Справа № 711/4256/19

Номер провадження2/711/233/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Кондрацької Н.М.

за участю секретаря Мелещенко О.В.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 (далі - Відповідач) звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) Заяву № б/н від 03.07.2010 року, згідно якої отримав(-ла) кредит у розмірі 500.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www/privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміні кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору. Овердрафт (п. 1.1.1.63 Договору) - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів його Рахунку в розмірі ліміту кредитування. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування клієнтом через web- сайт банку (www/privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-ресурс зазначений банком. Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www/privatbank.ua) АТ КБ "ПРИВАТБАНК", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК Україні згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандарти формами є саме "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифи Банку", які викладені на банківському сайті www/privatbank.ua, згідно яких обслуговується Відповідач. Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він ( повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. У відповідності з ч. 2. ст. 6 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом і форма для даного виду договорів не вимагалася. Згідно ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-ресурс. Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою сторонок тому акцептуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку. Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди Відповідача, дія Договору підтверджується факт користування Відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. Порядок внесення змін до умов договору Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для АТ КБ "ПРИВАТБАНК" передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки: - у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору; - у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 Договору). На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов`язань за даним Договором. Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт банку www/privatbank.ua, SMS- повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування. У разі незгоди зі змінами "Умов та правил надання банківських послуг" або "Тарифів Банку" клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором. Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідач зобов`язався: - на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; - слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку. Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов`язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями. Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору Відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку. На підставі п. 2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання). Якщо на дату нарахування процентів Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашенім Клієнтом боргових зобов`язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті htts:/privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. Договору на сум у від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті htts:/privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Відповідно до ч. ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строк платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500.00 грн. (в еквіваленті 500.00 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD + 5% від суми позову. Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 02.05.2019 року має заборгованість - 32284,45 грн., з яких: 10524,86 заборгованість за тілом кредиту; 8634,07 грн. - заборгованість за простроченим кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 10227,12 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 884,85 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно де пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1513.55 грн. - штраф (процентна складова).

Просять суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість - 32284,45 грн., з яких: 10524,86 заборгованість за тілом кредиту; 8634,07 грн. - заборгованість за простроченим кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 10227,12 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 884,85 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно де пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1513.55 грн. - штраф (процентна складова), судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.12.2019 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.01.2020 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позов в якому зазначено, що 09.07.2010 року вона підписала анкету-заяву в АТ КБ «ПриватБанк» та отримала картку з встановленим кредитним лімітом 500 грн.. Проте, їй не було повідомлено про умови нарахування відсотків, пені та неустойки за користування кредитними коштами. Вона не підписувала відповідної угоди, договору, а підписана нею анкета-заява не містить інформації про розмір кредитного ліміту, процентів за користування кредитом, а також розмір та випадки застосування штрафів і пені. З «Умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанку», в яких передбачені відсотки за користування кредитом та неустойка і інші штрафні санкції, вона не була ознайомлена і не підписувала. До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна GOID», проте позивач не повідомляє, за яким саме тарифом обслуговується її кредитна картка і згідно якого проводились розрахунки. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір - встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК. Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту. У Анкеті-заяві, яку відповідач підписувала 09.07.2010 року процентна ставка не зазначена, а також, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір і порядок нарахування відсотків, пені і штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: htts:/privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору. Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа N2342/180/17, провадження № 14-131цс19) дійшла висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www/privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин та не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними під час укладення кредитного договору. З наданими позивачем Правилами надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідач не погоджується з огляду на їх мінливий характер. Вважає, що їх не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, так як вони не підписані нею. Така правова позиція узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14- 131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року. З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому вона вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» не дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. А Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: htts:/privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи без її підпису, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 09.07.2010 року шляхом підписання заяви-анкети. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем. У відповідності до частини 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення. Позовні вимоги визначала частково та просила задовольнити їх в частині стягнення з неї на користь позивача заборгованості за тілом кредиту 10524,86 грн..

27.03.20202 до суду надійшла відповідь на відзив представник позивача в якому зазначено,

у відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України (далі -ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона,(боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст. 30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку. Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила). Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов) Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua;https://client-bank.privatbank.ua. Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг Відповідачу було відкрито картковий рахунок (п.п. 1.1.1.90,2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рахунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов) яку отримав Відповідач та мобільний телефон який вказав Відповідач (п. 1.1.1.15 та п. 1.1.1.16 Умов) в Заяві. Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта ( п.п. 1.1.1.90 Умов) та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів. За Допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування (п. 1.1.1.25 Умов - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта). Таким чином Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП — пароль. Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід`ємною частиною Договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил. Необхідно відзначити, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 9 років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку. Банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов`язок кредитора відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту ознайомлення Відповідача з умовами кредитування є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів). Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним. Необхідно зауважити, що ЗУ “Про захист прав споживачів” не поширюється на спірні правовідносини. Так вищевказаний Закон визначає поняття споживчого кредиту, а саме споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. В даному ж випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Тобто Відповідач не правомірно в даному випадку посилається на вищевказаний Закон. Окрім того, в Анкеті-Заяві зазначено: «Я ознайомився (-лась) і згоден (-на) з Умовами та правилами. Своїм підписом я підтверджую факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку.»Таким чином, підписавши Анкету-Заяву Відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними, що засвідчив власним підписом. Погашаючи заборгованість по кредиту Відповідач прийняв умови договору та погодився з ними. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 03.07.2010 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна” та особистим підписом засвідчила (в), що “ Я згоден (на) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (лась) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді.”. Також до матеріалів позовної заяви долучено Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна” з якого чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,9% (34,8% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. На підставі заповненої анкети Відповідачу було надано кредитку “Універсальна, 55 днів пільгового періоду”. Відповідно до тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна, 55 днів пільгового періоду”: Пільговий період - до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); Базова % ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) - 2,5%(30,00 % на рік) ; за тратами здійсненими з 01.09.2014р.- 2,9 % (34,80 % на рік); за тратами здійсненими з 01.04.2015р.-3,6% (43,20 % на рік); Обов`язковий щомісячний платіж -7 % від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості); з 01.04.2014р. - 5% від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості). Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Відповідно до ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч.1 ст.634 ЦК, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування). Зазначають, що суду надано виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” роз`яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії. Статтею 11 ЦК України встановлено, що права сторін виникають на підставі договорів та інших правочинів. Згідно з ст.ст. 3, 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним. Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії. Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорюваний, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором. Враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті. Посилання Відповідача на постанову ВСУ по справі № 6-16цс15 вважають недоречною з огляду на наступне. В зазначеній постанові ВСУ вказав: "Суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника". Однак, в даній справі Позивач надав докази, що Відповідача було ознайомлено саме із зазначеними Умовами та правилами надання банківських послуг. У заяві підписаній Клієнтом зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua:https://client-bank.privatbank.ua. Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Більш того, згідно Заяви Відповідач зобов`язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті Приватбанку. Таким чином, твердження, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомленні відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг не відповідають дійсним обставинам справи. Слід зауважити, що в договорі прописана валюта кредитування, відсоткова ставка, винагороди, розмір платежу, відповідальність, права та обов`язки сторін договору та багато іншого. Тобто, ознайомившись з умовами кредитування до підписання договору, звіривши їх із положеннями договору, Відповідач отримав повну інформацію про умови кредитування та й власноруч підписав кредитний договір/заяву на отримання кредиту. Висновок: застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» є неприйнятним. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір банківського обслуговування, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті Цивільного кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до п. 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Протягом дії кредитного договору відбувалася сплата щомісячних платежів по кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи. Відповідач не спростував доводів банку щодо часткового здійснення ним погашення заборгованості по кредитному договору. Оскільки питання щодо підписання відповідачем договору не відносяться до предмету заявленого позову (про стягнення заборгованості за договором), наявність тверджень відповідача про те що підпис ним не виконаний не мають правового значення по даній справі. За змістом ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Доводи відповідача про те, що договір ним не підписувався та не укладався, можуть бути підставою для визнання його судом недійсним. Однак позов про визнання кредитного договору недійсним у встановленому порядку не заявлявся і предметом судового розгляду не був. Правом на оспорювання даного договору у судовому порядку ще до звернення позивача з позовом жодна зі сторін не скористалася. З огляду на викладене відсутні підстави для з`ясування обставин, за яких можливе визнання правочину недійсним у зв`язку із не підписанням договору, невідповідності даних у анкеті-заяві та встановлення будь-яких висновків з приводу їх існування при вирішенні спору про стягнення заборгованості. Предметом позову, який підлягає доказуванню є розмір заборгованості за кредитним договором. АТ КБ “ПРИВАТБАНК” надав суду докази щодо наявності заборгованості за Договором (розрахунок заборгованості), Відповідач, в свою, чергу, не спростував докази надані Банком щодо цього факту. Відповідачем не доведено та матеріалами справи не встановлено, що грошовими коштами протиправно заволоділа інша особа. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. В заяві - анкеті клієнта, зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак, умовами договору визначено (п. 2.1.1.2.3.), що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Пунктом 2.1.1.2.4. УіП встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком. Повідомляють, що встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження. Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через РОБ-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові. При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта (сума фактично отриманих коштів та нарахована плата за користування ними), а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним доказом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка. У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а позовні вимоги Банку підлягають задоволенні в повному обсязі. Розглядаючи справу №342/180/17 Верховний Суд зазначив, у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальником. Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, ж підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо. Таким чином, при розгляді судової справи №342/180/17 Верховним Судом звернуто увагу на відсутність доказів тотожності наданих банком разом із позовною заявою Умов та Правил надання банківських послуг із тими, що були чинними у момент підписання заяви позичальника. На підтвердження використання кредитного карткового рахунку банком надана виписка, яка відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунка, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунка. Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання Відповідачем кредитного рахунку, що підтверджує надання банком кредитного ліміту, його використання Відповідачем та сплату відсотків за його користування. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Підсумовуючи викладене вище, банк просить суд оцінити надані докази та правові висновки, зазначені у постановах ВСУ, у сукупності та задовольнити позовні вимоги. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (свобода укладення договору). Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Підпис Позичальника на кредитному договорі свідчить про те, що Позичальнику добре були відомі і цілком зрозумілі всі умови цього Договору і він вважає їх справедливими по відношенню до себе. Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для ПАТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки: у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору; у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 Договору). На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов`язань за даним Договором. Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування. У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору. Можливість зміни умов договору також передбачено розділом II Постанови НБУ № 705 від 05.11.2014 року, а саме Банк має право вносити зміни до правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомивши про відповідні зміни користувача у спосіб, передбачений договором. Законом України « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ встановлено, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Клієнт на сьогоднішній день не звертався до Банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, більше того активно користувався картою, що говорить про прийняття Клієнтом діючих умов банківського обслуговування, а тому заперечення Відповідача являються необґрунтованими. Зауважають, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу. При цьому надають виписку по рахунку. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі - Перелік № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Згідно ст. ст. 526, 527, 530, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договір обов`язковий до виконання сторонами. Згідно ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному обсязі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Сторони досягли згоди і уклали кредитний договір, в якому передбачили умови сплати пені, а саме: Згідно з Наказом N СП-2013-6500941 від 28.01.2013 р. внесено зміни в частині нарахування неустойки в розмірі 50 грн у разі не уплати щомісячного платежу на суму від 100 грн.. Згідно з Наказом N СП-2013-6776448 від 19.09.2013 г. внесено зміни в частині нарахування неустойки в розмірі 100 грн. у разі не уплати щомісячного платежу на суму від 100 грн. другий місяць поспіль. Сторони за договором передбачено у разі порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань більше ніж на 30 днів Банком нараховується штраф за формулою: "" 500"" грн. + "" 5"" % від заборгованості за кредитом. Штраф розраховується на окремому рахунку та підлягає сплаті першочергово, що передбачено п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг. Цей штраф за жодними обставинами не виражається у твердій грошовій сумі, оскільки хоча в розрахунку він і складається з двох частин (фіксована складова + процентна складова), але юридично вони складові формули, за якою обчислюється нероздільне (цілісна) сума в залежності від розміру невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань. Також зауважують, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує нам, що Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час, Відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним Договором не виконав.

Враховуючи викладене, просять суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.

До початку судового засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк» за довіреністю Кіріченко Р.А. подав клопотання з проханням проводити розгляд справи без його участі, підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, визнала позовні вимоги в частині стягнення з неї на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10524,86 грн..

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03.07.2010 відповідач отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Позивач, посилаючись на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України, зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

А тому, з огляду на зміст ст.ст. 633,634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1,2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір - встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК.

А тому, в разі укладення договору кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

Згідно інформації відображеній у Анкеті-заяві, яку відповідач підписувала 09.07.2010 року, процентна ставка не зазначена, а також, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір і порядок нарахування відсотків, пені і штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: htts:/privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19) дійшла висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www/privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

А тому суд вважає, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин та не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними під час укладення кредитного договору.

Враховуючи викладене вище, суд не приймає до уваги позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 8634,07 грн. - заборгованості за простроченим кредиту; 0,00 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками; 10227,12 грн. нарахованої пені за прострочене зобов`язання; 884,85 грн. - нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно де пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1513.55 грн. - штраф (процентна складова), оскільки вони є недоведеними.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог.

Таким чином, до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10524,86 грн..

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 626,25 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства комерційного банку “Приват Банк” до ОСОБА_1 ро стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку “Приват Банк” (49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10524,86 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку “Приват Банк” (49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у сумі 626,25 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлений 09.04.2020.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Н. М. Кондрацька