-09/2363», у зв'язку із чим оцінка Верховним Судом оскаржуваним судовим рішенням в цій частині не надається.

66. З огляду на приписи статті 341 КАС України касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень здійснюється в межах доводів касаційної скарги.

67. З обсягу встановлених обставин справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірних висновків про те, що державний реєстратор ОСОБА_1 під час вчинення реєстраційних дій за заявою ПАТ АБ "Порто-Франко" правомірно керувалася нормами статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

68. Верховний Суд погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

69. Зі змісту частини 2 статті 26 Закону № 1952-IV слідує, що, зокрема, скасування документів на підставі яких проведено державну реєстрацію прав є підставою для внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав.

70. Пунктом 41 Положення № 1141 визначено, що підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав є рішення суду про скасування відповідної реєстраційної дії про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

71. Зі змісту наведених норм слідує, що ними врегульовано різні правовідносини.

72. Судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, що у даному випадку реєстраційні дії позивачем вчинено на підставі звернення ПАТ АБ "Порто-Франко" та у зв'язку з надання ним копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року.

73. Оскільки вказаним рішенням суду касаційної інстанції скасовано судові рішення першої та апеляційної у справі № 522/16534/14-ц, які у свою чергу були підставою для внесення до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухове майно запису №1725177 про реєстрацію припинення іпотеки по кредитному договору, укладеному 19 липня 2013 року між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ДП "Формет".

74. Верховний Суд зазначає, оскільки у даному випадку мало місце скасування документів на підставі яких проведено державну реєстрацію припинення іпотеки, позивачем правомірно вчинено дії відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1952-IV.

75. При цьому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин пункту 41 Порядку № 1141, оскільки матеріали справи не містять копії судового рішення про скасування запису в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухове майно запису №1725177 про припинення іпотеки. Про наявність такого рішення суду не зазначено і скаржником у касаційній скарзі.

76. Враховуючи положення частини 9 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» датою і часом державної реєстрації прав у даному випадку слід вважати дату і час реєстрації відповідної заяви ПАТ АБ "Порто-Франко", за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про скасування запису про припинення іпотеки від 01 жовтня 2014 року № 1725177.

77. Доводи касаційної скарги про неврахування позивачем під час вчинення реєстраційних дій за заявою ПАТ АБ "Порто-Франко" вимог Закону України "Про іпотеку", статті 599 Цивільного кодексу України та довідки від 03 вересня 2014 року, виданої ПАТ АБ "Порто-Франко" про відсутність кредитної заборгованості ДП "Формет" також є необгрунтованими. Вивчення та врахування державним реєстратором під час здійснення реєстраційних дій таких документів приписами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено.

78. Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи наказу ГТУЮ в Одеській області від 22 вересня 2017 року № 437/03-07 про задоволення скарги ДП «Формет» є необгрунтованими. Зазначений наказ ГТУЮ в Одеській області винесено через 14 днів після винесення оскаржуваного у цій справі наказу відповідача 1 та не містить інформації щодо предмета доказування у даній справі. За таких обставин суди попередніх інстанцій правомірно не взяли до уваги зазначений наказ, оскільки він є неналежним доказом.

79. Ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2016 року у справі №522/16534/14 про відмову у задоволенні заяви ПАТ АБ «Порто-Франко» про поворот виконання рішення суду у даному випадку не може бути підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій за заявою ПАТ АБ "Порто-Франко". Зі змісту цього рішення слідує, що воно не є рішенням про скасування документів, на підставі яких може бути проведено державну реєстрацію прав в розумінні частини 2 статті 26 Закону №1952-IV.

80. При цьому Верховний Суд зазначає, що вказаною нормою Закону №1952-IV не визначено порядок отримання судового рішення, яким скасовано документ що був підставою для проведення державної реєстрації прав. Тому доводи касаційної скарги про недотримання позивачем вимог пункту 12 Порядок № 1127 є необгрунтованими та підлягають відхиленню.

81. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обгрунтованість позовних вимог та про необхідність їх часткового задоволення, визнання протиправним та скасування наказу відповідача 1 від 07 вересня 2017 року № 393/03-07.

82. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

83. Доводи та аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

84. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

85. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

86. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

87. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

88. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

89. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

90. З огляду на результат касаційного розгляду Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду