ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року м. Київ № 640/6691/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Груп Проджект»

до

Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про

скасування постанови № 54/19/10/26-15/0404/02/2 від 04.04.2019 року,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Груп Проджект» (далі - ТОВ «Еліт Груп Проджект», позивач) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності № 54/19/10/26-15/0404/02/2 від 04.04.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанову про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності № 54/19/10/26-15/0404/02/2 від 04.04.2019 року відповідачем прийнято за результатами перевірки припису від 08.02.2019 року, який було винесено під час проведення позапланової перевірки на об`єкті «Реставрація з пристосуванням пам`ятки архітектури 1818 року будинку А. Меленського та реконструкція нежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби №11/13А на вулиці Костянтинівській/Хорива у Подільському районі міста Києва» щодо дотримання ТОВ «ЕЛІТ ГРУП ПРОДЖЕКТ» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.

Також позивач звертав увагу, що за невиконання вказаного припису відповідачем вже приймалася постанова про накладення штрафу від 19.02.2019 року, правомірність якої станом на час звернення до суду оскаржується в судовому порядку, про що також було повідомлено відповідача.

А тому, на думку позивача, відповідачем вдруге прийнято постанову про накладання штрафу на підставі одного і того ж припису, що є незаконним.

Позивач вважає, що в силу ч. 4 п. 8 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідач не мав права розпочинати нове провадження та виносити постанову про накладення штрафу, що в свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваної постанови та необхідності її скасування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

05 червня 2019 року представником Державної архітектурно-будівельної інспекції України надано до суду відзив, в якому відповідач проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що припис Департаменту про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2019, виданий ТОВ «Еліт Груп Проджект» в судовому порядку не скасований, його дію в передбаченому чинним законодавством порядку не зупинено, він був обов`язковим до виконання та підставою для проведення позапланової перевірки, а його невиконання в свою чергу підставою для накладення на позивачу оскаржуваною постановою штрафу у сфері містобудівної діяльності.

А тому, на думку відповідача, розглядаючи справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приймаючи рішення про винесення оскаржуваної постанови посадова особа Департаменту діяла у відповідності до законодавства у сфері містобудівної діяльності, в межах повноважень на підставах та у спосіб, передбачений Конституцією України та Законами України, обгрунтовано та правомірно у відповідності до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Порядку № 244.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято наказ № 100 «Про проведення позапланової перевірки», яким на підставі перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2019 року наказано провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва: «Реставрація з пристосування пам`ятки архітектури 1818 року-будинку А. Меленського та реконструкція нежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби № 11/13 А на вул. Костянтинівській/Хорива у Подільському районі міста Києва», на підставі перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2019 року зокрема, Генерального проектувальника ТОВ «Еліт Груп Проджект» (код ЄДРПОУ 3495611).

Копію вказаного наказу було надіслано на адресу ТОВ «Еліт Груп Проджект» 13.03.2019 року та отримано останнім 15.03.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

12 березня 2019 року посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві на підставі направлення №б/н для проведення планового (позапланового) заходу проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ТОВ «Еліт Груп Проджект» на об 'єкті будівництва: «Реставрація з пристосування пам`ятки архітектури 1818 року-будинку А. Меленського та реконструкція нежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби № 11/13 А на вул. Костянтинівській/Хорива у Подільському районі міста Києва».

За результатами проведеного заходу, відповідачем складено Акт № б/н від 22 березня 2019 року.

Висновками даного Акту перевірки встановлено, що на вищезазначеному об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- проектною організацією ТОВ «Еліт Груп Проджект» не надано інформації щодо виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2019. Проектна документація розроблена з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхилення від вихідних даних, а саме:

- не виконано абз. 8 п. 5 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 26.07.2012 № 9689/0/18-1/009 (далі - МУО), а саме: вимогою передбачено визначити остаточну поверховість та техніко-економічні показники об`єкта за висновками історико-містобудівного обгрунтування. Проектною організацією ТОВ «Еліт Груп Проджект» листом від 20.09.2018 №311 надано копію історико-містобудівного обґрунтування, розробленого Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом «Укрндіпроектреставрація» погодженого від 22.03.2007 та повторно погодженого від 23.05.2013, у висновках якого зазначено, що враховуючи значний ступінь збереженості історичної забудови досліджуваної території висоту споруд визначених для реконструкції слід обмежити чотирма поверхами, проте фактично запроектовано та побудовано 5 поверхів (на 5 поверсі запроектовано топкову, санвузол, допоміжне приміщення тамбур та терасу).

- не виконано абз. 1 п. 9 МУО, а саме: планом благоустрою не передбачено влаштування газонів;

- розроблена проектною організацією ТОВ «Еліт Груп Проджект» проектна документація стадії Р від 2013 року, не відповідає затвердженим проектним рішенням стадії Проект (П) від 2012 року, а саме: на першому поверсі по стіні в осях Г/5-6 замість двох дверних прорізів влаштовано один, в осях В/5-6 влаштовано дверний проріз поруч із стіною по осі 6, який відсутній у проекті, по стіні в осях 5/Г- Д відсутній дверний проріз до сходової клітини, по стіні в осях 5/Б-В влаштований дверний проріз, який відсутній у проекті, по зовнішній стіні в осях Д/4-5 відсутній віконний отвір; на другому поверсі по зовнішній стіні в осях Д/4-5 замість одного віконного отвору влаштовано два, по стіні в осях Г/2/1-2/2 поруч із стіною по осі 2 влаштовано дверний проріз, який відсутній у проекті, по стіні в осях Б/1-2 влаштовано дверний проріз, який відсутній у проекті; на третьому поверсі у зовнішній стіні в осях б/В-Г влаштовано віконний отвір, який відсутній у проекті, по стінах в осях 4/Г-Д та 5/Г-Д влаштовано дверні прорізи до сходової клітини, які відсутні у проекті, по зовнішній стіні в осях 4/А-Б влаштовано 2 віконні отвори, які відсутні у проекті; на четвертому поверсі по зовнішній стіні в осях Д/4-5 замість одного віконного отвору влаштовано два, по стінах в осях 4/Г-Д та 5/Г-Д влаштовано дверні прорізи до сходової клітини, які відсутні у проекті; на п`ятому поверсі відсутнє приміщення тамбуру до дахової котельні в осях 2/2-3/Г-Д, у зв`язку з чим зовнішню західну стіну котельні перемішено з осі 3 на вісь 2/2, змінено конфігурацію приміщень сходової клітини та допоміжного приміщення, оскільки зовнішню стіну в осях Г/4-6 перемішено на вісь В, та до цієї стіни подовжено стіни по осях 4, 5 та 6, по зовнішній стіні в осях 4/Г-Д влаштовано дверний проріз, по внутрішній стіні по осі 5/Г-Д влаштовано дверний проріз, який відсутній у проекті. Конфігурація та кількість приміщень на кожному поверсі відрізняється від запроектованих у стадії «П». Також у робочій документації на планах кожного поверху у експлікаціях зазначена загальна площа поверхів, як сума приміщень на поверсі, проте відповідно до п. Б.1 додатку Б ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди», загальна площа громадського будинку визначається як сума площ усіх поверхів (включаючи технічні, мансардний, цокольний та підвальні), а площу поверхів будинків слід вимірювати в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін. У зв`язку із зазначеним, загальна площа будинку згідно ТЕП становить 2363,7 кв.м., а фактична площа згідно обмірів становить 2097,4 кв.м., що є порушенням п.п. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

22 березня 2019 року стосовно ТОВ «Еліт Груп Проджект» складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

25 березня 2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на адресу ТОВ «Еліт Груп Проджект» надіслано лист № 10/26-30/2503/02/2, яким останнього повідомило про дату, час та розгляд справи про адміністративне правопорушення, встановленого за результатами матеріалів перевірки від 22.03.2019 року.

Одночасно, вказаним листом позивачу було надіслано: акт перевірки від 22.03.2019 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.03.2019 року.

Вказаний лист ТОВ «Еліт Груп Проджект» було отримано 09.04.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

09 квітня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельнго контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено відносно ТОВ «Еліт Груп Проджект» постанову № 54/19/10/26-15/0404/02/2, якою до позивача за порушення пп. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на підставі абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 із застосуванням ч. 9 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» застосовано штраф у розмірі 57 630, 00 грн.

Незгода позивача з рішення суб`єкта владних повноважень, обумовила ТОВ «Еліт Груп Проджект» на звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону № 3038-VІ).

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3038-VІ до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктом 7 згаданого Положення Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Як встановлено судом, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві є територіальним органом Держархбудінспекції.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється «Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553) (на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п. 1, 2 Порядку №553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом ( п.5 Порядку №553).

За змістом ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VІ посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Відповідно до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

У той же час, суд звертає увагу, що відповідно до п. 16 -18 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Пунктами 19-20, 22 вказаного Порядку передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята за результатами перевірки виконання позивачем припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2019 року.

Так, судом встановлено, що згідно вказаного припису від ТОВ «Еліт Груп Проджект» вимагалося до 08.03.2019 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлені посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві за результатами проведеної позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва: «Реставрація з пристосування пам`ятки архітектури 1818 року-будинку А. Меленського та реконструкція нежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби № 11/13 А на вул. Костянтинівській/Хорива у Подільському районі міста Києва» (Акт від 08.02.2019 року № б/н).

Зокрема, висновками Акту від 08.02.2019 року № б/н контролюючим органом встановлено на вищезазначеному об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- проектною організацією ТОВ «Еліт Груп Проджект» не надано інформації щодо виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2019. Проектна документація розроблена з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхилення від вихідних даних, а саме:

- не виконано абз. 8 п. 5 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 26.07.2012 № 9689/0/18-1/009 (далі - МУО), а саме: вимогою передбачено визначити остаточну поверховість та техніко-економічні показники об`єкта за висновками історико-містобудівного обгрунтування. Проектною організацією ТОВ «Еліт Груп Проджект» листом від 20.09.2018 №311 надано копію історико-містобудівного обґрунтування, розробленого Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом «Укрндіпроектреставрація» погодженого від 22.03.2007 та повторно погодженого від 23.05.2013, у висновках якого зазначено, що враховуючи значний ступінь збереженості історичної забудови досліджуваної території висоту споруд визначених для реконструкції слід обмежити чотирма поверхами, проте фактично запроектовано та побудовано 5 поверхів (на 5 поверсі запроектовано топкову, санвузол, допоміжне приміщення тамбур та терасу).

- не виконано абз. 1 п. 9 МУО, а саме: планом благоустрою не передбачено влаштування газонів;

- розроблена проектною організацією ТОВ «Еліт Груп Проджект» проектна документація стадії Р від 2013 року, не відповідає затвердженим проектним рішенням стадії Проект (П) від 2012 року, а саме: на першому поверсі по стіні в осях Г/5-6 замість двох дверних прорізів влаштовано один, в осях В/5-6 влаштовано дверний проріз поруч із стіною по осі 6, який відсутній у проекті, по стіні в осях 5/Г- Д відсутній дверний проріз до сходової клітини, по стіні в осях 5/Б-В влаштований дверний проріз, який відсутній у проекті, по зовнішній стіні в осях Д/4-5 відсутній віконний отвір; на другому поверсі по зовнішній стіні в осях Д/4-5 замість одного віконного отвору влаштовано два, по стіні в осях Г/2/1-2/2 поруч із стіною по осі 2 влаштовано дверний проріз, який відсутній у проекті, по стіні в осях Б/1-2 влаштовано дверний проріз, який відсутній у проекті; на третьому поверсі у зовнішній стіні в осях б/В-Г влаштовано віконний отвір, який відсутній у проекті, по стінах в осях 4/Г-Д та 5/Г-Д влаштовано дверні прорізи до сходової клітини, які відсутні у проекті, по зовнішній стіні в осях 4/А-Б влаштовано 2 віконні отвори, які відсутні у проекті; на четвертому поверсі по зовнішній стіні в осях Д/4-5 замість одного віконного отвору влаштовано два, по стінах в осях 4/Г-Д та 5/Г-Д влаштовано дверні прорізи до сходової клітини, які відсутні у проекті; на п`ятому поверсі відсутнє приміщення тамбуру до дахової котельні в осях 2/2-3/Г-Д, у зв 'язку з чим зовнішню західну стіну котельні перемішено з осі 3 на вісь 2/2, змінено конфігурацію приміщень сходової клітини та допоміжного приміщення, оскільки зовнішню стіну в осях Г/4-6 перемішено на вісь В, та до цієї стіни подовжено стіни по осях 4, 5 та 6, по зовнішній стіні в осях 4/Г-Д влаштовано дверний проріз, по внутрішній стіні по осі 5/Г-Д влаштовано дверний проріз, який відсутній у проекті. Конфігурація та кількість приміщень на кожному поверсі відрізняється від запроектованих у стадії «П». Також у робочій документації на планах кожного поверху у експлікаціях зазначена загальна площа поверхів, як сума приміщень на поверсі, проте відповідно до п. Б.1 додатку Б ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди», загальна площа громадського будинку визначається як сума площ усіх поверхів (включаючи технічні, мансардний, цокольний та підвальні), а площу поверхів будинків слід вимірювати в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін. У зв`язку із зазначеним, загальна площа будинку згідно ТЕП становить 2363,7 кв.м., а фактична площа згідно обмірів становить 2097,4 кв.м.

У той же час, підставою встановлення таких порушень стало те, що під час перевірки контролюючим органом встановлено, що затвердженим проектом «Реставрація з пристосування пам`ятки архітектури 1818 року-будинку А. Меленського та реконструкція нежитлової будівлі під офісно- готельний комплекс в складі садиби № 11/13 А на вул. Костянтинівська/Хорива у Подільському районі міста Києва передбачені такі поверхи: підвальний; 1-й поверх; 2-й поверх; 3-й поверх; мансардний; технічний поверх (розташований над верхнім поверхом).

У висновках історико-містобудівного обґрунтування, розробленого Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом «Укрндіпроектреставрація», погодженого від 22.03.2007р., повторно погодженого від 23.05.2013р, щодо обмеження висоти споруд визначених для реконструкцій, враховуючи значний ступінь збереженості історичної забудови досліджуваної території висоту споруд визначених для реконструкції слід обмежити чотирма поверхами. Таким чином, запроектована будівля є чотириповерховою.

Вимоги до проектування нових і тих, що реконструюються, будинків, споруд та комплексів громадського призначення (далі - громадських будинків) з умовною висотою до 73,5м. (включно), а також вбудовано-прибудованих приміщень громадського призначення встановлюють норми ДБН В.2.2-9-2009 «ГРОМАДСЬКІ БУДИНКИ ТА СПОРУДИ. Основні положення (далі - ДБН В.2.2-9-2009).

В ДБН В.2.2-9-2009 наведені терміни та визначення понять:

поверх підвальний - поверх, позначка підлоги приміщень якого нижче планувальної позначки землі більше ніж на половину висоти приміщень;

поверх мансардний - поверх, у якому приміщення розташовані в об`ємі горища, при цьому площа горизонтальної частини стелі приміщень має бути не менше ніж половина площі підлоги, а висота стін до низу похилої частини стелі - не менше 1,6 м.;

поверх технічний - поверх для розміщення інженерного обладнання та прокладання комунікацій; може бути розташований у нижній (у тому числі технічне підпілля), верхній (у тому числі технічне горище) або у середній частині будинку;

приміщення технічні - приміщення для розміщення обладнання тепловузлів, бойлерних, щитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок тощо.

Відповідно до Додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.2-9-2009, загальна площа громадського будинку визначається як сума площ усіх поверхів (включаючи технічні, мансардний, цокольний та підвальні). При визначенні поверховості будинку до числа поверхів включаються всі надземні поверхи, у тому числі технічний поверх, мансардний, а також цокольний поверх, якщо верхній рівень його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м. Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинків не враховується.

Згідно примітки зазначеної у розділі III «ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ» ДБН В.2.2-9-2009, розміщення приміщень нетехнічного призначення у технічному поверсі не дозволяється. Площа горища (технічного горища), технічного підпілля, якщо висота від підлоги до низу конструкцій, що виступають, менше 1,9 м, а також лоджій, тамбурів, зовнішніх балконів, портиків, ґанків, зовнішніх відкритих сходів до загальної, корисної та розрахункової площі будинку не включається.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на п`ятому поверсі об`єкта: «Реставрація з пристосування пам`ятки архітектури 1818 року-будинку А. Меленського та реконструкція нежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби № 11/13 А на вул. Костянтинівська/Хорива у Подільському районі міста Києва» розташований та експлуатується ресторан « Белый Шум». Вказана обставина також підтверджується матеріалами фото-фіксації та фіскальним чеком від 02.08.2018р. З фото-фіксації чітко вбачається, що площа висоти від підлоги до стелі складає більше 1,9 м.

Отже, контролюючим органом встановлено, що побудований об`єкт будівництва: «Реставрація з пристосуванням пам`ятки архітектури 1818 року будинку А. Меленського та реконструкція нежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби № 11/13 А на вул. Костянтинівській/Хорива у Подільському районі м. Києва» не відповідає розробленій та затвердженій проектній документації.

Позивач заперечуючи проти застосування щодо нього штрафу, посилається на незаконність прийняття оскаржуваної постанови, за умови наявності за тим самим фактом вчиненого правопорушення щодо суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, позивач зазначає, що відповідачем 19.02.2019 року постановою №24/19/10/26-24/1902/02/2 на нього вже було накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме за невиконання припису від 08.02.2019 року, а тому повторне притягнення до відповідальності за тим самим фактом вчиненого правопорушення щодо суб`єкта містобудування не допускається.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає наступне.

Позивач в обґрунтування неможливості повторного притягнення його до відповідальності посилається на ч. 4 п. 8 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю в разі: наявності за тим самим фактом вчиненого правопорушення щодо суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення штрафу або нескасованої постанови про закриття справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять копії постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №24/19/10/26-24/1902/02/2 від 19.02.2019 року.

У той же час згідно комп`ютерної бази «Діловодство спеціалізовано суду» (справа №640/3819/19) судом встановлено, що відповідачем 19 лютого 2019 року №24/19/10/26-24/1902/02/2 постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Груп Проджект» накладено штраф у розмірі 57 630, 00 грн. було прийнято за невиконння останнім вимог припису від 10.12.2018 року, строк виконання якого було встановлено до 10.01.2019 року.

Таким чином, вказане вище спростовує доводи позивача щодо повторного притягнення його оскаржуваною постановою до відповідальності за невиконання припису відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.02.2019 року, оскільки раніше його було притягнуто до відповідальності за іншим фактом, а саме за невиконання припису відповідача від 10.12.2018 року в строк до 10.01.2019 року.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону № 3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

План зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Схеми планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин;

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 3038-VI суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

У відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження є однією із основних складових вихідних даних, і відповідно до статті 31 цього Закону, повинні враховуватись при розробленні проектної документації на будівництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389). Цей Порядок визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.

Положеннями п.п. 3, 4 цього Порядку (в редакції чинній на момент розроблення та затвердження проектної документації на об`єкт будівництва) визначено, що для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником). Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Пунктом 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів (визначення проекту міститься в абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №687-XIV) розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації (п. 10 зазначеного Порядку).

З контексту наведених норм можна дійти правового висновку, що проектна документація об`єкта будівництва має розроблятися проектувальником з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та з урахуванням вихідних даних на проектування.

Між тим, відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону №3038-VІ містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно частинами 1 - 3 статті 29 Закону № 3038-VІ основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

В силу норми абзацу 2 частини 1, частини 2 статті 26 Закону № 687-XIV архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Отже, з наведених норм слідує, що законодавством регламентовано зобов`язання розробників проектної документації враховувати вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, забезпечуючи відповідність їм розроблених ними проектів. При цьому, невиконання цих вимог є правовою підставою для притягнення розробника, безпосередньо яким або від імені якого виконана проектна документація, до відповідальності в порядку статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Суд зазначає, що відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року № 208/94-ВР.

Згідно із приписами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06 квітня 1995 р. (далі-Порядок № 244).

Згідно абз.1 п.2 Поряду № 244, штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 9 Порядку №244 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким фіксують факт вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 16, 17 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної (п.п. 1 п 22 Порядку №244).

Слід зазначити, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності кожен із суб`єктів містобудування несе конкретно за вчинене ним правопорушення, класифікація яких наведена у статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Так відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2. Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У той же час, відповідно до ч. 9 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" дії, передбачені частинами першою - восьмою цієї статті, вчинені суб`єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу, визначеного у відповідному абзаці цієї статті, у подвійному розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, частиною 1 статті 77 статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, статтею 78 статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави звільнення від доказування.

Таким чином, законодавець, покладаючи на суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доведення правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення, у той же час, зобов`язує і позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач, окрім неправомірності прийняття оскаржуваної постанови, посилався також на відсутність у відповідача компетенції піддавати сумнівам експертний звіт щодо розгляду проектної документації ТОВ «Українська будівельна експертиза»

Разом з тим, будь - яких доказів на підтвердження виконання вимог припису або зупинення встановлених в ньому порушень, позивач суду не надав.

У той же час, наданий позивачем Сертифікат (серія ІУ № 163192962297) від 23 жовтня 2019 року, яким засвідчується відповідність закінченого будівництва об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджується готовність до експлуатації об`єкта згідно з проектом «Реставрація з пристосуванням пам`ятки архітектури 1818 року будинку А. Меленського та реконструкціянежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби №11/13А на вул. Костянтинівеькій/Хорива у Подільському районі м. Києва», не може вважатися належним доказом протиправності оскаржуваної постанови, оскільки останній не спростовує факту ухилення позивача від виконання законних вимог припису від 08.02.2019 року в строк до 08.03.2019 року.

З огляду на зазначене, судом не встановлено підстав для визнання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 54/19/10/26-15/0404/02/2 від 04.04.2019 року протиправною та скасування, у зв`язку з наявністю у матеріалах справи достатніх доказів на підтвердження правомірності прийнятого відповідачем рішення.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваної податкового постанови діяв згідно приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятого рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, посилання позивача на порушення відповідачем порядку притягнення його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не спростовують факту вчинення позивачем такого правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2. Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

За таких обставин, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Груп Проджект».

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Груп Проджект» відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко