Справа № 236/4945/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Саржевської І.В.,

за участю: секретаря Олійник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»» в особі структурного підрозділу Лиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення, суд,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2019 комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»», в особі структурного підрозділу Лиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення. Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що відповідачі отримують послуги з водопостачання та водовідведення за місцем проживання: АДРЕСА_1 , однак оплату за надані послуги не здійснюють. В результаті чого за період з 01.08.2011 по 01.11.2019 утворилася заборгованість у розмірі 42601,65 грн., яку просили стягнути солідарно з відповідачів (а.с.6-7).

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 26.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позивного провадження з викликом сторін (а.с. 23-24).

17.03.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив у позові відмовити. При цьому посилався на ті обставини, що позивачем не підтверджено надання послуги відповідачам. Між сторонами не існують договірні відносини. Наявність заборгованості позивачем обраховано з урахуванням норм споживання, що не відповідає діючому законодавству, оскільки при наявності квартирного засобу обліку (лічильника) вартість надання послуг повинна розраховуватися за його показаннями. Згідно п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» періодична повірка, ремонт та обслуговування квартирних засобів обліку проводиться за рахунок виконавця, тобто позивача. Лічильник, який знаходиться в квартирі позивача справний і тому відповідач не має права проводити нарахування по нормі споживання (а.с. 49).

Ухвалою суду від 16.03.2020 справу залишено без руху, позивачеві наданий строк для усунення недоліків (а.с.62-63).

23.03.2020 позивачем вказані судом недоліки виправлено (а.с.70-72).

Ухвалою суду від 24.03.2020 продовжений розгляд справи (а.с.94-95).

Представник позивача ОСОБА_3 (а.с.32) в судовому засіданні виклав зміст та підстави позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. При цьому наполягав на тих обставинах, що в квартирі відповідачів відсутній введений в експлуатацію лічильник води, а отже при відсутності розрахункового приладу обліку води нарахування здійснюються відповідно до вимог ст. 41 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» розрахунковим шляхом відповідно до встановлених норм. Заборгованість виникла за період з 01.08.2011 по 01.11.2019 в сумі 42601,65 грн. На протязі 2011-2019 років відповідачі були ознайомлені з наявністю заборгованості та необхідністю повірки приладу обліку, але з заявою про повірку не зверталися, заборгованість не погашали.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у позовних вимогах відмовити. При цьому посилався на ті обставини, що в 2007 році ним був придбаний прилад обліку води, він звернувся з заявою до відповідача про його встановлення. За весь цей час він та його родина користувалися послугами з водопостачання та водовідведення, проте саме позивач за свій рахунок повинен був своєчасно здійснювати повірку, обслуговування та ремонт цього приладу, що зроблено не було. За період з 2011 по 2019 роки він не сплачував за послуги водопостачання та водовідведення. Не зважаючи на те, що позовні вимоги заявлені за період з 01.08.2011 по 01.11.2019 він не бажає робити заяву про застосування судом наслідків спливу позовної давності, оскільки взагалі вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідачка ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації. Надала заяву про розгляд справи без її участі (а.с.101).

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннямист. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що Лиманське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства є відокремленим підрозділом комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»» (а.с.14-15).

Відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується договором обміну квартирі від 12.06.2004 року (а.с.56, 57-58).

Згідно інформації, що міститься в довідці, наданою відділом з надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області від 25.03.2020 року №1197, за вищевказаною адресою зареєстровані з 07.07.2004: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з 24.05.2012 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.98).

Відповідно до Акту обстеження від 16.03.2020 (а.с.78) та Актів інвентаризації багатоквартирного житлового будинку (а.с.74-77), що складені представниками позивача, відповідачі фактично проживають у квартирі АДРЕСА_2 у вказаному складі сім`ї.

09.07.2007 ОСОБА_1 звернувся з заявою до директора Краснолиманського ПУВКХ про надання дозволу на встановлення водомірного вузла у квартирі АДРЕСА_2 (а.с.38), при цьому заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення на той час склала 644,10 грн., тому був укладений договір №143 від 18.06.2007 на реструктуризацію заборгованості (а.с.34-36). ОСОБА_1 сплачено 7,50 грн. за опломбування приладу обліку води (а.с.38).

Згідно Технічних умов № 2518 від 09.07.2007 на встановлення водомірного вузла обліку, виданих ОСОБА_1 . Краснолиманським ПУВКХ відповідачу вказано зареєструвати водомір в абонентному відділі ПУВКХ та проводити його державну повірку з періодичністю 3 роки після вводу в експлуатацію (а.с. 37, 39).

Доказів щодо того, що прилад обліку води введений (прийнятий) в експлуатацію суду не надано.

Згідно з приписами статті 11 ЦК УКраїни цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

За змістом ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 67 ЖК України плата за послуги по постачанню питної води та прийманню стічних вод стягується за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Згідно статті 1 ЗУ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10.01. 2002 № 2918-III (зі змінами, далі - Закон № 2918-III) централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення; споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Законом № 2918-III передбачені права та обов`язки як споживачів питної води, послуг з питного водопостачання та водовідведення так і підприємств питного водопостачання та централізованого водовідведення.

Так, статею 22 Закону № 2918-III передбачено, що споживачі зокрема, мають право на підключення в установленому порядку до централізованого водопостачання та водовідведення, та зобов`язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Статею 23 Закону № 2918-III передбачено, що підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема: здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"; у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Згідно статті 32 Закону № 2918-III за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.

Згідно частини 2 статті 41 Закону № 2918-III (в редакції, що діяла на час виикнення спірних правовідносин) облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.

Згідно статті 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017

№ 2189-VIII (зі змінами, далі – Закон № 2189-VIII) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; кількісний показник комунальних послуг - кількість одиниць виміру обсягу отриманої споживачем комунальної послуги, визначена відповідно до показань вузла обліку та/або вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно статті 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 5 статті 13 Закону № 2189-VIII передбачено, що відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Згідно п. 10 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону співвласники зобов`язані:своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Як встановлено судом, відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 , що розташована у багатоквартирному будинку. Зазначена квартира підключена в установленому порядку до централізованого водопостачання та водовідведення, відповідачі отримували вказані комунальні послуги.Факт отримання відповідачами послуг з водопостачання та водовідведення підтверджується Актами інвентаризації багатоквартирного житлового будинку від 10.06.2011, від 24.05.2016, від 24.02.2018, від 06.04.2019 (а.с.74-77), у яких зазначено, що квартира АДРЕСА_2 обладнана: водопроводом, ванною, каналізацією. Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні не спростовував факт отримання послуги з водопостачання та водовідведення, та підтвердив факт отримання таких послуг. Для розрахунку за надані послуги відповідачу було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Таким чином, відповідачі є споживачами комунальної послуги, що її надає позивач, оскільки між позивачем і відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання комунальних послуг – постачання холодної води і водовідведення, однак відповідачі по справі не сплачують вартість послуг, що порушує право позивача на отримання коштів за надані послуги у встановлений законодавством строк, та в повному обсязі. Тобто, у відповідачів виникло зобов`язання сплатити гроші за спожиті послуги, а у позивача право вимагати від них виконання свого обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Будь-яких доказів з приводу того, що відповідачі відмовлялася від надання вищевказаних послуг, або ці послуги не надавалися або надавалися не в повному обсязі, чи зверталися до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання ним зобов`язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг суду надано не було.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якими є не тільки законні, а й підзаконні нормативно-правові акти. За відсутності таких умов та вимог зобов`язання виконується відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів щодо відсутності у них обов`язку проводити оплату житлово-комунальної послуги з тієї підстави, що між ними та позивачем не укладений договір, бо відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов`язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 30.10.2013 по справі №6-59цс13 та від 25.11.2014 по справі №3-184гс14.

Згідно розрахунку заборгованості, через несплату за відповідачами виникла заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.08.2011 по 01.11.2019 у розмірі 42601,65 грн., нарахування проводилось згідно нормам споживання, за кількістю мешканців квартири, тобто за трьох осіб, а з 24.05.2012 року – з чотирьох (а.с.8-12, 85-87).

Рішенням виконавчого комітету Краснолимаської міської ради від 21.05.2003 №177 встановлені норми витрат води жилих будинків, розташованих на території м. Красний Лиман (а.с.79-81).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 198 від 30.09.2011 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Компанія «Вода Донбасу» встановлено тарифи на послуги з централізованого водопостачання: питне водопостачання для інших споживачів - 5,30 грн за 1 куб. м (без ПДВ); на послуги з централізованого водовідведення: для інших споживачів - 4,49 грн за 1 куб. м (без ПДВ) (а.с.83).

В подальшому, Постановами НКРЕКП № 2869 від 26.11.2015, №1015 від 10.08.2017 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Компанія «Вода Донбасу» встановлені тарифи змінювалися.

Відповідно до пункту 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (далі Правила № 630), у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках:

у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу);

у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення;

у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

Згідно п. 18Правил № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Пунктом 21 вищевказаних Правил передбачено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:

з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;

з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Позивачем складено Акти інвентаризації споживачів мешканців багатоквартирного житлового будинку від 10.06.2011, від 24.05.2016, від 24.02.2018, від 06.04.2019 з яких вбачається, що прилад обліку води у квартирі АДРЕСА_2 не введений (прийнятий) в експлуатацію (а.с.74-77). Всі акти підписані відповідачем ОСОБА_1 , тобто останньому було достаменно відомо, що нарахування оплати за спожиті житлово-комунальні послуги позивачем проводяться за нормативним водопостачанням за кількістю проживаючих в квартирі осіб.

За таких обставин, доводи відповідача, що позивач за свій рахунок повинен був своєчасно здійснювати повірку, обслуговування та ремонт приладу обліку води за період з 2011 по 2019 судом до уваги не приймаються, бо зазначений прилад взагалі не був введений (прийнятий) в експлуатацію. А отже суд вважає правомірним застосування позивачем норми, згідно якої у разі відсутності у квартирі засобу обліку води плата за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення справляється з розрахунку на одну особу за нормативним водопостачанням.

Зазначені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи представником позивача було обґрунтовано доведені ті обставини, на які він посилався як на підстави своїх вимог.

Позивачем наданий розширений розрахунок заборгованості за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 з розшифровкою по роках на основі діючих тарифів, в результаті сума якого склала 42601,65 грн. Проте, дослідивши розрахунок заборгованості, наданий позивачем (а.с.8-12, 85-87), суд дійшов висновку про те, що за період з 01.08.2011 року по 01.11.2019 року відповідачам було нарахована інша сума, а саме -38 202,07 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачі не надали суду доказів сплати заборгованості та не спростували її наявність, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 38 202,07 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом відповідачу ОСОБА_1 , який був присутній в судових засіданнях, були роз`яснені вимоги закону щодо тривалості строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256, 257 ЦК України) та щодо наслідків спливу позовної давності (ст. 267 ЦК України).

Проте відповідач відмовився робити заяву про застосування судом наслідків спливу позовної давності, оскільки вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з інших підстав.

Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири, фактично отримували комунальні послуги, тому несуть солідарну майнову відповідальність за зобов`язаннями.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги були задоволені частково (89,7%), суд приходить до висновку, що з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1723,23 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,12-13, 76-84, 258,259,263-265, 273 ЦПК Ураїни суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі структурного підрозділу Лиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , солідарно, на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі структурного підрозділу Лиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства - розрахунковий рахунок UA НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 35580890, одержувач платежу –Лиманське ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу», заборгованість за водопостачання та водовідведення, за період з 01.08.2011 по 01.11.2019 у сумі 38 202.07грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , солідарно, на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі структурного підрозділу Лиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства - розрахунковий рахунок UA НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 35580890, одержувач платежу – Лиманське ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу», понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 723.23грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Донецький апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 09.04.2020 року.

Суддя