ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/5333/19 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Костюк Л.О., Мєзєнцев Є.І.,

за участю секретаря: Рагімової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, у якому просив визнати протиправним та скасувати пункт №192 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 11.01.2019 №1, зобов`язати відповідача повторно розглянути та прийняти рішення за результатами розгляду заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до довідок про періоди участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 25.02.2017 № 0676/2502/179, від 29.08.2018 № 2457/2908/679 та довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 06.09.2015 № 0676/0609/109 та від 27.12.2018 № 1326 в періоди з 20.08.2014 по 24.12.2014, з 26.01.2015 по 04.03.2015, з 18.05.2015 по 27.09.2015, з 22.02.2016 по 01.04.2016, з 08.04.2016 по 07.05.2016, з 11.05.2016 по 18.06.2016, з 10.02.2017 по 25.02.2017, з 22.02.2016 по 01.04.2016, з 08.04.2016 по 07.05.2016, з 11.05.2016 по 18.06.2016, з 29.06.2016 по 01.11.2016, з 20.12.2017 по 10.03.2018, з 17.03.2018 по 29.04.2018, з 30.04.2018 по 03.05.2018 брав участь в антитерористичній операції.

15.02.2015 року ОСОБА_1 при виконанні бойового завдання в м. Дебальцево потрапив під мінометний обстріл внаслідок чого одержав мінно - вибухову травму, ЗЧМТ, струс головного мозку, вогнепальне осколкове сліпе поранення, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 25.03.2015 № 2503/В

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Броварської міжрайонної МСЕК серії АГ 0006834 від 21.10.2015 позивачу встановлено 25% втрати працездатності внаслідок травми, поранення (контузії) пов`язаної із захистом Батьківщини, яка сталася 18.02.2015 року.

Також 29 червня 2016 року ОСОБА_1 під час виконання обов`язків військової служби отримав травму пов`язану із захистом Батьківщини, а саме, внаслідок вибуху снаряду та отримання МВТ, втратив свідомість, впав з бронетранспортеру та отримав перелом кістки лівої нижньої кінцівки, що підтверджується довідкою про обставини травми від 03.07.2016 №0676/1244/ф5.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Броварської міжрайонної МСЕК серії АГ 0006874 від 08.02.2017 позивачу встановлено 25% втрати працездатності внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини, яка сталася 08.02.2017.

Відповідно до довідки Медико соціально - експертної комісії серії АВ № 1049119 виданої Броварською міжрайонною МСЕК 03.10.2018 позивачу встановлено II групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини довічно.

ОСОБА_1 подано заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю.

11 січня 2019 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум проведено засідання на якому вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги за результатами якого складено протокол № 1, у пункті 192 якого зазначено, що правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням інвалідності немає.

Листом 28.01.2019 року № 0290/26(з)/17 позивача повідомлено про те, що у Департаменті фінансів Міністерства оборони України розглянуто його запит з питання призначення одноразової грошової допомоги та 11.01.2019 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум за результатами розгляду документів дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги в сумі 28 000 гривень.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пунктами 4 та 5 частини другої статті 16 вказаного Закону (в редакції чинній станом на 21.10.2015) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Відповідно до пунктів 4, 5 та 7 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби

Частинами другою, третьою та восьмою статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам. Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Відповідно до частин шостої та дев`ятої статті 163 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (в редакції чинній до 17.04.2019) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов`язаному при виконанні обов`язків військової служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Отже, до правовідносин мають застосовуватись норми права чинні на дату видачі довідки медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до протоколу від 11.01.2019 № 1 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травм, пов`язаних із захистом Батьківщини на підставі пункту 4 статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, оскільки між первинною втратою працездатності, яка визначалася у відсотках та втратою працездатності у вигляді встановлення її групи інвалідності пройшов дворічний термін.

Пунктом 4 статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній станом на 21.10.2015) встановлено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017, пункт 4 статті 163 доповнити абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Відповідно до пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (в редакції чинній станом на 21.10.2015) якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 335 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"пункт 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 доповнено абзацом такого змісту: "У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.".

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що у разі встановлення військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у них виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується їм з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги. При цьому в період з 21.10.2015 по 01.01.2017 строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було.

Аналогічна правова позиція вкладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № 806/694/16 та від 21.06.2018 у справі №760/11440/17.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач помилково дійшов висновку про відсутність підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності наслідок травми, поранення (контузії) пов`язаної із захистом Батьківщини відповідно до положень пункту 4 статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 з огляду на сплив дворічного терміну між первинною втратою працездатності, яка визначалася у відсотках та втратою працездатності у вигляді встановлення її групи інвалідності.

Інших підстав, крім зазначених, для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок травми, поранення (контузії) пов`язаної із захистом Батьківщини в пункті 192 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.01.2019 № 1, не зазначено.

Пунктом 12 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 229, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Костюк Л.О.

Суддя Мєзєнцев Є.І.

Повний текст постанови виготовлено - 09 квітня 2020 року.