ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року

Справа № 280/6552/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39833546, 69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 04.12.2019 № ЗП 3299/565/АВ/П/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 125190,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що зроблені та відображені відповідачем в оскаржуваній постанові висновки, які обумовили накладення на позивача штрафу у розмірі 125190,00 грн., не відповідають дійсності. Зокрема, позивач стверджує, що продавець непродовольчих товарів ОСОБА_2 офіційно працює у позивача на умовах найманої праці, а саме на підставі трудового договору, укладеного 15.10.2019. Додатково це підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які попередньо надавались позивачем для врахування при вирішенні контролюючим органом питання щодо притягнення позивача до матеріальної відповідальності. Таким чином, позивач вважає, що в його діях відсутні порушення частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, а тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 02.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 27.01.2020.

27.01.2020 суд продовжив відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та відклав судове засідання на 24.02.2020, а також викликав у наступне судове засідання за ініціативою представника позивача свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

06.02.2020 судом отримано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки постанова від 04.12.2019 № ЗП 3299/565/АВ/П/ТД-ФС винесена з урахуванням всіх обставин, що мали значення для прийняття відповідного рішення. Зокрема, представник відповідача зазначив, що 11.10.2019 під час проведення інспекційного відвідування було встановлено, що за адресою здійснення позивачем підприємницької діяльності ( АДРЕСА_2 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») до роботи була допущена громадянка ОСОБА_2 без укладання трудового договору. Дана обставина, на думку представника відповідача, очевидно свідчить про порушення позивачем як суб`єктом господарювання ч.ч. 1,3 ст. 24 та ст. 265 КЗпП. Додатково у відзиві на позовну заяву зазначено, що саме на етапі допуску до перевірки можна ставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення державного контролю. Проте, як стверджує представник відповідача, позивач погодився з проведенням перевірки, попередньо допустивши уповноважених осіб відповідача до перевірки та надавши запитувані інспектором документи. Із урахуванням викладених обставин, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

24.02.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за оскаржуваною постановою, за якою Дніпровським відділом виконавчої служби м. Запоріжжя примусово стягується з позивача штраф у сумі 125190,00 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та, відповідно, зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 280/6552/19 стягнення на підставі постанови відповідача від 04.12.2019 № ЗП3299/565/АВ/П/ТД-ФС, яке здійснюється в межах виконавчого провадження № 61078008, що перебуває в провадженні Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

24.02.2020 Запорізький окружний адміністративний суд допитав у судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , після чого оголосив перерву у судовому засіданні до 28.02.2020.

27.02.2020 судом було отримано клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи копії Витягу з реєстру платників єдиного податку від 19.11.2015 № 17912/10/08-28-17-01 та про розгляд справи у порядку письмового провадження. Додатково у даному клопотанні позивач зазначила, що 02.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю» від 12.12.2019 №378-IX, яким скасована відповідальність для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та платниками єдиного податку першої-третьої груп.

28.02.2020 судом було отримано клопотання представника про розгляд справи у порядку письмового провадження. Додатково у даному клопотанні представник відповідача зауважив, що притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватись відповідно до редакції ч. 2 ст. 265 КЗпП України, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акту інспекційного відвідування).

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як фізичну особу-підприємця 12.06.2013. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 11.06.2015.

До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належить роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (основний) (47.71). Даний вид господарської діяльності позивач провадить, зокрема у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9).

10.10.2019 відповідачем було винесено Наказ № 1825 «Про проведення заходу державного нагляду (контролю)», якою заступника начальника управління з питань праці - начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Давиденко О.М . було зобов`язано забезпечити організацію та проведення заходу державного нагляду (контролю) (інспекційне відвідування), зокрема позивача з питань додержання законодавства про працю у термін по 25.10.2019 (а.с.54).

У період з 11.10.2019 по 21.10.2019 уповноважені особи відповідача здійснили інспекційне відвідування позивача як суб`єкта господарювання, про що склали Акт інспекційного відвідування від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ (далі - Акт від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ, а.с.12-13). Під час проведення даного відвідування було встановлено, що за адресою здійснення підприємницької діяльності позивача знаходилась ОСОБА_2 . За письмовими поясненнями, наданими ОСОБА_2 , вона проходить у позивача випробувальний термін з 01.10.2019, документи при прийнятті на роботу не підписувала. Під час інспекційного відвідування 11.10.2019 адміністратор магазина «JOYMISS» ОСОБА_3 повідомила уповноваженим особам відповідача, що ОСОБА_2 є її змінницею. Остання розпочала стажування, при цьому випробувальний термін 1 місяць ще не сплинув.

Також, в Акті від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ зазначено, що 11.10.2019 позивач надала відповідачу наказ про прийняття ОСОБА_3 на роботу, табелі обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжні відомості та відомості на виплату готівки за період з січня по вересень 2019 року. Згідно з наданими документами у позивача працює лише одна особа - ОСОБА_3 . Таким чином, уповноважені особи відповідача дійшли висновку, що позивачем було допущено порушення ч.ч. 1,3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (а.с.12-13).

Копія Акту від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ надсилалась відповідачем на адресу позивача, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія поштового конверту (а.с.14).

21.10.2019 інспектор праці Бохан Н.В. винесла Припис про усунення виявлених порушень № ЗП3299/565/АВ/П (далі - Припис від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ/П, а.с.15), яким зобов`язала позивача вжити дієвих заходів щодо укладення трудового договору та повідомлення центрального виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у відповідність до вимог чинного законодавства та не допускати в подальшому. Строк усунення порушень - до 21.11.2019 (а.с.15).

Також, у Приписі від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ/П зазначено, що про його виконання у визначені строки необхідно надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, а також щомісяця інформувати відповідача про кількість укладених трудових договорів, оформлених наказом, та про які надіслані повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу (а.с.15).

22.10.2019 відповідач надіслав позивачу лист № 08/03.4-06/9063 «Про складання протоколу», в якому просив останнього визначити до 08.11.2019 зручний час та місце для прибуття інспектора праці з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 3 ст. 41 КЗпП України або з`явитись особисто 08.11.2019 о 09 год. 30 хв. до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (а.с.16).

На підтвердження факту надіслання листа від 22.10.2019 № 08/03.4-06/9063 «Про складання протоколу» позивач надав копію поштового конверту (а.с.17).

Супровідним листом від 31.10.2019 № б/н позивач повернув відповідачу підписані з зауваженнями Акт від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ та Припис від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ/П (а.с.18).

Зокрема, як вбачається із зауважень на Акт від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ (а.с.19) та скарги на Припис від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ/П (а.с.20), громадянка ОСОБА_2 приходила на місце роботи для співбесіди, після чого вона була ознайомлена з місцем роботи та своїми обов`язками у разі прийняття на роботу. 10.10.2019 позивач повідомила ОСОБА_2 про прийняття на роботу. Далі, як зазначає позивач, з ОСОБА_2 був укладений письмовий договір та вона приступила до виконання своїх трудових обов`язків. Таким чином, на думку позивача, в його діях немає порушень ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України. Крім того, позивачем було зауважено, що інспекційне відвідування безпідставно проводилось у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », адже в направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю) зазначено торгівельний об`єкт «ALITO».

Крім того, 31.10.2019 позивач направила начальнику ГУ Держпраці у Запорізькій області Бабенко О.П. лист (а.с.21), зміст якого є ідентичним зауваженням на Акт від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ та скарзі на Припис від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ/П.

Відповідач розглянув скаргу на Припис від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ/П та зазначив, що через наявні порушення позивачем законодавства про працю підстави для скасування даного документу відсутні. Про це позивачу був направлений лист від 15.11.2019 № 08/03.4-06/9913 «Про розгляд скарги на припис» (а.с.22).

27.11.2019 позивач направив на ім`я голови державної служби з питань праці Чернезі Р.Т. скаргу на припис про усунення виявлених порушень від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ/П та рішення заступника начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області від 15.11.2019 № 08/03.4-06/9913. Зміст скарги полягає у тому, що 01.10.2019 громадянка ОСОБА_2 приходила на місце роботи для співбесіди, під час якої вона була ознайомлена з місцем роботи та своїми обов`язками у разі прийняття на роботу. Після цього вона доносила документи та ознайомлювалась з товарним рядом та описом товарів, які вона буде продавати як продавець-консультант. Також, у скарзі було зазначено, що 11.10.2019 позивач згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України подала до органів ДПС повідомлення про прийняття на роботу (а.с.24.).

Скарга від 27.11.2019 на припис про усунення виявлених порушень від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ/П та рішення заступника начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області від 15.11.2019 № 08/03.4-06/9913 була отримана уповноваженою особою адресату 02.12.2019, про що свідчить відповідна позначка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.24).

04.12.2019 на підставі абз.2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України відповідачем була винесена постанова № ЗП3299/565/АВ/П/ТД-ФС, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 125190,00 грн. (а.с.25).

Оцінюючи правомірність постанови відповідача від 04.12.2019 № ЗП 3299/565/АВ/П/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 125190,00 грн., суд виходить із такого.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає КЗпП України.

КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Згідно зі ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Згідно зі ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

За приписами ст. 265 КЗпП України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, варто зазначити, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон України від 05.04.2007 № 877-V).

Так, відповідно до ст. 1 даного нормативно-правового акту заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами ч. 4 ст. 2 Закону України від 05.04.2007 № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому, у ч. 5 ст. 2 Закону України від 05.04.2007 № 877-V законодавець зазначив, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч.ч. 1, 4, 6-8, абз. 2 ч. 10, ч.ч. 13 та 14 ст. 4, ч.ч. 1-4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч.ч. 1-4 та 6 ст. 7, ст.ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 823 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок).

Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (пункт 1 Порядку №823).

За змістом пункту 2 Порядку заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що інспекційні відвідування проводяться з таких підстав:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту;

4) за рішенням суду;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо не оформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

- роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) за дорученням Прем`єр-міністра України;

9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) за запитом народного депутата;

11) у разі невиконання вимог припису.

Аналізуючи вищевикладене, суд звертає увагу відповідача, що даний перелік підстав для проведення інспекційного відвідування є вичерпним.

При цьому інспекційне відвідування було проведено за рішенням керівника відповідача за наслідками опрацювання інформації, отриманої з ГУ ДПС у Запорізькій області від 25.09.2019 №3134/10/08-01-33-04-08, відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку.

Згідно з пунктами 8 та 9 Порядку під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності). Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

В даному випадку направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №1047 від 10.10.2019 має недоліки в його оформленні, а саме зазначена невірна назва торгівельного об`єкту, проте решта реквізитів позивача є вірними. Зазначений недолік, на думку суду, не має наслідком протиправності проведення інспекційного відвідування.

В статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою /ч. 2/.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею /ч. 5/.

Згідно з пунктом 16 Порядку за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Пунктом 17 Порядку передбачено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Відповідно до пункту 18 Порядку якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акту. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пунктом 23 цього Порядку регламентовано, що у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акту та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акту відповідний запис.

Два примірники акту та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акту та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акту та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 24 Порядку у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Судом встановлено, що на підставі Наказу від 10.10.2019 № 1825 (а.с.54) відповідачем у період з 11.10.2019 по 21.10.2019 було здійснено інспекційне відвідування позивача як суб`єкта господарювання, про що складений Акт від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ (а.с.12-13). За результатами інспекційного відвідування відповідач дійшов висновку про порушення позивачем трудового законодавства. Зокрема, було встановлено, що за адресою здійснення позивачем підприємницької діяльності (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) перебувала офіційно не працевлаштована особа ОСОБА_2 . Поряд із цим, відібравши пояснення у адміністратора магазину ОСОБА_3 та дослідивши табелі обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжні відомості та відомості на виплату готівки за період з січня по вересень 2019 року, уповноважені особи встановили, що у позивача офіційно працевлаштована лише одна особа - адміністратор магазину «JOYMISS» ОСОБА_3 . За таких обставин, відповідачем відносно позивача було винесено Припис від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ/П (а.с.15).

Суд також встановив, що позивач не погодився з Актом від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ та Приписом від 21.10.2019 № ЗП3299/565/АВ/П, у зв`язку з чим супровідним листом від 31.10.2019 № б/н (а.с.18) надіслав відповідачу письмові зауваження на вказані документи (а.с.19-20). Зміст зауважень є тотожнім аргументам, наведеним в адміністративному позові, та зводиться до твердження про відсутність у власних діях ознак порушень ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України. Крім того, у порядку адміністративного оскарження винесених відповідачем документів позивач звернення на ім`я начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Бабенко О.П. (а.с.21) та на ім`я голови державної служби з питань праці Чернеги Р.Т. Позитивного для позивача результату заходи адміністративного оскарження не дали. Як наслідок, 04.12.2019 на підставі абз.2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України відповідачем була винесена постанова № ЗП3299/565/АВ/П/ТД-ФС, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 125190,00 грн. (а.с.25).

З метою всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення справи судом було викликано на судовий розгляд справи в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Вказані свідки були допитані судом у судовому засіданні 24.02.2020.

Зокрема, свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні 24.02.2020 повідомила суду, що вона працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » адміністратором. На посаду продавця, яка потребувала заповнення, претендувала ОСОБА_2 . Також, свідок зазначила, що в перший день проведення інспекційного відвідування (11.10.2019) зазначена особа прийшла в магазин для написання заяви про прийняття на роботу, а також ознайомлення зі своїми майбутніми функціональними обов`язками та вивченням товарного асортименту. На момент прибуття ОСОБА_2 здійснюване уповноваженими особами відповідача інспекційне відвідування вже тривало. Крім того, ОСОБА_3 повідомила суду, що до моменту офіційного працевлаштування в магазин «JOYMISS» ОСОБА_2 остання не отримувала заробітної плати. Натомість, між собою попередньо вони були знайомі.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні 24.02.2020 повідомила суду, що 01.10.2019 вона прийшла до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для проходження співбесіди. Дана співбесіда проводилась адміністратором магазину ОСОБА_3 та безпосередньо позивачем як його власницею. Також, свідок зазначила, що до 10.10.2020 вона приходила ознайомлюватись з асортиментом товару. Натомість, коли 11.10.2019 приблизно о 13 год. 00 хв. вона прибула до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », інспекційне відвідування вже тривало. На запитання учасників справи та суду стосовно змісту пояснень, які були надані свідком головному державному інспектору ГУ Держпраці у Запорізькій області Бохан Н.В. 11.10.2019, ОСОБА_2 зазначила, що такі пояснення були написанні під диктування інспекторів відповідача - органу державної влади.

Сукупність доказів, наявних в матеріалах справи, та пояснення свідків дають підстави для висновку про те, що станом на 11.10.2019 ОСОБА_2 не мала із позивачем трудових відносин, внаслідок чого із цією особою не був укладений трудовий договір (та станом на 11.10.2019 не повинен бути). Відтак, твердження відповідача про порушення позивачем вимог трудового законодавства відносно ОСОБА_2 є необґрунтованими.

Крім дослідження наявних у матеріалах справи документів та заслуховування показань свідків, суд також вважає за доцільне звернутись до останніх законодавчих змін, зокрема в частині підходів до відповідальності за порушення правил оформлення трудових відносин.

Так, 12.12.2019 Верховною Радою України було ухвалено Закон України від 12.12.2019 № 378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» (далі - Закон України від 12.12.2019 № 378-IX), який набув чинності 02.02.2020. Даним нормативно-правовим актом, крім іншого, було внесено зміни до ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а саме абзац другий замінено двома новими абзацами.

Відтепер, згідно з абзацами 2 та 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

- вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Метою таких законодавчих змін, як вбачається з Пояснювальної записки до Проекту Закону від 12.12.2019 № 378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України)», є зменшення економічно необґрунтованих штрафних санкцій за порушення норм трудового законодавства України та зупинення процесу ліквідації малого та середнього бізнесу в Україні у зв`язку з застосуванням нищівних за своїм розміром штрафних санкцій.

Отже, відповідно до законодавства про працю, чинного на момент розв`язання даного публічно-правового спору, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) вперше, в тому числі фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп, застосовується попередження.

Тобто, законодавцем прийнято нормативно-правовий акт, який пом`якшує відповідальність особи.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 визначено, що «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.».

Дослідивши надану позивачем копію Витягу з реєстру платників єдиного податку від 19.11.2015 № 17912/10/08-28-17-01, суд встановив, що позивач є платником єдиного податку ІІ групи без реєстрації ПДВ. За таких обставин, підстави для стягнення з позивача штрафу у розмірі 125190,00 грн. відповідно до ст. 265 КЗпП України, на переконання суду, на дату розгляду даної справи об`єктивно відсутні. Належних та достатніх доказів зворотнього представником відповідача не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, доведено правомірність оскаржуваної постанови від 04.12.2019 № ЗП 3299/565/АВ/П/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 125190,00 грн. з огляду на законодавчі зміни, запроваджені Законом України від 12.12.2019 № 378-IX.

У свою чергу, суд вважає, що відповідач не надав достатніх та переконливих доказів на підтвердження безпідставності позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 27.12.2019 № 0.0.1567601108.1 (а.с. 3) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1251,90 грн. Крім того, позивачем сплачений судовий збір за заявою про забезпечення позову в сумі 630,61 грн. (квитанція №0.0.1625680710.1 від 21.02.2020 - а.с. 65). Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39833546, 69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 04.12.2019 № ЗП 3299/565/АВ/П/ТД-ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 125 190,00 грн.

Судовий збір у розмірі 1882,51 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривні 51 копійка) присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39833546, 69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль