ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.03.2020

Справа № 910/11387/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227)

до Державного підприємства "Енергоринок" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код ЄДРПОУ 21515381)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19);

2) Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2);

3) Міністерство енергетики та захисту довкілля України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30)

про стягнення коштів у сумі 1 675 260 088,29 грн.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Енергоринок" ( далі - відповідач) стягнення коштів у сумі 1 675 260 088,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг з централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління виробництвом і передачею електричної енергії за договором № 136/01 від 04.09.2000.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.09.2019.

16.09.2019 через відділ діловодства суду ДП "Енергоринок" подав відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідач під час здійснення розрахунків перед позивачем за передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та централізоване диспечерське управління ОЕС України, не могло самостійно на власний розсуд обирати з якого джерела, в яких обсягах та за якою ціною здійснювати оплату, оскільки у своїй діяльності керувалося законодавством України, ДЧОРЕ та Статутом. Порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії України, можливий був лише через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, виключно на підставі алгоритму розподілу коштів, який встановлюється НКРЕКП. Відповідачем не порушено алгоритм розподілу коштів, встановлений НКРЕКП, тобто не порушуючи порядок виконання своїх зобов`язань, щодо розрахунків за передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та централізоване диспечерське управління ОЕС України, отже на думку відповідача відсутні підстави для стягнення заборгованості. Крім того, виключно спеціальним законом повинно регулюватися питання щодо порядку та способу погашення заборгованості, яка виникла на оптовому ринку електричної енергії України, в тому числі погашення заборгованості перед позивачем.

24.09.2019 у підготовчому засіданні відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі № 910/11387/19 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Дані клопотання були долучені до матеріалів справи, а їх розгляд відкладено до наступного судового засідання.

У судовому засіданні 24.09.2019 по справі № 910/11387/19 судом оголошено перерву на 08.10.2019.

08.10.2019 через відділ діловодства суду ДП "Енергоринок" подало клопотання про долучення доказів у справі № 910/11387/19, позивачем заяву стосовно клопотань про залучення третіх осіб.

Ухвалою від 08.10.2019 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, відкладено підготовче засідання на 06.11.2019.

31.10.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

04.11.2019 через відділ діловодства суду третя особа 1 подала пояснення по справі.

Ухвалою від 04.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

08.11.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою від 06.11.2019 відкладено підготовче засідання на 20.11.2019.

20.11.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про зупинення провадження.

Ухвалою від 20.11.2019 у задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи відмовлено.

Ухвалою від 27.11.2019 відкладено підготовче засідання на 11.12.2019.

11.12.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про призначення експертизи, заяву про відвід судді.

Ухвалою від 16.12.2019 у задоволенні заяви про відвід судді відмовлено.

Ухвалою від 19.12.2019. призначено судове засідання на 16.01.2020.

16.01.2020 через відділ діловодства суду відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

Ухвалою від 16.01.2020 засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.02.2020.

04.02.2020 через відділ діловодства суду позивачем подано заперечення проти пояснення відповідача щодо відсутності доказів підтвердження виконання передачі електричної енергії, заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності.

05.02.2020 через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 17.02.2020.

17.02.2020 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

Ухвалою від 17.02.2020 відкладено розгляд справи по суті на 04.03.2020. В судовому засіданні оголошено про відмову у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження з підстав не обгрунтованості та не доведеності.

За результатами розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити, що час розгляду справи є виправданим.

Згідно до з частинами першою та другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини другої цієї статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому суд враховує пріоритети визначені частиною третьої статті 2 згідно до якої основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; … 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Враховуючи процесуальну поведінку учасників судового процесу суд неодноразово відкладав підготовче засідання для забезпечення засад верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивності, а також змагальності сторін.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.1.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається що строк який можна визначити розумним не може бути однаковим для всіх справ і було би неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку яка залежить від певних критеріїв вироблених практикою ЄСПЛ складність справи поведінка заявника поведінка державних органів значущість питання для заявника.

Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2020 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог. В засіданні суду третя особа 3 надала усні пояснення, треті особи 1,2 не з`явились про розгяд справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 04.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2000 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія» «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго», Позивач) правонаступником якого є Позивач та Державним підприємство «Енергоринок» (далі - ДП «Енергоринок», Відповідач) укладено договір № 136/01 (далі - Договір), відповідно до пункту 2.1. якого, ДП «НЕК «Укренерго» зобов`язалося здійснювати централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління виробництвом і передачею електричної енергії в ОЕС України та передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами з додержанням вимог енергетичної безпеки, а ДП «Енергоринок» зобов`язалося здійснювати оплату ДП НЕК «Укренерго» за централізоване диспетчерське (оперативно - технологічне) правління виробництвом і передачею електричної енергії та здійснювати оплату за передачу електричної енергії відповідно до умов Договору.

Відповідно до пункту 3.6. Договору, ДП «Енергоринок» зобов`язалося здійснювати оплату НЕК «Укренерго» за централізоване диспетчерське оперативно -технологічне) управління виробництвом і передачею електричної енергії в ОЕС України грошовими коштами або іншими формами розрахунків відповідно до чинного законодавства. Виплата грошовими коштами здійснюється кожного банківського дня з розподільчого рахунку ДП «Енергоринок» відповідно до кошторису та алгоритму розподілу коштів, затверджених НКРЕ, за окремим платіжним дорученням.

Відповідно до пункту 3.7. Договору, Відповідач зобов`язався здійснювати оплату ДП «НЕК «Укренерго» за передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами грошовими коштами або іншими формами розрахунків відповідно до чинного законодавства. Виплата грошовими коштами здійснюється кожного банківського дня з розподільчого рахунку ДП «Енергоринок» відповідно до вартості передачі електричної енергії та алгоритму розподілу коштів, затвердженого НКРЕ, за окремим платіжним дорученням.

В той же час, слід відмітити, що постановою НКРЕКП від 09.07.2019 №1370 визнано такими, що втратили чинність зокрема, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 14.06.2018 № 397 «Про алгоритм перерахування коштів та визнання такими, що втратили чинність, постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03.09.2008 № 1052 та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 26.07.2013 № 1036» (зі змінами), від 18.01.2019 №28 «Про затвердження Переліку поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих в установах уповноваженого банку - АТ «Ощадбанк» оптовому постачальнику електричної енергії, енергопостачальникам, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної на закріпленій території, та їх відокремленим підрозділам (зі змінами); від 18.01.2019 №29 «Про затвердження Переліку додаткових поточних рахунків спеціальним режимом використання, відкритих в установах уповноваженого банку - АТ "Ощадбанк» оптовому постачальнику електричної енергії, енергопостачальникам, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та їх відокремленим підрозділам для проведення розрахунків відповідно до окремих рішень Кабінету Міністрів України»; від 30.01.2019 № 113 «Про алгоритм розподілу коштів» (зі змінами).

Як вказує позивач, інші чинні постанови щодо встановлення алгоритму розподілу коштів ДП «Енергоринок» на сьогодні відсутні, на даний час відсутній як алгоритм розподілу коштів, затверджений постановою НКРЕКП, так і поточні рахунки із спеціальним режимом використання відкритих енергопостачальникам, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та їх відокремленим підрозділам для проведення розрахунків.

Крім того, згідно з Законом України «Про ринок електричної енергії», з 01.07.2019 запроваджений новий ринок електричної енергії і його складові - балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг, ринок «на добу наперед», внутрішньо добовий ринок, двосторонні договори. Крім цього, з 01.07.2019 втратили силу Закон України «Про електроенергетику», а також Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії, відповідно до яких ДП «Енергоринок» було укладено двосторонні договори з учасниками Оптового ринку електричної енергії.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що Акт звірки розрахунків між ДП «Енергоринок» та НЕК «Укренерго» за диспетчеризацію та передачу електричної енергії складається щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

В матеріалах справи наявний Акт звірки розрахунків між ДП «Енергоринок» та ДП НЕК «Укренерго» за передачу електричної енергії магістиральними та міждержавними електричними мережами, включаючи централізоване диспечерське управління об`єднаною енергосистемою України від 12.07.2019 № 07/51-4-14924, станом на 30.06.2019, який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень та відповідно до якого, підтверджується заборгованість ДП «Енергоринок» перед НЕК «Укренерго» за передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та централізоване диспетчерське управління ОЕС України у розмірі 1 675 260 088,29 грн.

Листом від 29.05.2019 01/46-10915 ДП «Енергоринок» повідомило про розірвання з 01.07.2019 Договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП) НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Стаття 3 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Також, згідно з частиною другої статті 12 Закону НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринку електричної енергії, в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до статті 15 Закону, зокрема передбачено:

у кожному розрахунковому періоді (місяці) забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії (за винятком суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - мікро-, міні- та малим гідроелектростанціям) та підприємству, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об`єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Ця оплата забезпечується з урахуванням остаточних платежів відповідно до договору, на підставі якого створено оптовий ринок електричної енергії.

Статтею 151 Закону, передбачено порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії (далі - ОРЕ), згідно з яким встановлено наступне:

для проведення розрахунків за закуплену на ОРЕ та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території (далі - ЕЗТ), їх відокремлені підрозділи, постачальники універсальних послуг (далі - ПУП), постачальники «останньої надії» (далі - ПОН) та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання;

для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», ЕЗТ і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості.

Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕЗТ перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії.

З поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії зазначені кошти спрямовуються виключно:

енергогенеруючим компаніям та іншим суб`єктам господарської діяльності, які провадять продаж електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії;

підприємству, яке здійснює диспетчерське управління об`єднаною енергетичною системою України, підприємству, яке здійснює передачу електричної енергії, а також на допоміжні заходи із забезпечення сталого функціонування об`єднаної енергетичної системи України;

на поточний рахунок оптового постачальника електричної енергії;

іншим особам, які мають право на отримання коштів з інвестиційної складової оптового тарифу на електричну енергію, затвердженої НКРЕКП, в тому числі на спільне фінансування розвитку нетрадиційних джерел електричної енергії.

Кошти, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості ЕЗТ і оптового постачальника електричної енергії для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», перераховуються згідно з окремими алгоритмами оптового ринку електричної енергії, встановленими НКРЕКП.

Таким чином, враховуючи викладене вище:

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 13.06.2013 № 700 затверджено Порядок розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників універсальних послуг, постачальника «останньої надії» та оператори систем розподілу (зі змінами) (далі - Порядок).

Третя особа в письмових поясненнях вказує, що з метою недопущення дестабілізації ситуації на ОРЕ, зокрема з метою забезпечення проведення платіжно -розрахункових відносин на ОРЕ, а також можливості розподілу коштів, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ЕЗТ (у тому чис. ПУП, ПОН, та ОСР, як правонаступники ЕЗТ) у перехідному періоді до моменту запровадження повномасштабного ринку електричної енергії (з 01.01.2019 до 01.07.2019), відповідно до Закону та Закону України «Про ринок електричної енергії», НКРЕКП постановою від 18.01.2019 №26 внесення зміни до Порядку.

- постановою НКРЕКП від 29.12.2077 № 1611 затверджено алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (поточний алгоритм), згідно з яким ДП «Енергоринок» кожного розрахункового періоду забезпечував виробникам електричної енергії, (крім виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким забезпечував 100 % оплату) та НЕК «Укренерго» рівний відсоток оплати товарної продукції цього розрахункового періоду;

- постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 397 затверджено алгоритм перерахування коштів (що надходять до ДП «Енергоринок» від ЕЗТ, як погашення реструктуризованої заборгованості відповідно до договорів про реструктуризацію заборгованості, у тому числі договори реструктуризації, укладені відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» і мирових угод, укладених ними з ДП «Енергоринок», та рішень судів) з поточного рахунка із спеціальним режимом використання та з поточного рахунку із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості ДП «Енергоринок» для проведення розрахунків з виробниками електричної енергії та НЕК «Укренерго» пропорційно до заборгованості.

З метою забезпечення виконання ОСР, які є правонаступниками ЕЗТ, своїх фінансових зобов`язань перед ДП «Енергоринок» з оплати електричної енергії в перехідний період до моменту запровадження нового ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» НКРЕКП постановою від 28.12.2018 № 2079 внесла відповідні зміни до постанови НКРЕКП від 14.06 2018 № 397.

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.07.2019 запроваджено нову модель функціонування ринку електричної енергії, тобто балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори.

В свою чергу, пунктом 23 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що з дати початку дії нового ринку електричної енергії визнається таким, що втратив чинність, зокрема Закон України «Про електроенергетику», відповідно до якого НКРЕКП встановлювала алгоритми оптового ринку електричної енергії (тобто зазначені вище постанови втратили чинність).

Ураховуючи викладене вище, до 01.07.2019 ДП «Енергоринок» відповідно до законодавства здійснювало розрахунок з виробниками електричної енергії та НЕК «Укренерго» згідно із алгоритмами оптового ринку, встановленими НКРЕКП.

Тобто, усі кошти за куповану на ОРЕ електричну енергію, які надходили на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДП «Енергоринок», кожного банківського дня ДП «Енергоринок» розподіляло та перераховувало виробникам електричної енергії та ДП НЕК «Укренерго» відповідно до затверджених алгоритмів НКРЕКП.

Заборгованість ДП «Енергоринок» перед виробниками електричної енергії та ДП НЕК «Укренерго» виникла внаслідок неповних розрахунків деякими категоріями споживачів електричної енергії та споживачами, які знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Щодо встановлення НКРЕКП алгоритму розподілу коштів відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно із Законом України «Про ринок електричної енергії» алгоритм розподілу коштів - порядок розподілу уповноваженими банками коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, що встановлюється Регулятором відповідно до цього Закону.

У той же час, статтею 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено принципи встановлення алгоритму розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників.

З метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» у частині здійснення електропостачальниками своєчасних розрахунків за небаланси електричної енергії на балансуючому ринку та у частині надходження коштів на поточні рахунки електропостачальників НКРЕКП постановою від 18.06.2019 № 1041 затвердила Порядок розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, відповідно до якого постановою від 27.06.2019 № 1246 встановила алгоритм розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників на їхні поточні рахунки та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі, який набрав чинності з 01.07.2019.

З огляду на викладене вище, Законом України «Про ринок електричної енергії» не передбачено відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання ДП «Енергоринок» та не надано повноважень НКРЕКП встановлювати з 01.07.2019 алгоритми розподілу коштів, зокрема щодо розрахунків ДП «Енергоринок» з виробниками електричної енергії та НЕК «Укренерго».

Пунктом 15 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оптовий постачальник електричної енергії провадить свою діяльність до повного погашення своєї кредиторської та дебіторської заборгованості за електричну енергію.

Таким чином, починаючи з 01.07.2019 ДП «Енергоринок» провадить свою діяльність у межах договір відносин, що виникли на ОРЕ (договори купівлі-продажу, договори реструктуризації заборгованості рішення суду та мирові угоди), з учасниками ринку електричної енергії.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів оплати суми у розмірі 1 675 260 088, грн відповідачем, суду не надано.

Позивач звертався до відповідача з претензію 01/26510 про сплату заборгованості на користь ДП "НЕК «Укренерго» у розмірі 1 675 260 088,29 грн.

У відповіді на вказану претензію від 26.07.2019 №07/44-15666 Відповідач не заперечує наявність заборгованості, та вказав, що продовжує діяти у відповідності до вимог чинного законодавства та буде вживати заходи з метою погашення заборгованості посилаючись на законопроект, який не набрав чинності.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву мотивовані неможливістю самостійно розпоряджатися коштами на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання не приймаються судом до уваги, оскільки між сторонами існують договірні відносини та матеріали справи містять достатньо доказів для підтвердження факту заборгованості.

Відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що позивачем було пропущено строк, в межах якого він міг звернутися до суду з вимогою про стягнення спірної суми коштів.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В матеріалах справи наявні договори, а саме: договір про збільшення позовної давності №308/01-05/3078/01 від 01.09.2005, додаткова угода №1 від 03.10.2007 до договору про збільшення позовної давності від 01.09.05 №308/01-05/3078/0, договір про збільшення позовної давності №376/01-10 від 01.07.2010, договір про збільшення позовної давності №10/02-51-3.ПД/386/01-11 від 01.12.2011, договір про збільшення позовної давності №154/01-12р. від 15.05.2012, договір про збільшення позовної давності №107/03-51-4ПД від 30.01.2015, договір про збільшення позовної давності №140/01-51-4.ПД від 23.02.2017, додаткова угода №323/01-51-4.ПД від 28.12.2018 до договору від 23.02.2017 №140/01-51-4.ПД, договір про збільшення позовної давності №197/01--51-4.ПД від 01.02.2018, додаткова угода №326/01-51-4.ПД від 28.12.2018 до договору від 01.02.2018 №197/01-51-4.ПД, договір про збільшення позовної давності №250/01-51-4.ПД від 01.03.2018, додаткова угода №327/01-51-4.ПД від 28.12.2018 до договору від 01.03.2018 №250/01-51-4.ПД, договір про збільшення позовної давності №328/01-51-4.ПД від 28.12.2018, відповідно до умов яких відповідач підтверджує свою заборгованість перед позивачем за передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та у відповідності до ст.259 ЦК України, сторони продовжували строк позовної давності, а відповідно до останнього договору про збільшення позовної давності встановили кінцевий строк позовної давності 31.12.2019.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що перебіг позовної давності не закінчився та позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Відповідачем не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд приходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 675 260 088,29 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору з огляду на задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Енергоринок" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код ЄДРПОУ 21515381) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд.25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) 1 675 260 088, 29 грн (один мільярд шістсот сімдесят п`ять мільйонів двісті шістдесят тисяч вісімдесят вісім) грн. 29 коп. заборгованості та 672 350, 00 грн. (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят) грн. 00 коп судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.04.2020

Суддя Н.І. Ягічева