КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року № 320/6560/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРАН АКВА ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРАН АКВА ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області про включення ТОВ «КАТРАН АКВА ПЛЮС» до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області зареєструвати таблицю виробника подану ТОВ «КАТРАН АКВА ПЛЮС»;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області вчинити дії, а саме виключити ТОВ «КАТРАН АКВА ПЛЮС» з переліку ризикових платників податків;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 17.10.2019 № 1309111/42867439 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 16.09.2019;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії з реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 16.09.2019 на загальну суму 425 400,00 грн., в тому числі ПДВ 70 900,00 грн., станом на дату її фактичного подання до реєстрації, а саме - 10.10.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмовляючи у реєстрації податкової накладної, контролюючий орган в оспорюваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим позивач стверджує, що складена ним податкова накладна не відповідає визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення її реєстрації були відсутні. Застосування у спірних правовідносинах критеріїв ризиковості платників податку, визначених листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 є безпідставним, а інших документів позивачу надано не було. У разі недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни, правові наслідки повинні настати саме для них, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства не може мати негативні наслідки у вигляді певних обмежень, або встановлення додаткових обтяжливих обов?язків для іншого сумлінного платника податків за відсутності факту його причетності до виявлених контролюючим органом правопорушень та за наявності факту здійснення господарської діяльності. Зі змісту даних квитанцій вбачається, що кожного разу для розблокування податкової накладної у позивача виникає необхідність подавати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначене створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові матеріали та ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних) та негативно впливає на ділову репутацію позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правила спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

17 грудня 2019 року представник відповідачів, через службу діловодства суду, подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні. Стверджував, що позивачем не було надано документи, які підтверджують право володіння або користування основними засобами, якими підприємство виконує роботи по видобуванню піску річкового, також відсутній договір з перевізником, який доставляє пісок річковий до покупця, в товарно-транспортних накладних відсутнє повне місце навантаження та розвантаження даної продукції. Таким чином, обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, а їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції. Крім того, Комісією з питань розгляд скарг, скаргу позивача було залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не чинить перешкоди для діяльності підприємства як суб?єкта господарювання, оскільки за позивачем залишається право довести підтверджуючими документами реальність здійснення фінансово-господарських операцій у своїй діяльності та подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року задоволено клопотання представника відповідачів та постановлено здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

9 січня 2020 року позивач через службу діловодства суду подав відповідь на відзив відповідача. Зазначив, що чинним законодавством не передбачено вимог до оформлення товарно-транспортних накладних, також відповідачем не запитувалися у позивача документи стосовно права володіння та користування основними засобами, крім того дані документи не є первинними при реєстрації податкових накладних. Контролюючий орган зобов?язаний не тільки чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а й на відповідне рішення, згідно якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Відповідачами також не надано суду ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку. Позивачем були здійснені всі дії необхідні для розблокування податкової накладної, проте відповідач, порушуючи вимоги діючого законодавства, своїми діями перешкоджає здійсненню підприємницької діяльності позивача.

18 лютого 2020 року представниками позивача та відповідача-1 подано, через службу діловодства суду, клопотання про здійснення подальшого розгляду даної справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТРАН АКВА ПЛЮС» зареєстроване в якості юридичної особи 6 березня 2019 року за адресою: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Білокур, буд. 9, приміщення 21.

Основним видом економічної діяльності позивача згідно код КВЕД 08.12 є: добування піску, гравію, глин і каоліну (основний).

20 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНО» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАТРАН АКВА ПЛЮС» (інвестор-виконавець) укладено інвестиційний договір б/н. Згідно умов якого, замовник на підставі ст. 42-43 Водного кодексу України доручає, а інвестор-виконавець приймає на себе зобов?язання за свої власні інвестовані кошти виконати природоохоронні заходи (далі роботи) по об`єкту «Панський ставок» «Очистка існуючих водойм на території Гостомельської селищної ради Київської області» згідно акту обстежень проектно-кошторисної документації на виконання природоохоронних заходів. Інвестор-виконавець за власний рахунок забезпечує ремонт та облаштування під`їзних доріг до об`єкту, несе всі затрати пов`язані з виконання робіт по очистці існуючих вод території Гостомельської селищної ради. Виконання робіт з розчистки водойми та облаштування прибережних захисних і водоохоронних смуг «Благоустрою берегової зони» земель водного фонду здійснюється згідно акту обстежень та відповідної проектно-кошторисної документації. Роботи виконуються силами та технікою «інвестора-виконавця» за власний рахунок. Строк виконання робіт встановлюється з 1 кварталу 2019 року по IV квартал 2019 року.

2 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАТРАН АКВА ПЛЮС» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІНАТЛІОН» (покупець) укладено договір поставки № 90902-2. За умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором, поставити товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором, прийняти товар та сплатити його вартість. Асортименти, кількість та ціна товару зазначаються в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. Постачальник підтверджує, що товар, який він продає, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не утримується третіми особами, не є предметом застави або іншого способу забезпечення якою-небудь фізичною чи юридичною особою або державою, і що товар вільний від будь-яких зборів та обтяжень, пов`язаним із володінням даним товаром. Постачання товару здійснюється партіями. Асортименти та кількість кожної партії визначає покупець та надає відповідне замовлення продавцю. Надання замовлення можливе засобами телефонного або факсимільного зв?язку. Постачальник відвантажує товар на адресу покупця за цінами, що вказані в накладних, які є невід`ємною частиною договору. Розрахунок за цим договором між продавцем та покупцем проводиться на підставі отриманих видаткових накладних, підписаних сторонами. Оплата здійснюється в розмірі 100% передплати або на інших узгоджених сторонами умовах. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами.

На виконання цього правочину сторонами були вчиненні конкретні дії, що складають їх зміст. Операції по правочину були оформленні наступними первинними документами: видатковою накладною від 16 вересня 2019 року № 15, рахунком на оплату від 11 вересня 2019 року № 14 на придбання товару - піску річкового вартістю 345 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 70 900,00 грн., платіжним дорученням від 16 вересня 2019 року № 2101 на перерахування ТОВ «КАТРАН АКВА ПЛЮС» 150000,00 грн. в рахунок оплати за поставлений товар (пісок), платіжним дорученням від 17 вересня 2019 року № 2107 на перерахування ТОВ «КАТРАН АКВА ПЛЮС» 194 000,00 грн. в рахунок оплати за поставлений товар (пісок), платіжним дорученням від 27 вересня 2019 року № 2141 на перерахування ТОВ «КАТРАН АКВА ПЛЮС» 112 500,00 грн. в рахунок оплати за поставлений товар (пісок), товарно-транспортними накладними від 15 вересня 2019 року № 6, 7, № 8, 9, відомостями про вантаж.

Також 2 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ ТРЕЙДІНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАТРАН АКВА ПЛЮС» укладено договір поставки №03/2019. Згідно якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором, поставити товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором, прийняти товар та сплатити його вартість. Асортименти, кількість та ціна товару зазначаються в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. Постачальник підтверджує, що товар, який він продає, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не утримується третіми особами, не є предметом застави або іншого способу забезпечення якою-небудь фізичною чи юридичною особою або державою, і що товар вільний від будь-яких зборів та обтяжень, пов`язаним із володінням даним товаром. Постачання товару здійснюється партіями. Асортименти та кількість кожної партії визначає покупець та надає відповідне замовлення продавцю. Надання замовлення можливе засобами телефонного або факсимільного зв?язку. Постачальник відвантажує товар на адресу покупця за цінами, що вказані в накладних, які є невід`ємною частиною договору. Розрахунок за цим договором між продавцем та покупцем проводиться на підставі отриманих видаткових накладних, підписаних сторонами. Оплата здійснюється в розмірі 100% передплати або на інших узгоджених сторонами умовах. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами.

3 вересня 2019 року між ФОП «РОМАШКА» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАТРАН АКВА ПЛЮС» (замовник) укладено договір № 15 про надання транспортних послуг. За яким, виконавець зобов`язується надати замовнику транспортні послуги передбачені цим договором, а замовник зобов`язується оплатити виконавцю транспортні послуги згідно діючих тарифів. Автотранспорт надається замовнику з водієм відповідно до п. 1.1 цього договору. Виконавець надає транспортні послуги автотранспортом, який відповідає вимогам стандартів щодо безпеки дорожнього руху, правил технічної експлуатації та іншої нормативно-технічної документації. Витрати пов`язані з поданням автотранспорту від місцезнаходження виконавця до замовника та у зворотному напрямку сплачуються за рахунок замовника. Оплата за транспортні послуги здійснюється за підсумками роботи замовника на підставі рахунку, акту виконаних робіт з підтверджуючими додатками (лист-підтвердження роботи автотранспорту). Замовник проводить оплату за фактично надані транспортні послуги згідно рахунку, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця.

Виконання сторонами умов вищевказаного договору підтверджується платіжним дорученням від 25 вересня 2019 року № 10 на перерахування ФОП «РОМАШКА» 89 365,00 грн. в рахунок оплати за надані транспортні послуги, рахунком на оплату від 4 вересня 2019 року № 45 вартості транспортних послуг та актом надання послуг від 16 вересня 2019 року № 12.

10 жовтня 2019 року ТОВ «КАТРАН АКВА ПЛЮС» було підготовлено і подано для реєстрації через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України податкову накладну від 16 вересня 2019 року № 19.

24 жовтня 2019 року позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9235833840, відповідно до якої податкову накладну від 16 вересня 2019 року № 19 прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2505 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН».

29 жовтня 2019 року представником позивача було надіслано на адресу відповідача адвокатський запит про надання інформації та документів стосовно підстав зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної, з проханням зазначити перелік документів, який необхідно додатково надати контролюючому органу.

Листом від 06.11.2019 № 7214/Адв/10-36-06-03 Головне управління ДПС у Київській області повідомило позивача, що квитанція про зупинення податкової накладної була сформована в автоматичному режимі через віднесення ТОВ «КАТРАН АКВА ПЛЮС» до платників податків відповідно до критеріїв ризиковості, які зазначені в п. 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117. В зазначеному листі не було вказано перелік документів, який необхідно надати позивачу для реєстрації вищевказаної податкової накладної.

17 жовтня 2019 року Комісією ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення № 1309111/42867439 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В якості підстави прийняття такого рішення зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Відтак, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної слугував висновок щодо ненадання платником податків вищевказаних первинних документів.

Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі також - Порядок № 1246).

Пунктом 5 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Наведене положення відповідає пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, яким закріплено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз викладених положень податкового законодавства дає підстави для висновку, що податкова накладна та процедура її реєстрації є ключовими елементами у механізмі реалізації платниками податків права на зменшення власних податкових зобов`язань з ПДВ на суму податку, що була сплачена постачальнику у складі вартості товарів або послуг (формування податкового кредиту).

При цьому, реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної з визначеними у законі критеріями оцінки ступеня ризиків.

У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

22 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, якою затверджені порядки зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Порядок № 117).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з вимогами п.п. 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено в квитанції) у зв`язку з тим, що «Обсяг постачання товару/послуги 2505 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку».

Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.

Указане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту поданого відзиву встановлено, що відповідач, у даному випадку, застосував Критерії ризиковості платника податку, що затверджені листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 (далі - Критерій № 959).

Слід зазначити, що підпункт 1.6 пункту 1 Критерію № 959 містить в собі 12 абзаців та 7 додаткових ступенів ризику, що в свою чергу позбавляє суд встановити конкретні підстави для встановлення ризиковості платника податку та, як наслідок, для зупинення реєстрації такої накладної.

Так, зокрема, підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959 визначає, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

1) платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

3) платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959, а і відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 по справі №822/1878/18 висловлена правова позиція, відповідно до якої листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Слід зазначити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на певний пункт Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту чи абзаців підпункту (за умови їх наявності, як у розглядуваному випадку), є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 (№ К/9901/62719/18).

Судом встановлено, що на виконання зазначених вимог та у спосіб, що визначений Порядком № 117, позивачем було надіслано контролюючому органу наступні документи: інвестиційний договір, договори поставки, рахунки на оплату, видаткові накладні, договір про надання транспортних послуг, транспортні накладні, платіжні доручення.

Усі вищевказані документи наявні в матеріалах справи та підтверджують здійснення господарських операцій, у тому числі й розрахунків по ним, що є достатнім для реєстрації спірної податкової накладної.

Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких передбачений пунктами 14, 15 Порядку № 117.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 117, зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Як встановлено судом із наявних матеріалів справи, відповідач запропонував позивачеві надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Разом з цим чіткого переліку таких документів, які на думку контролюючого органу будуть достатніми, відповідач не визначив.

Суд зазначає, що затверджена Порядком № 117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оспорюване рішення містить лише загальне твердження про ненадання платником податків документів без конкретизації (підкреслення, як того вимагає форма такого рішення) конкретного переліку документів, яких, на думку Комісії, не вистачає.

Оспорюване рішення не містить мотивів не врахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Зміст оспорюваного рішення дає підстави стверджувати, що відповідач не з`ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначав перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Слід зазначити, що на рівні конкретних адміністративних процедур захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку держави реалізується через механізми контролю за діяльністю носіїв публічної влади. Зокрема, у пункті 55 рішення ЄСПЛ у справі "Класс та інші проти Німеччини" (06.09.1978) Суд наголосив: із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Суд вважає, що у сфері, яка надає, в окремих справах, такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді (п. 56 абз. 2 рішення). Ця ж теза приведена і у вже процитованому Рішенні у справі "Волохи проти України". У справі "Броуґан та інші проти Сполученого Королівства" і "Алтай проти Туреччини". Так, Суд зазначив, що згідно з принципом верховенства права судовий контроль за діяльністю виконавчої влади є одним з основоположних принципів демократичного суспільства.

"Суд" повинен користуватись повною юрисдикцією розглядати всі факти у справі, а також відповідне законодавство (Terra Woningen B.V. v. the Netherlands (Терра Вонінген Б .В. проти Нідерландів), § 52).

При цьому, законність, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність (дотримання суб`єктом владних повноважень законної мети) і процедурні гарантії є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля. Зокрема, у справі "Ечюс проти Латвії" Суд акцентує увагу на тому, що захист від свавілля становить сполучну ланку між Конвенцією і принципом верховенства права.

Враховуючи вищевикладене, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідач не навів жодного правого обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкової накладної як і не повідомив суду, яка із шести перелічених у підпункті 1.6 пункту 1 критеріїв, що наведені у листі Державної фіскальної служби від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, відноситься до позивача.

Більш того, відповідачем не зазначено на підставі чого ним було встановлено, що проведені позивачем операції відповідають вимогам пп. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, в підтвердження зазначених обставин суду не надано жодного доказу.

Суд бере до уваги, що відповідач був наділений правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийняття оспорюваного рішення.

Разом з цим відповідач зазначеним правом не скористався, жодного належного доказу на підтвердження обґрунтованості оспорюваного рішення та підстав його прийняття під час розгляду справи не надав, обмежившись простим посиланням на недостатність наданих документів.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

У той же час суд зазначає, що аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, які спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо здійснення фінансово-господарських операцій з його контрагентом, наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснення господарських операцій наданих як відповідачеві так і до суду, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Суд звертає увагу на те, що в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Оспорюване рішення таким вимогам не відповідає.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказану податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно із підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплено в пункті 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 р. в справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява № 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вищевказану податкову накладну позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу на те, що позивач у прохальній частині позовних вимог просить суд зобов`язати зареєструвати податкову накладну №15 від 16.09.2019, однак до позовної заяви додає копію податкової накладної №19 від 16.09.2019, вказана податкова накладна була виписана під час здійснення позивачем спірних господарських операцій та рішення про відмову у реєстрації останньої позивач оскаржує до суду. З огляду на викладене суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №19 від 16.09.2019 датою її фактичного подання до реєстрації.

03 серпня 2018 року наказом Державної фіскальної служби України № 523 затверджено Порядок взаємодії комісії контролюючого органу, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС в областях, м. Києва та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок № 523).

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку № 523 Комісіями регіонального рівня здійснюється:

розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії);

розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (пункт 7 Порядку № 523).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються:

перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв;

матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків;

інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Пунктом 9 Порядку № 523 встановлено, що інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок".

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1-1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня.

Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 523 голова комісії регіонального рівня забезпечує надання Комісії ДФС письмових пояснень та матеріалів засідання такої комісії (подані платником податку копії документів; інформація про платників податку, наявна в ДФС; дані, які містяться в базах даних ДФС), що стали підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень. Письмові пояснення надаються окремо головою комісії, заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії.

Термін - протягом двох робочих днів з дня надходження запиту Комісії ДФС.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що у разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному пунктом 1.6 Критеріїв, включення його до переліку ризикових платників податку відбувається виключно за рішенням відповідної Комісії, яке приймається на її засіданні та оформлюється протоколом. Протокол підписується уповноваженими на те особами, які визначені пунктом 17 Порядку №117. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Разом з тим, зазначивши у відзиві на позовну заяву про внесення позивача до переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, доказів прийняття такого рішення (зокрема, витяг з протоколу) відповідачем під час розгляду справи не надано. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ДПС у Київській області зареєструвати таблицю даних виробника подану ТОВ «КАТРАН АКВА ПЛЮС», суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

В свою чергу, відповідно до положень пунктів 29-34 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі по тексту - Порядок) платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3.

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 0162010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після дня її отримання.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті, за формою згідно з додатком 4.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Тобто, за наслідками подання таблиці даних платника податку у відповідача виникає обов`язок прийняти рішення про її врахування або неврахування із обов`язковим зазначенням причини такого неврахування.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 липня 2019 року позивачем складено Додаток №6 до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 2) №1; відповідно до квитанції №2 від 15 липня 2019 року документ не прийнято; інформація з таблиці даних платника податку не врахована.

При цьому, матеріали справи не містять рішення щодо неврахування таблиці даних платника податку із обов`язковим зазначенням причини такого неврахування.

Пунктом 36 Порядку передбачено, що у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку за формою згідно з додатком 5, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Водночас, аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про необхідність винесення рішення та, що рішення про неврахування Таблиці даних платника податків повинно містити чітку підставу для відмови в її прийнятті.

Разом з тим, суд зазначає, що з матеріалів адміністративної справи неможливо встановити причини неврахування таблиці даних платника податку.

Крім того, у разі, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути зазначені у рішенні.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не надав доказів про відсутність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, суд дійшов висновку, що правові підстави для неврахування таблиць даних платника податків відсутні, а порушене право позивача має бути відновлене шляхом зобов`язання саме ДПС України прийняти таблицю даних платника податку від 12 липня 2019 року №6 та врахувати інформацію з таблиці даних платника податку.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого останнім зроблено не було.

Згідно вимог ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 9 605,00 грн згідно з платіжними дорученнями від 25.11.2019 № 6 та від 27.11.2019 № 7. Враховуючи результат розгляду справи поизвачу підлягає відшкодуванню 5 763,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРАН АКВА ПЛЮС» - задовольнити частково.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) прийняти таблицю даних платника податку від 12 липня 2019 року №6 та врахувати інформацію з таблиці даних платника податку у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТРАН АКВА ПЛЮС".

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ - 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а) від 17.10.2019 №1309111/42867439 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 16.09.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) здійснити дії з реєстрації (зареєструвати) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 16.09.2019 на загальну суму 425 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 70 900,00 грн., станом на дату її фактичного подання до реєстрації.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТРАН АКВА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ- 42867439, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Білокур, буд. 9, приміщення 21) судовий збір у сумі 5 763,00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ - 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 14.04.2020.

Суддя Я.В. Горобцова