Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м.Київ

справа № 266/4202/19

провадження № 61-754св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів:Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Головне управління Національної поліції в Донецькій області, Галузевий державний архів Міністерства оборони України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 22 жовтня 2019 року у складі судді Сараєва І. А. та постанову Донецького апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, у складі колегії суддів: Попової С. А.,Кочегарової Л. М., Ткаченко Т. Б.

Короткий зміст заяви та її обґрунтування

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності йому правовстановлюючого документу, просив встановити факт належності йому записів в наказі керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 056 від 13 червня 2017 року та в наказі першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 120 дск від 30 квітня 2018 року.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що з 18 червня 2016 року по 23 червня 2017 року він проходив службу в органах внутрішніх справ України. У зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію України» з 23 червня 2017 року він був прийнятий на службу до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, де проходить службу і на теперішній час. В наказі першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 120 дск від 30 квітня 2018 року та наказі керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 056 від 13 червня 2017 року було допущено помилку при написанні його анкетних даних, а саме замість прізвища « ОСОБА_2 », було зазначено « ОСОБА_3 », що не збігається з його дійсними анкетними даними, які вірно зазначені у паспорті. В зв`язку з виниклою помилкою при написанні прізвища заявника останньому відмовлено в отриманні статусу учасника бойових дій, оскільки відсутня інформація стосовно нього в облікових документах, а саме в наказі першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 120 дск від 30 квітня 2018 року, наказі керівника АТЦ при СБУ № 056 від 13 червня 2017 року про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення АТО на території Донецької області. На підставі Указу Президента України від 30 квітня 2018 року «Про закінчення антитерористичної операції» наказом першого заступника АТЦ при СБУ з 30 квітня 2018 року припинено його залучення до проведення АТО, з невірним зазначенням прізвища у документах.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя від 22 жовтня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявником не доведено, що записи в наказах є правовстановлюючими документами і належать саме йому, відсутня інша можливість внести зміни у відомчому документі. Оскільки СБУ, при якому існував штаб АТО, функціонує і не ліквідовано, то ОСОБА_1 має можливість звернутися до органів СБУ із клопотанням про внесення змін до наказів відносно нього із зазначенням вірних анкетних даних, а у разі відмови або незгоди з прийнятим рішенням оскаржити його до суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 22 жовтня 2019 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що заявником не доведено, що в нього немає іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, який має юридичне значення. Зокрема, відсутні підстави для твердження, що не існує для заявника іншого порядку, аніж судового, для здобуття документів, необхідних для встановлення в подальшому соціального статусу заявника, як учасника бойових дій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Донецькій області просить скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити заяву ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про підтвердження належності йому документа, який містить помилки. У той же час вказані документи є підставою для звернення ОСОБА_1 до відповідної комісії Національної поліції України з метою отримання статусу учасника бойових дій.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 перебуває в лавах органів Національної поліції, проходив службу в званні старший лейтенант поліції в періоди: з 18 червня 2016 року по 02 вересня 2016 року на посаді інспектора Центрального відділу ГУНП в Донецькій області; з 02 вересня 2016 року по 23 червня 2017 року на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Центрального відділу ГУНП в Донецькій області; з 23 червня 2017 року і по 31 травня 2019 року на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Центрального відділення поліції ГУНП в Донецькій області. Відомості підтверджені довідкою начальника СКЗ Центрального ВП ГУНП в Донецькій області № 4623/101-2019 від 31 травня 2019 року.

Штаб Антитерористичного центру при Службі безпеки України в своєму листі № 33/7-Р-75/138 від 04 лютого 2019 року повідомив Галузевий державний архів Міністерства оборони України і ОСОБА_1 , що заявник ОСОБА_1 наказом керівника АТЦ при Службі безпеки України № 056 від 13 червня 2017 року був залучений до проведення антитерористичної операції.

За змістом наказу Першого заступника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 120 дск від 30 квітня 2018 року, про який вказано у заяві і зміст якого підтверджено архівним витягом Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, лейтенант поліції Решетніков К. А. оперуповноважений сектору кримінальної поліції, вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, до пункту постійної дислокації Центрального ВП ГУНП в Донецькій області з 30 квітня 2018 року

В листі управління кадрового забезпечення ГУНП в Донецькій області від 17 січня 2019 року № 20з/12/01-2019, направленого на адресу заявника, передано зміст відповіді штабу Антитерористичного центру при СБ України (лист від 26 листопада 2018 року № 33/7-9306), в якому вказувалося, що; проведення антитерористичної операції 30 квітня 2018 року припинено; штаб АТО, як орган управління, перестав функціонувати. У зв`язку з цим заявникові рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту, що має юридичне значення.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з пункту 6 частини першої, частини другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Порядок встановлення факту участі особи у бойових діях, в тому числі під час проведення Антитерористичної операції на сході України, визначений Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року№ 413(далі Порядок).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до абз. 2 пункту 6 Порядкудля надання статусу учасника бойових дій: особам, зазначеним в абзацах 2 і 3 пункту 2 цього Порядку, які брали участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.

Саме в довідці про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України зазначається період, в якій особа безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.

У той же час у відповідності до пункт 1 розділу 3 Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2016року № 868, яке було чинним на час звернення до суду, відповідна комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про:

1) безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення;

2) направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції;

3) перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Підтвердними документами для прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій є витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення.

При розгляді заяви судами попередніх інстанцій не здобуто доказів звернення заявника ОСОБА_1 до комісій, повноважних вирішувати питання надання особам статусу учасника бойових дій.

До участі в розгляді справи заявником не притягнуто в якості заінтересованої особи орган, яким було видано накази № 056 від 13 червня 2017 рокуі № 120 дск від 30 квітня 2018 року щодо заявника, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, що є постійно діючим органом при Службі безпеки України (Указом Президента України від 14 квітня 1999 року №379/99 затверджено Положення «Про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України»).

Суди встановили, що якщо після звернення ОСОБА_1 до відповідної комісії, яка має повноваження вирішувати питання надання особам статусу учасника бойових дій, виникнуть зауваження з приводу винесення Антитерористичним центром при Службі безпеки України № 056 наказів від 13 червня 2017 рокуі № 120 дск від 30 квітня 2018 року саме щодо заявника, останній не позбавлений можливості звернутись до Антитерористичного центру при Службі безпеки України з метою внесення змін щодо його прізвища.

При цьому доцільно враховувати, що у листі № 33/7-Р-75/138 від 04 лютого 2019 року штаб Антитерористичного центру при Службі безпеки України підтвердив, що наказом № 056 від 13 червня 2017 року до проведення антитерористичної операції був залучений саме ОСОБА_1 .

У той же час документами, на підставі яких приймається рішення про надання особі статусу учасника бойових дій, є й інші, визначені вищепереліченими нормативно-правовими актами документи.

Отже, відсутні підстави для висновку, що ОСОБА_1 має об`єктивні перешкоди для встановлення соціального статусу заявника, як учасника бойових дій.

При цьому сам ОСОБА_1 судові рішення у касаційному порядку не оскаржив.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів за результатами розгляду заяви та зводяться до переоцінки доказів і незгоди Головного управління Національної поліції в Донецькій області з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 22 жовтня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович