open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/9365/19

Пров. №2/766/308/20

06 квітня 2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді – Ус О.В., секретар судового засідання - Неменко Ю.М., з участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Глимбоцького М.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу «Дніпро-4» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до гаражно-будівельного кооперативу «Дніпро-4» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 27125,78 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 72688,90 грн. В обґрунтування позову зазначив, що він працював головою правління гаражно-будівельного кооперативу «Дніпро-4», наказом №3/1 від 01.08.2018 року був звільнений з займаної посади за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпПУ. При звільненні з ним не було проведено розрахунки по належній йому до виплати заробітної плати. Листом відповідача йому повідомлено про необхідність прибуття до кооперативу для отримання належної до виплати заробітної плати. Однак, в подальшому, при його зверненні до кооперативу, йому не було виплачено належну заробітну плату, тому змушений звернутися за поновленням його порушеного права на оплату праці до суду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 31 травня 2019 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено справу до розгляду по суті.

30.07.2019 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що позивач займаючи посаду Голови правління Гаражно-Будівельного кооперативу «Дніпро-4» не уклав цілу низку договорів з комунальними службами з Херсонською міською радою ті інше, ним було написано повідомлення про вчинення злочину до Дніпровського відділення поліції ГУ Національної поліції у Херсонській області, проте отримано відповідь, що відсутні ознаки кримінального правопорушення. 29.01.2019 року рекомендованим листом на ім`я ОСОБА_1 було направлено повідомлення про отримання заробітної плати, проте він відмовився від отримання листа та не з`явився для отримання заробітної плати. 26.07.2019 року поштовим переказом відповідачем було здійснено остаточний розрахунок з позивачем на суму 1693,24 грн., враховуючи вищевикладене просить суд відмовити в задоволення позовних вимог за необґрунтованістю.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13 листопада 2019 року частково задоволено клопотання про витребування доказів.

15.01.2020 року позивачем подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог.

20.03.2020 року позивачем подано заяву розрахунок заборгованості, позивач вказує, що йому нарахована, але не виплачена заробітна плата за жовтень-грудень 2017 року 5922,20 грн., за січень-серпень 2018 року 26244,41 грн.

24.03.2020 року представником відповідача подано довідку-розрахунок.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 березня 2020 року задоволено клопотання позивача про виклик в судове засідання свідка та оголошено перерву у справі.

Позивач підтримав позов в повному обсязі та пояснив, що йому не виплачувалася заробітна плата, усі документи він передав. В судовому засіданні 06.04.2020 року пояснив, що вже отримав переказ коштів в розмірі 1616,96 грн.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що відомості про отримання зарплати відсутні, оскільки не передавалися позивачем, як попереднім головою правління. У серпні 2018 року з ОСОБА_2 був здійснений остаточний розрахунок, йому перераховано 1616,96 грн. переказом. Зі свідченнями ОСОБА_3 не згодний, в акті дописів не було, йому нічого не відомо про те, що зарплата не виплачувалася.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що був головою правління з 08.08.2018 р., ОСОБА_2 не передав лише документи по земельній ділянці та за світло, вони ці документи поновлювали самостійно. Йому відомо, що ОСОБА_2 , бухгалтеру та охоронцям не була виплачена зарплата. Як пояснила бухгалтер через відсутність коштів, при надходженні коштів – виплатили заборгованість охоронникам, бухгалтеру, а Байдичу не виплатили. Він як голова виконував те, що постановило правління, а правління кооперативу вирішило не виплачувати Байдичу зарплату. Усі відомості були у бухгалтера, їх передали ОСОБА_4 , подальший рух відомостей йому невідомий.

Суд, заслухавши вступні слова сторін, дослідив матеріали справи, допитавши свідка, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом №3/1 членів правління гаражно-будівельного кооперативу «Дніпро-4» від 01.08.2018 року звільнено голову правління ОСОБА_1 з займаної посади 01.08.2018 року за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпПУ. Бухгалтеру Авксентюк О.В. доручено провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 , який з наказом ознайомлений, що підтверджено його підписом (арк. справи 3).

Листом гаражно-будівельного кооперативу «Дніпро-4» від 29.01.2019 року ОСОБА_1 повідомлено, про необхідність з`явитись для отримання заробітної плати з урахуванням неодноразових звернень з даного питання до ОСОБА_1 в усному порядку (арк. справи 4).

З відповіді Головного управління Держпраці у Херсонській області від 25.03.2019 року №11-06/Б-85 на запит ОСОБА_1 з приводу порушень вимог законодавства про працю посадовими особами Гаражно-будівельного кооперативу «Дніпро-4», вбачається, що проведено контрольний захід, яким встановлено, що за період з січня 2018 року по серпень 2018 року в Гаражно-будівельному кооперативі «Дніпро-4» відсутні табеля обліку робочого часу, відомості про нарахування та виплати заробітної плати працівникам, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 30 Закону України №108, також відповідно відомості на виплату грошей №15 від 01.08.2018 року у графі підпис про одержання коштів, відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання коштів, тобто ОСОБА_1 не отримав остаточний розрахунок при звільненні. За допущені порушення голові правління гаражно-будівельного кооперативу «Дніпро – 4» винесено припис на усунення виявлених порушень (арк. справи 10).

02.04.2019 року Гаражно-будівельним кооперативом «Дніпро-4» до Дніпровського відділення поліції ГУНП у Херсонській області подано повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_1 , склад злочину ч. 1, ч. 2 ст. 357 КК України (арк. справи 15-16).

17.04.2019 року Дніпровським ВП ХВП ГУНП у Херсонській області Голову правління повідомлено, що за результатами проведеної перевірки, за заявою від 08.04.2019 року, встановлено, що в даному випадку відсутні ознаки кримінального правопорушення, у зв`язку з чим висновком матеріали ЄО списано до справи (арк. справи 17).

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження: 12019230030002563 вбачається, що 28.09.2019 року до ЧЧ Дніпровського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що члени гаражного кооперативу "Дніпро 4" та його голова безпідставно не виплачують заробітну платню заявнику (арк. справи 50).

З Акту ревізії фінансово-господарських та статутних (реєстраційних) ГБК «Дніпро – 4» встановлено відсутність наступних документів: оригінал\копія Статуту ГБК «Дніпро-4»; реєстраційні документи: виписки, витяги, довідки, статутправління та ін.; протоколи загальних зборів; протоколи засідання правління; правила внутрішнього розпорядку; положення про оплату праці, посадові інструкції та інші відповідні документи; договори на: постачання електроенергії, банківське обслуговування, вивезення сміття, оренди земельної ділянки кооперативу; журнал реєстрації членів кооперативу; журнал реєстрації вступного внеску та членських внесків; касова книга; відомості про виплату заробітної плати (арк. справи 23-25).

Згідно довідки-розрахунку суми остаточного розрахунку за невикористану відпустку ОСОБА_1 за період роботи з 07 листопада 2017 по 01 серпня 2018 року 18 днів, до видачі - 1693,24 грн. (арк. справи 22).

З фіскального чеку ФН 300430017 вбачається, що 26.07.2019 року на ім`я ОСОБА_2 було здійснено грошовий переказ на суму -1693,24 грн. (арк. справи 22 а).

Відповідно до даних відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 17.10.2019 року №2351/б/21-22-51-08-02 вбачається, що в період з 3 кварталу 2017 року по 2 квартал 2019 року ОСОБА_1 отримав доходи з таких джерел, зокрема ГБК «Дніпро-4»: 2017-3 виплачено 8000,00 грн; 2017-4 - 5922,20 грн.; 2018-1 - 9446,00 грн.; 2018-2 - 11169,00 грн.; 2018-3 - 5629,41 грн. (арк. справи 33).

Згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування стосовно ОСОБА_5 вбачається, що Гаражно-будівельним кооперативом «Дніпро-4» (код 22738380) сплачувались страхові внески за 2017 рік, з січня по серпень 2018 року включно (арк. справи 34).

З відповіді Херсонської дирекції АТ "Укрпошта за №Х-8876/20 від 04.03.2020 року на запит суду повідомлено, що згідно з обліковими даними Укрпошти поштовий переказ за №0126 (БД 0236579786) від 26.07.2019 року на суму 1693,24 грн. на ім`я ОСОБА_1 був направлений на зберігання до ВР АТ "Укрпошта" 10.12.2019 року. Станом на 11.03.2020 року переказ знаходиться на зберіганні (арк. справи 62).

В судовому засіданні встановлено, що поштовий переказ в розмірі 1616,96 грн. ОСОБА_1 отриманий.

Крім того, відповідно до наданих суду відомостей, ОСОБА_6 отримав за жовтень 2017 року – 800,00 грн. (арк. справи 38), листопад 2017 року (800,00 грн. + 747,37 грн. арк. справи 36-37), за березень 2018 року 1611,59 грн. (арк. справи 65).

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Статтею 233 КЗпП України передбачено строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів.

Так, частиною першою зазначеної статті передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Разом із тим, у частині другій цієї статті зазначено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем існує спір про суми, які підлягають йому виплаті при звільненні, оскільки відповідачем не визнається наявність заборгованості.

Заробітна плата виплачувалася шляхом видачі готівкою, що не є спірним.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Саме відповідач повинний довести виплати позивачеві заробітної плати належними та допустимими доказами.

Суд не приймає до уваги акт від 11.08.2018 р., як підтвердження не передачі ОСОБА_1 відомостей про виплату йому заробітної плати, оскільки свідок ОСОБА_3 , який був головою правління кооперативу після звільнення позивача, в судовому засіданні показав, що складений 11.08.2018 р. не мав дописок, а тому не відповідає дійсності. Крім того вказаний свідок показав, що усі відомості були в наявності у бухгалтера, заборгованість існувала, але в подальшому не виплачувалося за усним рішенням правління.

Таким чином, на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, доказів отримання позивачем певних сум, суд дійшов до висновку, що на час звільнення позивача, відповідач не здійснив з ним повний розрахунок.

Так, суд дійшов висновку, що відповідачем не виплачено ОСОБА_1 :

- за жовтень 2017 року з нарахованих 1200,00 грн. (2000-800);

- за листопад 2017 року – 374,83 грн. (1922,20 - 800 – 747,37);

- за грудень 2017 року – 2000,грн.;

- за січень 2018 р. – 2000,00 грн.;

- за лютий 2018 р. – 3723,00 грн.;

- за березень 2018 р. – 2111,41 (3723,00- 1611,59) грн.;

- за квітень 2018 р. 3723,00 грн.;

- за травень 2018 р. – 3723,00 грн.;

- за червень 2018 р. – 3723,00 грн.;

- за серпень 2018 р. – 1906,41 грн.

Разом, заборгованість по виплатом на день звільнення (01.08.2018 р.) за період з жовтня 2017 року по серпень 2018 року склала 24484,65 грн.

Суд враховує, що 26.07.2019 р. (під час розгляду справи в суді) позивачеві відповідачем перераховано 1693,94 грн., а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі за період з період з жовтня 2017 по серпень 2018 року 22790,71 грн. (24484,65 грн. – 1693,94 грн.).

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 №100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки.

Розраховуючи середній заробіток позивача суд враховує таке. Заробітна плата позивача за останні два місці, які перебували звільненню становить 7446,00 грн. У цьому періоді було 42 робочі дні. Середньоденна заробітна плата позивача становить 177,29 грн. Затримка розрахунку з 02.08.2018 р. по 06.04.2020 року складає 420 робочих днів. Середній заробіток визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів у періоді на який було затримано виплату заробітної плати та складає 74461,80 грн.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

1) розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

3) ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

4) інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, вищезазначених критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16 щодо застосування статті 117 КЗпП України.

Вирішуючи спір в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд враховує, що відповідачем було порушено норми трудового законодавства у частині невиплати позивачу заробітної плати, право позивача на яку оспорювалось та не визнавалось відповідачем, отже наявні підстави для покладення на нього відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України у вигляді стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд застосовує принцип співмірності, приймає до уваги, що заборгованість утворилася під час роботи позивача головою правління, ту обставину, що робота була не основною (позивач працював та працює в поліції охорони), ігнорування відповідачем трудового законодавства щодо остаточного розрахунку у день звільнення, розмір недоплачених роботодавцем сум, а також те, що відшкодування повинно бути достатнім для задоволення потреб позивача та не призведе до його збагачення, суд вважає можливим зменшити суму компенсації, внаслідок чого стягнути з відповідача середній заробіток за порушення строків виплати належних працівнику коштів у розмірі 20 тис. грн.

В зв`язку з викладеним позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати на користь держави в розмірі 768,40 грн., оскільки позивач під час звернення до суду був звільнений від їх сплати.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складене 10 квітня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 141, 258, 259, 280-283 ЦПК України, ст.ст.115, 116, 117 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Дніпро-4» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Дніпро-4» (ідентифікаційний код юридичної особи 22738380, місцезнаходження юридичної особи 73036, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Перекопська, 178-г (Склотарний ковш) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2017 року по серпень 2018 року в розмірі 22790,71 грн. (двадцять дві тисячі сімсот дев`яносто грн. сімдесят одна коп.) без врахування податків, обов`язкових внесків і платежів, що підлягають утриманню та сплаті (перерахуванню) роботодавцем на загальних підставах, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 серпня 2018 року по 06 квітня 2020 року в розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч грн.).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Дніпро-4» (ідентифікаційний код юридичної особи 22738380, місцезнаходження юридичної особи 73036, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Перекопська, 178-г (Склотарний ковш) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

О. В. Ус

Джерело: ЄДРСР 88712916
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку